Верховна Рада ухвалила закон, що зобов’язує релігійні організації, центр яких знаходиться на території країни-агресора, змінити назву та вказати свою приналежність до країни-агресора

Верховна Рада ухвалила закон, що зобов’язує релігійні організації, центр яких знаходиться на території країни-агресора, змінити назву та вказати свою приналежність до країни-агресора. Закон стосується передусім Української православної церкви Московського патріархату, яка протягом 2 місяців (санкції за невиконання мають вживатися значно пізніше) повинна бути перейменована. Якщо цього не відбудеться, то реєстрація УПЦ МП скасовуватиметься. У випадку зміни назви УПЦ МП збереже всі надані державою пільги, але не зможе відряджати священиків для капеланської служби в рядах Збройних сил України. Разом з тим, зміна назви УПЦ МП може стати одним з факторів, що стимулюватимуть перехід парафій від УПЦ МП до новоствореної Православної церкви України.

Детально >>

Палата представників Конгресу США визнала Голодомор геноцидом українського народу

Як і аналогічна резолюція, що була ухвалена Сенатом США 3 жовтня ц. р., документ також засуджує систематичні порушення прав людини, у тому числі права на самовизначення та свободу слова, вчинені радянським урядом проти українського народу. Таким чином, на сьогодні обома палатами Конгресу США ухвалені рішення, у яких Голодомор визнано геноцидом українського народу.

Детально >>

Об’єднавчий собор у Києві обрав главу помісної української православної церкви

Об’єднавчий собор обрав митрополита Переяславського і Білоцерківського Епіфанія (Думенка) на пост предстоятеля єдиної української православної церкви. Участь у Соборі брали (192 делегати) церковні ієрархи, священики та миряни, які представляють три православні церкви, що існують в Україні — УПЦ КП, УАПЦ та УПЦ МП. За даними Київської Патріархії, перші дві церкви схвалили участь у соборі на рівні своїх Архієрейських соборів, а УПЦ МП репрезентована окремими представниками єпископату, кліру та мирян. Тепер в Україні розпочнеться тривалий процес об’єднання на місцях.

Детально >>

Рада підтримала припинення дружби з Росією

Верховна Рада України ухвалила проект закону про припинення з 1 квітня 2019 року дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство з Росією.

За відповідний законопроект № 0206 проголосували 277 народних депутатів.

Законопроект, внесений президентом Порошенком, передбачає припинення договору після завершення 10-річного терміну з дня його останнього продовження.

Детально >>

Синод Вселенського патріархату схвалив конституційну хартію для української церкви

На синоді також було схвалено текст Томосу про надання автокефалії українській церкві. Це ще один крок, який наближає створення об’єднаної церкви в Україні і свідчить про незворотність цього процесу. Текст цих двох документів не було оприлюднено і їх зміст стане відомий лише на об’єднавчому соборі, який повинен буде заснувати нову православну церкву.

Проте, на цьому Синоді не було оголошено дату проведення об’єднавчого собору. Це може свідчити про те, що зацікавленим сторонам не вдалося узгодити всі пов’язані з автокефалією питання.

Детально >>

В Одесі здійснено напад на Анатолія Гриценка, потенційного кандидата в Президенти України

В Одесі на лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка та його однопартійців напали близько 30 осіб у масках. У результаті інциденту значні травми отримали троє людей — двоє членів партії «Громадянська позиція» та один активіст.

Поліція затримала п’ятьох підозрюваних у нападі. Розпочато кримінальні провадження за статтями «хуліганство» та «насильство щодо громадського діяча». А. Гриценко на даний момент є одним з найрейтинговіших кандидатів на президентських виборах 2019 року.

Застосування насильства щодо політика такого рівня в Україні не практикувалося протягом кількох років і є ознакою того, що передвиборча боротьба загострюється і суперники збираються використовувати найбрудніші інструменти.

Разом з тим, ситуація грає на користь А. Гриценка, оскільки дозволяє йому заявляти про політичні переслідування і заробляти на цьому додаткові відсотки електоральної підтримки.

Детально >>

24.11.2018. В рамках Дня пам’яті жертв Голодомору в Києві відбувся міжнародний форум «Україна пам’ятає — світ визнає!»

Метою форуму було інформування міжнародної спільноти про Голодомор 1932–1933 років в Україні та об’єднання зусиль у засудженні Голодомору як акту геноциду. Окрім керівництва України, у роботі форуму взяли участь президенти Латвії та Словаччини Раймондс Вейоніс і Андрій Кіска, прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп, віце-президент Європарламенту Здіслав Краснодембський, міністр закордонних справ Естонії Свен Міксер. Також були присутні представники парламентів Словенії, Польщі, Литви, Чехії, урядовці та парламентарі зі США, Євросоюзу та Македонії.

Вшанування пам’яті жертв Голодомору та наголошення на вині радянської влади, спадкоємицею якої є сучасна російська влада, це важлива складова формування національної ідентичності українців.

Детально >>