Геополітичні цілі двох державних візитів

Австрія та США

 

Сергій Польовик

Динаміка міжнародного подій за участі геополітичного гіганта — США — та невеликої нейтральної Австрії раптом опинилася у центрі уваги німецьких аналітиків. Чи не тому, що країни, які непорівнянні за розміром, потенціалом і геополітичними амбіціями, але раптом демонструють однакову обґрунтовану стурбованість власними перспективами у сучасному світі, що зазнає стрімких змін? Про це можуть яскраво свідчити офіційні візити їх державного керівництва.

 

Австрія — Великобританія

Австрійська Die Presse у нещодавній своїй редакційній статті розповідає про одноденний візит до Лондона Федерального канцлера Республіки Австрія Себастіана Курца. Відзначається, що він якось намагався вплинути на перебіг майбутніх переговорів Великобританії з ЄС. Адже після Brexit питання облаштування подальшого співіснування держав Євросоюзу без участі такого потужного геополітичного гравця, як ядерна Великобританія, стоїть досить гостро. І як ніколи потребує конкретної відповіді. Бо вона не бажає в подальшому дотримуватися правил і процедур ЄС, зокрема щодо економіки чи міграційної політики. У виданні такі і зазначається, що Великобританія, за заявою свого уряду, у майбутньому скоротить до мінімуму своє партнерство з ЄС.

Власне, візит С. Курца до Великобританії відбувся саме після того, як Лондон заявив про згортання своїх відносин з ЄС, зазначає Die Presse. Канцлер Австрії сподівався на переговорах зі своїм колегою, прем’єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном, досягти порозуміння щодо двостороннього співробітництва. Офіційним переговорам керівників двох урядів передувала зустріч канцлера Австрії з британським міністром, політиком-консерватором — одним з лідерів кампанії за вихід Великої Британії з ЄС — Майклом Ендрю Гоувом.

Канцлер Австрії С. Курц із прем’єр-міністром Великобританії Б. Джонсоном

У виданні зауважується, що у С. Курца є позитивний досвід таких зустрічей з британським колегою Б. Джонсоном. І підкреслюється, що для економіки Австрії дуже важливе співробітництво з Великобританією, коли відміняються митні збори чи торговельні обмеження. С. Курц підкреслив, що майбутня кооперація може мати форму винятково торговельного договору, і що тіснішим буде у подальшому двостороннє співробітництво та що більше країни будуть мати однакових стандартів, то краще буде для них обох.

Видання звертає увагу, що британський уряд під керівництвом Б. Джонсона погоджується підписати торговельний договір з ЄС, однак не бажає при цьому дотримуватися чинних правил Євросоюзу. Брюссель же наполягає, щоб чинні в ЄС економічні правила гри на внутрішньому ринку автоматично зберігалися у тому випадку, якщо Лондон і надалі поставлятиме свої товари до ЄС без зайвих умов. Це стосується дотримання єдиних стандартів щодо продукції та сертифікації товарів, а також соціальних та екологічних правил виробництва.

Голова переговорної групи з ЄС від Великобританії Девід Фрост виступає за підписання між Великобританією та ЄС договору на зразок угоди між ЄС та Канадою, де в основному визнаються погоджені стандарти.

Нейтральна, традиційно позаблокова і порівняно невелика Австрія намагається забезпечити вигідні для себе умови. Великобританія готова до таких ініціатив австрійців. Але навряд чи буде погоджуватися з усіма пропозиціями європейських партнерів, особливо якщо вони йтимуть у розріз з планами Великобританії після її виходу з ЄС.

Не виключено, що у подальшому дії Австрії з проведення аналогічних двосторонніх переговорів наслідуватимуть інші держави ЄС. Це, з одного боку, свідчитиме про намагання Відня нормалізувати відносини з Лондоном за нових геополітичних умов, з іншого — про зменшення рівня довіри всередині ЄС, що згодом не лише його послабить, а й знівелює систему його колективних цінностей як геополітичного гравця на континенті.

Такими кроками Австрія може спровокувати на аналогічні дії інші європейські країни, як економічно потужні, так і менш розвинені, що постійно дотуються з бюджету ЄС. Так, зміни певних умов, перегляд тарифів чи відрахувань з національних бюджетів до спільного бюджету ЄС можуть спровокувати на внутрішніх ринках зростання цін.

Окремим питанням (який не виноситься на загал) на переговорах представників Австрії з економічно міцною ядерною Великобританією може також бути вимога заручитися гарантіями щодо безпеки та оборони. Тому не виключається, що порушуватиметься тема створення нових проектів міждержавних союзів чи об’єднань з метою забезпечення додаткової, поза межами ЄС і НАТО, безпеки окремих держав у майбутньому.

 

США — Індія

Німецьке видання Süddeutsche Zeitung аналізує підсумки дводенного державного візиту президента США Дональда Трампа до Індії. Кореспондент видання Арне Перрас, аналізуючи події у Південній та Південно-Східній Азії, повідомив про деталі такого візиту.

Президент США Д. Трамп та прем’єр-міністр Індії Н. Моді

Особливість у тому, що у Делі, столиці Індії, саме під час знаходження там Д. Трампа вибухнули на релігійній основі масштабні акції протесту. Спровокували їх, зазначається у виданні, погрози одного з представників індуїстсько-націоналістичної владної партії (BJP) на адресу демонстрантів, які критикували уряд Індії. Зокрема, протести виникли через новий законопроект, яким передбачаються більш сприятливі умови для нелегальних мігрантів-шукачів громадянства Індії, але винятково для не мусульман за віросповіданням і які мають посвідчення про місце народження в Індії. Переважна більшість країн-сусідів Індії є саме мусульманськими, що створює перманентний конфлікт та унеможливлює виконання вимог такого закону. Тому реалізація законопроекту створить штучну ситуацію, коли на території Індії опиниться значна кількість людей взагалі без громадянства та відповідних соціальних гарантій. Як наслідок, у країні знову загострилося міжрелігійне протистояння між індусами та мусульманами, яке переросло в насильство.

Аналітик Süddeutsche Zeitung зазначає, що таким законопроектом Індія вперше в історії застосовує релігійні критерії для визначення громадянства. А саме протистояння відбувається між представниками всіх релігій, які не сприймають політики індуїстського націоналістичного уряду прем’єр-міністра Нарендри Моді.

Проте, зазначає Süddeutsche Zeitung, ці внутрішні обставини не завадили позитивному перебігу переговорів між Д. Трампом та Н. Моді. Державний візит був конструктивним і засвідчив одностайність поглядів сторін на необхідність боротьби з тероризмом. Президент США навіть заявив, що обидві держави підписали угоду, відповідно з якою США поставлять для ВМС Індії зброю на 3 млрд доларів, включно з 24 багатоцільовими гелікоптерами морського базування Seahawk та протитанковими ракетами Hellfire.

Довідково:

Sikorsky SH-60 Seahawk — американський багатоцільовий гелікоптер. Легка авіаційна багатоцільова система для експлуатації з військових кораблів. Перший політ відбувся у 1979 році. На озброєння ВМС США поступив у 1984 році.

AGM-114 Hellfire — американська керована протитанкова ракета класу «повітря-земля», що запускається із закритої позиції без прямого візуального контакту з ціллю. Скеровується на ціль променем лазера або іншими системами.

Делі планує модернізувати власні збройні сили, перш за все, з метою зменшити відставання у військових питаннях у протистоянні з Китаєм. Для США, зазначає видання, це позитивний результат, оскільки договір відповідає стратегічним інтересам Вашингтона щодо зміцнення Індії, яка є стратегічним партнером США у регіоні та яка повинна стати у військовому плані достатньо потужною, щоб обмежити вплив Китаю в Азії.

«У наших міністрів економіки були позитивні переговори щодо торгівлі», — повідомив Д. Трамп. Є також домовленості сторін про переговори щодо укладання торговельної угоди. Водночас, зазначається у виданні, дуже складно тривали переговори між обома країнами про митні тарифи та усунення існуючих торговельних бар’єрів.

Державний візит президента США до Індії важливий для обох сторін. Роль країн-геополітичних гігантів надзвичайно важлива в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, насамперед у справі протистояння з Китаєм. Їх подальше зближення, кооперація в економічній та військовій галузях сприятиме спільним діям у протистоянні глобальній китайській експансії. Хоча саме успіхи з такого об’єднання проти Китаю можуть спровокувати з його боку певну відповідь. Як у формі прямої протидії у військовій та економічній сферах, так і асиметричних кроків.

Адже США продовжують дотримуватися політики з забезпечення свого геополітичного домінування у світі та всебічного протистояння з Китаєм. Для цього вони вступають у союз з потужними країнами. Зокрема, з Індією — членом ядерного клубу, високотехнологічною космічною країною, з 1,3-мільярдним населенням, древньою світовою релігією і культурою. До слова, Індія не підписала Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, а США, зважаючи на активізацію ядерних програм Росії, послідовно відмовляються від підписаних раніше таких договорів, що обмежують застосування ядерної зброї. У поєднанні таких чинників може виникнути нова якість ядерного протистояння. Як у регіоні, так і у світі.

 

Схожі публікації