Над прірвою

Ядерне протистояння у світі і Україна   Віктор Гвоздь Незважаючи на те, що США та Росія готові до певних змін своїх позицій в бік покращення, у військовій сфері вони фактично знаходяться у стані протистояння. І навіть більше, останнім часом таке протистояння починає виходити на новий рівень. Це стосується насамперед активного розширення масштабів їх підготовки до можливої ракетно-ядерної війни. До того ж набуває нового вигляду і взаємний ядерний шантаж. Такий процес розпочався після того, як відносини між Заходом та Росією загострилися внаслідок російської агресії проти України, коли обидві сторони, по суті, пішли шляхом…

Детально >>

«Слабка ланка» НАТО на Чорному морі і протидія Росії

Болгарія між Росією та Заходом   Роман Кот Динаміка розвитку подій у басейні Чорного моря свідчить, що через агресивність Російської Федерації у цьому регіоні стає досить небезпечно. Після двох актів агресії — незаконної анексії Криму та обмеження судноплавства у Керченській протоці — наступним таким етапом найбільш імовірно будуть деструктивні дії росіян у північно-західному секторі Чорноморського басейну, зокрема щодо взяття під контроль острова Зміїний та обмеження доступу до Одеси, Чорноморська та інших українських портів. Такими своїми кроками Росія не лише намагається економічно придушити Україну. Такі кроки також слід розглядати в рамках російської стратегії…

Детально >>

Новий крок України до вступу в НАТО

Другий візит Є. Столтенберга в Україну   Олексій Волович Наприкінці жовтня 2019 року на запрошення української влади делегація Північноатлантичної ради НАТО на рівні послів 29 країн-членів Альянсу, очолювана генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та його заступниками Мірчою Джоане і Беттіною Каденбах, перебували з офіційним візитом в Україні , зокрема, в Одесі і Києві. До України Є. Столтенберг прибув вдруге. Вперше це сталося 10 липня 2017 року з нагоди 20-річчя підписання Хартії про особливе партнерство України з Альянсом. 30 жовтня делегація НАТО прибула літаком до Одеси, де провела переговори з віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитром Кулебою та міністром оборони Андрієм Загороднюком.…

Детально >>

Щодо проявів геополітичної безпорадності ЄС і НАТО

Позиція з самоусунення США сприяє активізації міжнародного правового нігілізму та зухвалості не лише з боку Росії, а тепер вже й Туреччини   Сергій Польовик За місяць до початку чергового саміту НАТО у Лондоні (3–4 грудня ц. р.) виникла для обговорення тема щодо участі членів альянсу, а також Росії у бойових діях, що відбуваються на території Сирії. Зокрема, у німецькій Frankfurter Rundschau, швейцарській Neue Zürcher Zeitung, австрійській Die Presse тощо можна ознайомитися з деякими про це матеріалами. Геополітичні наслідки таких подій вже спостерігаються у регіоні і безперечно впливають на стан речей як власне у Сирії, так…

Детально >>

Турецький гамбіт

Характер можливих змін ситуації передбачити так само складно, як і настрої і дії Трампа, Путіна та Ердогана   Олексій Волович Президент Туреччини Р. Ердоган оголосив 9 жовтня про початок нової, третьої за рахунком, військової операції під дивною назвою «Джерело миру». Місце її проведення — уздовж сирійсько-турецького кордону, спільно з протурецькою так званою Сирійською вільною армією (СВА), і що спрямована проти курдських збройних формувань «Робітничої партії Курдистану» (РПК) і «Сил народної самооборони» (СНС). За словами турецького лідера, така операція — «не є результатом миттєвого рішення, оскільки на її підготовку пішло 3–4 роки, і навіть 5 років». Це…

Детально >>

Сирія: переконфігурація чи той, хто програв, платить за все?

Москва зуміла залишитись в Сирії. Чи надовго?   Вадим Волохов 22 жовтня 2019 року в Сочі відбулася чергова зустріч двох президентів: Туреччини та Російської Федерації. Головне питання, яке ними обговорювалось — ситуація, що склалася на північному сході Сирії. Саме там Туреччина проводила антитерористичну операцію «Джерело миру». Ось тільки миру такі операції народу Сирії не приносять. Цілі цієї боротьби зрозумілі: Туреччина бореться зі збройними формуваннями курдів зі складу «Загонів народної самооборони» (YPG) та за свою безпеку на кордонах з Сирією. Анкара вважає YPG сирійським відгалуженням забороненої турецькою владою «Робітничої партії Курдистану» (РПК). Росія ж веде…

Детально >>

Президентські вибори в Афганістані і залаштункова метушня

Інтрига навколо виборів набирає обертів   Вадим Волохов 28 вересня 2019 року в Афганістані обирався президент. Підсумків підрахунку голосів ще немає, але залаштункова інтрига навколо них набирає обертів. Історично склалося так, і не тільки в Афганістані, що і напередодні виборів, і після них відбувається перегрупування політичних сил. Цього разу на формування політичних блоків досить відчутно вплинули дві важливі події, а саме: Розпад передвиборчої коаліції, якою керував колишній радник президента Афганістану з питань національної безпеки Мохаммад Ханіф Атмар. Це стало великою несподіванкою. Річ у тому, що в інших фракціях всі місця вже були зайняті…

Детально >>

Сергій Корсунський: «Туреччина — надзвичайно складне суспільство, яке потрібно вивчати і поважати. Без цього взаєморозуміння не досягти»

Інтерв’ю з директором Дипломатичної академії ім. Геннадія Удовенка при МЗС України   — Свого часу ви працювали на посаді посла України в Туреччині. На ваш погляд, чи можна вважати, що в українсько-турецьких двосторонніх відносинах є досягнення, які задовольняють обидві сторони? І чи відповідають ці відносини принципам стратегічного партнерства? — Туреччина й Україна встановили відносини стратегічного партнерства з січня 2012 року, тобто з моменту візиту турецького президента Реджепа Ердогана до Києва, коли було підписано відповідну декларацію. Відтоді відбулося чимало цікавих і корисних заходів, зростала торгівля, було розпочато багато серйозних проектів у галузі військово-технічної співпраці тощо. Потім, як…

Детально >>

Політична динаміка в країнах Вишеградської четвірки та інтереси України

Зміни у внутрішньополітичній ситуації цих країн безпосередньо позначаються на національних інтересах України   Роман Кот Польща, Угорщина, Словаччина та Чехія, які складають неформальне об’єднання «Вишеградської четвірки» (V4), попри всю неоднозначність відносин з Україною, залишаються її стратегічним найближчим тилом у протистоянні з Росією. А Польща ще й одним з найбільших торгових партнерів. Отже, зміни у внутрішньополітичній ситуації цих країн безпосередньо позначаються на національних інтересах України. Ще на початку 2019 року у не надто впливовій, але важливій для України з точки зору енергетичної безпеки Словаччині було обрано нового президента. Ним стала антикорупційна активістка Зузана…

Детально >>

Латинська Америка. Аналітичний огляд 08–09/2019

Політична і економічна ситуація у серпні–вересні 2019 року   Катерина Вакарчук Глобальна кліматична криза стала тією темою, якій приділяли найбільше уваги у серпні та вересні ц. р. Криза світової екосистеми та вихід з під контролю людини змін клімату вийшли на перший план, потіснивши проблеми тероризму, війни та миру, прав людини, боротьби з бідністю і міграції. Пожежі в Амазонії, що набули нечуваних масштабів, виникли внаслідок неконтрольованої вирубки лісів. Важливою подією стала участь латиноамериканських країн у 74-й сесії Генасамблеї ООН, де обговорювалися питання ліквідації пожеж, запровадження санкцій стосовно Венесуели і кубинського лідера Р. Кастро. Візит президента Венесуели до Росії…

Детально >>