Обстановка в світі

Сучасна воєнно-політична і безпекова обстановка в світі,
у Європейському регіоні та довкола України

П. Прохоров, студент ФПвН

 

Вступ

Перш ніж говорили про сучасну воєнно-політичну та безпекову обстановку у світі та різних його регіонах, треба визначити, що взагалі слід розуміти під воєнно-політичною та безпековою обстановкою.

У Воєнній доктрині України, затвердженій Указом Президента України від 24 вересня 2015 № 555/2015 р., воєнно-політична обстановка визначається як стан воєнно-політичних відносин на певний момент (у певний період) [1].

Воєнно-політичні відносини у свою чергу визначаються як сукупність намірів і дій сторін (держав, коаліцій держав, міжнародних корпорацій, політичних партій, суспільних рухів), спрямованих на досягнення власних інтересів із застосуванням воєнних інструментів разом із усіма наявними іншими інструментами у політичній, воєнній, економічній та інших сферах життєдіяльності [1].

Хоча визначення безпекової обстановки у Воєнній доктрині України не дається, проте зі змісту Доктрини можна зробити висновок, що безпекова обстановка прямо залежить від воєнно-політичної обстановки, — це те як воєнно-політичні відносини на певний момент прямо чи опосередковано впливають на безпеку в конкретній державі чи певному регіоні, та являються певними ризиками, викликами, небезпеками чи загрозами для неї.

Визначаючи сучасну воєнно-політичну і безпекову обстановку у світі, варто зазначити, що на неї мало сильний вплив те, що наприкінці XX століття міжнародні відносини вступили в перехідний період від колишньої біполярності, коли рівновага в світі забезпечувалася воєнно-політичним та ідеологічним протистоянням двох систем, до нового світоустрою. в основі якого — рух до глобалізації та поліцентризму. Тим не менше воєнно-політична обстановка не стала більш спокійною і передбачуваною.

 

Сучасна воєнно-політична і безпекова обстановка в світі та окремих його регіонах.

 

Загальна характеристика воєнно-політичної та безпекової обстановки в окремих країнах світу та у Європейському регіоні

Глобальна ситуація на сьогодні характеризується зростанням нестабільності, становленням нових «центрів сили» і посиленням конкуренції між ними. Все частіше загострюються міждержавні протиріччя внаслідок причин етнічного і конфесійного характеру, посилюється боротьба за природні ресурси, активізуються спроби насильницької реалізації ідей радикального ісламу. Зростає незаконна торгівля зброєю і людьми, погіршуються демографічна і імміграційна складові внутрішньополітичного становища багатьох країн, зберігається загроза поширення зброї масового ураження і засобів її доставки.

Хоча, «конвенціональна війна» й досі залишається однією з найбільш небезпечних форм ведення війн, нині набуває поширення «гібридна війна», яка у свідомості людей стирає межу між станом війни та миру. «Гібридна війна» характеризується діями сил спеціальних операцій, найманців, зрадників, що спрямовані на створення постійно діючого впливу на території держави-супротивника, що посилюється веденням електронної, інформаційної та когнітивної війни проти цієї держави, а також ослаблення її економіки та національного духу. «Гібридна війна» зокрема мала місце під час подій 2014 р., коли Російською Федерацією було анексовано Крим та окуповано частину Донбасу.

 

Довідково:

Етапи анексії Криму в 2014 р. (Додаток 1)

Перший етап окупації Криму 20—28 лютого 2014 р. — застосування сил спецпризначення. Прийнято рішення про застосування військової сили для анексії Криму і почалося приховане перекидання підрозділів і частин Збройних сил Росії на територію Криму морським шляхом.

Захоплені Верховна Рада і будівля уряду Автономної республіки Крим. Встановлено контроль над регіональним диспетчерським центром управління повітряним рухом в Криму в Сімферополі, захоплені і блоковані інші об’єкти інфраструктури.

 Другий етап 2–10 березня 2014 р. — кримське угруповання російських військ приведене до вищого ступеню боєготовності. Проведена комплексна розвідувальна операція із залученням кораблів та літаків, щоб уточнити готовність ЗСУ та чергових сил НАТО в Чорноморському регіоні до можливого відбиття збройної агресії. У цей період був перекритий сухопутний кордон Криму.

 Третій етап окупації півострова 10–18 березня 2014 р. На аеродромі Гвардійське було розгорнуто об’єднаний командний пункт, в районі Джанкоя — передовий командний пункт. Додатково в Криму було зосереджено понад 7 тисяч військовослужбовців, перш за все десантників і сил спецпризначення.

За даними розвідки Міноборони, план керівництва Росії полягав в тому, щоб спровокувати Україну на застосування Збройних Сил в Криму проти цивільного населення і підрозділів російських військ, що дозволило б Росії у відповідь почати повномасштабну агресію. [2]

США

Якщо говорити про воєнно-політичну і безпекову ситуацію у світі та Європейському регіоні, то слід перш за все почати із США, які бажають зберегти свій статус наддержави та є «локомотивом» геополітичних змін. США останнім часом усе більше посилюють незалежність від ЄЄ, зокрема через різні погляди на торгівлю, кліматичні проблеми та політику Дональда Трампа. Разом із тим «США й Канада нарощують свою військову присутність в Європі: більше військ, більше розміщеної техніки і більше військових навчань» [3]. Перевага у військовій, економічній та інформаційній сферах дозволяє Сполученим Штатам здійснювати домінуючий вплив на міжнародні процеси, варто лише згадати економічні санкції по нафтовому і металургійному сектору проти Ірану або операції США в Сирії.

 

Російська Федерація

Російська Федерація залишається потужною ядерною державою, з доволі великою армією (900 тисяч — 5 місце в світі) й тоталітарним устроєм, на чолі якого стоїть Володимир Путін та ідеологія «російського світу» (Pax Moscovita). Російська Федерація стала правонаступницею СРСР не лише з правової точки зору, але й у аспектах ведення внутрішньої та зовнішньої політики — прикладом тому є постійні збройні конфлікти, у яких РФ не лише бере участь, але й майже у всіх випадках сама їх і ініціює. РФ досі є однією з найбільш впливових країн світу, саме тому, багато санкцій, що вводяться проти неї, є чи взагалі недієвими, чи просто недостатніми [4].

 

Китайська Народна Республіка

Аналіз можливостей інших центрів сили, що формуються, свідчить про значне зростання могутності Китаю. При збереженні існуючих темпів розвитку можна очікувати, що вже незабаром КНР за своїми військовими можливостями наблизиться до Сполучених Штатів. Тому справедливо припустити, що в найближчі роки посилиться суперництво цих двох держав. Враховуючи наявність ядерної зброї, сторони будуть уникати прямого зіткнення і застосовувати відносно один одного політичні, економічні, інформаційні та інші невійськові засоби.

 

Корейська Народна Демократична Республіка

Слід згадати і про Корейську Народну Демократичну Республіку, яка є доволі небезпечним гравцем, адже ніхто достеменно не знає, чого від неї можна очікувати. Сполучені Вітати Америки намагались провести переговори з КНДР щодо ядерного роззброєння, проте успіхом вони не завершились.

Не слід також відкидати той варіант, що в недалекому майбутньому можуть з’явитись і нові держави, які будуть прагнути отримати статус наддержави та контролювати світ.

 

Європа

На військово-політичну обстановку в Європі негативний вплив робить певна втрата орієнтирів подальшого соціально-економічного розвитку на континенті, спад виробництва і скорочення індустріальної бази, що призвели до зростання безробіття, падіння рівня життя населення, соціального розшарування. Розвиток міжнародних подій в Європі свідчить про можливість змін у геополітичному просторі на континенті. Чимало проблем пов’язано з великою хвилею міграції, що заповнила країни ЄЄ, як наслідок частішають терористичні акти та підвищується рівень злочинності. Серед країн ЄС найбільше виділяється Німеччина, яка останнім часом набирає потенціал «другого полюса» Заходу відносно до CШA. Німеччина у своїй зовнішній безпековій політиці наголошує на тому, що слід бути обачними зі спробами Росії і Китаю посилити свій вплив на інші країни [5].

 

НАТО

НАТО, як військово-політичний союз, як і раніше чинить серйозний вплив на ситуацію в галузі безпеки на Європейському континенті і в світі в цілому. В інтересах забезпечення впливу Європи в глобальному масштабі Північноатлантичний союз зосереджує зусилля на закріплення своїх позицій за межами зони його відповідальності. Проводяться заходи з підготовки об’єднаних збройних сил альянсу до вирішення завдань на віддалених від Європи театрах військових дій. Одночасно опрацьовуються різні варіанти забезпечення доступу країн Європи до енергоресурсів і контролю над маршрутами їх транспортування, у тому числі з використанням коаліційного військового потенціалу.

 

Арктика

Гострим також залишається питання щодо претензій РФ, США, Канади, Великобританії, Німеччини, Франції, Китаю та інших держав на ресурси та територію такого важливого з точки зору глобальної енергетичної безпеки регіону, як Арктика. Для Росії Арктика є особливо цінним регіоном з огляду на те, що це дасть контроль над Північним морським шляхом найкоротшим транспортним коридором між Європою та Азійсько-Тихоокеанським регіоном. Хоча, згідно з міжнародним правом територія Арктики є спільним спадком людства, проте деякі країни вже поділили її. керуючись секторальним принципом [6].

 

Характеристика воєнно-політичної і безпекової обстановки навколо України

Якщо аналізувати воєнно-політичну і безпекову ситуацію навколо України, то слід зазначити, що найбільш небезпечною для України залишається Російська Федерація, яка з часів розпаду СРСР постійно намагалась контролювати Україну та неодноразово робила спроби щодо захоплення державної влади в Криму. Остання спроба у 2014 р. та бойові дії РФ на Донбасі стали початком війни між Україною та Росією, яка триває і досі [7] (Додаток 2).

На інтерактивної карті бойових дій можна побачити, як змінювалася ситуація на сході України з 7 липня по 1 вересня 2014 р. [8] (Додаток 3)

Нині значна частина Донбасу залишається непідконтрольною Україні, через що права та свободи людей на цих територіях не можуть належним чином забезпечуватись [Додаток 4].

Як вже зазначалось, РФ досі лишається непокараною як за напад на Грузію, так і за напад на Україну — ані з боку міжнародних судів, ані з боку міжнародних організацій. Все йде до того, що і міжнародна спільнота пробачить Росії її воєнну агресію в Україні — так Еммануель Макрон нещодавно під час виступу на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи повністю підтримав повернення російської делегації до ПАРЄ [9]. На жаль економічні зв’язки та торгівля з Росією мають для багатьох країн більшу цінність аніж досягнення загальносвітового миру та верховенства права. Така політика нейтралітету цілком може призвести до Третьої світової війни (тому підтвердження аналогії з подіями, що передували Другій світовій війні). Як визначено у Воєнній доктрині України: «безпекове середовище довкола України складне та динамічне», це зокрема спричинено всіма тими чинниками та подіями, що були зазначені вище.

Загрозливими для України можуть бути й інші країні-сусіди, зокрема Угорщина, яка у 2018 р. видавала свої паспорти жителям українського Закарпаття. Такі дії слід було б вважати небезпекою, або й навіть загрозою завдання шкоди національним інтересам, проте Україна вчасно вжила необхідних заходів для відвернення такої небезпеки.

Варто також звернути увагу на той важливий аспект, що Україна має дипломатичні посольства та консульства в більшості країн світу, що свідчить про гарні дипломатичні зносини України з цими державами та можливість захисту своїх громадян у цих країнах, а також здійснення збору відомостей і матеріалів, що становлять інтерес для України [Додаток 5].

 

ВИСНОВКИ

Таким чином, аналіз тенденцій розвитку міжнародних відносин свідчить про досить складний характер військово-політичної обстановки в світі, а також про збереження комплексу загроз, які за певних умов можуть мати негативний вплив як на глобальну безпеку, так і на безпеку України. В недалекій перспективі ймовірність загострення існуючих і виникнення нових конфліктів і вогнищ нестабільності залишиться високою. Якщо говорити про Україну, то нині вона досі існує в статусі нестабільної «сірої зони» між Заходом та Сходом [10], оскільки так і не змогла реалізувати увесь свій потужний потенціал після розпаду СРСР, проте сподіваємось, що так буде не завжди.

 

Додаток 1

Етапи анексії Криму

Додаток 2

Анексія Криму: як це було. Хроніка подій лютого – березня 2014 р.

 

Додаток 3.

Інтерактивна карта бойових дій на сході України в 2014 р.,
на якій можна побачити, як змінювалася ситуація з 7 липня по 1 вересня 2014 р.

 

Додаток 4

Ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил на сході України

Додаток 5

Кількість дипломатичних представництв України

 

Список використаних джерел

[1] Воєнна доктрина України затверджена Указом Президента України від 24 вересня 2015 року №555/2015. [Електронний документ]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555/2015?1ang=en

[2] Розвідка розсекретила три етапи окупації Криму. [Електронний документ]. Режим доступу: https://24tv.ua/razvedka_rassekretila_tri_jetapa_okkupacii_kryma_n660732

[3] Розбіжності між США і ЄС не впливають на зміцнення європейської безпеки. [Електронний документ]. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.Org/a/news/29275973.html

[4] J. Ilieva, A.Dashtevski, F. Kokotovic. Economic sanctions in international law. [Електронний документ]. Режим доступу: http://www.utmsjoe.mk/files/Vol.%209%20No.%202/UTMSJQE-2018-0902-09-Ilieva-Dashtevski-Kokotovic.pdf

[5] Німеччина застерегла щодо посилення впливу Росії і Китаю. [Електронний документ]. Режим доступу: https://ua-news.liga.net/world/ncws/nimechchina-zasteregla-schodo-posilennyа-vplivu-rosii-i-kitayu

[6] Антонович, М. М., Міжнародне право: навчальний посібник. Міністерство освіти і науки України. — Київ : ІОрінком Інтер. 2011. — 379 с.

[7] Анексія Криму: як це було. [Електронний документ]. Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2017/03/18/infografika/bezpeka/aneksiya-krymu-yak-ce-bulo

[8] Динамическая карта АТО: как изменилась ситуация с начала июля. [Електронний документ]. Режим доступу:  https://kp.ua/politics/468296-dynamycheskaia-karta-ato-kak-yzmenylas-sytuatsyia-s-nachala-yuilia

[9] Макрон у ПАРЄ заявив про повну підтримку поверненню росіян. [Електронний документ]. Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/10/1/7101410/

[10] Особливості розвитку сучасної геополітичної ситуації в світі. Роль України та її місце у світових і регіональних процесах. [Електронний документ]. Режим доступу: http://bintel.com.ua/uk/article/osoblivosti_rozvitku/

Схожі публікації