Чи є необхідність вчити російську мову?
Принаймні, дехто з європейців (і не тільки) не поспішав відповідати на поставлене Марком Рютте, генсекретарем НАТО запитання при нещодавньому обговоренні у Європарламенті кількості виділених кожною європейською країною протягом року коштів на свої збройні сили. Але натяк зрозуміли всі присутні, включно з тими, хто не прагне озброюватися, зважаючи на можливий напад росіян. Зрештою, суть не в російській мові, якою самі росіяни часом володіють гірше за іноземців… Генсек НАТО має на увазі рівень розуміння союзниками по НАТО того, як запобігти нападу Росії, коли їй вдасться вийти на східні кордони Західної Європи. Інакше кажучи, чи зможуть європейські війська бути на той момент ефективними в контексті європейської безпеки. Глава НАТО запропонував цільові витрати на оборону встановити десь 3,6–3,7 % ВВП (тоді як президент США Дональд Трамп ще до своєї інавгурації говорив про 5 % ВВП).
Тут слід звернути увагу на реакцію стосовно такої пропозиції у кожній з країн — членів НАТО, особливо які стали такими порівняно недавно. Ось, наприклад, як обговорюють таку тему у тій же Румунії. Наведемо дещо зі статей румунських ЗМІ, що час від часу порушують тему обороноздатності. У своїй розміщеній на сторінках видання «Adevărul» статті «Правда про сотні румунських генералів у контексті нового НАТО»: «Був вибух підвищення і є плутанина» автор звертає увагу, що крім матеріальної забезпеченості, не менш важливим є людський ресурс. Наприклад, у Румунії сьогодні є щонайменше 600 генералів на близько 80 тис. особового складу. Наскільки це можна вважати доречним, запитує автор, і чи варто переходити до запровадження обов’язкової військової служби, як дехто з кандидатів в президенти закликав у передвиборчих перегонах?
Так, румунський експерт з питань безпеки Маріус Гінча стверджує, що «перехід до обов’язкового призову не має сенсу ні в нинішніх умовах Румунії, ні з огляду на нинішню військову доктрину Румунії та більшості країн НАТО. Румунії потрібні професійні військові сили, добре оснащені та навчені, конкурентоздатні, щоб виконувати завдання з національної оборони». Також при цьому пояснює, що сприяння набору добре підготовленого персоналу до збройних сил має важливе значення, особливо з огляду на зростаючу складність військової техніки і технологій, що одночасно означає конкурентоспроможну оплату праці та постійне професійне навчання. І також уточнює, що «…Ефективна армія — це добре навчена та оснащена армія, яка може виконувати свою місію за помірні витрати та безпосередньо підпорядкована цивільній, демократично та законно обраній владі».
Що стосується командного керівництва, особливо його кількості, то тут справа не в цьому, бо, як пояснює експерт, насправді потрібні чіткі стандарти просування (службового — ред.) та робота інституційних механізмів. Колишній представник Румунії при командуванні НАТО в Брюсселі генерал (запасу) Вірджил Белецану зокрема пояснив виданню «Adevărul»: «Ми знаємо, що багато генералів з’явилося із зірками на плечах, не відповідаючи необхідним стандартам, особливо тих, хто прямо чи опосередковано пов’язаний з політикою… В даний час і в разі можливої війни виконуватимуть свої обов’язки 85 генералів. У виняткових ситуаціях, в умовах облоги, мобілізації та війни, ми також можемо покладатися на тих, хто перебуває в резерві».
Слід звернути увагу й на те, що після звільнення з дійсної служби офіцер перебуває в запасі до 63 років, після цього віку він вважається «відставним». «Оперативних повноважень і підвищення пенсії не має. Йому залишається та пенсія, яку він отримував на момент відходу в запас. А пенсія у нього заморожена, бо механізми оновлення пенсії вже не працюють. Інша історія, чи дає ця пенсія здатність жити на нинішньому рівні», — ставить питання Белецану.
Що ж до теми видатків Румунії на фінансування збройних сил, наприклад, у минулому році, то вона також може бути цікавою. Це приблизно 13 мільярдів леїв, що становить лише 20 % бюджету, виділеного на оборону. На персонал було витрачено понад 20 мільярдів леїв (у 2023 році Румунія не змогла витратити на оборону більше 2 % ВВП, хоча передбачала 2,5 %). Згідно з даними, опублікованими на веб-сайті MApN, у 2024 році Румунія витратила понад 13 мільярдів леїв, що еквівалентно приблизно 2,6 мільярдам євро, на придбання «основних засобів і військового обладнання». До речі, орієнтовний валовий внутрішній продукт Румунії у 2024 році становив 340-350 мільярдів євро. Таким чином, пояснює автор статті, сума в 2,6 мільярда євро, що витрачена на фінансування армії, становить фактичний відсоток приблизно 0,74 % ВВП.
Понад 20 мільярдів леїв на зарплати та пенсії
На зарплатню, надбавки, грошові премії та пенсії у 2024 році румунська армія витратила понад 20 мільярдів леїв (понад 4 мільярдів євро). Однак міністр оборони Анхель Тілвар вважає, що пенсії для військових пенсіонерів не є «величезними», найвища досягає 38 998 леїв (тоді як середня пенсія рядового солдата становить 3 258 леїв). «На початку 2024 року була індексація 13,8 %, їй передувала індексація 5,1 %. Середні пенсії за вислугу років, солдатів рядового — 3258, сержантського — 4000, офіцерів — 6441, генерала — 12873 леїв. Хочу розвіяти міф, що пенсії в армії величезні. Дійсно, ми маємо 10 пенсій, які становлять від 43 123 до 56 160 леїв. Вони належать до військових магістратів. Найвища військова пенсія — у генералів», — роз’яснив Анхель Тілвар в ефірі Antena 3 CNN, уточнюючи, що ці пенсії не є показником диспропорції в порівнянні з іншими секторами державного бюджету, оскільки це система, яка регулюється чіткими правилами, додаючи при цьому, що «крім пенсій, у нас є надбавки, якими ми допомагаємо тим, хто має невисокі пенсії в плані компенсації за електроенергію, покриваємо частину витрат на лікування та оздоровлення».
До речі, ще кілька років тому у румунській пресі з’явилася інформація про грошове утримання військовослужбовців збройних сил Румунії. Ось ці показники: оклади військових востаннє підвищувалися у 2019 році. Зараз військовослужбовець, за винятком генералів міноборони, отримує: майор — 5100 леїв, капітан — 4400 леїв, лейтенант 4 рангу — 3500 леїв, другий лейтенант — 3000 леїв, лейтенант, командир взводу 4 клас — 3150 леїв, старшина — 3100 леїв, сержант 4 ступеня — 2700 леїв, капрал 4 рангу — 2500 леїв, солдат — 2300 леїв. Щодо генерала/адмірала, то він отримує майже 10 тис. леїв, генерал-лейтенант — 7500 лей, генерал-майор — 7100 лей і бригадний генерал — 6500 лей. Усі ці суми є чистими та плюс надбавки. У разі ступеня нижчого за загальний, чистий місячний дохід може збільшитися майже на 50 %. Для генерала дохід від надбавок може легко сягати 75 % від згаданоого раніше чистого грошового утримання.
Водночас міністр оборони, як вже зазначалося, задоволений виконанням бюджету за минулий рік, яке наближається до ста відсотків. За його словами в радіоетері, міністерство мало асигнування 2,28 % ВВП і витратило 2,26 %: «Виконання бюджету минулого року буде близько 100 %, тому що на рівні міністерства зроблено ті речі, які дозволили б мати бюджет вищий, ніж у 2023 році, і я вважаю, що це добре, тому що це дало нам змогу зробити те, на що армія сподівалася, чого ми хотіли, у каденції, яку ми запропонували». Однак, за словами міністра, є певні затримки щодо постачання військової техніки.
Не менш цікава ще одна інформація, яку оприлюднили пів року тому. Йдеться про розміщення у Румунії найбільшої бази НАТО, де планується розмістити 70 тис. осіб. Місце дислокації — Констанца, що на відстані 100 кілометрів від кордону з Україною (на березі Чорного моря, яке росіяни вважають своїм). За повідомленням німецького каналу новин N-tv, зокрема, на цій базі розмістяться 10 тис військовослужбовців армії, авіації та флоту НАТО. Ось як про це повідомлялося на румунському сайті libertatea: «НАТО планує зміцнити східний фланг альянсу, який співпадає зі східною Румунією. Розташування є стратегічним, оскільки неподалік від України та всього за 15 кілометрів від Чорного моря. У контексті російської анексії Криму та вторгнення до України НАТО вважає це розширення більш важливим, ніж будь-коли. В аеропорту, розташованому поблизу Констанци, вже є військова частина, яка використовується ВПС Румунії та союзниками по НАТО. У наступні 20 років буде значне розширення і модернізація, що охопить площу в 3 тис. гектарів. Це будуть нові злітно-посадкові смуги для винищувачів, ангари та склади боєприпасів і пального. Розширення вартуватиме 2,5 мільярда євро і триватиме протягом 20-х років. Крім військової інфраструктури, будуть побудовані школи, дитсадки, магазини і госпіталь для сімей воїнів НАТО. По суті, військове місто буде зведене у самому передмісті Констанца. У Румунії дислокуються 70 тисяч солдатів НАТО. Бундесвер перекинув винищувачі Eurofighter на авіабазу, звідки НАТО здійснює моніторинг східного повітряного простору».
Командир авіабази Ніколае Крецу для Радіо Вільна Європа сказав, що відносини між партнерами та союзниками ніколи не були кращими, ніж зараз.
Отож, зважаючи на окремі показники стосовно тієї ж Румунії, можна сподіватися, що Захід починає розуміти важливість зміцнення своєї безпеки і для цього намагатиметься робити все необхідне. Принаймні, щоб не студіювати російську мову і не намагатися леститися у стосунках з Росією, як це сьогодні спостерігається у окремих сусідів Румунії.
Підготував Олег Махно
