Вадим Волохов
Одинадцяті парламентські вибори в Ісламській Республіці Іран відбулися 21 лютого 2020 року. На фоні інформаційного потоку про світову епідемію короновірусу COVID-19 та чергового загострення відносин між Туреччиною та Росією, що загрожує самому існуванню союзу «Іран — Туреччина — Росія», парламентські вибори пройшли майже непомітно.
Верховний лідер ІРІ аятола Алі Хаменеї 23 лютого звернувся до народу зі словами подяки за «відповідальну позицію та готовність брати участь у виборах, які стали великою перемогою іранського народу та поразкою його ворогів». Верховний лідер ІРІ також назвав вибори «яскравим прикладом прояву громадянських прав громадян Ірану».
 |
| Верховний лідер ІРІ аятола Алі Хаменеї |
За офіційними даними іранського видання Tehran Times, за 290 депутатських місць у парламенті змагалися 7148 кандидатів, включно з десятками представників національних та релігійних меншин. Тільки у Тегерані зареєструвалися 1453 кандидати в депутати. За підсумками голосування, депутатами парламенту стали 30 кандидатів від консерваторів. Всі вони вважаються політиками «жорсткої лінії». Від Тегерану першим у цьому списку став колишній мер столиці (2005–2017 рр.) Мохаммад Багер Калібаф. Раніше він був начальником поліції Тегерану (2000–2005 рр.) та командувачем військово-повітряними силами КВІР ІРІ (1997–2000 рр.). Він же є і лідером консервативної партії «Прогресивний і справедливий народ Ісламського Ірану», створеної у 2008 році.
За даними міністра внутрішніх справ ІРІ Абдулрези Рахмані Фазлі, у виборах брали участь 42,57 % громадян (у 2016 році явка виборців становила 62 %), а це 24 млн з 58 млн громадян, які мають право голосу. За даними іранської інформаційної агенції Mehr, 52 % склали чоловіки, 48 % — жінки. Рівень активності жителів провінції Тегеран склав всього 25,4 %.
 |
| Міністр внутрішніх справ ІРІ Абдулреза Рахмані Фазлі |
За словами міністра внутрішніх справ, таку невисоку активність на виборах можна пояснити політичними обставинами останнього часу. Як то: катастрофа з українським літаком, вбивство генерала К. Сулеймані, стихійні протести під час «бензинового бунту» та поширення короновірусу. Але загалом результат прийнятний, вибори можна вважати такими, що відбулися.
|
Довідково: За офіційними даними міністерства охорони здоров’я ІРІ, вірус COVID-19 почав охоплювати країну з міста Кум (релігійна столиця Ірану.) На даний момент хворих вже зафіксовано в Тегерані, Бабалі, Решті, Ісфагані, Араку та інших містах. У 23 депутатів парламенту підтверджено позитивні результати аналізів на вірус. Точних даних ще немає, але є інформація, що на COVID-19 захворіло кілька членів уряду, дехто з губернаторів та навіть помічник Верховного лідера Ірану. За офіційними даними міністерства охорони здоров’я, в Ірані зафіксовано майже 2,5 тис. хворих, 77 з них померли. |
Після оголошення підсумків виборів усвідомлюється, що консерватори мають більшість у новому складі парламенту Ірану. Вони отримали 221 місце. Рада вартових конституції, яка перевіряла потенційних кандидатів до парламенту, відмовила у реєстрації сотням представників реформаторських партій та течій, у тому числі майже чверті чинних депутатів парламенту (90 депутатів), які намагались переобратися на другий термін.
|
Довідково: Рада вартових конституції (орган з нагляду за дотриманням конституції) є спеціальною владною надпарламентською структурою, що аналогічна Конституційному суду, постійно діючою і незалежною, покликаною захищати основи державного ладу а також запобігати виникненню протиріч між Конституцією та постановами Меджлісу (Ісламської консультативної ради, парламенту країни). Без погодження з нею рішення Меджлісу не мають законної сили. Рада складається з 12 членів, що обираються на термін у 6 років: – 6 факіхів (ісламських богословів-законодавців), яких призначає Верховний лідер ІРІ; – 6 юристів, фахівців у різних галузях права. Голова судової гілки влади (якого також призначає Верховний лідер) пропонує кандидатури юристів Меджлісу. Члени Ради можуть переобиратися і призначатися на повторний термін. Відсторонення, призначення чи відставку членів Ради здійснюють ті ж органи та особи, якими вони призначалися. Стаття 99 Конституції Ірану надає Раді вартових повноваження здійснювати нагляд за всіма референдумами, виборами до Меджлісу, Ради експертів, Президента. |
Реформаторам вдалося вибороти всього 20 місць. Блок із 15 депутатів — з оточення колишнього президента Ірану Махмуда Ахмадінежада і також вважаються прихильниками «прогресивного консерватизму».
Ще 33 місця дісталися депутатам, які не пов’язуються ані з консерваторами, ані з принципіалістами (реформаторами). Залишилось ще 11 місць, оскільки в цих виборчих округах жоден з кандидатів не отримав більшості голосів. Доля цих місць вирішуватиметься у другому турі виборів, призначених на 17 квітня поточного року.
Народ вже не довіряє ані реформаторам, ані консерваторам, оскільки всі їх обіцянки залишилися на папері або лише у вигляді закликів на масових мітингах. Пересічні іранці вже не вірять у гасла «економічний бум чистими руками», «колективний геній — революційна віра» тощо.
Склад нового парламенту яскраво віддзеркалює реальний розклад політичних сил в Ірані та баланс всередині владної верхівки країни. КВІР створив найбільший блок із 123 депутатів. Немає жодного сумніву, що депутати з релігійних кіл, які зайняли 43 місця, блокуватимуться з КВІР.
 |
| Політична система Ірану |
Досить відомий іранський політолог Амір Тахері на шпальтах видання Asharq al Awsat пише, що КВІР та його союзники, навіть без блоку М. Ахмадінежада, становитимуть значну більшість у новому парламенті.
Таким чином, прихильники політики «жорсткої лінії» зуміли скористатися виборами і, отримавши більшість місць, безумовно, намагатимуться напередодні президентських виборів у 2021 році сформувати радикально новий парламент. Однак, більшість консерваторів у парламенті створює умови, за яких народ остаточно втратить віру у можливість впливати на ситуацію в країні, і в майбутньому слід очікувати ще більше протестів політичного характеру.
