Ісламська Республіка Іран: початок ери Ібрагіма Раїсі

Вадим Волохов

 

 

В столиці Ісламської Республіки Іран місті Тегеран 5 серпня 2021 року відбулась інавгурація обраного президента Ірану Сейєда Ібрагіма Раїсі. Не зважаючи на карантин та пандемію COVID-19, для участі у цій церемонії прибуло біля 100 іноземних гостей з 73 країн.

Голова канцелярії Верховного лідера ІРІ Мухаммад Гольпайєгані зачитав президентський мандат, в якому сказано: «Затверджую голоси виборців на користь Ібрагіма Раїсі та призначаю його президентом Ісламської Республіки Іран».

В наших матеріалах від 22 та 24 липня поточного року вже згадувалося, що внаслідок перемоги на президентських виборах консерватора І. Раїсі виникла ситуація, коли всі гілки влади в Ірані зосередилися в руках консерваторів, які відтепер домінують в політичній системі країни і, безумовно, будуть спроможні одностайно реалізувати всі свої проекти, що в середині країни, що за її межами.

Верховний лідер ІРІ аятола Алі Хаменеї вручає президентський мандат Сейєду Ібрагіму Раїсі

Спікер Меджлісу (парламент) ІРІ Мохаммад Бакер Калібаф відразу після оголошення переможця на виборах привітав І. Раїсі та запевнив його, що законодавчий орган Ірану зробить все для того, щоб налагодити плідне співробітництво та взаємодію з адміністрацією президента.

Після церемонії інавгурації президент ІРІ І. Раїсі коротко повторив основні аспекти своєї передвиборної програми, підкресливши, що в умовах жорсткої кризи між США, Ізраїлем та Іраном, загострення ситуації навколо Ірану вкрай необхідно зосередитись на вирішенні внутрішніх проблем, подолати економічну кризу, підвищити рівень життя іранців та визначитись із подальшою долею Спільного всеохоплюючого плану дій (СВПД), який негативно впливає на економічні та політичні процеси в країні.

Так, президент І. Раїсі обіцяв протягом 4-х років свого президентства створити 4 млн робочих місць, побудувати 4 млн квартир, збільшити субсидії для сектору охорони здоров’я та знизити орендну плату.

Виступ новообраного президента ІРІ Ібрагіма Раїсі перед членами парламенту Ірану, 5 серпня ц. р.

Пропоную більш детально розглянути спадок, який дістався новому президентові від свого попередника.

 

Економіка

Падіння темпів ВВП Ірану у 2018-2020 роках

У 2020 році ВВП Ірану становив 192 млрд доларів США (50-е місце у світі), ВВП на душу населення — 13,073 доларів (91-е місце із 189). Станом на червень 2021 року інфляція в країні становила 43 %, у порівнянні з 36 % у 2019 році, безробіття — на рівні 9,5 % (23,1 % серед молоді). За офіційними даними, Іран посідає 127 місце серед 190 країн світу за рівнем комфорту ведення бізнесу і 99 місце серед 141 країни за рівнем конкурентоспроможності.

В умовах жорсткої економічної кризи щороку з Ірану виїжджають за кордон до 40 тисяч кваліфікованих спеціалістів та випускників вищих навчальних закладів, багато студентів, які навчаються за кордоном, до Ірану після навчання не повертаються. Причин тут кілька, це і проблема працевлаштування, низький рівень заробітної платні професорсько-викладацького складу, соціальна дискредитація, застаріла система освіти тощо.

Гострі проблеми у фінансовій сфері. Так, банківська система Ірану ізольована від системи SWIFT. В країні критично не вистачає готівки, в 2017 році за 1 долар США давали 40 тисяч ріалів, в 2021 році курс ріала до долара впав до 250 тисяч.

Кандидат на посаду міністра промисловості, шахт та торгівлі Сейєд Реза Фатемі Амін у своїй програмі відновлення іранської економіки обіцяє протягом двох років досягти темпів економічного зростання у 5 % (без урахування нафти) та зростання ненафтового експорту до рівня в 70 млрд доларів.

Значно погіршився соціально-економічний стан країни внаслідок пандемії COVID-19. Станом на серпень 2021 року, за офіційними даними, в Ірані померли від коронавірусу 96 тисяч осіб, хворіє біля 4,6 млн іранців. Незалежні експерти вважають, що кількість померлих значно занижена і реально вона в 2–3 рази більша.

Доречним буде нагадати, що в 2021 році Іран потерпає від найбільш жорсткої посухи за останні 50 років, через яку виникли гострий дефіцит води та криза у сфері виробництва електроенергії, що стало причиною масових виступів населення, яке звинувачує уряд у бездіяльності та прорахунках.

Не можна оминути увагою і економічні санкції стосовно Ірану, запроваджені США. З 2018 року по теперішній час Іран в наслідок санкцій на експорт нафти втратив біля 100 млрд доларів США.

 

Соціальна сфера

Економічна криза спричинила значне падіння рівня життя іранців. За неофіційними даними іранських засобів масової інформації, з 83 млн населення біля 60 млн іранців перебувають на межі, або за межею бідності.

У 2020 році мінімальна заробітна платня пересічного іранця становила біля 130 доларів США. 20 лютого 2021 року уряд Ірану підвищив рівень мінімальної заробітної платні до 200 доларів США, але інфляція та коливання курсу валют швидко «з’їли» це підвищення.

Згідно з останніми даними міністерства доріг і міського розвитку ІРІ, біля 42 % домогосподарств фактично знаходяться у непридатних для проживання будівлях. За часів президентства Хассана Роухані вартість житла зросла на 720 %, через що багато іранців придбати його не можуть.

З весни 2021 року в Ірані прокотилося кілька хвиль масових протестів населення, що не задоволене економічною кризою та низьким життєвим рівнем. Сотні тисяч іранців виходили на вулиці Мешхеду, Тегерану, Ісфагану та Ширазу. До масових страйків вдавалися робітники тегеранського метро та компанії Iran Air, медики та вчителі. Все частіше на мітингах висувалися не лише економічні, але і політичні вимоги.

З весни 2021 року в Ірані прокотилося кілька хвиль масових протестів населення

Зрозуміло, що соціально-економічні проблеми не вирішуватимуться без зняття санкцій, і для президента це буде вкрай важке завдання. Вважається, що без СВПД зняття санкцій неможливе. На церемонії інавгурації І. Раїсі наголосив, що «санкції проти народу Ірану мають бути зняті. Будь-який дипломатичний план, що сприятиме досягненню цієї мети, ми підтримаємо».

Нагадаю, що до червня поточного року відбулося шість раундів переговорів у Відні, але бажаного результату не досягнуто. Ще до вступу на посаду президента І. Раїсі запропонував секретарю Вищої ради національної безпеки (ВРНБ) ІРІ Алі Шамхані перебрати на себе процес переговорів по СВПД. Крім того, І. Раїсі утворив спеціальний орган — Комітет з питань реалізації СВПД — з радикально налаштованих політиків-фундаменталістів. Серед них:

  • Моджтаба Зоннур — голова комісії Меджлісу ІРІ з питань національної безпеки та зовнішньої політики;
  • Вахід Джалалзаде — секретар комісії Меджлісу ІРІ з питань національної безпеки та зовнішньої політики;
  • Абдолреза Месрі — другий віце-спікер Меджлісу.

До складу цього комітету також входять два представника президента ІРІ: Алі Хоссейні-Таш — заступник секретаря ВРНБ ІРІ та Алі Багері Кані — колишній командувач КВІР, політик з вкрай радикальними поглядами.

Як і раніше, Тегеран висуває наступні вимоги:

  • повне зняття всіх санкцій, а не лише їх призупинення;
  • гарантії, що США більш не будуть виходити із СВПД;
  • перевірка зняття санкцій.

Тим часом Іран продовжує розвивати свою ядерну програму, а саме:

  • довів збагачення урану до 60 %;
  • запаси урану збільшив у десятки разів від дозволеного;
  • розпочав виробництво металевого урану тощо.

Діяльність команди нового президента Ірану у сфері зовнішньої політики, безумовно, багато в чому залежатиме від питань з відновлення СВПД і розвитку взаємин з країнами Європи, США, Ізраїлем та арабськими країнами регіону та корегування у відповідності з ним. Саме переговори щодо відновлення СВПД свідчитимуть про тактику та стратегію Тегерану на сучасному етапі і основні напрями іранської політики нового президента.

Новий президент наголосив, що Ісламська Республіка Іран неухильно підтримуватиме всіх пригноблених у світі, незважаючи на те, де вони знаходяться — у Європі, США, Ємені або Сирії. Виходячи із цього, вважається за вірогідне, що політика Ірану в регіоні Близького Сходу вестиметься більш активно і агресивно.

Тегеран у наступні чотири роки розвиватиме свої стосунки зі США, Москвою, Делі та Пекіном. Розглянемо більш детально такий його аспект зовнішньої політики.

США: за даними напівофіційної інформаційної агенції Nour News з підтвердженням Reuters, Тегеран веде перемовини з Вашингтоном про обмін ув’язнених іранців, які потрапили до в’язниць США та інших країн за порушення санкцій, та американців — в іранських в’язницях. Речник іранського уряду Алі Рабії заявив, що Тегеран налаштований обміняти всіх політичних ув’язнених, які мають громадянство США. Представник США на переговорах з Іраном Роберт Маллей оголосив, що президент Сполучених Штатів Джо Байден не погоджується на часткове звільнення та обмін, а готовий чинити за схемою «всі або ніхто».

Китай: після укладання масштабного договору між Іраном та Китаєм на 25 років, яким передбачено 400 млрд доларів США китайських інвестицій, Тегеран сподівається значною мірою підняти свою економіку. Але на активний розвиток співробітництва негативно впливає відмова Пекіну інвестувати кошти в іранську економіку після виходу США із СВПД.

Індія: останнім часом чітко визначились лінія поглиблення співробітництва між Делі та Вашингтоном і питання експорту іранської нафти до Індії, об’єми якої напряму залежатимуть від відносин між Індією та США.

Росія: Тегеран планує укласти багатомільярдний договір із Росією, але поки що це лише плани. Однак, Іран дуже сподівається на збільшення російської військової допомоги для подальшого розвитку своїх збройних сил.

Не слід забувати, що у міжнародних відносинах Іран неухильно дотримується принципу, закладеного лідером Ісламської революції та засновником Ісламської Республіки Іран аятолою Хомейні — «ані Захід, ані Схід».

Керівництво країни добре усвідомлює, що в умовах ситуації, що складається навколо Ірану, вкрай необхідно більш активно шукати союзників, аби заручитися їх підтримкою. Саме тому новий президент наголошує на готовності надавати «всебічну підтримку Іраном всім пригніченим народам, виступати за їх територіальну цілісність і незалежність».

Так, за даними інформаційної агенції IRNA, 3 серпня ц. р. президент І. Раїсі зустрівся та провів переговори з генеральним секретарем Боліваріанського альянсу для народів нашої Америки (ALBA) Санчесом Серджіо Лоренті Солізом. Президент ІРІ наголошував на важливості подальшого розвитку взаємовідносин у всіх сферах між Іраном та країнами Латинської Америки, що, безумовно, буде на користь їх народам.

Того ж дня І. Раїсі зустрівся з міністром закордонних справ Боснії і Герцеговини Бісерою Турковіч. І. Раїсі назвав відносини між Іраном та БіГ стратегічними, глибокими та братерськими і підкреслив важливість подальшого розвитку взаємовигідного співробітництва.

Зовнішньополітичне відомство Ірану приділяє також велику увагу подальшому розвитку співробітництва з африканськими країнами. Але це вже інша історія, до якої ми повернемось пізніше.

* * * * *

За даними іранської інформаційної агенції ISNA, президент І. Раїсі 4 серпня ц. р. передав до Меджлісу ІРІ список із 19 кандидатів до уряду Ірану. До нього увійшли:

  1. Іса Зарепур — міністр зв’язку та інформаційних технологій;
  2. Сейєд Есмаїл Хатіб — міністр інформації (розвідка);
  3. Ехсан Хандузі — міністр економіки та фінансів;
  4. Хоссейн Багголі — міністр освіти;
  5. Бахрам Ейноллахі — міністр охорони здоров’я та медичної освіти;
  6. Ходжатолла Абдольмалекі — міністр праці, соціальної політики та у справах кооперативів;
  7. Сейєд Джавад Садаті Неджат — міністр сільського господарства;
  8. Хоссейн Амір Абдоллахіян — міністр закордонних справ;
  9. Амін Хоссейн Рахімі — міністр юстиції;
  10. Мохаммад Реза Аштіані — міністр оборони та забезпечення збройних сил (генерал, колишній заступник начальника Генштабу ЗС ІРІ);
  11. Рустам Гасемі — міністр доріг та міського будівництва (колишній міністр нафти в команді президента И. Ахмадінеджада, високопосадовець КВІР);
  12. Сейєд Реза Фатемі Амін — міністр промисловості, шахт та торгівлі;
  13. Мохаммад Алі Зольфіголь — міністр науки, досліджень та технологій;
  14. Мохаммад Мехді Есмаїлі — міністр культури та ісламської орієнтації;
  15. Ахмад Вахіді — міністр внутрішніх справ;
  16. Сейєд Еззатолла Зархамі — міністр культурної спадщини, туризму та ремесел;
  17. Джавад Оуджі — міністр нафти (технократ, багато років працює у нафто-газовій сфері Ірану);
  18. Алі Акбар Мехрабіан — міністр енергетики;
  19. Сейєд Хамід Саджаді Хазавех — міністр спорту та у справах молоді.

* * * * *

Отож, сьогодні прогнозувати, як розвиватиметься ситуація в Ірані за нового президента, доволі складно, оскільки стрімко змінюється воєнно-політична обстановка навколо цієї країни. На розвиток подій впливає і внутрішній досить важкий соціально-економічний стан Ірану. Із впевненістю можна стверджувати тільки те, що внутрішній і зовнішній політичний курс буде радикально-консервативним.

 

Схожі публікації