1983 — на межі третьої світової

Перша частина інтерв’ю Віктора Гвоздя

 

 

Сьогодні лише старше покоління може пригадати, що відбувалося у вісімдесятих роках минулого століття, переважно стосовно внутрішніх подій в колишньому СРСР. Зокрема, війна в Афганістані, «конвеєр» змін у керівництві компартії, реакція країн соцтабору на виникнення польської «Солідарності», яка поклала початок змін у тому ж таки соцтаборі… Тоді про це усе багато говорилося, але мало хто знав чи здогадувався, наскільки близько світ підійшов до межі, за якою може розпочатися справжня війна. Війна світова, і не схожа на попередню Другу світову, бо можливе застосування ядерної зброї. Ким саме? Тими, хто нею володів на той час. Зрештою, і зараз володіє.

Ось перелік фактів, які у 1983-му році так чи інакше знаменували майбутню світову біду: над східними кордонами СРСР під ракетний удар потрапляє корейський літак Boeing 747; американський президент Р. Рейган під час свого виступу називає СРСР «імперією зла»; Захід готує і розпочинає військові навчання Able Archer… Ну і, ясна річ, пожвавлюється і без того активна діяльність розвідувальних органів, окремі представники яких також опиняються у центрі розвитку таких подій.

Нині їх імена часом згадуються, історики чи дослідники, за потреби, можуть дещо повідомити про роль у важливих спецопераціях того ж Гордієвського, Кехера, Руппа та ін. А ось президент Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел», нещодавно очільник Головного розвідувального управління МО України і згодом голова Служби зовнішньої розвідки України доктор військових наук генерал-лейтенант Віктор Гвоздь розповідає саме про цей, 1983-й рік, розставляючи на належні місця факти, пояснюючи причини тих подій і їх наслідки. І навіть більше, він аналізує їх, щоб передбачити майбутнє, щоб вказати, наскільки небезпечне бездумне брязкання на кордонах України зброєю, включно ядерною.

З цього приводу лише одне запитання до нашої аудиторії: чи багато хто з нас знає, що у листопаді місяці 1983 року за воєнним сценарієм розвитку подій першого ядерного удару, як превентивного, планували завдати по Києву?

Хто це міг виконати, з якого приводу і у якому «контексті» — про це можна дізнатися у частині першій розповіді В. Гвоздя.

Praemonitus, praemunitus.

 

Дивіться частину першу цієї історії:

 

Друга частина інтерв’ю Віктора Гвоздя.

Схожі публікації