Журнал «Бінтел» № 3, 2018 рік

Номер журналу «Бінтел», що надійде нашим передплатникам у вересні, відрізняється помітно від попередніх, але не змістом розміщених у ньому статей, а форматом їх подачі. По-перше, коли він потрапить до ваших рук, то відчуєте його, так би мовити, полегшеність: «Бінтел» вужчий за розмірами, дещо менший за вагою, на обкладинку винесені заголовки основних публікацій. По-друге, він вже не двомовний, як це було раніше. Англійський варіант друкується окремо. Але звертаємо увагу наших шанувальників на збільшений об’єм журнального номера: статті однією мовою з ілюстраціями розміщуються на вісімдесяти сторінках. Сподіваємося, такі зміни читачі сприймуть позитивно.

Щодо змісту нового номера журналу, то тут все залишається так, як ми і обіцяли — публікації стосуються сучасної української геополітики, її історії і ролі видатних українських особистостей, яку вони відігравали чи відіграють у долі Української держави. Про що й нагадує у своєму вступному слові Віктор Гвоздь — президент Незалежного аналітичного центру «Борисфен Інтел», переходячи у своїй розміщеній в журналі статті до теми багатополярності світового устрою, у якій визначає основних гравців сучасної геополітики, досліджує загрози і виклики для України, їх причини і можливі для неї наслідки, аналізує стратегії нацбезпеки таких держав, як США, Китай, РФ, називає регіональних лідерів багатополярного світу, таких як країни ЄС, Росія, Індія, Бразилія, ПАР тощо.

Радимо також читачам звернути увагу на чергову статтю доктора географічних наук Мирослава Дністрянського про українську діаспору. Актуальність порушеної автором теми важко переоцінити, адже сьогодні про перебування українських громадян у закордонні мало просто згадувати на всіх державних рівнях чи озвучувати його як несподівану проблему. Слід набратися мужності і вказати на причини такої «несподіваності». А вказавши, намагатися зробити все для того, щоб її цивілізовано усунути, тобто виправити ситуацію, аби українці відчували комфортне життя у себе вдома, в Україні, а не у далеких чи близьких світах. Що ж до статті «Зарубіжне українство: драматична доля, соціально-демократичні параметри та географічний потенціал», то автор, з притаманною йому виваженістю, аргументовано вказує на мотиви, які зумовили «наявність великої кількості етнічних українців поза межами держави Україна», на історичні і політичні передумови цього так званого процесу, на соціально-політичний і економічний потенціал самої української діаспори, яка може бути корисною не лише завдяки надсиланням зароблених коштів. «…Не менш значущим може бути той факт, — зокрема вказує у своїй статті М. Дністрянський, — що організовані групи українства у перспективі можуть надавати державі Україна більш суттєву підтримку в інформаційній, соціально-економічній, політичній та культурній сферах через впливи на різні середовища країн свого теперішнього проживання». І подає кількість українців, які нині живуть у РФ, Білорусі, Польщі, Словаччині, Румунії, Молдові, Канаді, США, Аргентині, Бразилії, Німеччині, Франції, Великобританії та інших країнах включно з Балканами і колишніми республіками СРСР. «Позитивні приклади національно-державного розвитку в Україні могли б дати нові імпульси у збережені культурної самобутності зарубіжних українців та зміцненні їхньої геополітичної впливовості», — робить висновок автор статті М. Дністрянський.

Ще дві публікації цього номера журналу стосуються історії української геополітики. Під рубрикою «Історія геополітики» доктор історичних наук Ігор Дацків у своїй статті «Перший мир у світовій війні 1914–1918 рр. Умови підписання Брест-Литовського мирного договору між Українською Народною Республікою і Четверним союзом» згадує про події столітньої давності, коли у 1918 році укладався Брест-Литовський мирний договір. А під рубрикою «Школа української геополітики» кандидат географічних наук Володимир Грицевич пише про «Політико-географічні погляди українського вченого минулого століття О. Терлецького в контексті подій та географічних ідей першої половини ХХ століття». Автори між іншим зазначають, що актуальність згаданих публікацій обумовлюється не лише важливістю тих подій, що так чи інакше пов’язані з сьогоденням. Знаменно, що нині відзначаються їх круглі дати, тобто виповнюється сто років, як було підписано Брест-Литовський договір, і 145 років від дня народження О. Терлецького.

І. Дацків, зокрема, пише: «Цікаво, що, об’єктивно осмислюючи сьогодні історію Української революції 1917–1921 років, ми обов’язково зважатимемо на деякі аспекти в умовах підписання Брест-Литовського мирного договору та обставини, за яких українцям довелося звертатися до західних партнерів… Але не менш цікаво, що події столітньої давності дуже нагадують сьогоднішні, демонструючи, за великим рахунком, незавершеність цієї доленосної для українського державотворення теми, а отже і її актуальність». І з цим висновком автора статті важко не погодитися, особливо зважаючи на те, що відбувається на теренах України та довкола неї. Як не можна не вважати актуальними зауваження О. Терлецького, який вказував, що «…В майбутньому, коли Україна стане незалежною, і взявши в своє посідання Кримський півострів, стане міцно на берегах Чорного моря», і щодо цього висновки, які подає автор статті В. Грицевич: «…На думку О. Терлецького, Крим є дуже важливим геополітичним елементом самостійної Української держави. Про що, до речі, слід було пам’ятати її нинішнім очільникам, які брали на себе відповідальність за відновлення її державності і подальший розвиток. А пам’ятаючи, проводити виважену політику, яка б не призвела сьогодні до наших серйозних випробувань, в тому числі воєнних дій».

Під рубрикою «Міжнародна безпека» у журналі надруковано статтю «Туреччина як новий центр сили у світі. Складові успіху, проблеми та перспективи». Її автор військовий експерт Іван Січень аналізує стан справ у нашого південно-східного сусіда, висвітлює його політичні успіхи і економічні прорахунки, звертає увагу на його стосунки з конкурентами, союзниками, партнерами по НАТО, чи, зокрема, зі США і РФ. «Багатовекторна політика дає Туреччині змогу збалансовувати свої інтереси у загальній системі міжнародних відносин, — підкреслює автор статті. — Незважаючи на посилення суперечностей зі США та ЄС, Туреччина дедалі більше постає у вигляді частини Західного світу. Вона вже відіграє помітну роль у забезпеченні європейської та євроатлантичної безпеки». Якими будуть наступні політичні кроки Туреччини в її прагненні стати і залишатися помітним політичним гравцем у сучасному геополітичному театрі подій, зокрема на Близькому Сході, де утворився міцний вузол світових протиріч, — автор аргументовано викладає свої міркування. Щодо подій стосовно України, то автор вважає, що «…нарощування обсягів двосторонніх торговельних відносин з Туреччиною дає змогу Україні компенсувати збитки, що завдали так звані торговельні війни з Росією. Водночас активна позиція Анкари з питань Криму та проблем кримських татар сприяє збереженню постійної уваги світової спільноти до кримської проблеми та посиленню міжнародного тиску на режим В. Путіна».

Під традиційною рубрикою «В гостях у БІНТЕЛ» в журналі розміщено інтерв’ю з Ехардом Бусеком, який нині керує Інститутом Дунайського регіону та Центральної Європи (IDM), а з 1991-го по 1995 рік був на посаді віце-канцлера Австрії. У нього свій погляд на перебіг подій, що спостерігаються у ЄС та світі, про що і повідомляє, відповідаючи на поставлені запитання. А стосувалися вони створення європейської армії, виходу зі складу ЄС такої країни, як Велика Британія, подальшої політики Росії з обранням на посаду президента РФ В. Путіна, реалізації російського проекту «Північний потік–2», а також співпраці деяких австрійських компаній з російським «Газпромом». Поцікавилися ми у нього і про ефективність інвестицій Австрії в економіку України і умовами, за яких ці інвестиції можуть збільшитись. На все це пан Бусек давав змістовні відповіді, які і надруковано в журналі під заголовком «На даний момент реальна небезпека для Європейського Союзу — це уряди держав-членів, оповитих своєрідним егоїзмом, який насправді їх реально не вбереже».

Олег Махно

 

Журнал видається українською та англійською мовами, матеріали не дублюються на сайті
Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел».

Придбати журнал можна в друкованому або електронному вигляді:

Схожі публікації