Німецька економіка занепадає, а Мерц і Шольц поводяться як двоє дітей у пісочниці!
«Berliner Zeitung», Німеччина
У столичному німецькому виданні «Berliner Zeitung», що знаходиться під сильним впливом промосковських сил у Німеччині та відстоює загалом ліві та лівоцентристські ідеї, 23 грудня ц.р. з’явилася стаття власного кореспондента Моріса Хьофгена (Maurice Höfgen), присвячена загостренню виборчої боротьби між двома лідерами політичних партій Німеччини. Олаф Шольц, чинний Федеральний канцлер Німеччини та керівник Соціал-демократичної партії Німеччини (СДП), який не отримав вотум довіри від Бундестагу та змушений просити Федерального президента про дочасні парламентські вибори, та лідер опозиційної партії Християнський демократичний союз (ХДС) Фрідріх Мерц, якого вважають найбільш вірогідним кандидатом на посаду канцлера, ведуть відверту особисту боротьбу, застосовуючи весь спектр політичних звинувачень і принижень суперника.
Довідково. «Berliner Zeitung» є популярним столичним соціально ангажованим виданням, яке було відоме ще у Німецькій демократичній Республіці (НДР) та було одним з її провідних ЗМІ. Сьогодні воно змінило свою соціальну та політичну орієнтацію, адаптуючись до нових реалій. Поширює аналітичні матеріали з принципових питань політичного життя та соціальної критики, прагнучи викликати дискусії з актуальних викликів для Німеччини та Європи, виступати за прогресивні підходи у розв’язанні соціально-політичних проблем.
У матеріалі видання зазначається, що своїми політичними заявами кандидати на посаду канцлера ображають один одного, як зірки телеканалу RTL у треш-телебаченні, а їх передвиборчі програми нагадують казкову ідилію. Автор допису вважає, що такий дискурс необхідно негайно припиняти.
Олаф Шольц після провалу голосування у Бундестазі про довіру його урядові у своїх промовах глузливо називає опонента «Фріце Мерц» та заявляє, що той полюбляє поширювати нісенітниці. Фрідріх Мерц, як можливий майбутній канцлер Німеччини, відповідає Шольцу, що такі заяви викликають почуття сорому, та вимагає це припинити. Суперечки стосуються і щодо питання, чи походить «справа D-Day» від самого лідера ВДП Крістіана Лінднера. А також — хто з ким має право брати участь у великому телевізійному двобою на ARD і ZDF.
Довідково. «D-Day»-афера в Німеччині стосується внутрішнього документа Вільної демократичної партії (FDP), у якому розкривається стратегія виходу з коаліційного уряду на чолі з канцлером Олафом Шольцем. Документ, названий «D-Day», містив детальний план дій для розриву коаліції та підготовки до дострокових виборів. (Financial Times)
Після оприлюднення такого документа вибухнула широка критика щодо використання військової термінології та підходів у політичних стратегіях. Керівництво FDP, зокрема генеральний секретар Біжан Джір-Сарай, спочатку заперечувало існування такого плану, але згодом він подав у відставку, визнавши свою відповідальність за ситуацію (AP News)
Ця ситуація призвела до зниження довіри до FDP серед виборців та посилила політичну нестабільність у країні напередодні дострокових виборів, запланованих на лютий 2025 року. Критики вважають, що такі дії підривають довіру до політичних процесів та сприяють зростанню політичного цинізму серед населення (Deutschlandfunk).
Загалом, «D-Day»-афера підкреслює ризики використання агресивних стратегій у політиці та важливість прозорості й відповідальності політичних партій перед суспільством.
Автор статті розпачливо зазначає, що передвиборча кампанія у Німеччині перетворюється на реаліті-шоу на зразок таких, що домінують на популярному телеканалі RTL. Такі події відбуваються у країні після чотирьох років кризи, тривалої пандемії, інфляції, якої не було 50 років, і війни в Україні, що ведеться лише за три години польоту від Берліна.
Ми цього не заслужили!
Автор переконує, що німці такого перебігу подій і розвитку ситуації не заслужили. Вона для них є неспровокованою і несправедливою. Адже економіка Німеччини досі залишається на рівні 2019 року. Кількість банкрутств зростає, як і рівень безробіття. Найбільшу експортну галузь, автомобільну промисловість, охопила криза. Реальні зарплати досі на три відсотки нижчі, ніж у 2019 році, а це означає, що у споживачів зараз менша купівельна спроможність.
Одночасно цей рік став найбільш напружений за попередні, цифрові технології перевертають світову економіку, у великого сусіда, Франції, — урядова криза, у США незабаром Дональд Трамп знову заволодіє Білим домом, а правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини» зараз має в опитуваннях майже вдвічі кращі показники, ніж на попередніх виборах. Німеччина, застерігає автор, не може зневажати такого перебігу подій.
Економічні проблеми стануть головною темою виборчої кампанії
У «Berliner Zeitung» зазначається, що поки провідні політики Німеччини воюють один з одним, як малі діти в пісочниці або знаменитості у треш-телебаченні, німці бідкаються через економіку. Показники тематичного розділу телеканалу програми ARD-Deutschlandtrend свідчать, що 83 % опитаних оцінюють економічну ситуацію, як не дуже хорошу або погану. Такий низький рівень настроїв серед німців був востаннє після фінансової кризи наприкінці 2000-х років.
За інформацією столичного видання 45 % німців вважають економіку найважливішою проблемою. Лише 15 % вірять, що через рік економіка покращиться, 35 % натомість переконані, що вона стане ще гіршою. Відповідно, кожен п’ятий працівник наразі хвилюється за своє робоче місце. Майже половина німців прагне «глибоких змін».
Одночасно рівень задоволеності провідними політиками залишається невисоким. Роботою Фрідріха Мерца (ХДС) задоволені 30 %, Робертом Хабеком від «Зелених» — 29 %, канцлером Олафом Шольцем із СДП — 23 %, Алісою Вайдель (Альтернатива для Німеччини, АдН) — 21 %, Сарою Вагенкнехт (промосковський Союз Сари Вагенхнехт БСВ) та Крістіаном Лінднером (Вільна демократична партія Німеччини, ВДП) — по 20 % кожен. Якщо виборча кампанія триватиме в такому ж дусі, як розпочалася, вважає «Berliner Zeitung», то ще більша частина людей втратить довіру до влади.
Передвиборчі програми кандидатів як списки побажань та ідилія з казок
З таким станом речей можна було б погодитися, вважає автор, якби хоча б ці політичні програми мали змістовну основу. Перша проблема: тільки політичні «нерди» спроможні продертися через нудні тексти їх програм. Друга: програми, які відомі на сьогодні, сприймаються радше як перелік побажань, а не як чітко прораховані плани.
Довідково. Нерд, або ньорд (англ. nerd — «зануда», «ботанік»), — стереотип людини, глибоко зануреної в розумову діяльність, дослідження, нетовариську або таку, яка не має розвинених соціальних навичок. Від 1980-х до 2000-х років слово поступово почало входити у вжиток в українській мові. Слово «нерд» («ботанік») належить до молодіжного сленгу.
Такі люди можуть багато часу приділяти непопулярними, маловідомими або малозначущими для багатьох речами. Інтереси нердів можуть бути значною мірою пов’язані з наукою, технікою, творчістю або абстрактними міркуваннями, при цьому така особа може бути байдужою до занять, важливих для більшості його однолітків (не слідувати у «мейнстрімі»). На Заході до захоплень нердів відносять також наукову фантастику та фентезі.
З огляду на опитування, саме програма блоку партій ХДС/ХСС, де цей блок із великим відривом посідає перше місце, мала б бути найбільш важливою. Проте у ній зазначені різноманітні податкові послаблення — від скасування «солідарного збору» до зниження податків на доходи, на прибутки підприємств і податку на купівлю нерухомості, — але немає жодних конкретних цифр. Тобто, коли саме і які саме послаблення будуть реалізовані. Інститут німецької економіки (Das Institut der Deutschen Wirtschaft), однак, приблизно оцінив ці вимоги та прийшов до суми в 90 мільярдів євро податкових послаблень. Водночас не передбачається ані підвищення податків в інших сферах, ані реформи боргового обмеження. І навіть скорочення видатків на міграцію та соціальні виплати чи раптове економічне зростання не покриватимуть такої суми.
Хто з виборців у це повірить? Аналогічні вимоги висуває партія ВДП, при цьому Інститут німецької економіки оцінив їхні пропозиції у 138 мільярдів євро податкових послаблень на рік. І це, наголошує видання, — від партії, яка через прихильність до боргових обмежень навіть зруйнувала «світлофорну» коаліцію. Віцепрезидент Інституту економічних досліджень у Галле (IWH) Олівер Хольтемеллер зазначив у коментарі агенції Reuters, що «передвиборчі програми радше є переліком побажань, ніж планами для урядової діяльності, оскільки багато чого не можна реалізувати в межах чинної боргової політики».
«Німеччина заслуговує на краще, ніж фольклор у дебатах кандидатів і казкову ідилію в їх програмах. І це необхідно нагально. Тому: досить цього!» — зазначає автор.
Німці поступово прозрівають і все більше схиляються до позиції провідних країн континенту, Великої Британії і Франції, щодо перспектив подальшого існування німецьких громадян у залежності від ступеню контролю економіки, політики та інших сфер життя з боку зухвалої Росії. Проте, за каденції чинного Федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца, зомбованого Путіним і Ангелою Меркель, принципових змін у політиці Німеччини не могло статися. Залишається сподіватися, що новий канцлер буде більш рішучим та конструктивним щодо політики стримування російської агресії не лише в Україні але й у Європі.
Про автора: Моріс Хьофген (Maurice Höfgen) — економіст та бізнес-менеджер. Народився в Менхенгладбаху, бакалавр управління торгівлею в Брюлі, магістр економіки та стратегії на ринках, що розвиваються, в Маастрихті. Раніше працював консультантом із закупівель та менеджменту, зараз працює асистентом із фінансової політики в офісі Крістіана Ґьорке (Christian Görke, партія «Ліві») у Бундестазі. Автор книги «Міф про безгрошів’я». Академічний представник сучасної монетарної теорії. Ютубер із «Гроші для світу».
Підготував Сергій Польовик
