Розвідка США в кінематографі

Зображення діяльності розвідки США в кінематографі

А. Карпенко, студентка 1 групи ФСНТ

 

Вступ

Варто почати з того, що питання зміцнення безпеки, обороноздатності с ключовими завданнями кожної країни, від яких залежить функціонування всієї держави в цілому. І розвідка є одним з найбільш важливих компонентів, які допомагають виконати ці основні завдання кожної країни. Для того, щоб вона правильно функціонувала, вона повинна отримувати підтримку як з боку влади, так і з боку народу. Окрім цього, важливо, щоб кожен з нас правильно розумів поняття «розвідка» і пам’ятав, що в сучасному світі, де існує безліч шляхів маніпулювання рішеннями і думками людей (кінематограф як один з таких) потрібно з обережністю підходити до такого важливого поняття як «розвідка» та всього, що її стосується.

Для цього в першому розділі буде описано, що таке розвідка, її мета, завдання тощо, а в другому розділірозвідка у поєднанні з кінематографом, показано на прикладах як кіно може спотворювати розуміння реальної діяльності розвідки.

 

Що таке розвідка?

Розвідказбір відомостей про супротивника або конкурента з метою забезпечення безпеки і отримання переваг в області збройних сил, військових дій, політики або економіки. Важливо розуміти, що це широке поняття, діяльність якого починається зі збирання інформації і завершується донесенням кінцевого продукту у вигляді розвідувальної інформації до споживачів. Термін «розвідка» можна трактувати по-різному (як інформацію, як процес і як організацію), але в своїй роботі я буду використовувати це поняття як організацію, а саме як спецслужбу, що сприяє здійсненню зовнішньополітичного курсу держави, зміцненню безпеки, обороноздатності, економіки країни. Особливістю таких спеціальних служб є те, що їх діяльність не може бути настільки прозорою, як діяльність інших органів державної влади [1].

До найбільш відомих розвідувальних служб провідних країн світу належать Центральне розвідувальне управління (ЦРУ), Агентство національної безпеки (АНБ) в США, Головне управління зовнішньої безпеки у Франції, Федеральна розвідувальна служба в Німеччині, Секретна розвідувальна служба та Центр урядового зв’язку у Великій Британії, Міністерство державної безпеки в KНP, Служба зовнішньої розвідки «Моссад» в Ізраїлі та Служба зовнішньої розвідки РФ тощо. Варто відмітити, що відомою організацією в США є Федеральне бюро розслідувань (ФБР), яке також займається розвідувальною діяльністю, але відрізняється від вище зазначених тим, що на відміну від них ФБР є автономним підрозділом Міністерства юстиції [1].

 

Чи відповідає зображення розвідки в кіно дійсності. Як розвідувальні
органи США можуть використовувати кінематограф з метою покращення свого іміджу?

Напевно кожна людина хоч раз в житті дивилась фільми про шпигунів, таємні операції або розвідувальну діяльність. Цікаво, що найчастіше в таких фільмах зображується діяльність розвідувальних органів США, а саме ФБР і ЦРУ.

Якщо ви письменник, або працюєте в Голівуді, і в ваших планах є ідеї створити фільм з участю чи згадуванням працівників ЦРУ, відомство цілком офіційно може надати вам не тільки консультаційну, а навіть кадрову й фінансову підтримку [2]. ЦРУ є, напевно, розвідувальним органом, про який знають навіть діти, його іноді зображують навіть у мультфільмах, окрім цього ЦРУ часто зображується та сприймається як дещо ідеалізована організація, яка може майже все, для якої немає нездійсненних задач. Проте, цікаво, чому люди, які взагалі не розуміються в розвідці, можуть впевнено стверджувати, що ЦРУ може ВСЕ?

Німецький соціолог масової культури, один з найбільш впливових теоретиків кінематографа Зігфрід Кракауер говорив: «…У кіно дві функції: відображати навколишню реальність і створювати нову».

Про співпрацю американської розвідки та кінематографу варто почати з «Доповіді робочої групи про більш відкриту діяльність ЦРУ для громадськості» від 1991 року, яка стала передумовою рішення агентства про відкриту співпрацю з кінематографом, складену директором ЦРУ Робертом Гейтсом, який заново організував «Відкриту робочу групу», де таємно обговорювалося питання про те, чи не варто стати секретній службі менш секретною. У доповіді зазначалось, що ЦРУ «зараз співпрацює з репортерами усіх великих інформагентств, газет, і телевізійних мереж країни»; автори доповіді зауважують, що це допомагає їм «замінити деякі «провали секретної служби» на «успіхи секретної служби», і вносити правки в безліч різної інформації».

Відповідь на поставлене мною питання про відповідність дійсності діяльності розвідки в кіно, можна дати, приводячи декілька прикладів з кінематографу. Серіал CBS 2001 року «Агентство» прийняв допомогу ЦРУ, яке з радістю відкрило свої двері для зняття фільму, і надало майданчики для зовнішніх і внутрішніх зйомок у своїй штаб-квартирі в Ленглі. Крім того, в серіалі «Агентство» прославлялися американські розвідники, які боролися зі злодіями начебто російської воєнщини, арабськими і німецькими терористами, колумбійськими наркоторговцями і іракцями. В одному епізоді навіть показано як ЦРУ рятує життя Фіделю Кастро. Проте іронічно, тому, що в реальному житті ЦРУ багаторазово зазіхало на життя кубинського лідера (в 1999 році Гавана офіційно звинуватила спецслужби СПІД в 637 замахах на Фіделя).

Або ж наприклад агент спецслужби Лураші повідомляв, що декілька директорів з кастингу погодилися на те, щоб у фільмах «Сангарі» («Sangaree») (1953), і «Кадді» («The Kaddy») (1953) потроху вводити в фільм «гарно одягнених негрів», а також «гідно представляти негрів-дворецьких», щоб показати, що «це вільні люди». У фільмі «Вістря стрели» («Arrowhead») (1953) ЦРУ наполягло на видаленні ключової сцени, де піднімалося питання про ставлення Америки до індіанців Апачі, в тому числі сцену, коли їх примусово відправляли в армію CШA. Такі зміни не ставили за мету навіяти громадськості те, що зараз ми називаємо «політкоректністю». Навпаки, це було зроблено спеціально для того, щоб не дати Радянському Союзу можливості використовувати погану репутацію свого ворога щодо расових відносин, і служило для створення певного настрою в суспільстві, яке в той час ще продовжувало жити в епоху расової сегрегації. Отже, існують теми, які американські розвідувальні служби всіма шляхами намагаються приховати від глядачів. Пентагон і ЦРУ вкрай негативно ставляться до будь-якої згадки про самогубство їх військового або агента. Навіть жартівливе зауваження про спробу самогубства героя-військового в пригодницькому комедійному бойовику «Супергерої» («Rise of the Superheroes») (2018) було видалено на вимогу Пентагону. Зрозуміло, для військових це делікатна і чутлива тема, проте варто пам’ятати, що в реальній дійсності в деякі періоди «війни з терором» в Ірані і Афганістані через самогубства гинуло більше військовослужбовців США, ніж через зіткнення з противником.

Другою темою-табу є будь-яке згадування військових поразок США. Наприклад, у фільмі «Завтра не помре ніколи» («Tomorrow Never Dies») (1997) з серії про Джеймса Бонда був вирізаний епізод. За сюжетом дія відбувається в 1990-х роках, Бонд збирається вистрибнути з військово-транспортного літака у в’єтнамські територіальні води. В оригінальному сценарії репліка Бонда звучала наступним чином: «Ви знаєте, що станеться. Це буде війна, і, можливо, на цей раз ми зможемо перемогти». Цей рядок був видалений за запитом міністерства оборони США як нагадування про ганебний відхід Штатів з В’єтнаму після програної війни.

Війна у В’єтнамі є ще однією практично повністю забороненою темою. Так, всі посилання на ту війну були викреслені з початкового сценарію фільму «Халк» («Hulk») (2003). Згідно з опублікованими документами, ці правки включали перетворення лабораторії, в якій Халк був випадково створений, з військового в цивільний об’єкт, заміну директора лабораторії з колишнього військового-ман’яка на ненормального цивільного вченого і зміну кодової назви військової операції по захопленню Халка з «Ранчо Хенд» на «Зла людина». «Ранчо Хенд» («Ranch Hand») — це назва реальної довгострокової операції збройних сил СІНА в ході програної ними війни, спрямованої на знищення рослинності в Південному В’єтнамі і Лаосі.

Проте в американському кінематографі є деякі серіали, які майже повністю передають реальну діяльність розвідувальних служб США. Прикладом таких може слугувати телесеріал «Батьківщина» («Homeland») (2011–2020) — серіал в жанрі психологічного трилеру. Сценаристи «Батьківщини» описують реальні проблеми мігрантів в Європі, а також вибори президента США. Останній сьомий сезон, в якому зображується те, як героїню Елізабет Кін, яка є новообраним президентом США, штовхають до імпічменту, нагадує реальні події сьогодення, які стосуються імпічменту президента Америки Дональда Трампа, якого демократи так відчайдушно намагаються піддати процедурі імпічменту [3]. Також, останній сезон телесеріалу зосереджує свою увагу на такій тенденції, як розповсюдження фейкових новин з боку Росії задля дискредитації політичного іміджу США, що неодноразово відбувається і сьогодні в реальному політичному житті. Момент з фільму про те, коли російський агент фотографує живого хлопчика, якого на фото зображують мертвим і надсилають фото в ЗМІ з новинами, що «Американські спецслужби залишили помирати дитину», згодом батько хлопчика бачить ці новини і застрелює одного з агентів американської спецслужби. В іншому епізоді фільму під час бесіди Саула Беренсона і розкритого офіцера російської розвідки Івана Крупіна Саул допускає, що цей прийом з мертвим хлопчиком точно був підлаштований Росією, що аргументує застосуванням схожого прийому Росією на території українського Донбасу в 2014 році. Справді в 2014 році на одному з російських телеканалів мешканка Слов’янську Галина Пишняк розповідала про звірства української армії, в тому числі про хлопчика, якого прибили до дошки, що стало черговим кроком Росії для дискредитації ситуації в Україні [4]. В 2019 році розвідувальні органи США ліквідували засновника і лідера терористичної організації ІГІЛ Абу Бакр аль-Багдаді [5]. Паралель можна також провести з епізодом серіалу, коли американські розвідувальні органи ліквідували голову терористичного осередку Абу Назіра (до речі, в дійсності також існував іракський терорист на ім’я Абу Сулейман ан-Насір).

 

Висновок

Отже, підсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновок про те, що розвідкаце широке поняття, діяльність якого починається зі збирання інформації і завершується донесенням кінцевого продукту у вигляді розвідувальної інформації до споживачів. Термін «розвідка» можна трактувати по-різному (як інформацію, як процес і як організацію). Як спецслужба, розвідка сприяє здійсненню зовнішньополітичного курсу держави, зміцненню безпеки, обороноздатності, економіки країни. Серед відомих можна назвати ЦРУ в США. ФРС в Німеччині, Головне управління зовнішньої безпеки у Франції тощо.

ЦРУ часто зображується як дещо ідеологізована розвідувальна служба, на додаток до цього воно виступає однією з найвідоміших спецслужб. Однією з причин такого явища є часте зображення цієї спецслужби в кінематографі, яке допомагає людям дізнаватись більше про діяльність розвідувальних органів СІНА, проте часто такому, що не відповідає дійсності. На прикладах деяких фільмів можна прослідкувати, що ЦРУ і Голівуд тісно взаємодіють, Голівуд отримує допомогу від ЦРУ у вигляді «консультацій» щодо сюжету фільмів, а ЦРУ, в цю чергу, має можливість надати такі «консультації», які будуть покращувати імідж розвідувальних органів США.

Проте не варто забувати, що окрім цього такі фільми можуть нести ще й важливу інформацію, яка допоможе кожному охочому хоча б поверхово, але бути обізнаним в діяльності розвідувальних органів.

 

Список використаних джерел

[1] Лекції Гвоздя Віктора Івановича

[2] 24 Інформативні факти про ЦРУ [Електронний ресурс] — Режим доступу: https://uk.mterestrip.com/1009uk-24-informative-facts-about-cia

[3] Телесеріал «Батьківщина»(НоmеІапd) [Електронний ресурс]. 2011. Режим доступу: https://filmix.co/dramy/30419-rodina-jo-serial- 2018.html

[4] Пишняк Г. Галина Пишняк про «розп’ятого» хлопчика [Електронний ресурс] / Галина Пишняк — Режим доступу: https://m.youtube.com/watch?v=KvZ7PqO5PAg

[5] Ліквідація Абу Бакр аль-Багдаді [Електронний ресурс]. — 2019. — Режим доступу: https://www.google.com.Ua/amp/s/www.pravda.com.ua/rus/news/2019/10/28/72З0238/index.amp

 

 

Схожі публікації