Балтійське турне В. Зеленського

Результати візитів президента України до Естонії та Литви

 

Роман Кот

Країни Балтії, а саме Литву, Латвію і Естонію, не можна вважати найбільш впливовими у Європейському Союзі. Але вони завжди були і залишаються тими, кого можна назвати на міжнародній арені найбільш надійними адвокатами Києва, і що мають позитивний досвід з адаптації своїх політичних та економічних систем до норм ЄС. Саме на цих двох напрямах і було сконцентровано увагу під час дводенної поїздки президента України Володимира Зеленського до Естонії та Литви. Однак резони і напрями взаємодії Києва з Таллінном та Вільнюсом дещо відрізняються.

 

Для України цікава Естонія в контексті запозичення досвіду впровадження «держави в смартфоні». Багаторічне лідерство Таллінну у такій сфері неодноразово визнавалося як на європейському, так і на світовому рівні. Але саме Таллінн потенційно є найбільш проблемним партнером серед згаданих трьох держав внаслідок специфіки функціонування естонської правлячої коаліції. Сформована коаліція у квітні ц. р. — це об’єднання формально проросійської Центристської партії, помірно-консервативної «Вітчизни» і Консервативної народної партії (EKRE). Остання є виразником загальноєвропейського право-популістського тренду, що ще й постійно конфліктує з іншими членами коаліції. Водночас переможець виборів — Партія реформ, — маючи найбільшу кількість мандатів, знаходиться в опозиції.

На практиці об’єднання таких різних політичних сил постійно викликає внутрішні конфлікти, зокрема, через регулярні деструктивні ініціативи лідерів ЕКRE. Ось кілька таких прикладів. 19 листопада на тлі фактичної нездатності НАТО вплинути на проведення Туреччиною військової операції на півночі Сирії міністр внутрішніх справ Естонії і голова EKRE Март Хельме в інтерв’ю фінському виданню Iltalehti заявив, що Естонії, в умовах кризи НАТО і ослаблення Євросоюзу, необхідно потурбуватися про запасний варіант стосовно гарантування власної безпеки. 10 жовтня М. Хельме виступив проти нової системи прийому біженців у ЄС, заявивши, що доти, поки естонська EKRE входить до урядової коаліції, Естонія не прийматиме іммігрантів. В контексті України 11 вересня М. Хельме розпорядився з’ясувати, чи можна скасувати безвізовий режим для українських громадян, які приїжджають до Естонії, мотивуючи це засиллям дешевої робочої сили, а також наявністю серед прибулих симпатиків проросійських ідей.

Загальне ставлення до подібних заяв партнерів EKRE по коаліції можна проілюструвати висловлюванням президента Естонії Керсті Кальюлайд в інтерв’ю виданню Foreign Policy від 18 липня. «Я ненавиджу їх за їхню поведінку, — сказала вона, — і перепрошую за те враження, яке в результаті залишається. Порядні люди так себе не поводять. Це не та точка зору, яку ми поділяємо в Естонії. Тепер я повинна пояснювати їх дурні вчинки».

У найближчій перспективі розпад правлячої в Естонії коаліції малоймовірний. Опитування свідчать про стабільне падіння рейтингів всіх трьох членів коаліції та зростання підтримки Партії реформ. Вихід або виключення будь-кого з коаліції призвів би до втрати влади для лідера Центристської партії, прем’єр-міністра Ю. Ратаса та для М. Хельме, тому всі конфлікти поки що залагоджуються у спосіб взаємних поступок. Втім, це не відміняє виникнення різного роду «чорних лебедів», які здатні занурити Естонію в затяжну політичну кризу з негативними наслідками, в тому числі для України.

Президент України В. Зеленський на переговорах із прем’єр-міністром Естонії Ю. Ратасом

Повертаючись до візиту президента України в Таллінн, зауважимо, що до практичних результатів слід віднести підписання меморандуму про співробітництво у сфері цифрових трансформацій між міністерством цифрової трансформації України та міністерством економіки та зв’язку Естонської Республіки. Це дасть змогу запозичити естонський досвід у сферах побудови цифрової економіки, впровадження цифрових інновацій, розбудови електронного та мобільного урядування та надання адмінпослуг. Зокрема, передбачається обмін як експертами, так і нормативними та інформаційними документами, організація навчальних поїздок для перепідготовки фахівців чи підвищення їх кваліфікації.

Також підписано декларацію про наміри щодо співробітництва у сфері територіальної оборони. Йдеться про імплементацію у кількох областях України пілотного проекту цієї сфери. В проекті концепції територіальної оборони України планується брати до уваги досвід утворення та функціонування естонської Спілки оборони і добровольчої національної оборонної організації Естонії.

В рамках політичного діалогу В. Зеленський на зустрічі з К. Кальюлайд обговорив реалізацію «Ініціативи трьох морів» та можливі формати приєднання України до цього форуму. Про повноцінну участь України в цій ініціативі наразі говорити не випадає, однак про можливі формати взаємодії України з партнерами в рамках «Тримор’я» — у цьому матеріалі Центру «Борисфен Інтел».

Для Києва важливий Таллінн також в контексті взаємодії у Раді Безпеки ООН. У червні ц. р. Естонію обрали непостійним членом Ради Безпеки ООН на період 2020–2021 рр. Оскільки Росія в Радбезі постійно присутня, то для України критично важливо, щоб озвучувалася альтернативна російській думка, зокрема, щодо конфлікту на Донбасі та у Криму. До цього таку альтернативу забезпечувала Польща. Тепер же таку роль перебере на себе Естонія, про що досягнута домовленість на найвищому рівні.

 

У відносинах з Литвою, на відміну від Естонії, проблемних моментів менше. Наразі у литовському політикумі зберігається зовнішньополітичний консенсус. Водночас більш важливою є економічна взаємодія Києва та Вільнюса.

За підсумками дев’яти місяців поточного року товарообіг між Україною і Литвою зріс на 37,1 % і досяг 1,15 млрд дол. США (порівняно з 206 млн дол. США — з Естонією). При цьому експорт до Литви зріс на чверть, а імпорт литовських товарів збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на 42,1 %. Також важливо, що литовський бізнес залишався в Україні протягом всього періоду після 2014 року, демонструючи іншим західним інвесторам, що у нас можна працювати. Саме тому до програми візиту була включена участь глав держав у 5-му Українсько-литовському бізнес-форумі.

У політичній сфері: під головуванням лідерів України та Литви відбулося ХІІ засідання Ради президентів, під час якого підписано декларацію про розвиток стратегічного партнерства у 2020–2024 рр. Передбачається, що положення цього документа визначатимуть подальші кроки України та Литви в контексті співпраці у двосторонньому, регіональному та міжнародному порядків денних.

ХІІ засідання Ради президентів України та Литовської Республіки

Також варто виділити підписання декларації про наміри щодо взаємного визнання електронної ідентифікації та довірчих послуг для електронних транзакцій між міністерством цифрової трансформації України та міністерством економіки та інновацій Литви. Це усуне наявні бар’єри щодо транскордонного використання бізнесом довірчих послуг та транскордонних е-контрактів, е-рахунків та інших аналогічних рішень.

Крім того, міністри оборони підписали декларацію про наміри співробітництва у сфері кібернетичної безпеки. Документом передбачається низка заходів зі спільного реагування у разі виникнення масштабних національних або міжнародних кіберінцидентів. Також передбачається створити спільні пункти єдиного контакту для обміну інформацією про кіберзагрози та напади, скласти план спільних навчань.

На сам кінець, Київ та Вільнюс домовилися провести у липні наступного року в Литві чергову, вже четверту Конференцію з підтримки реформ в Україні.

 

Попри всі практичні результати цього турне президента України, у країнах Балтії все ще занепокоєні стратегічною невизначеністю позиції нової української влади на фоні майбутніх перемовин з Росією в «нормандському» форматі. А без однозначності у цьому питанні будь-які зусилля партнерів України стосовно збереження антиросійського консенсусу в ЄС та НАТО залишатимуться малоефективними.

 

Схожі публікації