Штучний інтелект і розвідка

 

Проблематика штучного інтелекту в дискурсі національної безпеки та діяльності розвідувальних служб

Д. Мельник, студент 1 групи ФСНТ «Міжнародні відносини»

Вступ

21 століття — епоха цифрових технологій, згідно з даними статистики International Telecommunication Union датованою 2019 роком, у 2005 році лише 16,8 % від усього населення були користувачами інтернету, а у 2019 році цей показник сягнув 53,6 %.[1] Безумовно, що на ряду з позитивними суспільними, політичними та науково-технічними інноваціями існує істотна кількість негативних ефектів цифровізації сучасного світу, такі як хакерські атаки, поширення дезінформаційних кампаній і т. д. Сьогодні такі феномени як інтернет, ІоТ (Internet of Things), гаджети та цифрові додатки хоча б частково інтегровані у переважну більшість сфер сучасного життя, від літератури, археології, медицини до діяльності розвідувальних служб та управління державами.

У цій роботі буде розкрито ряд питань пов’язаних з розвитком технологій на базі штучного інтелекту та машинного навчання в контексті національної безпеки держав та розвідувальної діяльності. Варто наголосити, що поява зазначених технологій вже сьогодні почала невідворотний процес трансформації розуміння національної безпеки та розвідувальної діяльності, а також поставила велику кількість викликів цим галузям.

 

Цифрові технології штучного інтелекту та машинного навчання

Визначаючи одні з найсуттєвіших технологічних галузей першого десятиліття XXI століття можна перерахувати квантові комп’ютери, нано- та біотехнології. Друга ж декада XXI століття відзначається такими появою та розвитком таких феноменів як штучних інтелект, машинне навчання, робототехніка.

Усі вищезазначені технології безумовно мають суттєве значення в контексті розвідувальних служб та національної безпеки.

Актуальність питання розвитку технологій штучного інтелекту та машинного навчання саме в цьому контексті засвідчує ряд фактів, таких як підписання Пентагоном контракту на розвиток та інтеграцію роботизованих систем на базі штучного інтелекту, нейронних мереж та машинного навчання в структуру департаменту оборони та розвідувальних служб. Контракт підписано з консалтинговою ІТ-компанією Booz Allen Hamilton, його вартість становить приблизно 885 мільйонів доларів. [2] [3] Ця система буде направлена на розробку програмного забезпечення яке б аналізувало інформацію зібрану за допомогою дронів, а також для поліпшення медичних досліджень. Окрім цього американський Департамент Оборони заснував окремий підрозділ JAIC (The Joint Artificial Intelligence Center) направлений на дослідження можливостей штучного інтелекту та машинного навчання в контексті національної безпеки та оборони. [4] У 2019 році Департамент Оборони США запитав 927 мільйонів доларів бюджетних коштів на розвиток лише одного JAIC. [5] Окрім цього, DARPA (Defense Advanced Research Projects Agency) оголосила про інвестування 2 мільярдів доларів у кампанію Al next, націлену на дослідження та розвиток технологій на базі штучного інтелекту. [6]

Окрім інтенсивного розвитку технологій штучного інтелекту за підтримки уряду США, стратегічним конкурентом США у цій галузі є Китай, який станом на сьогодні вже інтегрував величезну кількість розробок на базі штучного інтелекту та машинного навчання в свій державний апарат та побут громадян. Наразі, досить відома система соціального рейтингу працює разом із системами розпізнавання обличь на базі тих самих технологій. До речі, у 2018 році китайська компанія Yitu Technology і Megvii продала технологію камер з системою розпізнавання обличь на базі штучного інтелекту Малазійському уряду. [11]

Взагалі, тенденція до поширення ідеї цифрового авторитаризму, подібних до тієї, що зароджується у Китаї, набуває поступового поширення серед ряду країн світу. Як зазначено у статті Ніколаса Брайта у журналі Foreign Affairs, згідно з невинними ресурсами — китайські експерти надавали допомогу в налагодженні механізмів цензури, постачали обладнання для її впровадження та системи спостереження на базі штучного інтелекту та машинного навчання таким країнам як: Шрі Ланка, Замбія, Росія, Зімбабве, Іран та Ефіопія. [11]

 

Захист інформації як невід’ємна складова національної безпеки

Інформація є одним з найважливіших аспектів внутрішньої, безпекової та зовнішньої політики держав. Актуальність інформації як стратегічно важливого елементу безпеки вдало розкрито у статті «How to win the battle over data» Еріка Розенбаха — директора Belfer Center at the Harvard Kennedy School, колишнього помічника Міністра Оборони США та Касерін Менстед. [7]

Серед реальних прикладів:

  • втручання Росії у вибори США 2016;
  • викрадення китайськими хакерами особистої інформації 22 мільйонів осіб пов’язаних з процесом оформлення безпеки США.

Окрім державних інституцій надзвичайно важливу роль відіграє приватний сектор, адже трафік інформації у ньому значно перевищує об’єми державних інституцій. Так, до прикладу, у 2017 році було взламано Equifax — одну з найбільших агенцій звітності споживчих кредитів та викрадено данні понад 147 мільйонів громадян США. Як стало відомо в ході розслідування — атака здійснювалась з території Китаю. [7] Однією з версій щодо мети цієї атаки є викрадення даних саме з метою шпіонажу та подальшого аналізу цих даних за допомогою алгоритмів штучного інтелекту та машинного навчання. Така версія аргументується моніторингом дарквеб («Темна павутина» — від англ. Dark web) ресурсів (маються на увазі мережеві сегменти, хоча і підключені до загальної мережі Інтернет, але вимагають для доступу певні програмні засоби) у пошуках появи пов’язаної інформації, проте станом на сьогодні натяків на існування вкраденої інформації не було знайдено, з цього випливає версія про фінансування Китайським урядом цієї атаки з метою отримання та використання цих розвідувальних даних саме урядом. [8]

Окрім цього сталася, важлива в цьому контексті, атака Офісу управління персоналом США, за однією з основних версій асоціюється з китайськими хакерами. Така версія аргументована тим, що програма PlugX за допомогою якої було виконано викрадення даних асоціюють з китайсько-мовною групою хакерів, які атакували політичних активістів у Гонконзі та Тибеті, а також нікнейми супергероїв, що їх використали хакери під час атаки, так само пов’язують з групою китайських хакерів. [9] [10]

Таким чином, ми можемо спостерігати високий рівень важливості захисту інформації як невід’ємної складової національної безпеки. Допускаючи недосконалості в системах зберігання стратегічно важливих даних, держава наражає себе на небезпеку та на певному етапі програє у боротьбі розвідувальних служб іншим державам. Окрім того, варто зазначити, що не тільки державні установи несуть відповідальність за виток інформації про своїх громадян, приватний сектор також має бути зацікавленим у безпеці своїх даних, як ми побачили на прикладі хакерської атаки на Equifax. [8]

Виходячи з вищеперелічених фактів та припущень можна зробити ряд висновків щодо інформаційних технологій та їх розвитку саме у контексті національної безпеки та діяльності розвідувальних служб. По-перше, розвиток та інтеграція штучного інтелекту та машинного навчання у державний та, особливо, оборонний апарат держав є надзвичайно важливим явищем. У двох передових державах світу — Китаю та США, — розвиток штучного інтелекту є однією з першочергових цілей. Вірогідно, що протягом найближчого часу ми матимемо змогу спостерігати військові, розвідувальні та інші підрозділи спеціалізовані саме на використанні систем на базі штучного інтелекту та машинного навчання. Поле для використання цих технологій у контексті безпекової та розвідувальної діяльності величезне та мало досліджене:

  • інструменти для аналізу розвідувальних даних у величезному обсязі та з нескінченним потенціалом до cамовдосконалення через залучення машинного навчання;
  • поліпшення захисту існуючих систем методом пошуку в них прогалин за допомогою штучного інтелекту;
  • оптимізація роботи систем за допомогою вираховування оптимальних та найшвидших варіантів дій;
  • моделювання потенційних ситуацій за допомогою штучного інтелекту та машинного навчання при підготовці кадрів;
  • створення автономних систем для виконання спецоперацій без залучення людського ресурсу, і т. д. [12]

 

Штучний інтелект є як полем для розвитку, так і великим викликом для національної безпеки та розвідувальної діяльності. Зважаючи на той факт, що розробки машинного навчання та штучного інтелекту часто орієнтовані саме на обробку великих масивів даних, а алгоритми машинного навчання прямо залежать саме від якості інформації яку він обробляє, то втручання та дезінформація можуть призвести до подальшої неправильної роботи алгоритму, що може призвести до неправильних висновків, у невірності яких буде важко переконатися саме через великі масиви даних. Для розвідувальної діяльності впровадження систем розпізнавання обличь, як у Китаї, ставить під загрозу проведення секретних розвідувальних операцій на території Китаю. Зважаючи на вірогідність того, що китайський уряд володіє великою кількістю викрадених даних про американських громадян, а особливо того, що їм відомо про 22 мільйони громадян пов’язаних з організацією безпеки США, вірогідність викриття таємних розвідувальних агентів підвищується, а методи ведення такої діяльності скоріш за все знаходяться в процесі трансформації. [7]

 

Висновки

Підсумовуючи усе вищевикладене можна узагальнити наступне: розвиток технологій штучного інтелекту та машинного навчання почав нову епоху розвитку людства, орієнтованість наддержав США та Китаю зумовлює значне пришвидшення цього процесу і тягне за собою трансформацію усього світового порядку, зокрема трансформацію розвідувальної діяльності та видозміну національної безпеки. Роль цифрового виміру та безпеки цифрової інформації стає все більш значущою і її важливість буде зростати разом із цифровізацією світу. Саме тому одним із центральних питань національної безпеки є саме інформація і її захист, а також компетентність у сфері інформаційних технологій на рівні держави. Також ми можемо констатувати той факт, що приватний сектор який володіє великими масивами даних різноманітного характеру, по суті виступає одним із важливих джерел національної безпеки з однієї сторони, і джерелом потенційно корисної розвідувальної інформації для інших держав з другої сторони.

Таким чином, роль приватних організацій та захисту їх даних є одним з ключових безпекових питань. Тобто держава має піклуватись контролем за захистом даних та запроваджувати різноманітні механізми покращення безпеки захисту даних своїх громадян навіть на рівні приватного сектору. Окрім цього, одним з важливих питань, які виникають у зв’язку з інтенсивним впровадженням штучного інтелекту та машинного навчання в державний апарат є забезпечення якісних механізмів фільтрування та контролю інформації яку залучають до роботи з інструментами машинного навчання, так як виключність недостовірної та неправдивої інформації як дійсної, може призвести до викривлення роботи алгоритмів в подальшому, що в свою чергу може призвести до ряду фатальних невірних висновків наданих системами в які інтегровані алгоритми машинного навчання.

 

 

Список рекомендованої літератури

[1] International Telecommunication Union World Telecommunications/ ICT Indicators database. 2019. Режим доступу: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Pages/stat/default.aspx

[2] Booz Allen Hamilton official website. Press release “U. S. GOVERNMENT & GSA FEDSIM SELECT BOOZ ALLEN TO HELP APPLY ARTIFICIAL INTELLIGENCE” July 30, 2018. Режим доступу: https://www.boozallen.com/e/media/press-release/booz-allen-selected-to-help-apply-artificial-intelligence.html

[3] “Booz Allen lands $885M Pentagon Al contract”. Fedscoop by Scope News Group. JUL 31, 2018. Режим доступу: https:// www.fedscoop.com/booz-allen-lands-885m-pentagon-ai-contract/

[4] “Pentagon’s Joint Al Center is ‘established,’ but there’s much more to figure out”. Fedscoop by Scoop News Group. JUL 20, 2018. Режим доступу: https://www.fedscoop.com/dod-joint-ai-center-established/

[5] Defense Budget Overview. United States Department of Defense Fiscal Year 2020 budget overview. Режим доступу: https://comptroller.defense.gov/Portals/45/Documents/defbudget/fy2020/fy2020-Budget Request Overview Book.pdf

[6] DARPA Announces $ 2 Billion Campaign to Develop Next Wave of Al Technologies. Режим доступу: https://www.darpa.mil/news-events/2018-09-07

[7] “How to Win the Battle Over Data. The United States Dithers While Authoritarians Seize the Day” by Eric Rosenbach and Katherine Foreign Affairs. September 17, 2019. Режим доступу: https://www.foreiqnaffairs.com/articles/2019-09-17/how-win-battle-over-data

[8] “Equifax data breach FAQ: What happened, who was affected, what was the impact?”. Article by Josh Fruhlinger. CSO from IDG. OCT 14, 2019. Режим доступу: https://www.csoonline.com/article/3444488/equifax-data-breach-faq-what-happened-who-was-affected-what-was-the-impact.html

[9] “The OPM hack explained: Bad security practices meet China’s Captain America”. Article by Josh Fruhlinger”. CSO from IDG. NOV 6, 2018. Режим доступу: https://www.csoonline.com/article/331 8238/the-opm-hack-explained-bad-security-practices-meet-chinas-captain-america.html

[10] “lnside the Cyberattack That Shocked the US Government”. Article by Brendan I. Koerner. Wired. 23 November 2016. Режим доступу: https://www.wired.com/2016/10/inside-cvberattack-shocked-us-government/

[11]      “How Artificial Intelligence Will Reshape the Global Order The Coming Competition Between Digital Authoritarianism and Liberal Democracy” by Nicholas Wright. Foreign affairs. July 10, 2018. Режим доступу: https://www.foreignaffairs.com/article$/world/ 2018-07-10/how-artificial-intelliqence-will-reshape-qlobal-order

[12] Макс Теґмарк «Життя 3.0. Доба штучного інтелекту» / пер. з англ. Зорина Корабліна. Видавництво «Наш формат», 2019. Розділ З, підрозділ «Зброя» та «Кібервійна». C. 137–147

 

Схожі публікації