Любов Абравітова: «Африка стає центром світового розвитку, де пересікаються інтереси всіх основних геополітичних гравців»

Інтерв’ю з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Південно-Африканській Республіці Любов’ю Абравітовою

 

 

— Для дипломата важливо, щоб між країною, де він працюватиме, і Україною були міцні відносини. А це залежить від попередників, які перед тим працювали послами і залишили для свого наступника «спадщину».

— Не можу сказати, що протягом майже трьох десятиліть незалежності України наша дипломатія не приділяла уваги Африці. Але очевидно, що в нашій державі з об’єктивних причин поки що відсутня професійна платформа експертів-африканістів. Формуючи сьогодні на цьому напрямку концепцію зовнішньої політики України, окрім дипломатичних контактів і розвитку торговельно-економічного співробітництва ми повинні обов’язково мати на увазі ще й аналітичну складову. Тобто зважати на історію Африки, на традиції і культуру народів, які там проживають, і обов’язково — на стрімкі процеси, що формують сьогодення цього континенту.

— Ви відповідальні за зв’язки не тільки з ПАР, але й ще з кількома сусідніми з нею африканськими країнами. Чи не призведе це до якогось спрощення міждержавних відносин, коли не братимуться до уваги особливості чи інтереси кожної з них?

— Зауважу, що відповідаю за зв’язки з десятьма державами цього великого континенту, оскільки головне завдання нашого посольства, розташованого в адміністративній столиці ПАР місті Преторія, — представляти інтереси України, сприяти розвиткові наших політичних, економічних, культурних, наукових та інших зв’язків, а також відстоювати права й інтереси громадян, юридичних осіб України, які перебувають на території Південно-Африканської Республіки, Намібії, Замбії, Зімбабве, Ботсвани, Лесото, Мозамбіку, Маврикію, Мадагаскару та Есватіні. Країни дуже різні, з більш чи менш демократичними урядами, іноді навіть з монархічними режимами, як в Есватіні і Лесото, країни-острови чи країни-анклави. Загалом у Африці 54 країни.

…Природні ресурси та людський потенціал (Африки — ред.) стає центром світового розвитку, де пересікаються інтереси всіх так званих основних геополітичних гравців. Це має своє пояснення: на континенті близько 30% світових природних ресурсів, у тому числі 83% світового виробництва платини, 55-60% світового виробництва кобальту, марганцю, 40% золота, 46% алмазів і 43% паладію. І навіть більше, там зосереджено 10% світових запасів нафти, континент охоплює майже 70% світової торгівлі алмазами. Інтеграційні процеси на континенті перейшли в імплементаційний вимір. Вже сьогодні формується Африканська континентальна угода про створення зони вільної торгівлі (AfCFTA), за якою на континенті функціонуватиме єдиний ринок торгівлі, пожвавлюючи економічні відносини між африканськими країнами. У разі утворення великої сукупної економіки залучатимуться масштабні й довгострокові інвестиції. Що ж до ПАР, то ця країна, окрім того, що має другий за величиною номінальний ВВП в Африці і є членом «Великої двадцятки» та БРІКС, є ще й лідером панафриканського руху.

…У звіті ЮНІСЕФ «Покоління 2030» (Generation 2030 report) можна ознайомитися зі статистикою щодо змін демографічної ситуації в Африці, рівнем виживання, урбанізацією. У поточному 2020 році чисельність населення Африки збільшиться на понад 34 мільйони осіб і наприкінці року становитиме 1 млрд 370 млн осіб. У 2055 році 40 % дітей у світі житимуть у Африці. За прогнозами Організації Об’єднаних Націй, до 2050 року африканське населення становитиме щонайменше 2,4 мільярда. Взагалі населення континенту збільшиться вчетверо впродовж наступних 100 років.

…До 2030 року в глобальному суспільстві кожна п’ята людина матиме африканське походження. Також очевидною стає виняткова економічна важливість Африканського континенту, оскільки світ багато в чому залежатиме від наявності сировини, енергетичних ресурсів та людського капіталу Африки. І лише той буде «на коні», хто вчора і сьогодні там активно працював і працює.

Сигналом про готовність України розвивати відносини з Африканським Союзом і країнами континенту може бути сформована та формалізована Концепція зовнішньої політики України в Африці, де б передбачалися конкретні кроки у справі розвитку дво- і багатосторонніх відносин, підтримка розвитку держав Африки, підготовка задля цього перспективних проєктів. Отож нам є над чим працювати.

…Не можу не звернути увагу на наступне: сьогодні РФ веде проти України воєнні дії, в тому числі гібридну війну. Світова спільнота все це бачить. І коли нам випадає апелювати до неї з цього питання, то ми повинні пам’ятати, що на частку африканських країн припадає понад чверть голосів усіх членів ООН. За умови послідовного розвитку відносин з ними ми зможемо на міжнародній арені забезпечити для України їх відчутну підтримку. Тому наша дипустанова приділяє достатньо уваги інформаційно-роз’яснювальній роботі серед офіційних кіл тутешніх країн стосовно російської агресії і анексованої Автономної Республіки Крим…

…Загалом економічна співпраця на взаємовигідній основі розвиває держави, що ніколи не вдасться зробити за допомогою зброї. Ось всесвітня пандемія це зайвий раз підтверджує. У ПАР зараз один із найжорсткіших карантинів на континенті. Запитаєте, чи будуть від цього якісь соціальні чи економічні наслідки, що позначаться на наших планах з розвитку співпраці? Наразі ми не бачимо, принаймні в короткій перспективі, передумов для різкого й істотного скорочення торговельної активності. Щодо показників про обсяги торгівлі, то за перший квартал 2020 року вони навіть дещо збільшилися порівняно з відповідним періодом минулого року. Наприклад, український експорт до ПАР зріс на 8,3 %, а імпорт з ПАР до нас — на 33,9 %. Посольство активно контролює всі зміни щодо торгівлі і оперативно інформує відповідні українські інституції та організації.

— В основному Україні випадає експортувати не товар, а сировину. Така ж картина загалом спостерігається у торгівлі з Африкою? А чи не варто запропонувати ПАР продукцію вітчизняних машинобудівників (техніку КРАЗ, для гірничодобувної індустрії, ВПК, фармацевтики)? Своєю чергою наші компанії не виявляли бажання працювати на ринку ПАР, сусідніх з нею країн?

— Торік у торгівлі України з ПАР було негативне сальдо. Щоб змінити якось таку ситуацію і взагалі збільшити товарообіг, наше посольство в ПАР готувало нашу торговельну делегацію до Південно-Африканської Республіки на чолі з одним із заступників міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — торговим представником України. Якби не пандемія коронавірусу COVID-19, через яку роботу делегації довелося відкласти, то зараз ми б з вами вели мову про певні досягнення. Українські підприємства машинобудування, авіабудівної, харчової промисловості активно вивчають ринок ПАР, щоб створювати спільні підприємства на території цієї африканської країни.

Один лише приклад: тогоріч опрацьовувалось питання про співробітництво держпідприємства «Антонов» з авіаційними компаніями країни акредитації для просування регіональних літаків серії Ан-148/158. Зокрема, про промо-тур для презентації літака Ан-158 у листопаді 2019 року. Через певні обставини ДП «Антонов» запропонувало зазначений захід перенести на першу половину 2020 року. Стосовно експорту до ПАР по групі товарів HS 88, то йдеться про агрегати і деталі до літальних апаратів. 

Аби усунути наслідки обмежувальних заходів, спільно з посольством ПАР в Україні ми започаткували онлайн-платформу і таким чином налагоджуємо співробітництво в нових умовах. До речі, нещодавно трапилася нагода брати участь у онлайн-конференції «UKRAINE — SOUTH AFRICA: BUSINESS OPPORTUNITIES IN TIMES OF ECONOMIC DIFFICULTIES», де йшлося саме про відносини між Україною і Південно-Африканською Республікою. У рамках підготовки майбутньої торгової місії до ПАР було проявлено інтерес і встановлено дієві контакти з найбільшими асоціаціями країни не тільки в галузі сільського господарства, але й у машинобудуванні, суднобудуванні, IT-секторі.

— Щиро вдячний за відповіді на мої запитання. Дозвольте побажати успіхів у роботі на такій відповідальній посаді посла України.

 

Записав Олег Махно

 

Інтерв’ю подається у скороченому варіанті. У повному обсязі надруковане у № 2 журналу «БІНТЕЛ», 2020 року.

 

Схожі публікації