Парламентські вибори в Ірані: що змінилося?

Вадим Волохов

Одинадцяті парламентські вибори в Ісламській Республіці Іран відбулися 21 лютого 2020 року. На фоні інформаційного потоку про світову епідемію короновірусу COVID-19 та чергового загострення відносин між Туреччиною та Росією, що загрожує самому існуванню союзу «Іран — Туреччина — Росія», парламентські вибори пройшли майже непомітно.

Верховний лідер ІРІ аятола Алі Хаменеї 23 лютого звернувся до народу зі словами подяки за «відповідальну позицію та готовність брати участь у виборах, які стали великою перемогою іранського народу та поразкою його ворогів». Верховний лідер ІРІ також назвав вибори «яскравим прикладом прояву громадянських прав громадян Ірану».

Верховний лідер ІРІ аятола Алі Хаменеї

За офіційними даними іранського видання Tehran Times, за 290 депутатських місць у парламенті змагалися 7148 кандидатів, включно з десятками представників національних та релігійних меншин. Тільки у Тегерані зареєструвалися 1453 кандидати в депутати. За підсумками голосування, депутатами парламенту стали 30 кандидатів від консерваторів. Всі вони вважаються політиками «жорсткої лінії». Від Тегерану першим у цьому списку став колишній мер столиці (2005–2017 рр.) Мохаммад Багер Калібаф. Раніше він був начальником поліції Тегерану (2000–2005 рр.) та командувачем військово-повітряними силами КВІР ІРІ (1997–2000 рр.). Він же є і лідером консервативної партії «Прогресивний і справедливий народ Ісламського Ірану», створеної у 2008 році.

За даними міністра внутрішніх справ ІРІ Абдулрези Рахмані Фазлі, у виборах брали участь 42,57 % громадян (у 2016 році явка виборців становила 62 %), а це 24 млн з 58 млн громадян, які мають право голосу. За даними іранської інформаційної агенції Mehr, 52 % склали чоловіки, 48 % — жінки. Рівень активності жителів провінції Тегеран склав всього 25,4 %.

Міністр внутрішніх справ ІРІ Абдулреза Рахмані Фазлі

За словами міністра внутрішніх справ, таку невисоку активність на виборах можна пояснити політичними обставинами останнього часу. Як то: катастрофа з українським літаком, вбивство генерала К. Сулеймані, стихійні протести під час «бензинового бунту» та поширення короновірусу. Але загалом результат прийнятний, вибори можна вважати такими, що відбулися.

Довідково:

За офіційними даними міністерства охорони здоров’я ІРІ, вірус COVID-19 почав охоплювати країну з міста Кум (релігійна столиця Ірану.) На даний момент хворих вже зафіксовано в Тегерані, Бабалі, Решті, Ісфагані, Араку та інших містах. У 23 депутатів парламенту підтверджено позитивні результати аналізів на вірус. Точних даних ще немає, але є інформація, що на COVID-19 захворіло кілька членів уряду, дехто з губернаторів та навіть помічник Верховного лідера Ірану.

За офіційними даними міністерства охорони здоров’я, в Ірані зафіксовано майже 2,5 тис. хворих, 77 з них померли.

Після оголошення підсумків виборів усвідомлюється, що консерватори мають більшість у новому складі парламенту Ірану. Вони отримали 221 місце. Рада вартових конституції, яка перевіряла потенційних кандидатів до парламенту, відмовила у реєстрації сотням представників реформаторських партій та течій, у тому числі майже чверті чинних депутатів парламенту (90 депутатів), які намагались переобратися на другий термін.

Довідково:

Рада вартових конституції (орган з нагляду за дотриманням конституції) є спеціальною владною надпарламентською структурою, що аналогічна Конституційному суду, постійно діючою і незалежною, покликаною захищати основи державного ладу а також запобігати виникненню протиріч між Конституцією та постановами Меджлісу (Ісламської консультативної ради, парламенту країни). Без погодження з нею рішення Меджлісу не мають законної сили.

Рада складається з 12 членів, що обираються на термін у 6 років:

– 6 факіхів (ісламських богословів-законодавців), яких призначає Верховний лідер ІРІ;

– 6 юристів, фахівців у різних галузях права. Голова судової гілки влади (якого також призначає Верховний лідер) пропонує кандидатури юристів Меджлісу.

Члени Ради можуть переобиратися і призначатися на повторний термін. Відсторонення, призначення чи відставку членів Ради здійснюють ті ж органи та особи, якими вони призначалися.

Стаття 99 Конституції Ірану надає Раді вартових повноваження здійснювати нагляд за всіма референдумами, виборами до Меджлісу, Ради експертів, Президента.

Реформаторам вдалося вибороти всього 20 місць. Блок із 15 депутатів — з оточення колишнього президента Ірану Махмуда Ахмадінежада і також вважаються прихильниками «прогресивного консерватизму».

Ще 33 місця дісталися депутатам, які не пов’язуються ані з консерваторами, ані з принципіалістами (реформаторами). Залишилось ще 11 місць, оскільки в цих виборчих округах жоден з кандидатів не отримав більшості голосів. Доля цих місць вирішуватиметься у другому турі виборів, призначених на 17 квітня поточного року.

Народ вже не довіряє ані реформаторам, ані консерваторам, оскільки всі їх обіцянки залишилися на папері або лише у вигляді закликів на масових мітингах. Пересічні іранці вже не вірять у гасла «економічний бум чистими руками», «колективний геній — революційна віра» тощо.

Склад нового парламенту яскраво віддзеркалює реальний розклад політичних сил в Ірані та баланс всередині владної верхівки країни. КВІР створив найбільший блок із 123 депутатів. Немає жодного сумніву, що депутати з релігійних кіл, які зайняли 43 місця, блокуватимуться з КВІР.

Політична система Ірану

Досить відомий іранський політолог Амір Тахері на шпальтах видання Asharq al Awsat пише, що КВІР та його союзники, навіть без блоку М. Ахмадінежада, становитимуть значну більшість у новому парламенті.

Таким чином, прихильники політики «жорсткої лінії» зуміли скористатися виборами і, отримавши більшість місць, безумовно, намагатимуться напередодні президентських виборів у 2021 році сформувати радикально новий парламент. Однак, більшість консерваторів у парламенті створює умови, за яких народ остаточно втратить віру у можливість впливати на ситуацію в країні, і в майбутньому слід очікувати ще більше протестів політичного характеру.

 

Схожі публікації