Новий крок України до вступу в НАТО

Другий візит Є. Столтенберга в Україну   Олексій Волович Наприкінці жовтня 2019 року на запрошення української влади делегація Північноатлантичної ради НАТО на рівні послів 29 країн-членів Альянсу, очолювана генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та його заступниками Мірчою Джоане і Беттіною Каденбах, перебували з офіційним візитом в Україні , зокрема, в Одесі і Києві. До України Є. Столтенберг прибув вдруге. Вперше це сталося 10 липня 2017 року з нагоди 20-річчя підписання Хартії про особливе партнерство України з Альянсом. 30 жовтня делегація НАТО прибула літаком до Одеси, де провела переговори з віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитром Кулебою та міністром оборони Андрієм Загороднюком.…

Детально >>

Україна і НАТО. Проблеми та перспективи

Віктор Гвоздь В серпні 2019 року виповнилося 70 років з часу вступу в дію договору про заснування НАТО, як найбільш потужної системи колективної безпеки у світі. В цьому плані показовим буде черговий саміт Альянсу на вищому рівні, який планується провести у грудні ц. р. у Лондоні. Там підбиватимуться підсумки діяльності Північноатлантичного союзу за останні роки, а також уточнятимуться завдання Організації, виходячи з нових викликів і загроз НАТО та його членам. З огляду на важливість таких питань, зараз фахівці НАТО вивчають і готують відповідні рекомендації, що виноситимуться на розгляд учасників саміту. При цьому певні оцінки…

Детально >>

Україна та «Міжмор’я»: можливі формати співробітництва

Україні варто налагодити співпрацю з форматом держав Бухарестської дев’ятки на інституційному рівні   Роман Кот Події останнього часу, як то повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи, закріплення Німеччиною незворотності «Північного потоку-2» чи відновлення активної інвестиційної діяльності західноєвропейських компаній в Росії, знову актуалізує питання розбіжностей у поглядах щодо безпекової ситуації в Центрально-Східній Європі та, зокрема, ролі Росії у цьому регіоні. Це, а також динаміка електоральних процесів в ЄС свідчить про зростаючу готовність «старої» Європи до компромісів у відносинах з Росією, і якщо не до повного зняття, то, принаймні, до не запровадження нових…

Детально >>

Що нам робити далі

Пропозиції до стратегії дій   Віктор Гвоздь З огляду на національні інтереси, головними завданнями нашої держави на сучасному історичному етапі є відновлення її територіальної цілісності і практична реалізація європейського вибору. Як свідчать позиції нового українського керівництва, ці завдання незмінні і пріоритетні за характером. По суті, це перший випадок у нашій новітній історії, коли зміна влади не призвела до радикальних змін у зовнішньому курсі України, що перетворює її на справжню європейську державу. Так, незважаючи на будь-які трансформації влади на просторах «старої» та «нової» Європи, які часом супроводжуються жорсткими політичними баталіями, її країни зберігають вірність європейським цивілізаційним…

Детально >>

Про розширення ЄС на Схід як загальний успіх

Економічний погляд з Німеччини   Сергій Польовик Відслідковуючи взаємостосунки ЄС з новими членами Євросоюзу, європейські аналітики звертають особливу увагу на особливості їх внутрішньополітичних відносин. Їхні висновки, що були підготовлені напередодні нещодавніх виборів до Європарламенту у травні ц. р., дають можливість передбачати подальшу діяльність Євросоюзу в чинному форматі. І хоча активна політика нових членів не завжди консолідується з політикою всього ЄС, проте експерти вважають, що таке розширення вигідне для всіх членів євроспільноти. Очевидно, що і надалі позиціям основних країн ЄС, зокрема, Німеччини, Франції, Італії, та непоступливих стосовно національних питань нових членів ЄС — Польщі, Угорщини, Словаччини, Чеської Республіки тощо —…

Детально >>

Криза Східного партнерства і висновки для України

Команді новообраного президента України та українській дипломатії потрібно модернізувати зовнішню політику та перерозподілити зусилля   Роман Кот Цього тижня у Брюсселі відзначають десятиріччя Східного партнерства (СхП). Цей формат, після приєднання до ЄС десяти країн Центрально-Східної Європи у 2004 році, мав дати відповіді на запитання: «А що ж робити з шістьма іншими державами на східних кордонах Європейського Союзу?». На першому етапі функціонування СхП відповіді були знайдені. Однак, після російської агресії проти України в Криму і на Донбасі, стало зрозуміло — Євросоюз повинен змінювати політику стосовно своїх східних партнерів. Тоді зміни відбулися і Україна отримала чи не найбільше…

Детально >>