Розвідувальний цикл

 

Розвідувальний цикл. Аналітичні матеріали розвідки

М. Боднарук, студентка ФПвН

 «Інформація та розвідка для XXI століття
є тим же, чим для XX були вогневе ураження і маневр»

Джеймс Ставрідіс,
Головнокомандувач Об’єднаними збройними силами
НАТО в Європі 2009–2013 рр.

 

Вступ

Важливою тенденцією у війнах та конфліктах глобального сучасного світу є зростання ролі та можливостей систем зовнішньої розвідки. «Попереджений — значить озброєний», — відомий вислів, що яскраво підтверджує важливість розвідки в усі історичні періоди. Сьогодення може лише здаватись нам більш цивілізованим та мирним у порівнянні з попередніми століттями, адже людство перейшло на зовсім інший етап війн — війн інформаційних, боротьби з тероризмом, визначення основних загроз цілісності та інтересів держави і т. д. Саме через це розвідка, будучи інструментом проникнення, не просто залишається актуальною, але і зростає в своїй значеннєвій царині. У даній роботі висвітлено основний принцип розвідувальної діяльності, а саме структура, за якою вона відбувається. Розглядається поняття розвідувального циклу, основні його елементи та аргументовані підходи теоретиків до їх визначення. Продуктом розвідувального циклу, звичайно ж, виступає розвідувальна інформація, що буде споживатись відповідними керуючими особами, розвідувальними підрозділами чи структурами. Окрім того, розглянемо основні вимоги до здійснення інформаційно-аналітичного процесу та розвідувальної інформації [1].

 

Розвідувальний цикл та його етапи

Визначення поняття розвідувального циклу

Перш ніж перейти безпосередньо до визначення поняття «розвідувального циклу», слід зупинитись на визначенні поняття циклу загалом. Отже, цикл — система однорідних і різнорідних елементів, що знаходяться у певній послідовності з метою вирішення чи реалізації певної задачі. У контексті розвідувальної діяльності основним її продуктом є інформація, а, відповідно, головним принципом розвідки є використання розвідувального циклу — послідовності дій, за допомогою яких інформація отримується, перетворюється на розвідувальну інформацію і стає доступною для доведення до зацікавлених осіб.

На думку дослідника Албули С. В., з концепцією якого ми ознайомимось в наступному розділі, розвідувальний цикл можна визначити як цілеспрямований, планомірний процес, під час якого визначені суб’єкти на підставі вивчення, аналізу й оцінки оперативної обстановки здобувають значущі дані (відомості), накопичують, трансформують їх в оперативно- розшукову інформацію та надають уповноваженим керівникам для прийняття рішень і прогнозування.

 

Основні підходи до виокремлення та трактування етапів розвідувального циклу

Існує декілька підходів до виокремлення етапів розвідувального циклу. Основним з них виступає поділ циклу на шість етапів: планування, збір інформації, опрацювання отриманої інформації, оцінка, поширення та отримання висновків.

На думку дослідника Албули С. В. таке визначення є дещо некоректним. Він пропонує свій альтернативний варіант визначення етапів розвідувального циклу. Отже, цикл розпочинається з вивчення, аналізу й оцінки оперативної обстановки, яка склалася. За наявністю результатів такого вивчення здійснюється визначення цілей. І лише потім, коли цілі визначені, починається етап планування. Планування — це процес вибору рішень, необхідних для досягнення визначених цілей, це заздалегідь прийняте рішення про те, хто, що, коли і як буде робити; це процес підготовки на перспективу рішення про те, що, ким, як і коли повинно бути виконано. Дослідник наголошує, що під час планування слід враховувати оперативну ситуацію, наявні сили й засоби. [1]

Трансформація отриманих відомостей в розвідувальну інформацію здійснюється після її аналізу й опрацювання.

Отримані відомості аналізуються, опрацьовуються (зокрема з використанням інформаційно-аналітичних технологій) і трансформуються в нову, раніше невідому розвідувальну інформацію, яка певним чином оформлюється. Лише після належного оформлення результати надаються уповноваженим керівникам для ознайомлення, прийняття відповідних рішень і здійснення прогнозування можливого розвитку ситуації або встановлення певних тенденцій. Під прогнозуванням слід розуміти визначення ймовірних шляхів і результатів майбутнього розвитку явищ, процесів і подій, оцінки показників, що характеризують ці явища й процеси для порівняно віддаленого майбутнього [2].

Натомість Прозапас І. М. у своїй статті «Імплементація єдиних розвідувальних процедур на оперативно-тактичному рівні — шлях до переваги на полі бою» визначає розвідувальний цикл як такий, що характеризується цілеспрямованістю чотирьох базових етапів розвідки: управління, збір, обробка і поширення. Розвідувальний цикл — це комплекс заходів, що складається з багатьох циклів, які діють на різних рівнях і з різними швидкостями. Кілька циклів можуть відбуватися одночасно. Деякі завдання циклу перекривають одне одного, збігаються і часто проводяться одночасно, а не послідовно.

Надання «вимог» (Tasking ) є першим кроком, який полягає у формулюванні чітких вимог до збору у вигляді інструкцій і наказів з метою координації дій розвідувальних органів та їх контролю. Для її успішного ведення мають бути визначені пріоритети процесу розвідки, враховуючи, що вимоги не завжди відповідають наявним спроможностям.

Другий крок — «збір» (Collect) — полягає в безпосередньому збиранні даних в операційному просторі.

Третій крок — «обробка» (Process) полягає в конвертації зібраних даних у встановлені, зручні формати, які дозволяють візуалізацію, подальше використання, зберігання і поширення оброблених даних.

Четвертий крок — «використання» (Exploit). На цьому кроці приймається рішення — як саме використати зібрану й оброблену інформацію.

П’ятий крок — «поширення» (Dissemination) включає своєчасне постачання інформації замовникам в необхідному форматі, обумовленому каналами комунікації. Важливо, щоб поширювана інформація була стислою і наочною для уникнення переобтяження командира.

Вище згадані етапи є необхідними для отримання ситуаційної обізнаності та сприяння прийняттю рішення. Нехтування хоча б одним кроком веде до втрати важливих даних із бойового простору — слабкість однієї ланки послаблює весь ланцюг [3].

 

Аналітичні матеріали розвідки

Інформаційно-аналітична обробка та основні вимоги до розвідувальної інформації

Ознайомившись з різними підходами до визначення етапів розвідувального циклу, можна зробити висновок, що у результаті кожної концепції, незалежно від кількості наявних в ній кроків, отримується певна розвідувальна інформація, готова для споживання відповідними структурами чи особами. Однак, логічне, що не будь-які відомості можуть стати продуктом споживання керівництва, саме тому існують певні критерії та вимоги до розвідувальної інформації.

Головне правило інформаційно-аналітичного процесу звучить так —

аналітичний продукт (огляд, довідка, звіт, прогноз тощо), створений у

результаті інформаційно-аналітичного процесу, повинен бути придатним для використання замовником, корисним для нього вже в момент свого створення.

Основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу, сформульовані ще кілька десятиліть тому фахівцем зі стратегічної розвідки американським генералом Вашингтоном Плетом: повідомляти достовірно, своєчасно та ясно. Достовірність повідомлення є ключовою ознакою при оцінці будь-якого інформаційного документа, створеного в результаті аналітичної діяльності. Вона забезпечується завдяки правильному поєднанню ряду моментів, що визначають результативність роботи аналітика.

Головними серед них є:

  • глибоке розуміння дійсності тим, хто аналізує інформацію;
  • правильний відбір фактів, які стосуються об’єкта аналізу;
  • виділення на підставі аналізу фактів, основних моментів явищ і процесів, причинно-наслідкових зв’язків.

Як бачимо, вирішальну роль при підготовці достовірних аналітичних матеріалів має рівень кваліфікації виконавців робіт — професійні знання, ерудиція, вміння орієнтуватись і робити висновки в нестандартній ситуації тощо.

Другим основним принципом організації інформаційно-аналітичного процесу є своєчасна підготовка документів. Своєчасність отримання інформації багато в чому визначає її цінність для користувача.

Третім основним принципом організації інформаційно-аналітичного процесу є ясність викладення матеріалу. Суть реалізації цього принципу полягає в тому, щоб зробити надані матеріали доступними для іншої роботи аналітика. Адже саме коректне сприйняття інформації робить її переконливою для споживача та забезпечує успіх справи.

Крім того, інформаційно-аналітичний документ має бути лаконічним, логічним і переконливим. Коротке повідомлення легше сприймається і краще запам’ятовується, ніж довге. До того ж коротке повідомлення має переваги перед довгим (великим) і з огляду на те, що час на підготовку й прийняття управлінських рішень завжди обмежений. В середовищі аналітиків широко відомо «правило п’яти сторінок», яке говорить, що при поданні аналітичних висновків на вищий рівень управлінської ієрархії будь-якої організації об’єм аналітичної довідки повинен складати не більше п’яти сторінок, що приблизно відповідає 16 кілобайтам тексту.

Інформаційно- аналітичний документ можна вважати логічним, якщо автор під час викладу матеріалу дотримується законів логіки: закону тотожності, закону протиріччя, закону виключення третього та закону достатньої підстави.

Ну і головне – простіше кажучи, автор, сказавши «А», мусить сказати «Б» і т. д.

І нарешті, щоб викладене у документі повідомлення було достатньо переконливим, воно має відображати суттєві причинно-наслідкові зв’язки у доступній, зрозумілій для споживача формі. Обов’язковою умовою виконання цього правила є високий рівень кваліфікації аналітика, його вміння знаходити необхідні аргументи задля доведення своєї точки зору на проблему, що розглядається [4].

 

Висновки

Отже, головним принципом розвідки є використання розвідувального циклу — послідовності дій, за допомогою яких інформація отримується, зводиться, перетворюється на розвідувальну інформацію і стає доступною для доведення до замовників. Не зважаючи на існування багатьох підходів до виокремлення етапів розвідувального циклу, оптимальним виступає поділ циклу саме на шість етапів: планування, збір інформації, опрацювання отриманої інформації, оцінка, поширення та отримання висновків. Вище згадані етапи є необхідними для отримання ситуаційної обізнаності та сприяння прийняттю рішення. Нехтування хоча б одним кроком веде до втрати важливих даних — слабкість однієї ланки послаблює весь ланцюг.

Основні вимоги до організації інформаційно-аналітичного процесу та розвідувальної інформації: достовірність, ясність, своєчасність, лаконічність та логічність.

Список використаних джерел:

[1] Орда М. В. Вдосконалення розвідувального циклу безпілотного авіаційного комплексу за допомогою автоматизованої підсистеми виявлення площадних об’єктів / М. В. Орда, С. В. Абрамов // Збірник наукових праць Військової академії (м. Одеса). Технічні науки. – 2015. – Вип. 2. – С. 40-48. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zbnpva_2015_2_8

[2] Албул С. В. . Функціональне значення розвідувального циклу в оперативно-розшуковій діяльності органів внутрішніх справ. Південноукраїнський правничий часопис, № 3. С. 216– Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pupch_2014_3_69

[3] Прозапас І. М. Імплементація єдиних розвідувальних процедур на оперативно-тактичному рівні — шлях до переваги на полі бою. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, № 2 (63) 2018. Режим доступу: ttp://znp-cvsd.nuou.org.ua/article/view/161629

[4] Бурячок В. Л. Організація процесу обробки інформації та основні його етапи. Збірник наукових праць ЖВІ НАУ, Вип. 7. С. 31–40. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psvz_2013_7_6

 

Схожі публікації