Україна в контексті глобальних проблем світової економіки

Віктор Гвоздь

Одне з головних завдань аналітичного центру «Борисфен Інтел» — аналіз, оцінка і висвітлення ключових тенденцій у розвитку геополітичної обстановки в світі, що позначаються на національних інтересах України. Особлива увага приділяється основним міжнародним заходам світового рівня, де розглядаються саме такі питання. Таким заходам, як, зокрема, щорічні всесвітні економічні форуми у Давосі (ВЕФ), які започатковані ще у 1970-х роках.

Як ми вже згадували в попередніх публікаціях, особливістю таких заходів з другої половини 2010-х років стала констатація факту виникнення кількох протилежних тенденцій у розвитку ситуації у світі, що надає йому більш складного, непередбачуваного характеру. Все це в тій, чи іншій мірі зачіпає інтереси переважної більшості суб’єктів міжнародних відносин — від провідних держав і до тих другорядних, що опинилися на периферії світової цивілізації.

Так, нові досягнення науки і техніки внаслідок «цифрової революції», а також подальше поглиблення процесів світової глобалізації створюють сприятливі умови для зростання міжнародної торгівлі та світової економіки. Своєю чергою, це надає можливість вибудовувати більш справедливу та безпечну систему міжнародних відносин з рівними правами всіх країн і народів. Але утворення нових центрів сили світового чи регіонального рівнів загострює суперечності між ними, в т. ч. за вплив у світі та за доступ до природних ресурсів і ринків. Як наслідок, між різними країнами з’являються нові лінії протистояння, у їх економічних відносинах поширюється ізоляціонізм і протекціонізм, посилюється соціальна нерівність, а також виникають конфлікти, прояви тероризму і хвилі вимушеної міграції. І як ще один додатковий проблемний чинник — спостерігаються глобальні кліматичні зміни, які провокують екологічні катастрофи загальносвітового масштабу.

Всесвітній економічний форум у Давосі проходив під гаслом «Зацікавлені сторони за згуртований і сталий світ»

Вперше такі тенденції були чітко визначені та конкретизовані на всесвітніх економічних форумах у Давосі у 2018 і 2019 роках, які проходили під гаслами «Створення спільного майбутнього у роздробленому світі» та «Глобалізація 4.0: формування глобальної архітектури в епоху четвертої промислової революції». Тоді ж було запропоновано низку принципових підходів задля подолання таких проблем, серед яких визначалися наступні:

• забезпечення свободи торгівлі;
• впровадження інновацій;
• посилення міжнародного нагляду за роботою фінансової сфери;
• стимулювання ринків праці і інвестицій;
• поглиблення міжнародної кооперації;
• створення нових можливостей для жінок і молоді;
• активізація зусиль, спрямованих на подолання корупції;
• боротьба з екологічними викликами.

Разом з тим такі рекомендації здебільшого, так би мовити, залишились на рівні декларацій і не були реалізовані. Як і раніше, більшість країн сповідували не загальносвітові цінності, а власні інтереси. Про це свідчать торговельні війни США проти Китаю та Європи, поширення євроскептичних та націоналістичних настроїв в країнах ЄС, а також подальша агресивна зовнішня експансія Росії, під час якої порушується суверенітет сусідніх з нею країн.

За таких обставин обговорення глобальних проблем світового рівня та шляхів їх усунення продовжувалося на черговому Всесвітньому економічному форумі у Давосі в січні ц. р. під гаслом «Зацікавлені сторони за згуртований і сталий світ», де брали участь близько 3 тис. представників зі 117 країн, включно з 53 главами держав та урядів, у т. ч. провідних країн світу. Зокрема, на форумі були присутні президент США Д. Трамп, федеральний канцлер Німеччини А. Меркель, канцлер Австрії С. Курц, прем’єр-міністр Італії Дж. Конте, глава уряду Нідерландів М. Рютте, прем’єр-міністр Іспанії П. Санчес. Крім того, у Давос прибули такі керівники впливових міжнародних організацій, як генеральний секретар ООН А. Гуттеріш, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду К. Георгієва, генеральний директор Всесвітньої торговельної організації Р. Азеведо, генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг, голова Європейської комісії У. фон дер Ляєн. Слід також відзначити участь у такому форумі представницької делегації України на чолі з президентом країни В. Зеленським.

Головною загрозою для світової економіки на наступні десять років названо небезпеку виникнення нової Великої депресії

У базовій доповіді організаторів форуму та виступах його учасників головною загрозою для світової економіки на наступні десять років було названо небезпеку виникнення нової Великої депресії, на зразок кризи 1929 року. Так, зважаючи на аналіз розвитку ситуації у світі, Міжнародний валютний фонд знизив прогнози зростання світової економіки протягом наступних трьох років. За оцінками експертів МВФ, ВЕФ та інших провідних фінансово-економічних інституцій, причини наступні:

• посилення суперництва між провідними державами світу, що викликає зростання геополітичної турбулентності у міжнародних відносинах. За таких обставин замість кооперації лідерів та бізнесменів країн світу у вирішенні глобальних економічних проблем відбувається загострення суперництва між ними у боротьбі за реалізацію власних інтересів. Крім того, негативно впливає на розвиток світової економіки внутрішнє протистояння між політико-економічними силами різних країн. Посилення подібних ризиків передбачає близько 80 % експертів;
• зростання у світі нерівності. Як зауважують експерти, попри те, що за останні 20 років нерівність між країнами світу стала меншою, розрив між громадянами у більшості з них став помітнішим. На підтвердження наводиться Великобританія, де 10 % найбагатших громадян володіють такими ж статками, як інші 50 % громадян. Аналогічна ситуація характерна для більшості розвинутих країн. Наслідком цього є прихід до влади популістів і ведення ними протекціоністської та ізоляціоністської економічної політики. Своєю чергою, це ускладнює світову торгівлю, шкодить економіці, що в кінцевому рахунку гальмує їх розвиток;
• світові, що викликані діяльністю людства, кліматичні зміни, які призводять до екстремальних погодних явищ чи природних катастроф зі значними збитками для майна і інфраструктури та людськими жертвами. За результатами досліджень, проведеними експертами ВЕФ, на сьогодні понад половина світового ВВП залежать від природи. Тому погіршення її стану безпосередньо стосується переважної більшості галузей світової економіки — від сільського господарства до важкої промисловості.

На форумі було запропоновано концепцію побудови поміркованого капіталізму або капіталізму для всіх зацікавлених сторін

Згадані загрози світовій економіці подібні до тих, що визначалися на попередніх всесвітніх економічних форумах у Давосі. Разом з тим, у них є низка відмінностей. З огляду на це відповідно змінюються і рекомендації експертів ВЕФ щодо усунення глобальних економічних проблем, що постають перед людством.

Так, на цьогорічному форумі було запропоновано концепцію побудови поміркованого капіталізму або капіталізму для всіх зацікавлених сторін. Ідеєю авторів такої моделі передбачається досягнення згоди між провідними учасниками світової економічної діяльності щодо направлення частки їхніх доходів і ресурсів на подолання згаданих проблем у тісній взаємодії з урядами та громадськістю. І вказується, що зупинити деградацію навколишнього середовища і відродити його можна лише тоді, коли людство перегляне своє ставлення до природи. На думку експертів ВЕФ, в цьому питанні головну роль знову ж таки належить виконати великому бізнесу, який повинен зменшити використання вуглеводнів у виробничій діяльності та підвищити її ефективність.

Важливе значення надається фінансовому сектору, який спроможний зробити вагомий внесок у справу усунення нерівності у світі за допомогою певних механізмів, включно з розширенням спектру фінансових послуг в економіці, насамперед, з покращення доступу до банківських кредитів.

Всі такі питання актуальні і для України, оскільки сьогодні вона повністю інтегрована у світову економіку. Так, наша держава є об’єктом інтересів провідних економік світу, насамперед — ЄС, Росії та Китаю. При цьому загострені останнім часом між ними суперечності досить неоднозначні для України за наслідками. З одного боку, у України з’явилися більш широкі можливості для того, щоб вийти на ринки Європи та КНР, а з іншого — вона відчуває економічний тиск з боку Російської Федерації і потрапляє у, так би мовити, сферу китайської експансії.

Негативно позначаються на розвиткові української економіки і внутрішні проблеми України, в т. ч. протистояння між різними політичними силами, висока ступінь соціально-економічної нерівності в українському суспільстві, корупція і бюрократизм, а також конфлікт на Донбасі. Наслідком цього є зниження обсягів інвестицій в Україну, відтік капіталів і працездатного населення, в т. ч. фахівців високого рівня. Крім того, серед населення України поширюються популістські настрої, що окремі політики та олігархи поспішають використовувати у своїх цілях.

Глобальні кліматичні зміни відчутні й в Україні. Зокрема, зміщення кліматичних зон в результаті глобального потепління завдає збитків сільському господарству південних регіонів України. А ось збройний конфлікт на Донбасі створює загрозу екологічної катастрофи на сході України, що є наслідком порушення нормальної роботи шахт та інших небезпечних промислових об’єктів. Відчутні екологічні проблеми почали спостерігатися також в Криму після того, як його анексувала Росія. Як приклад — викид хімічних речовин на заводі «Крымский Титан» у місті Армянськ у серпні 2018 року.

Виступ президента України В. Зеленського на форумі у Давосі

За таких умов вкрай важливе значення для України мають як вирішення глобальних проблем у світі, так і вибір та реалізація оптимальної стратегії її державного розвитку. В цьому зв’язку показовим був виступ президента України В. Зеленського на форумі у Давосі. У своїй промові він вказав, що, виходячи з інтересів України, надзвичайно важливим постає:

• побудова нової системи міжнародної безпеки у світі. Актуальність цього питання визначається зниженням дієвості існуючих інституцій у згаданій сфері, що є цілком очевидним на прикладі України. Так, ані ООН, ані ОБСЄ, ані жодна інша організація не спромоглися зупинити збройну агресію Росії проти України, лише певним чином стримали її агресивні дії. Проявами цієї проблеми є силовий перерозподіл територій у світі, стрімке зростання військових бюджетів, сепаратистські рухи та вихід держав з раніше укладених міжнародних договорів. Все це дійсно викликає цілком слушне запитання: «а чи не летить цей світ у прірву?»;
• підтвердження незмінності європейського курсу України, незважаючи на ускладнення внутрішніх проблем в ЄС. Навіть більше, було показано можливість певної компенсації виходу Великобританії зі складу ЄС за рахунок приєднання до нього України;
• демонстрація потенціалу України, яка може стати лідером країн Центрально-Східної Європи, ясна річ — у складі Європейського Союзу. Саме це і було визначено стратегічною метою державного розвитку України, що має зробити її потужним гравцем, якого поважають і на якого не дивляться згори вниз;
• покращення інвестиційного клімату в Україні, що створить сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій в країну. При цьому висловлювалося сподівання щодо посилення уваги провідних країн світу до України.

Звичайно, ініціативи президента України не можуть бути реалізовані у найближчій перспективі, що пов’язано з амбітністю пропозицій, складністю порушених питань та їх неоднозначним сприйняттям у світі. Разом з тим, вони чітко показали стратегічні цілі України та твердість намірів української влади щодо втілення в життя визначених планів. Тим більше, що вони були оприлюднені на такому міжнародному заході високого рівня, яким є форум у Давосі. Це дало можливість Україні не тільки задекларувати перспективи свого розвитку перед лідерами провідних держав, керівниками міжнародних організацій та представниками великого бізнесу, але й з ними їх обговорити.

Так, на полях ВЕФ президент України зустрівся з директором-розпорядником МВФ К. Георгієвою, президентом Європейського банку реконструкції та розвитку С. Чакрабарті, президентом Швейцарії С. Соммаругой, прем’єр-міністром Нідерландів М. Рютте, головою правління та генеральним директором американської компанії Cargill Inc. Д. Макленнаном та президентом азербайджанської нафтогазової компанії SOCAR Р. Абдуллаєвим.

В той же час Всесвітній економічний форум у Давосі ще раз засвідчив, що між провідними державами світу зберігаються суттєві розбіжності. Так, через суперечності зі США від участі у заході відмовились лідери Китаю і Росії. Зниження інтересу до загальносвітових проблем продемонстрував також президент Франції Е. Макрон. Він знову проігнорував форум.

Всесвітній економічний форум у Давосі засвідчив збереження суттєвих розбіжностей між провідними державами світу

По суті, таку ж позицію обрав і президент США Д. Трамп, який використав форум для підтвердження своєї ізоляціоністської політики. Зокрема, за його словами, «…кожна країна має насамперед дбати про себе та розвивати свої можливості». Водночас Д. Трамп виправдав дії Вашингтону з запровадження обмежень на торгівлю з КНР, а також висловився на користь нарощування виробництв, незважаючи на екологічні наслідки, які він відмовляється визнавати.

Зовсім інші погляди оприлюднила федеральний канцлер Німеччини А. Меркель, яка виступила за спільні дії країн, вважаючи глобальні кліматичні зміни однією з найбільших загроз людству. Чим було засвідчено, що досягти злагоди у сучасному світі не можливо, що своєю чергою не дозволяє ефективно усувати глобальні проблеми світової економіки.

Тому Україні слід розраховувати передусім на свої власні можливості у досягненні визначених цілей. Коментуючи нинішні проблеми нашої держави, президент України на форумі у Давосі зауважив, що Україна просто взяла розбіг для того, щоб знову рости та ставати кращою.

Що ж, будемо сподіватися що так і буде.