Інформаційно-аналітична діяльність

 

Інформаційно-аналітична діяльність

О. Бодак, студент 1-ої групи ФПвН

 

Вступ

Не підлягає будь-якому сумніву той факт, що інформація і є тією кінцевою метою, заради якої існує розвідка. Більше того, вона є тим «флюгером», який демонструє необхідність вчинення чи, навпаки, утримання від певних дій, тобто координує діяльність розвідки.

Це стає зрозумілим від перегляду всесвітньої історії ще від початку діяльності Рамзеса ІІ і Сунь-цзи та до українського чинного законодавства[1], де «Добування, аналітична обробка та надання розвідувальної інформації» було та є першочерговим завданням розвідувальної діяльності.

У своєму есе я продемонструю аналіз науково-практичної інформації щодо розвідувального циклу, інформаційно-аналітичної діяльності щодо опрацювання інформації та основні вимоги, які пред’являються до розвідувальної інформації.

 

Розвідувальний цикл

У своїй діяльності розвідка керується низкою норм, приписів та принципів. Одним із прикладів останнього і є розвідувальний цикл. Більшість авторів переконані, що використання розвідувального циклу є основним принципом розвідувальних процедур. Щодо визначення такого циклу, то я вважаю, що найбільш підходящим є саме «загальна послідовність дій, за допомогою яких розвідувальні дані отримуються, зводяться та перетворюються на розвідувальну інформацію і стають доступними для користувачів»[2]. Тут варто зазначити, що існують й інші визначення розвідувального циклу, зокрема — «система однорідних і різнорідних елементів, органічно пов’язаних між собою для вирішення певної задачі»[3]. Проте, з аналізу інформації стає зрозуміло, що всі ці визначення охоплюються однією ж загальною думкою, що розвідувальний цикл — є механізмом здійснення розвідувальної діяльності.

Цей механізм містить в собі п’ять складових, які є обов’язковими, похідними та безпосередньо залежать одна від одної: планування та координування, збирання інформації, оброблення інформації, аналіз та створення «кінцевого продукту» з розвідувальної інформації, передача інформації до замовника.

Планування та координування полягає у постановці основних завдань, розробці плану збирання інформації, постановки завдань (віддаванні наказів) виконавцям та підготовці розвідувальних органів і органів управління розвідкою до виконання завдань.

Другою складовою є збирання інформації. Тут необхідно наголосити на основних ознаках цього процесу, а саме активності, безперервності, скритності, комплексному використанні сил і засобів добування інформації.

Третім кроком розвідувального циклу є оброблення інформації. Таке діяння полягає у наданні отриманій інформації визначеної форми, що може відображатись у перекладі інформації, її переформатуванні, шифруванні та приведенні до виду, який є обов’язковий та попередньо домовлений суб’єктами цих розвідувальних відносин. На мою думку, цей елемент розвідувального циклу є найбільш широким та полягає у тривалому та багатоетапному процесі, який буде відрізнятись за своєю природою у кожній окремій обробці інформації (див. Додаток 1).

Далі, відбувається аналіз та створення «кінцевого продукту» з розвідувальної інформації, тобто перетворення звичайної, неопрацьованої, щойно отриманої інформації до фінальної стадії матеріалу, який був «замовленим» суб’єктом — до знань. Такі дії можуть полягати у брифінгу, розвідувальній оцінці, розвідувальному зведенні та інтерпретації даних.

Остаточно, оброблена інформація передається до його замовника

 

Інформаційно-аналітична діяльність

Як вже було зрозуміло з розкриття попереднього питання, інформаційно-аналітична діяльність є значною складовою розвідувального циклу, без якої розвідка, як на мене, є неможливою. Змістом такої діяльності є людські розумові діяння різного характеру, тобто пошук, накопичення, обробка аналіз саме первинної інформації. Такі діяння щодо першочергової інформації мають наслідком створення вторинної аналітичної інформації у формі довідки, огляду, звіту, прогнозу та ін.

Головним правилом такої діяльності є те, що аналітичний продукт повинен бути придатним для використання замовником, корисним для нього вже в момент свого створення. Також, вважаю за необхідне згадати основні принципи інформаційного-аналітичного процесу, які були сформульовані ще кілька десятків років тому фахівцем зі стратегічної розвідки американським генералом Вашингтоном Плетом: «Повідомляти достовірно, своєчасно та ясно». Тобто, з цього твердження випливають три основних принципи інформаційно-аналітичної діяльності: достовірність інформації, своєчасність отриманої інформації, ясність інформації.

По-перше, достовірність інформації є, як на мене, ключовою ознакою при оцінці будь-якого інформативного документа. Така достовірність забезпечується глибоким розумінням дійсності тим, хто аналізує повідомлення; правильним відбором фактів, що стосуються об’єкта аналізу; та виділення на підставі аналізу фактів, ключових моментів та причино-наслідкових зв’язків. 

Другим елементом є своєчасність отриманої інформації. Я вважаю, що цей принцип прямо пов’язаний із цінністю та, загалом, необхідністю такої інформації. Більше того, точність інформації теж залежить від своєчасності її надання.

Остаточним елементом,  який був вказаний генералом — це ясність. Ознака ясності викладення матеріалу робить доступним та конкретним результат роботи та, більше того, забезпечує успіх справи.

Щодо інших вимог до інформаційно-аналітичного документу, то науковці виділяють три основні складові: лаконічність, логічність та переконливість.

Лаконічність пояснюється як ознака, що сформована з малою кількістю часу, що наданий для прийняття рішень у розвідувальній діяльності.

Щодо логічності інформації, то вона прямо пропорційна закону тотожності, закону протиріччя та закону виключення третього.

Остаточно, переконливість інформації полягає в тому, що інформація повинна відображатись у причинно-наслідковому зв’язку та у простій та зрозумілій формі.

Описуючи вимоги до розвідувальної інформації стосовно законодавства України, то варто зазначити, що в жодному із загальнодоступних нормативно-актів їх не зазначено, єдине, про що каже законодавець, так це значення розвідувальної інформації: «усні та зафіксовані на матеріальних носіях (у тому числі у зразках виробів і речовин) відомості, які неможливо отримати офіційним шляхом, про реальні та потенційні можливості, плани, наміри і дії іноземних держав, організацій та окремих осіб, що загрожують національним інтересам України, а також про події і обставини, що стосуються національної безпеки і оборони», як це встановлює Закон України «Про розвідувальні органи».

Отже, проаналізувавши задані питання, варто дійти висновку, що теми розвідувального циклу, інформаційно-аналітичної діяльності та основних вимог до розвідувальної інформації є актуальними як з наукової точки зору, так і з практичної мети. Я переконаний, що механізми та інструменти розвідувального циклу будуть лише розростатись та удосконалювати якість та швидкість розвідувальної діяльності. Більше-того, інститути інформаційно-аналітичної діяльності безповоротно збільшуватимуть розвідувальний потенціал держав, що захищатиме їхню безпеку та дозволятиме передувати порушенню норм міжнародного права.

 

Додаток 1. [4]

Список використаних джерел:

[1] Закон України «Про Службу зовнішньої розвідки України», ст. 3

[2] Прозапас І. М. В/ч 3057, Маріуполь. Імплементація єдиних розвідувальних процедур на оперативно-тактичному рівні — шлях до переваги на полі бою

[3] Албул С. В. Функціональне значення розвідувального циклу в оперативно-розшуковій діяльності органів внутрішніх справ

[4] Бурячок В. Л. Організація процесу обробки інформації та його головні етапи

Схожі публікації