Захист стажування. Кізіріді

Система соціального кредиту в Китаї

В. Кізіріді, студент НАУ

 

Захист стажування в Незалежному аналітичному центрі геополітичних досліджень «Борисфен Інтел». Презентація і текстовий матеріал.

Вступ

В сучасному світі, який глобалізується та взаємоінтегрується швидкими темпами, будь-які події або процеси в одній країні можуть мати серйозні наслідки на інші держави. Тим паче якщо ця країна лідер за населенням, економічний гігант та потенційна наддержава.

Механізм контролю поведінки населення

Керівництво Китаю завжди намагалося продемонструвати міжнародній спільноті, що йде своїм «особливим шляхом розвитку» та має своє бачення світу. Одним із підтверджень таких прагнень став план розгортання обширної системи розрахунку індивідуального рейтингу кожного громадянина країни або організації задля оцінки рівня їхньої лояльності до влади і держави.

Ідея створення механізму контролю поведінки населення в Китаї, ймовірно, зріла десятиліттями, однак офіційним «днем народження» Системи соціального кредиту (ССК) вважається 14 липня 2014 року: саме тоді китайський уряд вперше опублікував плани і цілі її впровадження. Офіційно метою системи соціального кредиту виступає «побудова гармонійного соціалістичного суспільства», сприяння прозорості та взаємній довірі між громадянами та держструктурами.

У відповідності до загального документу «Про планування будівництва системи соціального кредиту (2014-2020)», виданого Державною радою Китаю, система соціального кредиту буде зосереджена на досягенні успіху у чотирьох напрямках:

  • чесність у державних справах,
  • комерційна цілісність,
  • суспільна цілісність,
  • судова достовірність.

Робота системи базуватиметься на застосуванні сучасних цифрових технологіях та використанні «великих даних» (англ. Big Data). Сама по собі концепція «великих даних» не нова і виникла ще в епоху громіздких електронно-обчислювальних машин, коли з’явилася необхідність зберігати та обробляти настільки великі об’єми даних, що традиційні способи та підходи не могли застосовуватися до них. Завдяки використанню цих технологій уряд Китаю матиме можливість систематизувати гігантську кількість інформації про своє мільярдне населення.

Китайців будуть контролювати за допомогою сучасних цифрових технологій, які можуть відстежувати їх крок за кроком, від покупок в магазині до побутових звичок – все це з метою запобігання виникненню «небажаних» для держави думок і дій. ССК буде великим банком інформації, що систематизуватиме дані про максимальну кількість аспектів життя громадян.

Робота системи кредитування

Аналізуючи дані та вчинки кожного громадянина, програма рангуватиме китайців за їх індивідуальним рейтингом. Кожен починатиме з 1000 балів, але в залежності від «правильності» їх поведінки система даруватиме або відніматиме бали від цієї суми. Припустимо, вчора він перевів через дорогу 5 бабусь і купив підгузки, а сьогодні проїхав на червоний і не заплатив за паркування. У першому випадку його рейтинг покращиться, а в другому – погіршиться. Крім цього, на соціальний кредит вплине навіть коло спілкування: якщо система бачить, що ви близько спілкуєтесь з «неблагонадійним» елементом, то ваш рейтинг теж почне знижуватися, що також матиме наслідки.

На громадян з низькими балами чекають адміністративні санкції та обмеження, а відтак – труднощі і соціальний остракізм. Тобто такі люди піддаватимуться гонінню, осуду, та презирству з боку суспільства. Такі методи боротьби з інакодумцями дуже типові для тоталітарних суспільств, хоч остракізм і задумувався як інструмент запобігання встановленню тиранії ще у Давній Греції.

Китайська влада вважає свою новостворену систему засобом виміру і збільшення суспільної довіри в країні, який допоможе побудувати культуру «щирості» у взаємодії між держструктурами, бізнесом та суспільством.

 У вересні 2016 року уряд Китаю опублікував уточнений перелік санкцій, яким будуть піддаватися володарі низьких рейтингів:

  • заборона працювати в державних установах;
  • відмова в соціальному забезпеченні;
  • особливо ретельний огляд на митниці;
  • заборона на заняття керівних посад у харчовій і фармацевтичній промисловостях тощо;
  • відмова в авіаквитках і спальному місці в нічних поїздах;
  • відмова в місцях у люксових готелях та ресторанах;
  • заборона на навчання дітей в дорогих приватних школах.

 

В Уточненому переліку санкцій під назвою «Інструменти запобігання порушенню довіри та механізми покарання» також зазначено, що «якщо особа порушила довіру в одній галузі, обмеження накладаються на неї у всіх інших галузях». Влада Китаю наголошує, що система соціального рейтингу «дозволить надійним громадянам вільно гуляти під сонцем, ненадійні ж навряд чи зможуть зробити крок».

Поки що ССК працює в тестовому режимі, але, як планується, вже в 2020 році система запрацює по всьому Китаї і майже всі повсякденні справи китайців будуть відстежуватись і оцінюватись. Купівля у магазинах та Інтернеті, географічні переміщення, дружба і спілкування, діяльність у мережі, оплата рахунків і податків тощо – все це буде під постійним наглядом. Рейтинг довіри фізичних осіб буде прив’язаний до внутрішнього паспорту та публікуватиметься в централізованій базі даних в Інтернеті у вільному доступі.

Вже в цьому році «система суспільної щирості та довіри» має запрацювати у повному обсязі та стати тим самим Левіафаном, про якого писав англійський філософ Томас Гоббс, «смертним Богом», який винагороджуватиме за хороші вчинки, та каратиме за гріхи. А от що буде гріхом, а що – хорошим вчинком, вирішуватиме вже дядько Сі Цзіньпін. Деякі заперечують, що, мовляв, тим, хто нічого не порушує, немає чого боятися, ба більше, законослухняні власники високого рейтингу матимуть різноманітні соціально-економічні пільги і заохочення у вигляді можливості зупинятися у готелях люкс, брати вигідні кредити тощо. Однак ця ініціатива отримує дуже різні відгуки і стає предметом палких обговорень або навіть основою сюжетів антиутопічних серіалів та фільмів.

Міжнародна реакція

Міжнародна неурядова організація Human Rights Watch висловила своє невдоволення системою, демократичні держави також висловлюють свої побоювання та порівнюють її з футуристичною версію Старшого брата, але попри все це значна кількість жителів Китаю схвально оцінюють систему та вважають, що ССК спонукає їх ставати кращими. Проте якої ж ще оцінки діяльності уряду можна очікувати від громадян Китаю, для яких вираз «сильна рука» скоріш означає справедливого і ефективного лідера, ніж диктатора с необмеженою владою.

Незважаючи на усю критику з боку міжнародної спільноти, ініціатива вже виходить за межі Китаю: в Москві збільшують кількість відеокамер з технологією розпізнавання облич, Венесуела, Монголія, Еквадор, Зімбабве – всі ці країни стають замовниками китайських IT-компаній з розробки подібних систем. Існує загроза, що держави наслідуватимуть приклад їх китайських колег.

Водночас, реципієнтами цих технологій можуть стати не тільки тоталітарні режими, небезпека існує також і для молодих демократій, таких як наприклад Україна. Держава з не до кінця сформованою політичною нацією, де ще немає чіткого розуміння таких понять як «права людини» та «національні інтереси», і є ризики, що у своєму бажанні врегулювати ситуацію керівництво країни піддадеться спокусі навести порядок тією самою «сильною рукою». І спротив таким діяв навряд чи був би значним, особливо враховуючи симпатії до авторитаризму серед населення, які все ще мають місце бути, навіть через майже 30 років після розпаду СРСР. Виникає цілком логічне запитання – «До чого ж це може призвести?» Маючи добрі 70 років тоталітарного минулого, відповісти на нього не буде важко. Та сама незмінюваність влади, ті самі переслідування дисидентів, та сама тотальна корупція й постійні економічні проблеми через неї – все те, що вже було в СРСР. Можливо тільки репресії були б більш непомітними.

Більш наочним прикладом сучасної, більш «витонченої» диктатури може послугувати вже теперішня Росія. І справді, на її вулицях вже не побачиш танків, не відбуваються масові вбивства, партія більше не веде, навіть мітинги є. Диктатури по всьому світу розвиваються і вдосконалюються, і сучасні цифрові диктатури тому підтвердження. В цьому і є їх сила – населення не думає, що воно живе в тоталітарній державі. Здавалося б, парламент є, вибори є, чим не демократія? Однак диктатура є диктатура і ніякий зовнішній лоск це не змінить. Контроль над медіа; ФСБ, яка має доступ до майже всіх даних та особистих листувань громадян; робота служб на кшталт Роскомнадзору, які блокують невигідні для влади публікації, сайти, мобільні та інші застосунки; реальні обвинувальні вироки за неповагу до влади – все це є російськими реаліями. І китайські технології стануть ним тільки в пригоді. Приблизно те саме чекатиме й на інші країни, у випадку, якщо вони наслідуватимуть приклад своїх китайських колег і вирішать пограти в тоталітаризм.

Висновки

Світ сьогодення модернізується швидкими темпами, технології і соціальні практики стрімко поширюються. Якщо проблема співвідношення етики і технологічного прогресу не буде підійматися, то є ризики, що, погодившись брати участь у невинній грі за соціальний рейтинг, незабаром можна опинитися в небаченій досі цифровій диктатурі ХХІ століття.

  • Китайська ССК рано чи пізно запрацює по всьому Китаю, ставлячи громадян під майже необмежений контроль держави.
  • Саме існування системи створює підґрунтя для встановлення тотального контролю над людьми.
  • Приклад Китаю вже наслідується кількома державами.
  • Є ризики поширення такого типу технологій в політично нестабільні країни світу.

 

Додаток

Нова міграційна політика Великобританії

Британія офіційно вийшла з Європейського Союзу наприкінці січня, але перехідний період діє до 31 грудня. Відповідно до заяв уряду Бориса Джонсона Сполучене Королівство планує по завершенню цього періоду після Brexit повністю змінити міграційну систему. Нові правила покликані істотно обмежити можливості працевлаштування для низькокваліфікованих працівників з країн-членів ЄС.

Повідомляється, що згідно з новою системою, яка багато в чому наслідує австралійську, громадяни Євросоюзу будуть розглядатися аналогічно громадянам інших країн, які прибули до Британії. За словами міністра внутрішніх справ Прити Патель, це дозволить залучити в країну кращих мігрантів. «Уряд хоче систему, засновану на балах, яка враховує різні фактори, такі як навички і мову, при видачі віз, що дозволило б людям працювати у Великобританії», – йдеться в повідомленні BBC.

Згідно новій системі заявник буде отримувати бали. 70 набраних балів дозволить отримати візу. При цьому 50 балів можна набрати маючи пропозицію про роботу від затвердженого роботодавця з відповідним рівнем кваліфікації, а також говорити англійською мовою. Підвищити оцінку до прохідного рівня можна за рахунок заробітної плати – необхідно мати дохід не менше 25,6 тисячі фунтів стерлінгів, а також за рахунок кваліфікації (10 балів за докторський ступінь з філософії або 20 балів за докторську дисертацію), або сфери роботи, якої потребує Британія.

Для тих, хто їде в Британію з наміром працювати, також встановлено нижній поріг для заробітної плати – він становить £25 600 ($33 000), але може опускатися до £20 480 ($26 600) в галузях з нестачею кваліфікованих кадрів. Окрім того, знімуть ліміт на візи для іноземних спеціалістів. Зараз до країни впускають не більше 20 тисяч на рік. А планують – коригувати за необхідністю.

Деякі опозиційні політики стверджують, що обмеження на імміграцію можуть завдати шкоди державним службам, таким як Національна служба охорони здоров’я, яка в певних районах покладається на громадян ЄС, які працюють медсестрами та лікарями.

Уряд зазначив, що присудить додаткові “бали” тим, хто працює в секторах, де є дефіцит кваліфікацій.

Порівнюючи нову англійську міграційну систему з китайською ССК, яка є темою моєї основної роботи, можна зробити висновок, про досить великі відмінності між ними. Серед яких як і кричущі порушення прав людини китайською програмою, напрямки роботи обох систем, так і методи їх впровадження. Отже, ототожнення нової англійської міграційної системи з Системою соціального кредиту в Китаї є недоцільним, оскільки великобританський аналог ніяким чином не порушує права людини, а лише захищає права роботодавців країни. Якщо підприємства мають можливість ставити певні умови до своїх робітників та до їх кваліфікації, то чому не може Великобританія?

Список використаних джерел

  1. 1. Стаття «Система социального кредита в Китае: утопия или Большой Брат?» https://itc.ua/articles/sistema-soczialnogo-kredita-v-kitae-utopiya-ili-bolshoj-brat/
  2. Стаття «Китайская система социального кредита — так ли страшен чёрт?» https://habr.com/ru/post/453850/
  3. Стаття «1984 или 2020? Система социального кредита в Китае» https://ekd.me/2019/02/1984-ili-2020-sistema-socialnogo-kredita-v-kitae/
  4. Стаття «Китайская система социального кредита – что это такое» https://www.fondsk.ru/news/2018/12/29/kitajskaja-sistema-socialnogo-kredita-chto-eto-takoe-47371.html
  5. Стаття «Как работает китайская система рейтинга граждан: преступления и наказания» https://habr.com/ru/post/412263/

 

 

Схожі публікації