Події в Кабулі «розбудили спальний вагон», в якому кандидати виборчих перегонів відчували себе досить спокійно

Внутрішньополітичній поточній ситуації у Німеччині нині притаманні розміреність і відносний спокій. Змагання політичних партій за преференції і прийнятні політичні позиції у німецькому парламенті через вибори до Бундестагу 26 вересня ц. р. — традиційно неспішні. Щоправда, є і особливість цих виборів, зокрема, відхід від політичної діяльності багаторічного федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель. А також відсутність у тамтешньому політикумі рівноцінної їй особи, здатної виконувати роль лідера нації. На настроях більшості політикуму та електоральних мас позначаються традиційно провідні та давно звичні позиції Німеччини в Європі, яка була локомотивом європейської економіки та Євросоюзу загалом, нарешті відновлений баланс трансатлантичних відносин зі США, кліматичні проблеми тощо. Політичні скандали та звинувачення політиків у корупції, плагіаті, чи недоброчесності сприймалися як невід’ємна частина політичної боротьби, що не впливає на основні засади німецької держави.

Та несподівано вибухнув Афганістан…

Аеропорт Кабула є першою ціллю багатьох афганців, які намагаються покинути країну після передачі влади «Талібану»

Заколисані буденними політичними планами та традиційними проблемами, що стосуються лише вищих ешелонів політичної еліти держави, пересічні німецькі громадяни раптом відчули розгубленість через стрімкий розвиток подій в Афганістані, раптове падіння його правлячого режиму, який протягом двох десятиліть всебічно підтримувався США, втечу афганського президента за кордон, на підтримку якого Вашингтон витратив близько 1 трлн доларів. Німецькі виборці почали усвідомлювати, що від їх вибору залежатиме подальший курс держави з питань міграційної політики, і загалом змінюватиметься їх повсякденне існування. Відчутною причиною занепокоєності і Німеччини, і інших країн, включно з регіону Центральної Азії та забезпеченої Західної Європи, стануть біженці.

Саме своїми поглядами на міграційну політику діаметрально відрізняються провідні політичні партії Німеччини, що зазначається у їх програмах напередодні виборів до Бундестагу. У парламенті Німеччини цього року може з’явитися рекордна кількість депутатів — до однієї тисячі. За депутатські місця змагаються 47 політичних партій.

У німецькій Tagesspiegel зазначається, що виборча боротьба партій дуже залежна від сьогоднішніх реалій. А події в Кабулі раптово «розбудили спальний вагон», в якому кандидати від провідних партій досі відчували себе відносно спокійно. Але далі все відбуватиметься не так.

Наприклад, наполегливі вимоги кандидата у канцлери Німеччини, співголови партії «Зелені» Анналени Бербок можуть відчутно вплинути на інших лідерів перегонів. Політика цієї лідерки хоча і може сприйматися з симпатією, та з політичної точки зору вона логічно не осмислена. Анналена Бербок пропонує прийняти в Євросоюзі всіх біженців з Афганістану. І необхідної у таких випадках згоди від всіх країн-членів ЄС вона не має наміру вимагати, бо реально оцінює ситуацію та добре розуміє, що бажаного консенсусу не буде.

Рішуча позиція «Зелених» стала своєрідним подарунком на виборах для партії «Альтернатива для Німеччини», яка завжди виступає проти імміграції іноземців.

Аналітики погоджуються, що у випадку реалізації анонсованого наміру «Зелених» це стане справжнім стресовим випробуванням єдності європейської спільноти держав. Адже різні погляди щодо міграційної політики стали в Європі хоча й не єдиним, але досить суттєвим чинником протиріч між Сходом та Заходом. За такої ситуації нова політика Німеччини стосовно вдосконалення міграційної політики ЄС ще більше розсварить європейську спільноту.

Кандидат на посаду федерального канцлера, представник Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Олаф Шольц та його опонент від правлячої Християнсько-демократичної партії (ХДС) Армін Лашет більш реалістично підходять до внутрішньої політики Євросоюзу. Армін Лашет вказує, що з подій у Кабулі треба робити висновки, а міграційна криза в ЄС 2015 року не повинна повторитися. Олаф Шольц, з огляду на вірогідність міграційного тиску у Німеччині, застерігає від можливих непродуманих рішень. Як і Армін Лашет, він радить дати дозвіл афганським біженцям на перебування в Євросоюзі. Провідний кандидат від правлячої коаліції Армін Лашет закликає координувати дії з цього приводу на загальноєвропейському рівні.

Немилосердно, але прагматично

Той факт, що Армін Лашет і Олаф Шольц влітку 2021 року більше не можуть розраховувати на підтримку, яку мали шість років тому від практично всіх політичних сил та ЗМІ країни, у жодному випадку не робить їх безсердечними, зазначається у виданні Tagesspiegel. Регіональна підтримка людей допомагає їм уникнути можливих, пов’язаних з біженцями, негараздів, але лише самої виборчої риторики недостатньо. Необхідно подбати про таку готовність інших країн, зокрема Пакистану та Ірану, яким випаде нести тягар міграційного навантаження.

Наразі часто нагадується, що потоки біженців із Сирії до Європи у 2015 році значною мірою спричинені недофінансуванням Світової продовольчої програми. Негативні факти посилюються також з огляду на заяви Агенції ООН у справах біженців (UNHCR) від липня поточного року, що її бюджет в Афганістані поповнюється лише на 43 відсотки.

Зрештою, всі кандидати на політичні посади у Німеччині наразі мають спільну думку стосовно надання негайної допомоги людям зі складу, як їх називають, «місцевих сил», які досі залишаються у Афганістані. Це ті, хто надавав допомогу контингенту Німеччини в якості перекладачів тощо.

Представники партії «Зелені» з цього приводу можуть нагадати, що вони ще наприкінці червня поточного року закликали у Бундестазі зробити все належне, щоб колишні співробітники миротворчої місії, насамперед помічники Бундесверу мали змогу працевлаштуватися в Німеччині. Чимало часу втратило федеральне міністерство закордонних справ Німеччини, яке очолює представник СДПН. Невдало і непереконливо діяли під час евакуації «місцевих сил» також федеральні міністерства оборони та внутрішніх справ Німеччини.

Військово-транспортний літак Airbus A400M ВПС Німеччини відправляється до Афганістану

Нова доба суперництва великих держав

Наразі у фахівців не виникає сумнівів, що наступному федеральному канцлеру доведеться перейматися наслідками, які стосуватимуться Німеччини, від «синдрому Афганістану». Готовність німців, які у більшості є пацифістами, вдаватися до надійних військових засобів з забезпечення своїх інтересів ще відчутніше зменшиться з огляду на події останніх днів. В епоху загострення суперництва великих держав уникнення Німеччиною загальної проблематики було б неправильною реакцією. Тим часом у швейцарському виданні Neue Zürcher Zeitung повідомляється, що федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини Хорст Зеєхофер (ХДС) вважає виконання Бундесвером завдань в Афганістані провальним. Те, що сталося в Афганістані, заявив політик, — катастрофа. Метою миротворчої місії було покращення побутових умов населення, забезпечення стабільності у країні. На жаль, заявив міністр, необхідно визнати, що цього досягти не вдалося. Причиною для участі у миротворчій операції сил міжнародної коаліції в Афганістані були терористичні атаки 11 вересня 2001 року у США. Наразі подальшу участь військових сил Німеччини в Афганістані Хорст Зеєхофер не вважає можливою.

Криза в Афганістані, зазначається у статті швейцарського видання, стала полем для політичних перегонів у виборчій боротьбі в Німеччині. Лідерка партії «Зелені» Анналена Бербок виступила в ефірі федерального радіо з закликом прийняти всіх афганських біженців на території ЄС, навіть не очікуючи згоди всіх країн-членів Євросоюзу. Водночас з боку правлячої партії ХДС чуються заперечення. Речник правлячої фракції ХДС у Бундестазі з внутрішньополітичних питань Маттіас Міддельберг заявив, що позиція «Зелених», які вимагають прийняти на території ЄС або в Німеччині всіх біженців у випадку виникнення кризової ситуації, неправильна.

Голова підкомітету закордонних справ у Бундестазі, представник партії ХДС Норберт Рьоттген вимагає, щоб Бундесвер і інші війська західних країн застосували силу щодо радикально налаштованого «Талібану». Партії СДПН та «Зелені», вказує він, повинні зважати на «наші моральні зобов’язання».

«Зелених» також гостро атакував Армін Лашет, назвавши їх «партією брехунів», яка виступала за дотримання кліматичних норм і припинення видобування бурого вугілля у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія у термін до 2045 року, а тепер висуває йому, Арміну Лашету, вимоги щодо дотримання тих же кліматичних норм. Він вважає, що «Зеленим» не вистачає компетентності в діях та наполегливості у внутрішній політиці. При цьому Армін Лашет вимагав негайного мандату на евакуацію «місцевих сил» військами Бундесверу.

Лідер партії ХДС Армін Лашет на політичному форумі у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія

Загалом кандидати провідних політичних партій Німеччини в рамках виборчої боротьби намагаються демонструвати свою компетентність та стурбованість проблемами широкого спектру. Вони вдаються до популістських та пропагандистських кроків з метою завоювати додаткові електоральні симпатії, зокрема й за рахунок використання популярних тем міжнародної політики Німеччини. Так, Анналена Бербок заявила нещодавно виданню Frankfurter Allgemeinen Sonntagszeitung, що «підприємства, які отримують субвенції на ринках Китаю та які не дотримуються при цьому природоохоронних вимог», повинні бути вилучені зі списку тих, кому надається фінансова допомога.

Кандидат на посаду канцлера від правлячої коаліції Армін Лашет зустрівся з керівником компанії Tesla Ілоном Маском, який перебував з візитом у Німеччині. Обидва відвідали майданчик у містечку Грюнгайде під Берліном, де будують завод Tesla. Відзначається, що виборча кампанія Арміна Лашета наразі проходить мляво, кандидату не вистачає ініціативи та нових ідей. Зустріч з Ілоном Маском була покликана спекулятивно використати його імідж візіонера на користь кандидата Арміна Лашета.

Виборча кампанія у Німеччині виходить на фінішну пряму, боротьба між основними кандидатами загострюється. Ситуацію в Афганістані політичні суперники використовують з діаметрально протилежних позицій, головна проблема полягає у небажанні Німеччини брати на себе навантаження міграційних потоків з Афганістану, що вже мало місце у 2015–2016 рр. Негласним чинником є також намагання запобігти просуванню на свою територію «Ісламського світу», що може призвести до дестабілізації внутрішньополітичної ситуації. Такий перебіг подій загрожує програшем на парламентських виборах, що хвилює всі політичні партії Німеччини, за винятком «Зелених».

З’ясовується, що Німеччина, як і решта країн міжнародної спільноти на чолі зі США, виявилися не готові до нового розвитку подій в Афганістані. Система цінностей Заходу, заснована на фінансовій підтримці лояльного до США режиму, виявилася в умовах Афганістану нежиттєздатною. Розвідувальне співтовариство США, розвідки країн НАТО та їх союзників зі своїми завданнями з аналізу поточної ситуації та прогнозу розвитку подій не впоралися.