Розвідувальний процес НАТО

Розвідувальний процес за поглядами воєнних фахівців НАТО

В. Орлова, студентка ФПвН

 

 

Примітка НАЦГД «Борисфен Інтел»: Робота становить інтерес для вивчення основ розвідувальної діяльності, проте, матеріал вимагає додаткового вивчення і доопрацювання.

Вступ

Характер діяльності розвідки безпосередньо залежить від вищого керівництва держави. Глава держави відповідає за діяльність розвідки і саме його зацікавленість у роботі спецслужб є певною мірою визначальним чинником ефективності розвідувального забезпечення політики. Наприклад, президент США Дж. У. Буш, на відміну від свого наступника Б. Клінтона, приділяв серйозну увагу роботі розвідки (свого часу він очолював ЦРУ, займався “особливими” питаннями в адміністрації Р. Рейгана). Прем’єр-міністр Великої Британії У. Черчіль також надавав величезної значущості розвідувальній діяльності, а вже прем’єр-міністр М. Тетчер — не особливо. Внаслідок цього дещо змінюється роль і місце розвідки у процесі вироблення і реалізації політики держави [1].

Сектор розвідки України як невід’ємний елемент сектору безпеки України ґрунтується на засадах верховенства права і законності, пріоритету прав і свобод людини та громадянина, відповідності діяльності розвідувальних органів принципам справедливості, рівності та поваги до прав людини, зокрема права на життя, свободу й особисту безпеку, а також честі й гідності особи, захисту персональних даних [2].

Пан Гвоздь у своїй доповіді —«РОЗВІДКА В ІНТЕРЕСАХ БІЗНЕСУ. Професійний погляд на сьогоднішні реалії і завтрашні перспективи» на Третьому Міжнародному конгресі розслідувачів і експертів з кризових ситуацій, зазначив, що найбільш важлива особливість розвідувальної діяльності — це циклічність і безперервність, коли нове завдання породжує новий цикл. І основне його завдання — щоб дані, отримані на початковому етапі аналітичної обробки, наприкінці лягли на стіл споживачу у вигляді знання, тобто інформації, на основі якої буде прийматися те чи інше рішення. Сам процес передбачає планування і постановку завдань, збір даних, їх обробку, оцінювання інформації, передачу цієї інформації, отримання висновків [3].

 

Загальна характеристика розвідувального процесу (циклу)

Механізм здійснення розвідувальної діяльності іншими словами називають розвідувальним циклом. Основним принципом розвідувальних процедур є використання розвідувального циклу — послідовності дій, за допомогою яких інформація отримується, зводиться, перетворюється на розвідувальну інформацію і стає доступною для користувачів [4].

У загальному вигляді розвідувальний цикл являє собою комплекс заходів, що складається з етапів, які виконуються на різних рівнях із різною швидкістю. Ці етапи передбачають виконання дій, які, фактично, визначають суть розвідки: націлювання, добування, обробку й доведення. Деякі заходи перекривають один одного і часто проводяться одночасно, а не послідовно [5].

Кожен етап підвищує цінність інформації. На початковому етапі не зрозуміло не тільки що робити, але і що взагалі відбувається. Далі усвідомлюється, що відбувається і уявлення структуруються. Ви вже дещо розумієте. Цінність вашої інформації підвищилася. Після чого ви формулюєте проблему, ставите завдання й прикидаєте план дій. Цінність інформації ще збільшилася. Далі починається збір потенційно корисної інформації та її накопичення. Цінність інформації ще збільшується. І так у міру наближення до фінішу ви збільшуєте цінність вашої інформації. Але дійшовши до останнього пункту робота не закінчується. Як тільки споживач починає використовувати інформацію, надану вами, його обізнаність збільшується, а це вносить відповідні корективи в його дії і в його інформаційні потреби. Споживач коригує свої запити і розвідувальний цикл повторюється. Мало того, на етапі усвідомлення або планування, збору або обробки інформації, на її поширення або використання також можуть бути внесені відповідні корективи. І розвідувальний цикл повториться. У цьому полягає одна з найважливіших властивостей сучасної розвідувальної діяльності — циклічність і безперервність [6].

 

Елементи розвідувального процесу (циклу)

Відповідно до поширених підходів розвідувальний цикл має шість основних етапів: націлювання або планування, добування, обробка, оцінка, поширення, отримання висновків.

  • Планування, націлювання — передбачає встановлення вимог до розвідувальних даних, планування зусиль щодо збору інформації та постановку завдань добувним підрозділам. Ці вимоги є ключовими для розвідки. Щоб зробити цей процес більш ефективним, передбачено два напрями керівництва діями — зовнішнє і внутрішнє: зовнішнє керівництво здійснюють командири (командувачі) на кожному рівні: встановлюють параметри вимог до розвідданих і визначають цілі; внутрішнє керівництво здійснює начальник органу управління розвідки у кожній ланці штабу інтегрованої розвідки;
  • Збирання, добування — процес виконання заходів та дій, спрямованих на отримання розвідувальної інформації шляхом виявлення об’єктів противника. Активні дії щодо добування інформації ведуться за допомогою спостереження і рекогносцировки, що становить основну частину зібраної інформації. Добуваючи розвідувальну інформацію, необхідно підтримувати взаємозв’язок з іншими видами розвідки для оптимізації зібраних розвідданих;
  • Обробка — перетворення добутої розвідувальної інформації в розвідувальні відомості шляхом аналізу, оцінювання надійності та достовірності, інтерпретації розвідувальних відомостей в дані. У результаті обробки інформації можуть з’явитися додаткові вимоги до збору та передачі розвідувальних даних;
  • Оцінка — підготовка розвідувальної оцінки забезпечує розуміння оперативної обстановки і є основою планування. Об’єднана розвідувальна оцінка оперативної обстановки фокусує зусилля розвідки, сприяє виробленню розуміння оперативної обстановки, допомагає реалізувати план з виявлення можливостей для рішучих дій.
  • Поширення — етап, суть якого полягає у вчасному наданні розвідувальної оцінки в потрібній формі відповідними засобами споживачам у найбільш зручний для них спосіб. На етапах оцінювання та поширення слід дотримуватись встановленого режиму секретності згідно з вимогами замовника. Знання, поширене через тиждень, рівноцінне незнанню. Немає цінності в зібраних даних і ситуаційній обізнаності, якщо вони не були використані для виконання місії або оцінювання нанесеної шкоди противнику.
  • Отримання висновків — завершальний етап розвідувального циклу, який полягає в отриманні висновків, рекомендацій, зворотній реакції від споживача інформації. За необхідності виникає питання про уточнення та можливу дорозвідку. На цьому етапі зібрана інформація перетворюється в корисні знання, які вже можна використовувати [5].

Розвідувальний цикл у країнах-членах НАТО. Еволюція поняття

Елементи розвідувального циклу, який прийнятий у країнах-членах НАТО, відрізняється від фаз планування розвідки, що застосовуються у Збройних Силах України.

Раніше в польових статутах СВ США для визначення сукупності здійснюваних розвідкою дій використовувалося поняття «розвідувальний цикл» (Intelligence Cycle).

 

Польовий статут FM-34-3 (1990). INTELLIGENCE ANALYSIS

Відповідно до Польового статуту FM-34-3 1990 року розвідувальні операції виконуються під час чотирифазного процесу, відомого як цикл розвідки, орієнтований на місію командира. Контроль та планування притаманні всім етапам циклу.

Цикл розвідки безперервний. Всі чотири фази проводяться одночасно. Поки наявна інформація обробляється, збирається додаткова інформація, а розвідувальний персонал планує зусилля по збору інформації на нові потреби. Попередньо зібрана та оброблена інформація поширюється, як тільки вона стає доступною або необхідною.

FM 34-1 (1994).  INTELLIGENCE AND ELECTRONIC WARFARE OPERATIONS

Відповідно до Польового статуту FM-34-1 1994 року розвідувальні операції дотримуються п’ятиступеневого процесу, відомого як цикл розвідки. Цикл розвідки орієнтований на місію командира та концепцію операції. Основним принципом циклу є інтелектуальна синхронізація. Кожен крок у межах циклу повинен бути синхронізований з рішенням командира та оперативними вимогами для успішного впливу на результат операції.

Однак комплекс розглянутих заходів інформаційно-розвідувальної діяльності виходив за рамки одного циклу. Введення терміну «розвідувальний процес» (Intelligence Process) дозволило коректне об’єднати всі заходи, пов’язані з організаційно-управлінською роботою, добуванням і збором розвідувальних відомостей, інформаційно-аналітичною роботою, а також із забезпеченням замовників розвідувальною інформацією. Дані зміни в теорії військової розвідки були закріплені в 2004 році в польовому статуті FM 2-0 «Розвідка» (Intelligence).

 

FM 2-0 (2004). INTELLIGENCE OPERATIONS

У польовому статуті армії США FM 2-0 (2004) INTELLIGENCE OPERATIONS так сформульовано поняття «розвідувальний процес»:

Розвідувальний процес охоплює всі елементи операційного процесу (планування, підготовка, виконання та оцінка) і може виконуватися кілька разів для підтримки кожного елемента. Незважаючи на те, що він розроблений аналогічно операційному процесу, процес розвідки включає в себе аспекти і дії, специфічні для функції розвідувальної діяльності:

  • Планування і безпосереднє виконання всіх кроків процесу розвідки тісно пов’язані з плануванням и виконання оперативної діяльності.
  • Етапи збору, обробки і поширення а також аналітична діяльність розвідувального процесу відповідають завданням оперативної діяльності.
  • Безперервна оцінка розвідувальної інформації є частиною загальної діяльності командування в оперативному процесі.

Розвідувальні операції зазвичай включають п’ять функцій, які складають процес розвідки: планування, підготовка, збір, обробка та виробництво. Крім того, в п’яти функціях інтелектуального процесу виконуються три спільні завдання: аналізувати, поширювати і оцінювати.

Три загальні завдання обговорюються після виконання останньої функції. Функції розвідувального процесу не обов’язково є послідовними; це те, що відрізняє процес розвідки від циклу розвідки. Розвідувальний процес генерує інформацію про загрози і ситуації, яка дозволяє командиру і штабу розробити план, захопити і зберегти ініціативу, створити і використовувати раптовість і досягати успіху.

Польовий статут FM 2-0 (2014)

Відповідно до польового статуту FM 2-0 2019 року процес розвідки армії складається з чотирьох етапів (планування і управління, збір, виробництво і поширення) і двох безперервних заходів (аналіз і оцінка).

Командири керують процесом розвідки. Процес розвідки підтримує всі дії оперативного процесу (планування, підготовка, виконання та оцінка) і може виконуватися кілька разів на кожному етапі боя (операції). Хоча розвідувальний процес і розроблений аналогічно оперативному процесу, він включає в себе дії, специфічні для розвідувально-бойових дій:

  • Планування і безпосереднє виконання етапів розвідувального процесу тісно пов’язані з планом діяльності командування.
  • Етапи збору, обробки і поширення, а також аналітична діяльність розвідувального процесу відповідають задуму боя (операції).
  • Оцінка, яка є безперервною, є частиною загальної діяльності з оцінки операційного процесу.

 

Подальший розвиток розвідувального процесу

 

Об’єднані розвідка, спостереження та рекогносцировка (Joint Intelligence, Surveillance and   Reconnaissance).

Об’єднані розвідка, спостереження та рекогносцировка (JISR) – це синхронізація та інтеграція можливостей та заходів операцій та розвідки, спрямовані на надання своєчасної інформації для підтримки прийняття рішень. «Процес циклу JISR» – це комбінована функція розвідки та операцій, що вимагає широкої координації та співпраці між співтовариством на багатьох рівнях. JISR НАТО інтегрує можливості Альянсу та національних систем розвідки, спостереження та рекогносцировки (ISR), політику, процедури та системи для надання інформаційної підтримки лідерам, командирам та особам, які приймають рішення, від політичних і стратегічних сфер до тактичного рівня включно.

JISR-процес виконується в п’ять послідовних кроків: вимоги (task), збір (collect), обробка (process), використання (exploit) і поширення (disseminate), які мають абревіатуру TCPED.

На JISR-процес покладається місія забезпечити командира всіма специфічними даними, інформацією і ситуаційною обізнаністю, що стосується збору інформації в процесі проведення операції. Така архітектура процесу дає змогу інтегрувати наявні розвідувальні спроможності в загальну схему маневру операції. Розвідка є лише частиною операції, а пріоритети операції в цілому, місце та діяльність розвідки в підтримці операції визначає командир. Надання “вимог(tasking) є першим кроком JISR-процесу, який полягає в чітких вимогах до збору у вигляді інструкцій і наказів для координації та контролю JISR-засобів. На цьому кроці задіюються функції персоналу штабу з управління вимогами до розвідки (IRM) та визначають оптимальні джерела розвідки з огляду на операційну необхідність, ризики застосування, обмежену наявність інструментів. Малоймовірно, що особовий склад розвідки колись матиме достатню кількість людей або ресурсів, аби задовольнити всім запитам. Ведення розвідки має бути заздалегідь сплановано й організовано настільки надійно, наскільки це можливо в межах наявних обмежень. Для її успішного ведення мають бути визначені пріоритети процесу розвідки, враховуючи, що вимоги не завжди відповідають наявним спроможностям.

Третій крок – “обробка” (process) полягає в конвертації зібраних даних у встановлені, зручні формати, які дозволяють візуалізацію, подальше використання, зберігання і поширення оброблених даних. Головною вимогою виконання цього кроку є побудова єдиної інформаційної мережі, завдяки якій добиваються ефекту синергії, коли ефективність від сумісної дії об’єднаних у мережу сил за сукупним результатом перевищує сумарну ефективність від застосування тих же сил та засобів окремо. Поширення оброблених даних в єдиній мережі є важливим для обробки даних з інших джерел розвідки, які в цей же час задіяні в цій або суміжній зоні відповідальності. Горизонтальні зв’язки сприяють поширенню розуміння, що є істотним для оптимізації застосування різних джерел розвідки. Кожне джерело у співпраці з іншими може відкоригувати власний збір даних і поліпшити якість інформації в результаті їх обробки.

П’ятий крок JISR-процесу – “поширення” (dissemination) включає своєчасне постачання JISR-результатів авторизованим запитувачам в необхідному форматі обумовленими каналами комунікації. Важливо, щоб поширювана ситуаційна обізнаність була стислою і наочною для уникнення переобтяження командира.

 

Інтеграція розвідувального і операційного циклів

JISR-процес не підміняє розвідувальний цикл, скоріше він є частиною процесу інтеграції розвідки в операції. Через синхронізацію та інтеграцію розвідувальних і операційних процесів командири та їх штаби мають змогу визначати пріоритети, надавати вимоги та розподіляти наявні засоби в кожній конкретній операції.

 

JISR в рамках Агентства зв’язку та інформації НАТО (NCI)

У структурі Агентства NCI Об’єднана служба розвідки, спостереження та рекогносцировки (JISR SL, Joint Intelligence, Surveillance and Reconnaissance Service Line) є піделементом Директората прикладних служб (DAS, Directorate of Application Services). В даний час в JISR SL налічується близько 80 співробітників у трьох різних місцях Агентства – Брюсселі, Монсі (Бельгія) та Гаазі (Нідерланди). Програма JISR SL спрямована на постійну підтримку необхідності своєчасно збирати, обробляти, використовувати та поширювати дані та інформацію тим, хто повинен знати. JISR SL несе відповідальність перед своїми клієнтами за планування, координацію та проведення заходів по повному управлінню життєвим циклом на підтримку циклу JISR та пов’язаних з ними послуг, включаючи:

  • стратегію, політику, доктрину та концепції;
  • стандартизацію та сумісність;
  • аналіз вимог Концепції розробки та експериментування (CD&E, Concept Development and Experimentation;
  • проектування та розробка;
  • процеси, процедури, тактика та методи;
  • придбання, впровадження та інтеграція системи;
  • операції з впровадження та обслуговування (O&M, Transition and Service Operations).

Основна увага JISR полягає в тому, щоб забезпечити глобальну сумісність у межах НАТО JISR та з зовнішніми спільнотами за інтересами (COIs,Communities of Interest.

JISR SL значно підвищує операційну ефективність та ефективність своїх клієнтів завдяки широкому спектру узгоджених служб JISR, що підтримується добре навченим, високоосвіченим та унікально досвідченим персоналом, у чотирьох ключових сферах СВП:

  • служби розвідувальних програм,
  • служби спостереження та рекогносцировки,
  • електронні війни та датчики,
  • геопросторові служби.

 

Розвідувальні звіти

Результати розвідувальних операцій, за поглядами командування НАТО, можуть представляти в різного роду звітах. Вони стандартизовані в НАТО і узагальнені в STANAG 2022 Intelligence Reports (Угоди про стандартизацію, Standardization Agreements), який містить перелік усіх доповідей НАТО про розвідку та детальну інформацію про те, де можна знайти формат кожного звіту.

Принципи, що застосовуються при оформленні звітів; чіткість, актуальність та стислість.

У країнах-членах НАТО використовуються такі стандартні формати звітів та повідомлень розвідувальних даних, щоб гарантувати співпрацю з країнами- партнерами, у всіх можливих випадках, де письмові повідомлення та інформація веб-розвідки повинні відповідати форматам. Прикладами таких повідомлень є: розвідувальні повідомлення (INTREP), підсумкові розвідувальні звіти (INTSUM), додаткова доповідь з розвідки (SUPINTREP), тематичні звіти (Thematic Reports).

 

Intelligence Report (INTREP) – розвідувальний звіт.

INTREP – це стандартизований звіт, який, виходячи зі своєї важливості, поширюється без урахування конкретного графіку. Він готується у всіх ешелонах, коли спостерігаються факти, що впливають на можливості противника, або коли відбулася зміна можливостей противника. Він передається вищим, нижчим та сусіднім підрозділам на розсуд командира, який складає звіт. Він надсилається спонтанно, без урахування конкретного графіку часу, якомога швидше після отримання інформації, яка вимагає невідкладної уваги командира. Кожен раз, коли дозволяє час, INTREP включає в себе тлумачення інформації про яку повідомляється, розвідувальним органом, що створює джерело інформації.

Перше слово звіту — INTREP. Для цього звіту не передбачений будь-який формат, але він повинен відповідати узгодженим стандартам НАТО. Він може бути надісланий у вигляді вільного тексту зі структурованим заголовком та колонтитулом у відповідності до формату, визначеного в Директиві звітування про Bi-MNC (Посібник з бойової інформації багатонаціональних сил, Battlefield Information – Multi National Corps), або у вигляді форматованого повідомлення, що відповідає правилам ADatP-3 (основний стандарт НАТО для публікації даних  який визначає правила побудови повідомлень, Allied Data Publication). З метою спрощення процесу були розроблені подальші повідомлення, які містять конкретні структуровані дані, що стосуються питань морської, сухопутної чи повітряної діяльності, які складають основу MARINTREP, LANDINTREP або AIRINTREP.

 

 

Intelligence Summary (INTSUM) — підсумковий розвідувальний звіт

INTSUM – це стислий, періодичний підсумок розвідки про поточну ситуацію противника в зоні відповідальності командира, розроблений для оновлення розвідувальної інформації та для висвітлення важливих подій протягом звітного періоду. Тому він повинен містити будь-яку інформацію, яка відповідає вимогам розвідки будь-якого командира, до штабу якого він розповсюджується, і повинен містити висновки, засновані на оцінці та інтерпретації цієї інформації. Поширення INTSUM повинно включати всіх тих, чиї обов’язки та інтереси можуть впливати на зміст звіту.

Формат INTSUM повинен відповідати узгодженим стандартам НАТО. Він може бути надісланий як вільний текст із заголовком та колонтитулом у форматі, визначеному в Директиві звітування про Bi-MNC, або у вигляді відформатованого повідомлення, що дотримується правил ADatP-3.

 

Supplementary Intelligence Report (SUPINTREP) — додатковий звіт про розвідку

Цей звіт може час від часу формуватися, за спеціальним запитом або під час підготовки до спеціальної операції. Він призначений для надання детальних оглядів та аналізу всіх даних розвідувальної інформації про один або кілька конкретних об’єктів, які були зібрані протягом певного часу. Поширення SUPINTREP регулюється його змістом.

Для цього звіту не існує узгодженого формату НАТО, за винятком вимоги, що слово «SUPINTREP» повинно з’являтися на початку кожного звіту. Директива про звітність Bi-MNC містить формат звіту про вільний текст із заголовком та колонтитулом.

 

Electronic Data Dissemination — електронне поширення даних.

Все частіше розвідувальна інформація поширюється в електронному вигляді. Це знімає вимогу до створення письмових або відформатованих повідомлень і має перевагу в тому, що дозволяє отримувати розвідку передбачуваним реципієнтом майже в реальному часі.

 

Висновки

Підбиваючи підсумки можна сказати, що загалом розвідувальний цикл використовують не тільки для воєнної чи державної розвідки. Він є надзвичайно актуальним для оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ, ведення бізнесу, маркетингових операцій, знаходження інформації про людину через соціальні мережі. Навіть існують інструкції для викриття невірних обранців завдяки використанню цього циклу.

Також, розвідка відкритих джерел є значущим напрямом розвідувальної діяльності, який повинен бути інтегрований в розвідувальний цикл для гарантій того, що особи, які приймають рішення, формують політичний курс, цілком і повністю проінформовані [7].

Вміло організована служба розвідки, яка завжди працює в активному режимі, здатна точно і швидко повідомляти своє керівництво про події, що трапляються у будь-якій точці земної кулі — це краща гарантія для держави від будь-яких несподіванок.

 

Список використаних джерел

[1] «Механізм здійснення розвідувальної діяльності» — матеріали Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника

[2] Матеріали комплексного огляду сектору безпеки України [Електронний ресурс]. 2015. — Режим доступу: https://szru.gov.ua/news/publikacii/materiali-kompleksnogo-ogladu-sektoru-bezpeki-ukraini

[3] Віктор Гвоздь, доповідь — «РОЗВІДКА В ІНТЕРЕСАХ БІЗНЕСУ. Професійний погляд на сьогоднішні реалії і завтрашні перспективи». Режим доступу: http://bintel.com.ua/uk/article/print/kongress/

[4] Прозапас І. М. Імплементація єдиних розвідувальних процедур на оперативно-тактичному рівні — шлях до переваги на полі бою / І. М. Прозапас. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. — 2018. — С. 114–123

[5] Іващенко О. І. Концептуальні засади адаптації розвідки Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО / О. І. Іващенко, В. Ф. Курдюк, А. П. Огарок Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. — 2019. — № 2. — С. 33–38. — [Електронний ресурс] Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nitps2019_2_7

[6] Нежданов І. Ю. Розвідувальний цикл / І. Ю. Нєжданов // Аналітична розвідка для бізнесу — [Електронний ресурс] Режим доступу: https ://psyera.ru/2527/razvedy vatelnyy-cikl

[7] Кожушко О. О. РОЗВІДКА ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ (OSINT) У РОЗВІДУВАЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ США І Ольга Олегівна Кожушко. // Науковий вісник Інституту міжнародних відносин НАУ. Серія: економіка, право, політологія, туризм. — 2011. — С. 68–74.

[8] Ремарчук В. Н Аналитическая разведка [Електронний ресурс] — Режим доступу: https://ppt-online.org/366878

[9] Разведывателный процесс и его элементы. [Електронний ресурс] — Режим доступу: https://attache.at.ua/publ/razvedyvatelnyj_process_i_ego_ehlementy/27-1-0-39

[10] Аракчеев Ю. Формы и способы применения Сил специальных операций Сухопутных войск США [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://pentagonus.ru/publ/materialy_posvjashheny/2000_nastojashhij_moment/formy_i_sposoby_primenenija_sil_specialnykh_operacij_sukhoputnykh_vojsk_ssha/122-1-0-1902

[11] Русаков В., Вахрамов С. Взгляды Командования сухопутных войск США на содержание информационно-разведывательной деятельности войск (сил) в современных операциях.  — Режим доступу: http://pentagonus.ru/publ/vzgljady_komandovanija_sv_ssha_na_soderzhanie_informacionno_razvedyvatelnoj_dejatelnosti_vojsk_sil_v_sovremennykh_operacijakh_2012/80-1-0-2335

 

Додаткові джерела

FM 34-3 INTELLIGENCE ANALYSIS (1990) — Режим доступу: https://ru.scribd.com/document/189301611/Intelligence-Analysis

FM 2-0 Intellegence Operations — Режим доступу: https://www.bits.de/NRANEU/others/amd-us-archive/fm2-0%2814%29.pdf

FM 34-80: Brigade And Battalion Intelligence and Electronic Warfare Operations. — Режим доступу: https://www.globalsecurity.org/intell/library/policy/army/fm/34-80/appa.htm

>FM 34-43 Multiservice Procedures for Requesting Reconnaissance Information in a Joint Environment. — Режим доступу:  https://www.globalsecurity.org/intell/library/policy/army/fm/34-43/ch1.htm

IntelligenceWarfightingFunctionand Reconnaissance. T3-1 Intelligence combatdocuments (lecture) — Режим доступу: https://moodle.unob.cz/pluginfile.php/46445/mod_resource/content/2/T3-1%20Intelligence%20combat%20documents%20%28lecture%29.pdf

NATO Communications and Information Agency. Joint Intelligence, Surveillance and Reconnaissance. — Режим доступу: https://www.ncia.nato.int/Our-Work/Pages/Joint-Intelligence-Surveillance-and-Reconnaissance.aspx

NATO Communications and Information Agency. Joint Intelligence, Surveillance & Reconnaissance (JISR) in NATO — Режим доступу: https://fmv.se/Global/Dokument/Nyheter%20och%20Press/2016/Sensorsymposium%202016/2_Veum_NVIA_JISR%20Initiative%20-%20Overview%20for%20SWE%20Sensors%20Conf%20(7%20Sep%202016)%20N-U.pdf

NATO – AJP-2. ALLIED JOINT DOCTRINE FOR INTELLIGENCE, COUNTERINTELLIGENCE AND SECURITY — Режим доступу:  https://standards.globalspec.com/std/9994887/AJP-2

NATO – AJP-2.1. ALLIED JOINT DOCTRINE FOR INTELLIGENCE PROCEDURES — Режим доступу: https://standards.globalspec.com/std/10019469/ajp-2-1

Remarks on resource management in intelligence. — Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/224761417_Remarks_on_resource_management_in_intelligence

Ивлев А. А. Основы теории Джона Бойда. Принципы, применение и реализация. — Режим доступу: http://www.milresource.ru/Boyd.html

OODA Loop (Цикл OODA) (John Boyd) Центр Знаний — Режим доступу: https://www.12manage.com/methods_boyd_ooda_loop_ru.html

National Intelligence a Consumer’s Guide — Режим доступу: http://pentagonus.ru/load/1/obshhie_voprosy/putevoditel_po_amerikanskoj_razvedke_2013/18-1-0-922

 

Схожі публікації