Сучасна воєнно-політична і безпекова обстановка в світі, у Європейському регіоні та довкола України
А. Суркова, студентка Національного авіаційного університету
План роботи
Вступ
Основна частина
Розділ 1. Сучасна воєнно-політична і безпекова обстановка в світі та окремих його регіонах
Розділ 2. Характеристика Європейського регіону
Розділ 3. Характеристика воєнно-політичної і безпекової обстановки навколо України
Висновки
Додатки
Список рекомендованої літератури
Вступ
Варто зазначити, що являють собою воєнно-політичні відносини , а саме це є сукупність намірів і дій сторін (держав, коаліцій держав, міжнародних корпорацій, політичних партій, блоків, груп населення), спрямованих на досягнення власних інтересів із застосуванням усіх наявних інструментів, у тому числі воєнної сили, у політичній, воєнній, економічній та інших сферах життєдіяльності (див. додаток 1). Актуальність даної теми визначається важливістю визначення інтересів держав, в рамках воєнно-політичної системи, від реалізації яких буде залежати безпека держав і їх соціальне, економічне благополуччя. В умовах 21 століття, воєнна безпека представляється вже не в збереженні державного суверенітету і територіальної цілісності, як це було раніше. На даний момент, в умовах глобалізації, потрібен захист національних інтересів за межами зони територіального контролю і збереження національної ідентичності та системи цінностей.
Все це дає підстави стверджувати, що аналіз сучасної воєнно-політичної обстановки в світі вимагає серйозної уваги і сприяє плануванню політичних процесів на довгостроковій перспективі для подальшого прийняття політичних рішень.
РОЗДІЛ 1. Сучасна воєнно-політична і безпекова обстановка в світі та окремих його регіонах.
Криза сучасної системи безпеки з воєнно-політичної точки зору наступні 15 років стануть для світу періодом завершення стратегічної паузи, яка послідувала за закінченням епохи біполярної конфронтації в кінці 1980-х. Поступове наростання масштабів загроз, що виникли на наших очах за останнє десятиліття, може придбати в наступні роки нова якість, змусивши провідні держави зробити стратегічний вибір в питанні про роль силового фактора в національній зовнішній політиці та міжнародних відносинах в цілому.
США
Вже зараз очевидно, що практично всі механізми підтримки міжнародної безпеки, створені після Другої світової і в роки холодної війни (ООН, НАТО, ОБСЄ та інші), не адекватні викликам і загрозам початку нинішнього століття. Спроби реформування цих структур поки успіху не мали. Політичної волі створювати нові структури міжнародної безпеки поки теж не спостерігається. В результаті різко падає рівень керованості міжнародними кризами і процесами. Намагання Сполучених Штатів за допомогою військово-політичних механізмів закріпити своє одноосібне лідерство в світі, їх розрахунок на односторонні дії в кризових ситуаціях на даному етапі провалилися. Виявилося, що глобалізація світової економіки зменшує можливість прямо використовувати економічну перевагу. Сам по собі статус ядерної держави, взятий у відриві від інших факторів, вже не приносить видимих політичних дивідендів. Перевагу в області звичайних озброєнь все важче використовувати в як у політичних, так і у військових цілях. Разом з тим політика самих США, як показали недавні події, несе в собі серйозний потенціал конфліктності. І хоча Сполучені Штати прагнуть зробити війни ХХI століття менш інтенсивними і виборчими, застосовуючи високоточну звичайну зброю та інформаційні технології, це у них поки явно не виходить, що демонструє повний провал Вашингтона в Іраку і, схоже також в Афганістані (див. додаток 3).
Росія
Поки зовнішні умови в військово-політичній сфері можна характеризувати як відносно сприятливі для Росії. Імовірність нападу на Російську Федерацію з боку якоїсь великої держави або коаліції мала, адже Російська Федерація залишається потужною ядерною державою, з доволі великою армією. В світі у Росії немає явно виражених ворогів – потенційних агресорів, правда, майже не залишилося і друзів. Немає потреби економічно вимотувати себе мілітаризацією, кидаючи на неї непомірні фінансові та сировинні ресурси.(див. додаток 2)
Близький Схід, країни Азії та Африка
На регіональному і локальному рівнях зростає небезпека міждержавних збройних конфліктів і їх неконтрольованої ескалації. В першу чергу це стосується таких регіонів, як Великий («розширений») Близький Схід, Закавказзя, Середня Азія, Південно-Східна Азія і Корейський півострів. У будь-якому випадку на Близькому Сході не виключені військові конфлікти типу ізраїльсько-ліванського (2006 р.) з залученням двох і більше країн, включаючи Ізраїль і Іран. Вони можуть починатися з аналогічним сценарієм – як боротьба Ізраїлю з транснаціональними терористичними організаціями, що переховуються на території ряду арабських країн. Також різко зросла ймовірність «ланцюгової реакції» поширення ядерної зброї на Далекому Сході і в Південно-Східній Азії, де ряд країн володіють технічними можливостями для його швидкого створення.
Перспектива загострення і збільшення числа внутрішньодержавних конфліктів стає більш ймовірною. Осередки потенційного протистояння є в деяких країнах Африки (зокрема, в Демократичній Республіці Конго, Кот-Д’Івуарі, Ліберії, Малі, а також збройне протистояння між Суданом та Південним Суданом.
Найяскравіший приклад останнього часу – Іран. І якщо можна з обережним оптимізмом прогнозувати успішний результат шестисторонніх переговорів за рішенням північнокорейської ядерної проблеми, то іранська ядерна криза постійно розгорається, і на сьогоднішній день перспективи її дозволу практично не проглядаються. Більш того, можна з великою часткою ймовірності прогнозувати, що Іран, всупереч всім зусиллям міжнародного співтовариства, де-факто стане ядерною державою або забезпечить собі «п’ятихвилинну готовність» створення ядерної зброї, яка забезпечить йому можливість для політичного шантажу.(див. додаток 3)
РОЗДІЛ 2. Характеристика безпековій ситуації в Європейському регіоні
Основні проблеми євробезпеки:
- Сьогоднішній світовий порядок у Європі склався під впливом США, після закінчення холодної війни. Нинішній конфлікт між РФ і США носить системний характер; його можна кваліфікувати як гібридну війну. Цей конфлікт динамічний, він розвивається в умовах інтегрованого глобального середовища.
- Американо-російські відносини досягли такого рівня, коли перспектива прямого зіткнення між цими країнами в результаті інцидентів, ескалації напруженості або помилки вже не виглядає немислимою. Повна відсутність довіри у відносинах Росії і США – серйозна проблема безпеки.
- Відносини Росії з Євросоюзом в цілому залишаються натягнутими, але стосунки Росії з конкретними країнами будуються по-різному. Повністю зруйнована колишня основа цих відносин, що відображала бажання Росії стати частиною Великої Європи і готовність ЄС поділитися з Росією всім, крім своїх політичних інститутів.
- Перспектива загострення і збільшення числа внутрішньодержавних конфліктів стає більш ймовірною. Осередки потенційного протистояння є на Балканах, а також на пострадянському просторі: Ферганська долина, Придністров’я, Джавахетія, Нагорний Карабах, Абхазія, Південна Осетія (в останніх двох випадках вони вже вилилися в збройні конфлікти )
В даний час найбільшою зоною військового конфлікту в Європі залишається Донбас.
Підходи до забезпечення безпеки в Європі:
- Ефективне вирішення питань безпеки в сучасній Європі вимагає інших підходів і методів, а також іншого інструментарію, ніж за часів холодної війни.
- Найближче завдання всіх сторін, зацікавлених в забезпеченні безпеки в Європі, – не допустити прямого військового зіткнення між Росією і країнами НАТО.
- У нинішніх умовах, коли мілітаризація розмежувальної лінії між Росією і НАТО в Європі вже стала реальністю, треба докласти зусиль щодо обмеження подальшого нарощування військового потенціалу обох боків уздовж цієї лінії.
- На тлі того, що роль Москви в Сирії змінюється і вона переходить від переважно військових дій до пошуків політичного врегулювання, і того, що у Брюсселя є можливість взяти на себе провідну роль у відновленні Сирії, виникають умови для російсько-європейського співробітництва.
- Арктична рада та Рада Баренцева / Евроарктичного регіону повинні залишатися осторонь від політичної конфронтації і займатися вирішенням практичних питань.
- Через 10-15 років ситуація в системі глобальної безпеки буде в основному визначатися порозумінням між Сполученими Штатами і Китаєм. Це стосується і питань безпеки в Європі, де трансатлантичному союзу західних держав доведеться мати справу зі свого роду євразійської Антантою.
Найближчі та середньострокові перспективи європейської безпеки представляються досить похмурими. Конфронтація, відчуження і конфлікт викликані тим, що довіра між сторонами (США ,Росія та лідируючі європейські країни) повністю зруйновано, це і створює вакуум у сфері безпеки. І поки ще немає основи для поліпшення і зміцнення відносин.
РОЗДІЛ 3. Характеристика воєнно-політичної і безпекової обстановки навколо України
Конфлікт, який триває в Україні і навколо неї, – ключовий фактор нинішньої нестійкості і нестабільності в Європі, проте, як і раніше, в її основі лежать суперечності в підходах до системи регіональної та міжнародної безпеки. Збройний конфлікт у Донбасі не заморожений і може перерости в повномасштабну війну. Зберігається ризик інцидентів за участю бойових літаків і кораблів Росії і країн НАТО, а також неправильної оцінки ситуації військовим і політичним керівництвом цих держав.(див. додатки 4, 5)
Для зовнішньої політики України згадані події також є моментом випробування. Географічне та геополітичне становище України спричиняє особливу вразливість щодо новітніх та традиційних викликів і загроз. Наявність заморожених та гарячих конфліктів поблизу її кордонів, вразливість систем енергопостачання, нелегальна міграція, піратство вимагають від нашої держави активних та рішучих дій.
Між Україною та ЄС продовжується «криза довіри». У європейських партнерів немає впевненості у послідовності і передбачуваності нашої зовнішньої політики. З української сторони також поглиблюється недовіра – ЄС зміцнює свої кордони, а питання про «європейську перспективу» України зняте з порядку денного. Подолання кризи довіри є необхідною передумовою відновлення ролі України як активного контрибутора європейської безпеки й отримання безпекових гарантій на політичному рівні.
Загрозливими для України можуть бути й інші країні-сусіди, зокрема Угорщина, яка у 2018 р. видавала свої паспорти жителям українського Закарпаття. Такі дії слід було б вважати небезпекою, або й навіть загрозою завдання шкоди національним інтересам, проте Україна вчасно вжила необхідних заходів для відвернення такої небезпеки.
ВИСНОВКИ
У різних регіонах світу загострюються національні та соціально-економічні проблеми, виникає небезпека розхитування міжнародної стабільності в результаті регіональних конфліктів, гонки озброєнь на регіональному рівні, поширення зброї масового знищення , тероризму, наркобізнесу та інших викликів безпеки.
В обставинах, що склалися в Європі, пряме зіткнення, швидше за все, може початися з інциденту або серії інцидентів, причому не обов’язково ненавмисних, за участю літаків або кораблів Росії і НАТО, особливо в зоні Балтійського або Чорного морів. Або ж, що менш ймовірно, з ескалації конфлікту на Сході України, яка може спричинити за собою серйозні наслідки. Крім того, існує ймовірність виникнення інцидентів між військовими контингентами Росії і США в Сирії, що теж може призвести до ескалації. Ми не стоїмо на порозі нової холодної війни, тому ефективне вирішення питань безпеки в сучасній Європі вимагає інших підходів, інших методів, а також іншого інструментарію .
Воєнно-політична обстановка у світі та довкола України залишається складною і визначається продовженням агресивної зовнішньої політики Російської Федерації, спрямованої на досягнення регіонального лідерства, зокрема шляхом застосування інструментів нелінійних і нетрадиційних видів війни. Одним із головних об’єктів її руйнівного впливу с Україна, яка займає особливе місце в імперсько-реваншистських планах Кремля. Зміна політичного курсу України та її зближення з ЄС викликали з боку РФ агресію, до якої сектор безпеки і оборони не був готовий, загрози національним інтересам України різко загострились в усіх сферах та набули комплексного масштабного характеру. (див. додатки 4, 5)
Додатки
Додаток 1. Что значит безопасность в современном мире?
https://www.youtube.com/watch?v=2tHXqqHFSXg
Додаток 2. Russia VS United States (USA) – Who Would Win – Military Comparison 2019
https://www.youtube.com/watch?v=qBapU_C76t0
Додаток 3. USA vs IRAN: Who Would Win? – Military / Army Comparison 2019
https://www.youtube.com/watch?v=s36hrId0rOo
Додаток 4. How Ukraine’s involvement in U.S. politics could affect its long war
https://www.youtube.com/watch?v=H_0oSYi9lFM
Додаток 5. Why Ukraine is trapped in endless conflict
https://www.youtube.com/watch?v=Fb9U1uoYCOc
Список літератури:
- Росія стягнула до кордону з Україною 18 тисяч військових –Міноборони. URL: https://ukr.media/ukrain/299210/
- Найбільші кібератаки проти України з 2014 року. Інфографіка. URL: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/najbilshi-kiberataki-proti-ukrajini-z-2014-roku-infografika-1438924.htm
- Анексія Криму: як це було. [Електронний документ]. Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2017/03/18/infografika/bezpeka/aneksiya-krymu-yak-ce-bulo
- [Електронний документ]. Режим доступу: https://bintel.org.ua/nukma/obstanovka-v-sviti/
- Лэйн С. Отношения России и Британии после «Брекзита»: тупик или новые возможности? — Carnegie.ru. — 3 ноября 2017 года // http://carnegie.ru/commentary/74607
- Подробнее о Большой Европе см.: Тренин Д. От Большой Европы к Большой Азии? Китайско-российская Антанта. — Московский Центр Карнеги. 2015 //
- Америка і Європа у сучасних міжнародних трансформаціях. Монографія . – К. : Центр вільної преси, 2014. – 542с
- .США і світ ХХІ століття : монографія. / Пахомов Ю. М., Коваль І. М., Шергін С. О. та інші. – К. : Центр вільної преси, 2013.- 658 с.
- США продолжают повышать безопасность в Европе на фоне агрессивного поведения России в Украине [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zn.ua/WORLD/ssha-prodolzhayut-povyshat-bezopasnost-v-evrope-na-foneagressivnogo-povedeniya-rossii-v-ukraine-pentagon-202216_.html
- Молчанов Г.К. Военно-политическая обстановка в различных регионах мира [Текст] / Г.К. Молчанов // Политические новости. 2015. – 23 февраля.
- [Електронний документ]. Режим доступу: file:///C:/Users/artem/Desktop/evrobezopasnost.pdf