Тай Гун «Шість секретних навчань»

Воєнна стратегія Тай Гуна «Шість секретних навчань»:  аналіз положень, що стосуються розвідки, уроки для теперішнього часу

E. Дудка, студент ФСНСТ

 

 

 

План роботи

Вступ
ПИТАННЯ 1. Історичні дані про Тай Гуна та історичний контекст написання «Шести секретних навчань
ПИТАННЯ 2. Принципи розвідки висвітлені у «Шести секретних навчаннях» Тай Гуна
ПИТАННЯ 3. Застосування принципів розвідки Тай Гуна у сучасному контексті
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Додатки

 

 

Вступ

 

Реферат супроводжується авторською презентацією, слайди якої стали основою для ілюстрацій реферату.

Китайську Імперію можна упевнено називати однією з найпотужніших держав протягом епох античності, середньовіччя та половини нового часу. Дисциплінована та чисельна армія дозволяла Китаю протягом багатьох сотень років залишатися стабільним та тримати під своїм контролем величезні території від Корейського півострова на сході до Тибету на заході, від Сибіру на півночі і до джунглів Індокитаю на півдні (деякі території перебували у васальній залежності від Пекіну, і формально не були частиною імперії) (ДОДАТОК А).  

Китай є батьківщиною для багатьох видатних стратегів та теоретиків воєнної справи. Їхні праці лягли в основу організації китайської армії. Це зумовило той факт, що армія Імперії стала мобільною, професійною військовою силою, що давало Китаю перевагу перед більшістю ворогів, яких їм доводилося зустрічати. Звертаючи увагу на численні приклади військового успіху Китаю протягом різних історичних періодів, можна зауважити, що праці давніх воєнних  стратегів цієї країни безумовно будуть корисними для аналізу і імплементації їх положень іншими державами та їх збройними силами.

Варто також зазначити, що значну увагу китайські стратеги приділяють питанням розвідки як у контексті ведення бойових дій, так і під час миру. Це означає, що їхні праці можна також використовувати для удосконалення розвідувальних стратегій та як наслідок – підвищення їх ефективності. Однією з найперших давньокитайських праць, де було систематизовано воєнну стратегію був трактат «Шість секретних навчань», який входить до так званих семи класичних китайських військових трактатів. Авторство даного тексту приписують стратегу періоду Чжоу (період історії Китаю з 1045 року до н. е. до 221 року до н. е.) Цзян Цзия, також відомого як Тай Гун (китайською 太公 – старійшина). Це фундаментальна праця, яка багато в чому заклала основи для розвитку військової праці в Китайській Імперії. Цей трактат цікавий також тим, що в ньому описані розвідувальні стратегії, які можна успішно застосовувати для отримання переваги над супротивником.

У сучасному Китаї через тисячі років після смерті Тай Гуна його все ще вважають одним із найбільших воєнних стратегів, своєрідним фундатором воєнної науки в Китаї. Варто зазначити, що сучасна китайська армія є однією із найпотужніших у світі, а розвідка (Міністерство державної безпеки КНР, Головне розвідувальне управління Генштабу НВАК, Міністерство громадської безпеки КНР) однією із найкращих[1]. Таким чином, аналіз фундаментальної для китайської армії праці може бути надзвичайно корисним і для розвідувальних/військових структур інших держав.

Основна частина

1. Історичні дані про Тай Гуна та історичний контекст написання «Шести секретних навчань»

Цзян Цзия народився приблизно в 11 столітті до нашої ери, точна дата його народження залишається невідомою. Він був китайським дворянином, який допомагав давньокитайським правителям Веню і У Чжоу у боротьбі з династією Шан. На той час Китай являв собою не єдину державу і навіть не конфедерацію незалежних державних утворень. Територія сучасного Китаю була зайнята багатьма феодами, які перебували під контролем воєначальників, що вели майже безперервні війни один з одним за владу, нові території та ресурси. Найбільш потужними були королівства Шан та Чжоу, які ворогували між собою за лідерство. (ДОДАТОК B)

Варто відзначити, що більшість даних, які ми наразі маємо про постать Тай Гуна передалися більше у вигляді легенд та оповідей ніж як історичні хроніки.  

Початково Цзян Цзия протягом майже 20 років перебував на службі в останнього правителя династії Шан – Шань Чжоу. Правитель вирізнявся тиранічними методами управління і безжально страчував всіх, хто наважувався ставити під сумнів його дії.

З часом, як стверджує легенда, Цзян розчарувався у монархові, якому він служив. Стратег вирішив покинути свого володаря та перебратися жити до сільської місцевості. Він сподівався, що його як відомого експерта та знавця військової справи візьме на службу інший правитель (Китай у той час перебував у стані феодальної роздробленості) разом з яким він міг би повалити королівство Шан. Приблизно у віці сімдесяти двох років, до нього за допомогою звернувся король Чжоу (інше державне утворення давнього Китаю, яке географічно знаходиться на території сучасної провінції Шаньсі) – Вень.

Король Вень у той час готувався до війни із сусідніми правителями і тому потребував талановитих людей у себе при дворі. Перша зустріч між Веном і Цзян Цзия записана в книзі, в якій записані настанови стратега королю – «Шість таємних навчань» (太公 六韜 / 太公 六韬). Сама зустріч як і притаманно більшості даних, що описують життя Цзян Цзия подана у вигляді легенди. У трактаті сказано, що король, слухаючись порад ворожки, зустрів свого майбутнього стратега на березі річки, коли той ловив рибу.

Коли король Вень зустрів Цзия, він почав з ним розмову про військову тактику і мистецтво державного. Подальша розмова між Цзяном і королем Веном становить основу тексту «Шести таємних навчань». (ДОДАТОК C).

Згодом король Вень помер і трон успадкував його син король Ву. Новий правитель мав намір відправити свої війська, щоб повалити короля Шан та завоювати контрольовані ним території. Однак Тайгун переконав його, що наразі доцільніше буде почекати. Стратег сказав: «Поки я ловив рибу в Паньсі, я зрозумів одну істину – якщо ти хочеш досягти успіху, тобі потрібно набратися терпіння. Ми повинні дочекатися слушної нагоди, щоб знищити короля Шан».

Згодом до правителя Чжоу – Ву дійшла інформація, що жителі королівства Шань були настільки пригнічені, що ніхто не насмілювався навіть говорити. Ву і Цзян Цзия вирішили, що прийшов ідеальний  час для того, щоб розпочати свою військову кампанію. Це було зумовлене тим, що жителі ворожої країни повністю втратили віру  у свого правителя. Потім послідувала битва при Муйе (сучасний Аньян, провінція Хенань). (ДОДАТОК D) Тайгун був одним із генералів, що керували військами короля Чжоу. Використовуючи військову хитрість Цзян Цзия разом із сотнею вірних людей відвів за собою війська Шан у південно-західному напрямі. Скориставшись цим шансом, війська короля Ву швидко оточили столицю ворожого королівства. Король Шан послав на захист своєї столиці рекрутів із числа рабів. Непідготовлені до війни раби не змогли дати гідну відсіч і столиця Шан була захоплена військами Джоу.

Після переможної війни Тайгун у винагороду отримав титул правителя Ци (державне утворення на території сучасної провінції Шаньдун) (ДОДАТОК – E). Окрім того, він був призначений на посаду «майстра стратегії» (фактично сучасний міністр оборони, або фельдмаршал у Європі XIX століття). Як і у випадку із народженням, немає достеменної інформації про те, коли Цзян Цзия помер, але деякі джерела вказують, що період його життя цілком припадає на 11 століття до нашої ери.[2]

2. Принципи розвідки висвітлені у «Шести секретних навчаннях» Тай Гуна.

За своїм контекстом основу трактату «Шість секретних навчань» становить опис військових стратегій, які варто застосовувати для того, щоб отримати перемогу у протистоянні з ворогом. Також у праці увага акцентується довкола питання мудрого державного управління, яке є необхідним для підтримання стабільності в державі. Варто однак зазначити, що із праці Тай Гуна можна також винести і багато тих положень, які будуть надзвичайно корисними для організації розвідки.

Головним принципом, за яким, на думку Тай Гуна, мають відбуватися бойові дії є підрив сил противника. Саме з цього положення можна зрозуміти, що надзвичайно важливу роль в «ідеальній» війні Цзян Цзия будуть відігравати розвідники, які б могли непомітно інфільтруватися в ряди ворога і звідти здійснювати свою підривну діяльність.

Окрім того, протягом бойових дій, вважав Тай Гун, дуже важливо слідкувати за станом справ усередині держави. Під цим розуміється дотримання належного функціонування національного господарства (економіка), слідкування за тим щоб державні чиновники належно виконували свою роботу. Все це дозволить мінімізувати тягар війни як для держави загалом так і для її населення зокрема. Дані поради є дуже важливим, особливо якщо взяти до уваги те, що у той час як у власній державі має бути забезпечена стабільність, у ворожій державі Тай Гун радить займатися підривною діяльністю (що вже згадувалося вище) та вести психологічну війну. Варто згадати, що у протистоянні із Шан, Джоу допомогло саме те, що бойовий дух армії та населення ворожого королівства був надзвичайно низьким. Таким чином, діяльність розвідників набуває іще більшої ваги, адже саме вони мають вести психологічну війну проти супротивника, що в кінці кінців буде сприяти його поразці.

В рамках психологічної війни, як зазначає Тай Гун, важливим також є широке використання дезінформації проти ворога. Це дає одразу два ефекти: противник, користуючись хибною інформацію не буде здатен робити правильні рішення. Окрім того, як елемент психологічної війни, дезінформація є дуже ефективною для розповсюдження страху та паніки в лавах противника.   

Іншим аспектом, де необхідно застосовувати розвідників є безпосередньо  збір інформації про ворога. Важлива інформація стосується і даних про армію противника так і даних про теперішній стан справ у країні противника. Все це у свою чергу можна використовувати для того, щоб більш ефективно вести психологічну війну та застосовувати дезінформацію – власне для того щоб ефективно брехати, треба знати що об’єкти брехні сприймають за правду. Окрім того дані про ворожу армію можна використовувати для більш виваженого планування власних бойових дій а також для обману супротивника.   

Взагалі Тай Гун вважав, що для виграшу у війні слід використовувати будь-яких засобів. В контексті цього значну увагу він також звертав на важливість підриву системи державного управління ворога (за стабільністю якої водночас треба слідкувати у своїй державі, як зазначалося вище). Для того щоб послабити саму державну систему Цзян Цзия рекомендує використовувати хабарі і інші способи, щоб здобути лояльність серед окремих представників чиновницького апарату ворога і змусити їх діяти проти інтересів своєї держави, але у своїх власних матеріальних інтересах.

Надзвичайно важливою для Тай Гуна є потреба у дотриманні повної секретності військових дій. Це необхідно для того, щоб ворог не зміг застосовувати проти вашої держави ті ж методи, що ви застосовуєте проти нього. Отже можна побачити, що насправді розвідники та їхня діяльність є фундаментальною складовою для переможної війни у Тай Гуна.

У розділі III «Секретна вчення дракона» Тай Гун виводить окремі спеціальні категорії чиновників, відповідальних за реалізацію політичних, військових, економічних, пропагандистських, розвідувальних і контррозвідувальних завдань. Так, чиновники стратегії відповідальні за визначення небезпек і загроз;

Чиновники поваги були відповідальні за дезінформацію ворога. Іншими словами, вони виконували роль такого собі оборонного аналітичного центру. «Вуха і очі» відповідали за «підслуховування і підглядання, оцінку чиновників і дійсного стану в армії». Тобто вони були безпосередньо відповідальні за збір розвідувальної інформації, а їх діяльність допомагала у доцільному застосуванні дезінформації. Блукаючі чиновники були відповідальні за виявлення слабкостей ворога а також аналіз поточного морального сану ворожого війська. Відповідно цей рід чиновників був необхідним для ефективного ведення психологічної війни.  Чиновники «способів» були відповідальними за сіяння пліток і обманів [[3]]  [[4]].

3. Застосування принципів розвідки Тай Гуна у сучасному контексті.

Так як «Шість секретних навчань» є фундаментальною працею для теорії ведення бойових дій, то положення, які розкриваються там є безумовно актуальними і зараз, попри те, що з моменту створення праці пройшли вже тисячі років. Більше того варто зазначити, що положення, що стосуються розвідки та прихованої війни у Тай Гуна можуть гармонійно лягти в основу так званої гібридної війни, яка набуває популярності в XXI столітті [[5]] [[6]]. Власне саме зростання ролі гібридних воєн і може слугувати одним із найважливіших аргументів, на користь вивчення «Шести секретних навчань». Гібридні війни стають актуальними, адже «традиційні» війни стають все більше і більше дорогими [7].

З огляду на «подорожчання» війн надзвичайно корисним буде базовий принцип за яким Тай Гун радить вести бойові дії: підрив сил супротивника, та водночас – слідкування за порядком та стабільністю у власній державі. Економічні та соціальні проблеми, які тягне за собою збройне протистояння можуть підірвати авторитет держави та знизити бойовий дух армії. Таким чином оптимальним варіантом є використання тактики гібридної війни та розвідників, для того щоб не витрачати непомірно великих ресурсів.

Також корисним для сучасного контексту є принцип «розподілу праці» між різними групами розвідників, який описує Цзян Цзия. У сучасних конфліктах для глибокого аналізу ситуації необхідно опрацьовувати набагато більші масиви інформації ніж це було тисячу чи навіть сто років тому назад. Це означає, що для того щоб ефективно виконувати поставлену задачу її необхідно розділити між різними органами, чи відділами одного органу. Для прикладу один розділ може займатися аналізом суспільно-політичних настроїв у ворожій країні, а інший буде займатися аналізом виключно військової потужності ворога. У результаті в кінці аналіз буде набагато більш деталізованим і більш професіональним ніж якби всі обов’язки були покладені виключно на одну групу експертів.

З огляду на те, що зараз відбувається стрімкий розвиток інформаційних технологій стала повною мірою можлива іще одна настанова із «Шести секретних навчань» – повсюдний збір інформації. Із застосуванням супутникових технологій чи за допомогою простого Інтернету наразі набагато легше можна отримати величезну кількість інформації, здобуття якої раніше було або надзвичайно важким, або взагалі неможливим. Цим можна ефективно користуватися значно збільшуючи шанси на перемогу.

Водночас варто взяти до уваги і протилежну за суттю пораду: інформація про власне військо має бути якомога більше недоступною для ворога. Це надзвичайно актуально для нас зараз, адже так як зростають наші розвідувальні можливості, так же зростають можливості розвідки ворога. Таким чином треба не лише розвивати власні розвідувальні служби а й вчитися протистояти ворожим.

Важливим аспектом, цінність якого багаторазово зросла в інформаційну епоху є дезінформація. Складова гібридної війни, дезінформація може мати широкі наслідки для ворожої країни. Використання фейків та маніпуляція фактами є ефективним, адже впливає не тільки на безпосередніх комбатнтів, але і на мирних некомбатантів. Таким чином, дана тактика завдає шкоди всій країні, а не тільки її збройним силам. Вдале застосування дезінформаційних атак може зумовити падіння популярності лідера країни (особливо актуально у випадку війни з демократичною країною).   

Висновки

Таким чином, можна побачити, що попри те що трактат «Шість таємних навчань» був написаний багато років тому назад його положення, особливо ті, що стосуються прихованої війни та розвідувальної діяльності, є надзвичайно актуальними в умовах сьогодення. З оглядну на те, що «Шість таємних навчань» є фундаментальною роботою у своїй сфері, так як «Начала» Евкліда для математиків і «Державець» Макіавеллі для менеджерів чи політологів трактат Тай Гуна є тією працею, яка є актуальною навіть зараз. Відповідно її осмислення та застосування присутніх там порад щодо ведення розвідувальної діяльності може бути дійсно корисним для зміцнення держави та забезпечення стабільності.

Додатки

Додаток А – мапа із зображенням Імперії Цин у розквіті

 

Додаток B – мапа Китаю у період феодальної роздробленості

 

Додаток C – традиційний китайський малюнок, який зображає легендарну розмову короля Чжоу та Цзян Цзия біля річки

 

Додаток D – схема битви при Муе

 

Додаток E – провінція Шаньду на мапі сучасної КНР

Посилання

[1] 2020 Military Strength Ranking [Електронний ресурс] // GFP. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://www.globalfirepower.com/countries-listing.asp
[2] Sawyer, Ralph D. The Seven Military Classics of Ancient China. New York: Basic Books. 2007
[3] Тай Гун Шість секретних навчань. / Тай Гун., 11 ст. до н. е.
[4] Шаваєв А. Г. Разведка и контрразведка / А. Г. Шаваєв, С. В. Лєкарєв., 2003
[5] Daniel T. Lasica. Strategic Implications of Hybrid War: A Theory of Victory — School of Advanced Military Studies, 2009
[6] John R. Davis Jr. Defeating Future Hybrid Threats // Military Review, September-October 2013
[7] The Most Expensive Wars in U.S. History [Електронний ресурс] // How Much. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://howmuch.net/articles/most-expensive-wars-us-history

Список використаних джерел

  1. 2020 Military Strength Ranking [Електронний ресурс] // GFP. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://www.globalfirepower.com/countries-listing.asp.
  2. Sawyer, Ralph D. The Seven Military Classics of Ancient China. New York: Basic Books. 2007.
  3. Тай Гун Шість секретних навчань. / Тай Гун., 11 ст. до н.е.
  4. Шаваєв А. Г. Разведка и контрразведка / А. Г. Шаваєв, С. В. Лєкарєв., 2003.
  5. Daniel T. Lasica. Strategic Implications of Hybrid War: A Theory of Victory — School of Advanced Military Studies, 2009.
  6. John R. Davis Jr. Defeating Future Hybrid Threats // Military Review, September-October 2013
  7. The Most Expensive Wars in U.S. History [Електронний ресурс] // How Much. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://howmuch.net/articles/most-expensive-wars-us-history.

Схожі публікації