Сучасна безпека світу

Сучасна воєнно-політична і безпекова обстановка в світі, у Європейському регіоні та довкола України

А. Суркова, студентка Національного авіаційного університету

 

 

 

План роботи

Вступ
Основна частина
Розділ 1. Сучасна воєнно-політична і безпекова обстановка в світі та окремих його регіонах
Розділ 2. Характеристика Європейського регіону
Розділ 3. Характеристика воєнно-політичної і безпекової обстановки навколо України
Висновки
Додатки
Список рекомендованої літератури

 

Вступ

Варто зазначити,  що являють собою воєнно-політичні відносини , а саме це є сукупність намірів і дій сторін (держав, коаліцій держав, міжнародних корпорацій, політичних партій, блоків, груп населення), спрямованих на досягнення власних інтересів із застосуванням усіх наявних інструментів, у тому числі воєнної сили, у політичній, воєнній, економічній та інших сферах життєдіяльності (див. додаток 1). Актуальність даної теми визначається важливістю визначення інтересів держав, в рамках воєнно-політичної системи, від реалізації яких буде залежати безпека держав і їх соціальне, економічне благополуччя. В умовах 21 століття, воєнна безпека представляється вже не в збереженні державного суверенітету і територіальної цілісності, як це було раніше. На даний момент, в умовах глобалізації, потрібен захист національних інтересів за межами зони територіального контролю і збереження національної ідентичності та системи цінностей.

Все це дає підстави стверджувати, що аналіз сучасної воєнно-політичної обстановки в світі вимагає серйозної уваги і сприяє плануванню політичних процесів на довгостроковій перспективі для подальшого прийняття політичних рішень.

РОЗДІЛ 1. Сучасна воєнно-політична і безпекова обстановка в світі та окремих його регіонах.

Криза сучасної системи безпеки з воєнно-політичної точки зору наступні 15 років стануть для світу періодом завершення стратегічної паузи, яка послідувала за закінченням епохи біполярної конфронтації в кінці 1980-х. Поступове наростання масштабів загроз, що виникли на наших очах за останнє десятиліття, може придбати в наступні роки нова якість, змусивши провідні держави зробити стратегічний вибір в питанні про роль силового фактора в національній зовнішній політиці та міжнародних відносинах в цілому.

США

Вже зараз очевидно, що практично всі механізми підтримки міжнародної безпеки, створені після Другої світової і в роки холодної війни (ООН, НАТО, ОБСЄ та інші), не адекватні викликам і загрозам початку нинішнього століття. Спроби реформування цих структур поки успіху не мали. Політичної волі створювати нові структури міжнародної безпеки поки теж не спостерігається. В результаті різко падає рівень керованості міжнародними кризами і процесами. Намагання Сполучених Штатів за допомогою військово-політичних механізмів закріпити своє одноосібне лідерство в світі, їх розрахунок на односторонні дії в кризових ситуаціях на даному етапі провалилися. Виявилося, що глобалізація світової економіки зменшує можливість прямо використовувати економічну перевагу. Сам по собі статус ядерної держави, взятий у відриві від інших факторів, вже не приносить видимих ​​політичних дивідендів. Перевагу в області звичайних озброєнь все важче використовувати в як у політичних, так і у військових цілях. Разом з тим політика самих США, як показали недавні події, несе в собі серйозний потенціал конфліктності. І хоча Сполучені Штати прагнуть зробити війни ХХI століття менш інтенсивними і виборчими, застосовуючи високоточну звичайну зброю та інформаційні технології, це у них поки явно не виходить, що демонструє повний провал Вашингтона в Іраку і, схоже  також  в Афганістані (див. додаток 3).

Росія

Поки зовнішні умови в військово-політичній сфері можна характеризувати як відносно сприятливі для Росії. Імовірність нападу на Російську Федерацію з боку якоїсь великої держави або коаліції мала, адже Російська Федерація залишається потужною ядерною державою, з доволі великою армією. В світі у Росії немає явно виражених ворогів – потенційних агресорів, правда, майже не залишилося і друзів. Немає потреби економічно вимотувати себе мілітаризацією, кидаючи на неї непомірні фінансові та сировинні ресурси.(див. додаток 2)

 

Близький Схід, країни Азії та Африка

На регіональному і локальному рівнях зростає небезпека міждержавних збройних конфліктів і їх неконтрольованої ескалації. В першу чергу це стосується таких регіонів, як Великий («розширений») Близький Схід, Закавказзя, Середня Азія, Південно-Східна Азія і Корейський півострів. У будь-якому випадку на Близькому Сході не виключені військові конфлікти типу ізраїльсько-ліванського (2006 р.) з залученням двох і більше країн, включаючи Ізраїль і Іран. Вони можуть починатися з аналогічним сценарієм – як боротьба Ізраїлю з транснаціональними терористичними організаціями, що переховуються на території ряду арабських країн. Також різко зросла ймовірність «ланцюгової реакції» поширення ядерної зброї на Далекому Сході і в Південно-Східній Азії, де ряд країн володіють технічними можливостями для його швидкого створення.

Перспектива загострення і збільшення числа внутрішньодержавних конфліктів стає більш ймовірною. Осередки потенційного протистояння є в деяких країнах Африки (зокрема, в Демократичній Республіці Конго, Кот-Д’Івуарі, Ліберії, Малі, а також збройне протистояння між Суданом та Південним Суданом.

Найяскравіший приклад останнього часу – Іран. І якщо можна з обережним оптимізмом прогнозувати успішний результат шестисторонніх переговорів за рішенням північнокорейської ядерної проблеми, то іранська ядерна криза постійно розгорається, і на сьогоднішній день перспективи її дозволу практично не проглядаються. Більш того, можна з великою часткою ймовірності прогнозувати, що Іран, всупереч всім зусиллям міжнародного співтовариства, де-факто стане ядерною державою або забезпечить собі «п’ятихвилинну готовність» створення ядерної зброї, яка забезпечить йому можливість для політичного шантажу.(див. додаток 3)

РОЗДІЛ 2. Характеристика безпековій ситуації в Європейському регіоні

Основні проблеми євробезпеки:

  • Сьогоднішній світовий порядок у Європі склався під впливом США, після закінчення холодної війни. Нинішній конфлікт між РФ і США носить системний характер; його можна кваліфікувати як гібридну війну. Цей конфлікт динамічний, він розвивається в умовах інтегрованого глобального середовища.
  • Американо-російські відносини досягли такого рівня, коли перспектива прямого зіткнення між цими країнами в результаті інцидентів, ескалації напруженості або помилки вже не виглядає немислимою. Повна відсутність довіри у відносинах Росії і США – серйозна проблема безпеки.
  • Відносини Росії з Євросоюзом в цілому залишаються натягнутими, але стосунки Росії з конкретними країнами будуються по-різному. Повністю зруйнована колишня основа цих відносин, що відображала бажання Росії стати частиною Великої Європи і готовність ЄС поділитися з Росією всім, крім своїх політичних інститутів.
  • Перспектива загострення і збільшення числа внутрішньодержавних конфліктів стає більш ймовірною. Осередки потенційного протистояння є на Балканах, а також на пострадянському просторі: Ферганська долина, Придністров’я, Джавахетія, Нагорний Карабах, Абхазія, Південна Осетія (в останніх двох випадках вони вже вилилися в збройні конфлікти )

В даний час найбільшою зоною військового конфлікту в Європі залишається Донбас.

 

Підходи до забезпечення безпеки в Європі:

  • Ефективне вирішення питань безпеки в сучасній Європі вимагає інших підходів і методів, а також іншого інструментарію, ніж за часів холодної війни.
  • Найближче завдання всіх сторін, зацікавлених в забезпеченні безпеки в Європі, – не допустити прямого військового зіткнення між Росією і країнами НАТО.
  • У нинішніх умовах, коли мілітаризація розмежувальної лінії між Росією і НАТО в Європі вже стала реальністю, треба докласти зусиль щодо обмеження подальшого нарощування військового потенціалу обох боків уздовж цієї лінії.
  • На тлі того, що роль Москви в Сирії змінюється і вона переходить від переважно військових дій до пошуків політичного врегулювання, і того, що у Брюсселя є можливість взяти на себе провідну роль у відновленні Сирії, виникають умови для російсько-європейського співробітництва.
  • Арктична рада та Рада Баренцева / Евроарктичного регіону повинні залишатися осторонь від політичної конфронтації і займатися вирішенням практичних питань.
  • Через 10-15 років ситуація в системі глобальної безпеки буде в основному визначатися порозумінням між Сполученими Штатами і Китаєм. Це стосується і питань безпеки в Європі, де трансатлантичному союзу західних держав доведеться мати справу зі свого роду євразійської Антантою.

Найближчі та середньострокові перспективи європейської безпеки представляються досить похмурими. Конфронтація, відчуження і конфлікт викликані тим, що довіра між сторонами (США ,Росія та лідируючі європейські країни) повністю зруйновано, це і створює вакуум у сфері безпеки. І поки ще немає основи для поліпшення і зміцнення відносин.

РОЗДІЛ 3. Характеристика воєнно-політичної і безпекової обстановки навколо України

Конфлікт, який триває в Україні і навколо неї, – ключовий фактор нинішньої нестійкості і нестабільності в Європі, проте, як і раніше, в її основі лежать суперечності в підходах до системи регіональної та міжнародної безпеки. Збройний конфлікт у Донбасі не заморожений і може перерости в повномасштабну війну. Зберігається ризик інцидентів за участю бойових літаків і кораблів Росії і країн НАТО, а також неправильної оцінки ситуації військовим і політичним керівництвом цих держав.(див. додатки 4, 5)

Для зовнішньої політики України згадані події також є моментом випробування. Географічне та геополітичне становище України спричиняє особливу вразливість щодо новітніх та традиційних викликів і загроз. Наявність заморожених та гарячих конфліктів поблизу її кордонів, вразливість систем енергопостачання, нелегальна міграція, піратство вимагають від нашої держави активних та рішучих дій.

Між Україною та ЄС продовжується «криза довіри». У європейських партнерів немає впевненості у послідовності і передбачуваності нашої зовнішньої політики. З української сторони також поглиблюється недовіра –  ЄС зміцнює свої кордони, а питання про «європейську перспективу» України зняте з порядку денного. Подолання кризи довіри є необхідною передумовою відновлення ролі України як активного контрибутора європейської безпеки й отримання безпекових гарантій на політичному рівні.

Загрозливими для України можуть бути й інші країні-сусіди, зокрема Угорщина, яка у 2018 р. видавала свої паспорти жителям українського Закарпаття. Такі дії слід було б вважати небезпекою, або й навіть загрозою завдання шкоди національним інтересам, проте Україна вчасно вжила необхідних заходів для відвернення такої небезпеки.

  

ВИСНОВКИ

У різних регіонах світу загострюються національні та соціально-економічні проблеми, виникає небезпека розхитування міжнародної стабільності в результаті регіональних конфліктів, гонки озброєнь на регіональному рівні, поширення зброї масового знищення , тероризму, наркобізнесу та інших викликів безпеки.

В обставинах, що склалися в Європі, пряме зіткнення, швидше за все, може початися з інциденту або серії інцидентів, причому не обов’язково ненавмисних, за участю літаків або кораблів Росії і НАТО, особливо в зоні Балтійського або Чорного морів. Або ж, що менш ймовірно, з ескалації конфлікту на Сході України, яка може спричинити за собою серйозні наслідки. Крім того, існує ймовірність виникнення інцидентів між військовими контингентами Росії і США в Сирії, що теж може призвести до ескалації. Ми не стоїмо на порозі нової холодної війни, тому ефективне вирішення питань безпеки в сучасній Європі вимагає інших підходів, інших методів, а також іншого інструментарію .

Воєнно-політична обстановка у світі та довкола України залишається складною і визначається продовженням агресивної зовнішньої політики Російської Федерації, спрямованої на досягнення регіонального лідерства, зокрема шляхом застосування інструментів нелінійних і нетрадиційних видів війни. Одним із головних об’єктів її руйнівного впливу с Україна, яка займає особливе місце в імперсько-реваншистських планах Кремля. Зміна політичного курсу України та її зближення з ЄС викликали з боку РФ агресію, до якої сектор безпеки і оборони не був готовий, загрози національним інтересам України різко загострились в усіх сферах та набули комплексного масштабного характеру. (див. додатки 4, 5)

 

Додатки

Додаток 1. Что значит безопасность в современном мире?
https://www.youtube.com/watch?v=2tHXqqHFSXg

«За словом безопасность в современном мире стоит простая иллюзия. Слово «безопасность» манипулятивно.  Защита от угроз в нашем беспокойном мире хорошо продается, но не работает. В предвыборных речах политики без умолку обещают нам абсолютную защищенность. Безопасность – это услуга, которую предоставляет нам власть. И во всем мире люди полагаются на государство в вопросах безопасности…»

Додаток 2. Russia VS United States (USA) – Who Would Win – Military Comparison 2019
https://www.youtube.com/watch?v=qBapU_C76t0

In today’s educational animated cartoon we compare the military forces of the USA and Russia

Додаток 3. USA vs IRAN: Who Would Win? – Military / Army Comparison 2019
https://www.youtube.com/watch?v=s36hrId0rOo

The US and Iran have had a rocky relationship to say the least, but where do the countries compare today if there was a war? In today’s educational cartoon we are comparing the US military with the Iran military to see how each country squares up

Додаток 4. How Ukraine’s involvement in U.S. politics could affect its long war
https://www.youtube.com/watch?v=H_0oSYi9lFM

Russia’s 2014 annexation of Ukraine’s Crimean Peninsula was the largest European land grab since World War II. No shots were fired there, but in eastern Ukraine, a brutal war ensued, dragging on for nearly six years so far and killing 13,000. The conflict drew relatively little U.S. attention until the impeachment crisis surrounding President Trump. Special correspondent Simon Ostrovsky reports

Додаток 5. Why Ukraine is trapped in endless conflict
https://www.youtube.com/watch?v=Fb9U1uoYCOc

The present conflict in Ukraine started in 2014. Today, there are 100,000 fighters stationed in the country, making it one of the most heavily militarized regions in the world. In Ukraine’s east, Ukrainian forces are engaged in a struggle with Russian-backed separatists

Список літератури:

  • Росія стягнула до кордону з Україною 18 тисяч військових –Міноборони. URL: https://ukr.media/ukrain/299210/
  • Найбільші кібератаки проти України з 2014 року. Інфографіка. URL: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/najbilshi-kiberataki-proti-ukrajini-z-2014-roku-infografika-1438924.htm
  • Анексія Криму: як це було. [Електронний документ]. Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2017/03/18/infografika/bezpeka/aneksiya-krymu-yak-ce-bulo
  • [Електронний документ]. Режим доступу: https://bintel.org.ua/nukma/obstanovka-v-sviti/
  • Лэйн С. Отношения России и Британии после «Брекзита»: тупик или новые возможности? — Carnegie.ru. — 3 ноября 2017 года // http://carnegie.ru/commentary/74607
  • Подробнее о Большой Европе см.: Тренин Д. От Большой Европы к Большой Азии? Китайско-российская Антанта. — Московский Центр Карнеги. 2015 //
  • Америка і Європа у сучасних міжнародних трансформаціях. Монографія . – К. : Центр вільної преси, 2014. – 542с
  • .США і світ ХХІ століття : монографія. / Пахомов Ю. М., Коваль І. М., Шергін С. О. та інші. – К. : Центр вільної преси, 2013.- 658 с.
  • США продолжают повышать безопасность в Европе на фоне агрессивного поведения России в Украине [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zn.ua/WORLD/ssha-prodolzhayut-povyshat-bezopasnost-v-evrope-na-foneagressivnogo-povedeniya-rossii-v-ukraine-pentagon-202216_.html
  • Молчанов Г.К. Военно-политическая обстановка в различных регионах мира [Текст] / Г.К. Молчанов // Политические новости. 2015. – 23 февраля.
  • [Електронний документ]. Режим доступу: file:///C:/Users/artem/Desktop/evrobezopasnost.pdf

Схожі публікації