Розвідка як спеціальний орган держави

 

Розвідка як інструмент діяльності та спеціальний орган держави

К. Мартинюк, студентка 1 групи ФПв-Н

 

Вступ

Актуальність. Розвідувальна діяльність здійснюється спеціальними засобами і методами з метою забезпечення органів державної влади розвідувальною інформацією з метою протидії загрозам національній безпеці. Тому це цілком самостійна сфера реалізації права будь-якої країни на забезпечення свого суверенітету.

Розвідка — це перш за все, діяльність спеціальних органів, які займаються збиранням інформації і таємними операціями, для забезпечення політичних потреб та інтересів держави. Розвідувальні служби наділені відповідними повноваженнями і володіють необхідними засобами для виконання поставлених перед ними завдань. Вони забезпечують інформацією державних діячів чи військових командирів для прийняття рішення, полегшення аналізу альтернатив дій та їх результатів.

В умовах загострення соціально-політичної ситуації у всьому світу роль розвідувальної діяльності є надзвичайно важливою. Особливо бойові дії на Сході України яскраво показали, що значно зростає роль і достовірність розвідувальної інформації, яка добувається шляхом проведення спеціальних заходів у рамках оперативно-розвідувальної діяльності спеціальних служб держави. Тому на діяльність розвідки та розвідувальні органи покладається велика відповідальність та важливість задля налагодження ситуації.

 

Розвідка як інструмент

Визначаючи саме поняття розвідка слід зазначити, що це таємна, таємна, конспіративна, прихована, негласна діяльність. Суть розвідки полягає у зборі інформації політичного, економічного, науково-технічного та іншого характерів про обстановку в окремих країнах чи коаліціях країн, що представляють розвідувальний інтерес, для забезпечення своєї безпеки і отримання переваг в області збройних сил, військових дій, політики або економіки [1]. Розвідка займається випереджаючим інформаційним забезпеченням будь-якої діяльності держави. Тому це цілком самостійна сфера реалізації права будь-якої країни на забезпечення свого суверенітету [2].

Саме поняття «розвідка» має декілька інтерпретацій: розвідувальні дані, розвідувальна служба, розвідувальна діяльність. Таким чином, поняття «розвідка» залежно від контексту означає:

  1. Особливі знання.
  2. Вид організації, що продукує ці знання.
  3. Діяльність, здійснювану цією організацією.

Саме третій варіант передбачає практичну діяльність розвідувальної служби, поділену на дві основні групи: збирання інформації і таємні операції. Тому розвідувальна служба наділена відповідними повноваженнями і володіє необхідними засобами для виконання поставлених перед нею завдань [2].

У Законі України «Про розвідувальні органи України» визначається, що «розвідувальна діяльність — діяльність, яка здійснюється спеціальними засобами і методами з метою забезпечення визначених законом органів державної влади розвідувальною інформацією, сприяння реалізації та захисту національних інтересів, протидії за межами України, у тому числі у кіберпросторі, зовнішнім загрозам національній безпеці України» [3].

Американські дослідники Альфред Каммінг (Alfred Cumming, Specialist in Intelligence and National Security Foreign Affairs, Defense and Trade Division, FBI) і Тод Масе (Todd Masse, Specialist in Domestic Intelligence and Counterterrorism Domestic Social Policy Division, FBI) у визначенні сутності розвідки посилаються на три формальних категорії розвідувальної діяльності («Реформа розвідки ФБР з 11 вересня 2001 року: питання та варіанти для Конгресу». Оновлено 4 серпня 2004 року):

  1. Зовнішня розвідка,
  2. Контррозвідка,
  3. Кримінальна розвідка [4]. (Додаток А)

Розвідувальна діяльність може проводитись в різних територіальних межах, як на внутрішньодержавному рівні, так і на міжнародному рівні.

На розвідку покладають декілька завдань. Перш за все, головний продукт діяльності розвідки — інформація, тому значення і сила розвідки полягають у добутій інформації, в її своєчасному та якісному обробленні, в оперативному доведенні її до замовника (державного керівництва). Тобто першочергова мета розвідки — вчасне інформування керівництва держави про ситуацію у світі і можливі зміни.

Також до завдань відносять: здійснення спеціальних заходів, спрямованих на підтримку національних інтересів і політики держави в усіх життєве важливих сферах; участь у боротьбі з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю; вжиття заходів протидії зовнішнім загрозам національній безпеці держави [2].

 

Розвідка як спеціальний орган держави

Розвідка як спецслужба

Держава не може повноцінно існувати без спецслужб, тому розвідка у вигляді спеціального органу є одним із найважливіших і необхідних складових частин державного механізму. Взагалі спецслужби — це така загальна неофіційна назва для державних органів та установ, покликаних здійснювати спеціальні операції в інтересах держави та.

Спецслужби можна умовно розділити на дві групи: розвідувальні та внутрішньої безпеки. Завданням розвідувальних органів є здобуття важливої інформації та дезінформація аналогічних структур ворожих держав. Органи внутрішньої безпеки гарантують безпеку громадянам і стабільність владі країни [5].

Характер діяльності розвідки безпосередньо залежить від вищого керівництва держави. Глава держави відповідає за діяльність розвідки і саме його зацікавленість у роботі спецслужб є певною мірою визначальним чинником ефективності розвідувального забезпечення політики. Наприклад, президент США Дж. У. Буш (директор Центрального розвідувального управління в 1976–1981 рр.), на відміну від свого наступника Б. Клінтона, приділяв серйозну увагу роботі розвідки. Прем’єр-міністр Великої Британії У. Черчілль також надавав величезної значущості розвідувальній діяльності [2].

Розвідувальні органи України

На сьогодні законодавчо в Україні закріплено два визначення поняття «розвідувальні органи». У Законі «Про розвідувальні органи України» зазначено, що розвідувальні органи України — це спеціально уповноважені законом органи на здійснення розвідувальної діяльності. Розвідувальний орган України може функціонувати як самостійний державний орган, так і у складі центрального органу виконавчої влади [3]. У Законі «Про національну безпеку України» дається вже більш широке тлумачення цього поняття: визначено, що розвідувальні органи України — це державні органи або структурні підрозділи у їх складі, уповноважені законом здійснювати розвідувальну діяльність з метою захисту національних інтересів України від зовнішніх загроз [6].

В Україні законодавчо визначені, створені та діють такі розвідувальні органи:

  • Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ);
  • Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ);
  • Розвідувальний орган Адміністрації Державної прикордонної служби України —розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

Ці розвідувальні органи України здійснюють розвідувальну діяльність у різних сферах [3]. (Додаток Б)

Згідно з Законом України «Про розвідувальні органи України» визначено основні завдання розвідувальних органів України:

  • добування, аналітична обробка та надання визначеним законом органам державної влади розвідувальної інформації;
  • здійснення спеціальних заходів, спрямованих на підтримку національних інтересів і державної політики України в економічній, політичній, воєнній, військово-технічній, екологічній та інформаційній сферах, зміцнення обороноздатності, економічного і науково-технічного розвитку, захисту та охорони державного кордону;
  • забезпечення безпечного функціонування установ України за кордоном, безпеки співробітників цих установ та членів їх сімей у країні перебування, а також відряджених за кордон громадян України, які обізнані у відомостях, що становлять державну таємницю;
  • участь у боротьбі з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, незаконним обігом наркотичних засобів, незаконною торгівлею зброєю і технологією її виготовлення, незаконною міграцією у порядку, визначеному законом;
  • вжиття заходів протидії зовнішнім загрозам національній безпеці України, у тому числі у кіберпросторі, життю, здоров’ю її громадян та об’єктам державної власності за межами України [3].

Загальне керівництво розвідувальними органами України відповідно до Конституції України здійснює Президент України [3].

Діяльність спецслужб є таємною, оскільки вони добувають приховану інформацію. Через це діяльність спецслужб не підлягає оприлюдненню, тому, що це може спричинити викриття методів і засобів діяльності розвідки, а також цілей її роботи [2].

 

Висновки

Отже, розвідка як інструмент діяльності та спеціальний орган держави з давніх часів вважалася інструментом влади, який може ефективно вирішувати цілу низку проблем в інтересах держави. Серед завдань, які вирішує розвідка, є не лише здобування розвідувальних даних, а й їх аналіз та опрацювання певних сценаріїв розвитку ситуації, пропозиція імовірних рішень, розробка геополітичних проектів та активна участь у їх реалізації.

Розвідувальна діяльність стає нині самостійним суспільно-політичним явищем, що розвивається у своєму специфічному середовищі, формуючи власні специфічні принципи, норми, форми та методи, має власні цілі, об’єкти спрямувань, механізми реалізації завдань, методи досягнення мети.

За тенденцією останніх років відбувається посилення ролі спецслужб, дедалі більше втручання їх у приватне життя громадян та маніпуляція суспільними процесами.

Таким чином, розвідувальні служби стають активними учасниками політичного процесу як зовнішньополітичного, так і всередині держави. Однак разом зі збільшенням їх актуальності та активності збільшується важливість їх координації з боку держави.

 

Додаток А.

Види розвідувальної діяльності за Альфредом Каммінгом і Тодом Массе

Вид

Зовнішня розвідка

Контррозвідка

Кримінальна розвідка

Діяльність

Збирання інформації про можливості, наміри чи діяльність іноземних урядів, політичних груп, організацій, осіб чи терористичних угруповань.

Збирання інформації і ведення діяльності для захисту своєї держави від шпіонажу, саботажу чи замахів, що здійснюються іноземними організаціями.

Збирання інформації, в результаті опрацювання якої полегшується робота з виявлення злочинної діяльності, а також осіб і організацій, що її проводять. Така злочинна діяльність включає наркоторгівлю, торгівлю краденою власністю, контрабанду, корупцію тощо.

 

Додаток Б.

Сфери, у яких здійснюють розвідувальну діяльність розвідувальні органи України

Розвідувальний орган

Розвідувальна діяльність

Служба зовнішньої розвідки України

У політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній.

Розвідувальний орган Міністерства оборони України

У воєнній, воєнно-політичній, воєнно-технічній, воєнно-економічній, інформаційній та екологічній.

Розвідувальний орган Адміністрації Державної прикордонної служби України

У сферах прикордонної та імміграційної політики, а також в інших сферах, що стосуються питань захисту державного кордону України та її суверенних прав у виключній (морській) економічній зоні.

 

Список рекомендованої літератури

[1] Национальная политическая знциклопедия. Разведка Национальная знциклопедическая служба. [Електронний ресурс]// Режим доступу: https://politike.ru/termin/razvedka.html

[2] Пик С. М Таємна дипломатія і розвідка у міжнародних відносинах : навч. посібник / — Львів : ЛІГУ імені Івана Франка, 2012. — 514 с. С. 9–10, 12–13, 18–19 — Режим доступу: http://194.44.152/155/elib/local/sk794584.pdf

[3] Про розвідувальні органи. Закон України від 22.03.2001 № 2331-III // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 19. — Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2331-14

[4] Cumming A., Masse Т. FВІ Іпtе11іgепсе Reform Sіnсе Sерtеmbег 11, 2001: Issues and Орtіоns for Соngгеss. — Washington, D. С.: Соngгеssiопаl Rеsеагсh Service, 2004. — Аргіl, 6. — Арреndіх 1: Definitions of Intе11іgеnсе // — Режим доступу: http://www/fas/org/irp/crs/RL32336.html#_12

[5] Спецслужби (ГУР, СЗР, СБУ) [Електронний ресурс] // Український мілітарний портал. — 02.03.2009. — Режим доступу: https://mil.in.ua/uk/specsluzhby=gur-szr-sbu/

[6] Про національну безпеку. Закон України від 21.06.2018 № 2469-VIII// Верховна Рада України. — Режим доступу: https://zakon.rad.gov.ua/laws/show/2469-19

Схожі публікації