Нова українська стратегія стосовно країн Африки

Економічні та безпекові перспективи для України на Африканському континенті

 

Роман Кот

Геополітичне позиціонування на міжнародній арені України передбачає перетворення її з об’єкта на суб’єкт міжнародної політики. А це означає, що зважаючи на інтереси та протиріччя найбільших світових гравців — США, Росії, Китаю і Євросоюзу, — наша держава використовуватиме свої прерогативи там, де це слушно і найбільш вигідно.

Першим кроком виходу з геополітичного трикутника США — Росія — Євросоюз, де Україна перебувала протягом всього періоду своєї незалежності, слід вважати «декларацію повороту до Азії», що, зокрема, має стати одним з наріжних каменів у роботі міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. Діяльність української дипломатії на цьому напрямі тільки розпочинається, але тут вже можна скористатися доволі потужним базисом, що закладений бізнесом. Щоправда, існує ще один регіон, де інтереси нашої держави, попри наявність там значних економічних, політичних та безпекових перспектив, поки що представлені досить скромно. Це — Африка.

…Інтереси нашої держави в Африці, попри наявність там значних економічних, політичних та безпекових перспектив, поки що представлені досить скромно…

Ясна річ, Україна за своїм потенціалом не може суперничати зі світовими центрами сили, які мають там інтереси — Францією, Китаєм, США, Росією тощо. Це, а також певна віддаленість від нас Африканського континенту і відсутність змістовних культурно-історичних зв’язків змушує задовольнятися другорядними ролями. Ситуація ускладнюється ще й тим, що більшість українських промислових товарів, за винятком окремих видів зброї та деяких інших, не можуть складати конкуренцію на місцевих ринках. Провідні центри сили, що мають там інтереси, ще й нерідко вдаються до методів неекономічної конкуренції, обмежуючи доступ до регіону третіх країн. Це і дипломатичний тиск, і прив’язка контрактів до гуманітарної допомоги, і, зрештою, відвертий підкуп. Тому залишається лише кілька ніш, де Україні вдасться досягти бажаних результатів.

 

Ніша перша: «Безпека»

…В Африці надзвичайно велика кількість як активних, так і заморожених конфліктів, а також територій, де відбувається пост-конфліктне врегулювання…

Африка залишається тим регіоном, де надзвичайно велика кількість як активних, так і заморожених конфліктів, а також територій, де відбувається пост-конфліктне врегулювання. Тому виникають, з одного боку, нові ризики, а з іншого — нові запити на військово-консалтингові послуги, зокрема:

  • навчання особового складу збройних сил або інших силових чи правоохоронних органів іноземних держав;
  • надання кадрової, фінансової, логістичної та інформаційно-аналітичної підтримки;
  • охорона об’єктів різного призначення;
  • забезпечення постачання військової техніки і обладнання;
  • обслуговування та ремонт військової техніки і обладнання;
  • розмінування території, будівель чи споруд;
  • надання медичних, парамедичних послуг.

Маючи все це на увазі, слушно було б ухвалити закон про приватну військово-консалтингову діяльність, який дасть змогу в Україні реєструвати, базувати, наймати приватні і приватно-державні компанії. А також опрацювати державну політику про їх діяльність на рівні виконавчої влади. Аби уникнути якогось негативного впливу таких компаній всередині України, слід заборонити їх діяльність на території країни, зобов’язавши діяти на основі верховенства права (забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина) та законності (діяти лише на підставі та у спосіб, що передбачені законами України, а також нормами міжнародного права).

Таким чином створяться можливості для:

  1. працевлаштування громадян України. Особливо це важливо в контексті задекларованої президентом України стратегії повернення українців з-за кордону;
  2. забезпечення додаткових надходжень до бюджету України за рахунок податків, сплачених військово-консалтинговими компаніями;
  3. створення підґрунтя для подальших відносин України з країнами Африки в економічній та політичній сферах;
  4. налагодження взаємовигідної співпраці з партнерами України, що мають інтереси в Африці, зокрема Францією, США, Туреччиною, Катаром. А це, своєю чергою, буде слушним для двосторонніх відносин України з цими державами в цілому.

 

Ніша друга: «Продовольство»

Зважаючи на прогнози ООН, сукупна чисельність світового населення до 2050 року сягатиме 9,7 млрд чоловік, у порівнянні з 7,7 млрд у 2020 році. Зокрема, передбачається, що населення Субсахарської Африки (південніше Сахари) зросте майже вдвічі. Це автоматично означає збільшення споживання продуктів харчування, навіть попри те, що в цілому рівень соціально-економічного розвитку залишатиметься низьким.

…Африка для українського агарного експорту є третім за розміром ринком…

Тому розглянемо теперішні позиції України у цій сфері. За даними Інституту аграрної економіки, у 2019 році продукція АПК склала 44,6 % у загальному українському експорті, при збереженні лідерства у його товарній структурі. У 2019 році Україна оновила історичний рекорд аграрного експорту, поставивши на зовнішні ринки продукції сільського господарства на суму 22,4 млрд дол. США, що майже на 20 % більше, аніж рік до того. Цього ж року ці цифри очевидно будуть дещо скромнішими, з огляду на безсніжну зиму та посуху на початку весни. Однак експорт зернових залишатиметься одним з ключових джерел доходів бюджету.

Африка для українського агарного експорту є третім за розміром ринком. До тамтешніх країн український аграрний експорт у 2019 році склав 3,3 млрд дол. США. Також сюди слід додати реекспорт українських товарів через ОАЕ. Точні дані невідомі, але у 2019 році об’єм торгівлі з ОАЕ склав 526 млн дол. США. До ТОП-5 української аграрної продукції, яку купують країни Африки, входять: пшениця (48 % всіх поставок аграрної продукції з України), кукурудза (24 %), соняшникова олія (6 %), ячмінь (4 %) та соняшникова макуха (3 %).

Регіональна структура аграрного експорту з України.
Джерело — Facebook-сторінка колишньої в.о. міністра аграрної політики та продовольства Ольги Трофімцевої

Серед країн Африки позиції лідера у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових з 2011 року традиційно утримує Єгипет. Минулого року він придбав української пшениці на 97 % більше, ніж 2018 року — на 1,311 млрд дол. США. Його частка у загальному експорті цього виду сільськогосподарської продукції склала 13,6 %. Всього ж вітчизняної сільгосппродукції Єгипет імпортував на 1,674 млрд дол. США. Та й загалом, найбільшими торговими партнерами України є країни Північної Африки.

Країна

Український експорт, млн. дол. США

Зростання порівняно з 2018 р., у %

Алжир

584,27

49,6

Марокко

294,07

81

Єгипет

2,254,09

144,8

Туніс

362,586

92,5

Лівія

316,92

97,3

Таблиця 1. Найбільші африканські імпортери української продукції у 2019 році.
Джерело:
Держстат

 

При цьому, український експорт до країн Субсахарської Африки є мізерним, хоча зростає майже до усіх країн регіону (див. таблицю 2). Разом з тим, тут розташовані такі об’ємні ринки збуту як Нігерія, Кенія, Ефіопія та Південна Африка (ПАР).

Країна

Український експорт, млн. дол. США

Зростання порівняно з 2018 р., у %

Кенія

69,251

115,7

Сенегал

117,121

69,3

Судан

55,093

121,4

Нігерія

160,442

152,5

Кот Д’івуар

47,745

81,1

Ефіопія

170,326

182,3

Південна Африка

44,412

130,2

Таблиця 2. Український експорт до країн Субсахарської Африки у 2019 році
(найбільші за розмірами ринки). Джерело:
Держстат

 

Одна з головних причин такого — відсутність державної підтримки та угод про зону вільної торгівлі. Тому цей процес відбувається безсистемно, а обсяги торгівлі далекі від потенційно можливих.

Окрім того, Африка є перспективним ринком для українського м’яса птиці. За прогнозами Indexbox, споживання курятини в Африці щороку стабільно зростатиме на 3 % і до 2030 року складе близько 11 млн тонн. При цьому, вже зараз до країн регіону імпортується близько 2 млн тонн м’яса птиці. Наразі ПАР споживає 2,1 млн тонн, Марокко — 720 тис. тонн, Єгипет — 1,1 млн тонн. На ці країни припадає половина всього спожитого м’яса у Африці. Також перспективними ринками вважаються Конго і Демократична Республіка Конго, Ангола, Алжир, Гана, Лівія, Нігерія, Малаві, Туніс, які сукупно складають 27 % споживання м’яса птиці на континенті.

 

Висновки

…Комплекс таких заходів дасть змогу Україні отримати ще одне поле для маневрування між провідними світовими гравцями, додаткове джерело надходження валюти і, зрештою, розширить коло держав, які можна залучити на свій бік в рамках міжнародних організацій…

Отже, для реалізації українських інтересів у вищезгаданих сферах доцільно:

  • наростити дипломатичну активність України в країнах Африки, особливо південніше Сахари, розширивши мережу дипломатичних представництв України та посиливши їх кадровий склад. За необхідності організувати поїздку українського керівництва до країн Африки;
  • ініціювати укладення угод про зону вільної торгівлі з найбільшими для українського аграрного експорту потенційними ринками: Нігерією, Ефіопією, Кенією, Єгиптом тощо;
  • посилити гуманітарну складову української дипломатії у Африці. Одним зі способів цього може бути повторення ініціатив 2018 року, коли Україна до дня пам’яті жертв Голодомору виділила Ємену, Судану та ДР Конго гуманітарну допомогу для подолання голоду.

Комплекс таких заходів дасть змогу Україні отримати ще одне поле для маневрування між провідними світовими гравцями, додаткове джерело надходження валюти і, зрештою, розширить коло держав, які можна залучити на свій бік в рамках міжнародних організацій.

 

Схожі публікації