Сучасні міждержавні та діаспоральні зв’язки України з Аргентиною і Бразилією: міжнародний вимір

Катерина Вакарчук

кандидат політичних наук

 

 

У сучасній проблематиці міжнародної політики така тема доволі актуальна, адже дає змогу усвідомити, у тому числі, наскільки виважено нашій державі потрібно формувати свої зовнішньополітичні цілі і визначати напрями своєї діяльності. Адже якщо, наприклад, президент України останнього разу відвідував ту саму Бразилію ще у 2011 році, то можна констатувати, що країни Латинської Америки тривалий час були поза увагою українських державотворців, негативні наслідки від чого ми не можемо не відчувати вже сьогодні.

І справді, чи можна зараз говорити про міжнародну підтримку України країнами Латинської Америки в російсько-українському конфлікті, зокрема, в темі деокупації Криму, та й взагалі стосовно питань її територіальної цілісності? Очевидно, що протягом останнього десятиліття Україна так і не визначилася з власною зовнішньополітичною стратегією щодо латиноамериканського напрямку, втрачаючи через це можливість досягти бажаного у економіці, культурі, політиці зазначеного регіону.

Почнемо з того, що російська окупація Криму в 2014 році стала для України серйозним викликом у справі формуванні власної системи регіональної та глобальної безпеки. У наступні сім років докладалося чимало зусиль для того, щоб повернути кримський півострів. Ефективність започаткованої 23 серпня 2021 року на установчому саміті в Києві «Кримської платформи» покаже час. Але на позитив з приводу такого заходу налаштовує участь у тій конференції урядових делегацій з 45 країн: США, всіх членів ЄС, Грузії, Молдови, Туреччини, Північної Македонії, Австралії, Нової Зеландії, Японії, Канади, Ісландії. Серед присутніх — дев’ять президентів, чотири прем’єр-міністри, 14 голів МЗС, а також інші політики і посли. У саміті брали участь всі країни ЄС і НАТО, країни G7 в повному складі та країни «нормандського формату». За винятком РФ…

Довідково:

«Кримська платформа» — міжнародний координаційний механізм, ініціатором якого виступила Україна, з повернення кримського питання до порядку денного, із захисту прав людини в Криму і сприяння деокупації півострова, зміцнення європейської та глобальної безпеки.

Звісно, створення такого механізму в міжнародній практиці не є новиною, але прикрим фактом стала знову ж таки… повна відсутність серед держав-учасниць латиноамериканських країн. Причин, чому так сталося, є чимало. Але насамперед — через дискредитацію російськими пропагандистськими джерелами в латиноамериканському регіоні образу України та її міжнародного іміджу. А недостатня інформаційна присутність України після 2014 року в таких країнах, як Бразилія і Аргентина, звела нанівець її підтримку не тільки з боку тамтешніх урядових кіл, а й місцевої української діаспори. Ці держави обмежилися лише констатацією фактів, утрималися під час голосувань у Генасамблеї ООН, не намагаючись з’ясовувати причину російсько-українського конфлікту та переводячи його в площину суто внутрішнього питання.

Тому кроки, які зараз Україна робить в цьому напрямку, надзвичайно слушні. Це і зміна послів, і відкриття нових українських представництв в регіоні, і формування нових депутатських груп та комісій, і обговорення теми поновлення українсько-бразильської космічної програми тощо. До речі, станом на 2021 рік Україна налагодила дипломатичні зв’язки з 33 державами регіону, там працюють шість українських посольств, зокрема, в Аргентині, Бразилії, Мексиці, Перу, Кубі та Чилі.

 

Аргентина

У 2014 році Аргентина проголосувала у Раді Безпеки ООН за невизнання підсумків референдуму в Криму (резолюція не ухвалена через накладене Росією вето). Та тодішня очільниця Аргентини Крістіна Кіршнер, маючи приязні стосунки з Москвою, незабаром змінила свою позицію і вже під час наступного голосування з такого питання Аргентина утрималась. Навіть за існуючої добре відомої світові власної проблеми з Фолклендськими (Мальвінськими) островами, Аргентина не змогла протистояти впливу Москви і не відстоювала своєї попередньої позиції. Щоправда, з точки зору міжнародного права Фолкленди — це британська, а не аргентинська територія. Так само, як з точки зору міжнародного права Крим — це українська територія, а не російська. Тому гасло тодішньої президентки Аргентини, що якщо міжнародна спільнота визнала референдум на Мальвінах, то він повинен бути визнаний і в Криму, не витримує критики.

Довідково:

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України № 68/262 була ухвалена 27 березня 2014 року на 68-й сесії Генасамблеї ООН відкритим голосуванням країн-членів ООН, 100 з яких висловилися «за», 11 — «проти», а 58 країн «утримались» [1].

Не зважаючи на те, що практично з 2020 року у Аргентині розпочався новий етап формування зовнішньополітичних орієнтирів, зокрема, переорієнтація на співробітництво зі США, вищезгадана позиція аргентинської політики не змінилася. Це стосується і її позиції під час голосування у 2016 та 2018 роках стосовно порушення прав людини в Криму, мілітаризації Криму, частин Чорного та Азовського морів.

 

Важливе і не менш цікаве питання політичного впливу української діаспори в Аргентині, яка складається з понад 40 українських громадських, культурних, релігійних і молодіжних організацій. Діаспора організовує велику кількість культурно-просвітницьких заходів, пов’язаних з важливими сучасними і історичними подіями в Україні. За останніми даними, в Аргентині проживає від 350 до 500 тис. етнічних українців, які є представниками чотирьох хвиль імміграції та їхніх нащадків. Такою підтримкою своєї діаспори Україна сьогодні нехтувати не може. Тому у 2017–2018 роках відновлено бюджетну програму «Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи з підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України».

Помітну роль у справі з популяризації української культури в Аргентинській Республіці виконують почесні консульства України та централізовані українські громади в провінціях Місьйонес та Чако, за сприяння яких, зокрема, у містах Обера, Апостолес та Посадас (Місьйонес), а також Ресістенсія, Лас-Бреньяс, Саенс-Пенья, Коронель-дю-Грати (Чако) відбувається велика кількість культурно-просвітницьких заходів [2].

У освітянській галузі двосторонні стосунки сторін регулюються договором про дружні відносини і співробітництво між Україною та Аргентиною, угодою про співробітництво в галузі культури, освіти та науки, а також угодою про визнання документів про вищу освіту.

З грудня 2017 року на розгляді аргентинської сторони знаходиться проєкт меморандуму про співробітництво і партнерство між Федерацією футболу України та Асоціацією аргентинського футболу. Започатковане співробітництво між благодійною організацією «Дива серця» (Аргентина-США) та українським благодійним фордом «Діти Чорнобиля за виживання», які упродовж року організували три оздоровчі поїздки з Донецької та Одеської областей до Аргентини українських дітей-сиріт або позбавлених батьківської опіки підлітків. У жовтні 2018 року у м. Буенос-Айрес відбулися ІІІ Літні юнацькі олімпійські ігри, в яких брала участь офіційна делегація України на чолі з президентом НОК України Сергієм Бубкою та міністром молоді та спорту Ігорем Ждановим [2].

Однак такі двосторонні різноманітні культурні і спортивні заходи не завжди спроможні відчутно впливати на суспільну думку і державну позицію Аргентини. Особливо щодо територіальної цілісності України і визнання окупації росіянами українського Криму. Таку діяльність потрібно нарощувати і урізноманітнювати постійно.

Відомо, що в Національному конгресі (парламенті) Аргентини утворена група дружби з Україною, очолювана (з квітня 2018 року) депутатом від провладної партії «Республіканська пропозиція» Х. Р. Енрікесом. Взаємні візити керівників зазначених груп до Києва та Буенос-Айреса відбулись у 2016, 2017 та 2018 роках.

У вересні 2020 року Торгівельно-промислова палата України підписала з Аргентинською палатою торгівлі та послуг меморандум про взаєморозуміння. В онлайн зустрічі з такої нагоди брали участь їх президенти пан Геннадій Чижиков та пан Хорхе Луїс Ді Фіорі, перший віцепрезидент Української палати торгівлі і промислу в Аргентині Маріо Турзі, а також посол Аргентини в Україні пані Єлена Летісія Мікусінська та Тимчасовий повірений у справах України в Аргентині пан Валерій Олефір. Меморандум покликаний закріпити українсько-аргентинські відносини на новому рівні, сприяти розвиткові двосторонніх економічних стосунків у комерційних, інвестиційних та фінансових питаннях. Згідно з даними Державної служби статистики України, обсяг українсько-аргентинської торгівлі товарами у січні–травні 2020 року склав 24,6 млн дол. США, у тому числі експорт — 3,9 млн дол. США, імпорт — 20,69 млн дол. США [3].

 

Бразилія

Ще однією країною, яка реально, як кажуть, задає тон у зовнішній політиці всього регіону, є Бразилія. Саме від неї ми завжди сподівалися відчутної підтримки. Але і тут все склалося не так, як того хотілося. Чому? Бразилія, вступивши до БРІКС у 2001 році, дотримується спільної позиції країн-учасниць такого об’єднання щодо міжнародного порядку денного. Тому не дивно, що Бразилія, зокрема, при голосуванні у Генасамблеї ООН щодо територіальної цілісності України, також утрималася. А федеральний депутат Едуардо Болсонаро, висловлюючи тоді підтримку Україні, вітаючи її намагання долучитися до євроатлантичного світу і відзначаючи особливі двосторонні зв’язки, у тому числі відчутну кількість бразильців українського походження, насамкінець свого виступу зазначив, що його країна прагне мати «дружні стосунки, як з Україною так і з Росією» [4]… Отож очевидно, що тут не обійшлося без активного впливу російської дипломатії, тим більше, що президент України, як ми згадували на початку статті, відвідував Бразилію ще у 2011 році.

Можна констатувати, що ще у 2014 році Бразилія погодилася з анексією Криму, і хоч не публічно, але підтримала агресію Росії проти України. Але того ж року Комісія у закордонних справах та національної оборони Палати депутатів Національного конгресу Бразилії ухвалила резолюцію щодо ситуації в Україні [5], в якій бразильський парламент офіційно підтримав суверенітет та територіальну цілісність України, публічно засудивши окупацію українського Сходу й анексію Криму, як дії, що суперечать міжнародному праву.

Новий склад Національного конгресу Бразилії після виборів у 2015 році активізував роботу групи «Бразилія — Україна», якою надалі керує парламентський прокурор депутат Клаудіу Кажаду, підтримуючи стосунки з діючою у Верховній Раді України групою з міжпарламентських зв’язків з Бразилією. У листопаді 2015 року та у червні і листопаді 2016 року парламентська делегація на чолі з народним депутатом Віктором Романюком відвідувала Бразилію, проводила двосторонні переговори з керівництвом Національного конгресу та МЗС Бразилії, під час яких підтвердила прагнення активізувати співпрацю двох країн [6].

В той же час у грудні 2018 року Бразилія утрималася під час голосування за резолюцію Генасамблеї ООН щодо мілітаризації тимчасово окупованого Росією Криму, а також частин Чорного та Азовського морів.

Однак у 2019 році у Бразилії змінилося керівництво, що обрало курс на зближення зі США, і країна отримала статус союзника США поза НАТО. 24 січня 2019 року в Давосі президент України Петро Порошенко зустрічався з президентом Бразилії Жаїром Болсонару. Оскільки у відновленні повномасштабного двостороннього співробітництва за усіма напрямами зацікавлені обидві сторони, то на зустрічі обговорювалася майбутня торговельно-економічна, наукова та військово-технічна співпраця, яка призупинилася у зв’язку з вищенаведеними фактами. Йшлося, зокрема, про перезапуск промислових, інфраструктурних проєктів. Сторони домовились провести чергове засідання міжурядової комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. І важливо, що президент Бразилії висловив підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.  Зважаючи, що між державами існують давні історичні, культурні, діаспоральні, політичні та економічні зв’язки, був відзначений вагомий внесок української громади Бразилії у справі налагодження і розвитку дружніх відносин та стратегічного партнерства двох країн.

12 листопада 2019 року Комісія у закордонних справах та національної оборони Палати депутатів Національного конгресу Бразилії, за ініціативи її голови депутата Едуардо Болсонаро ухвалила заяву про підтримку територіальної цілісності та державного суверенітету України. Також у заяві засуджуються так звані вибори, організовані Російською Федерацією на тимчасово окупованій території АРК і в м. Севастополі.

У 2020 році поновився діалог у сфері оборонної промисловості в контексті розвитку стратегічних відносин України та Бразилії. Важливо, що Україна і Бразилія погодилися активізувати політичний діалог та співпрацю в сфері оборони. Так, 14 травня 2021 року в Бразилії проведені українсько-бразильські політичні консультації під головуванням тодішнього заступника міністра закордонних справ України Євгенія Єніна та секретаря МЗС Бразилії, заступника міністра з питань двосторонніх відносин з країнами Близького Сходу, Європи та Африки Кеннета да Нобреги. Сторони порушили актуальні питання відносин України та Бразилії, зокрема, щодо тематики політичного діалогу, обміну візитами і збільшення обсягу торгівлі. Також був підписаний меморандум про взаєморозуміння між Інститутом Ріо Бранко при МЗС Бразилії та Дипломатичною академією України ім. Г. Удовенка [7].

Додатковим позитивним кроком можна вважати, що в новій стратегії та указі президента України №448/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про Стратегію зовнішньополітичної діяльності України» є цілий розділ, присвяченій співробітництву з державами Латинської Америки, що є важливим для національних інтересів України [8].

29 вересня 2021 року Кабінет Міністрів схвалив загальнодержавну цільову науково-технічну космічну програму України на 2021-2025 роки. Нагадаю, що події 2014 року дуже відчутно позначилися на цій сфері і фактично українсько-бразильська співпраця у космічній сфері зведена до мінімуму. Голова Держкосмосу Володимир Тафтай зазначав, що спільний з Бразилією масштабний космічний проект «Циклон-4», мета якого — запуск української ракети з бразильського космодрому «Алкантара», зірваний. Верховна Рада України навіть створила тимчасову слідчу комісію для розслідування причин цієї невдачі [9].

Довідково:

На пленарному засіданні Верховної Ради України 10 вересня 2021 року створено тимчасову слідчу комісію для вивчення реалізації космічних проектів «Либідь» та «Циклон-4». Відповідну постанову № 5477 підтримав 281 народний депутат.

Щодо угоди, якою передбачався запуск українських ракет з космодрому в Бразилії, то вона була денонсована у 2016 році. За тодішньою оцінкою КБ «Південне», збитки України внаслідок одностороннього припинення дії угоди Бразилією можуть становити 805 млн дол. США [10]. Офіційна версія припинення робіт за проєктом — вихід з нього Бразилії. І рішення її обґрунтовувалося не економічними, а політичними причинами. До того ж голова Держкосмосу В. Тафтай впевнений, що якихось проблем з боку України не могло бути, бо на момент виходу Бразилії з цього проєкту обладнання вже було виготовлено на близько 80–90 %. Україна була готова продовжувати таку роботу.

22 жовтня 2019 року президент України Володимир Зеленський під час зустрічі в Японії з президентом Бразилії Жаїром Болсонару запропонував перезапустити спільний космічний проект з використанням бразильського космодрому «Алкантара». Крім того, В. Зеленський подякував за підтримку Бразилією територіальної цілісності та суверенітету України та запропонував відновити урядову комісію з питань торгово-економічного співробітництва [11].

Що ж до двосторонніх гуманітарних відносин, то необхідно відзначити, що у Бразилії знаходиться одна з найбільших (понад 500 тис.) українських діаспор. А бразильський штат Парана називають «Малою Україною» тому, що 80 % його мешканців за своїм походженням — українці. У цьому штаті чимала кількість українських церков, історичних дерев’яних будинків з національними кухнями, музеїв, приміщень культури, де можна слухати українську музику [12].

У 2021 році відзначається 130-та річниця початку української імміграції до Бразилії. Цій події присвячено низку цікавих культурних заходів як у нас, так і в Бразилії. А 5 жовтня 2021 року українську мову оголосили офіційною мовою муніципалітету Прудентополіс, що у згаданому бразильському штаті Парана. Таке рішення одностайно ухвалила місцева міська рада, яке підтримали мешканці-нащадки українських іммігрантів з Галичини. Проєкт рішення виніс на голосування депутат Маурісіо Босак, а обґрунтування підготував лідер Українсько-бразильської Центральної репрезентації, адвокат Віторіо Соротюк. До речі, у Прудентополісі, крім португальської мови, найпоширенішою є українська…

* * * * *

З метою інформування українців, а також іноземних партнерів про важливі події в Україні за участю влади та про хід реформ, офіс українського президента презентував новий інформаційний бюлетень OPEN Digest [13]. А наше міністерство закордонних справ створило у 2021 році офіційний сайт України, де інформація подається іспанською мовою. Щонайменше 400 млн іспаномовних громадян, у тому числі з країн Латинської Америки, мають змогу почерпнути саме звідти цікаву і змістовну інформацію про Україну, а не спеціально спотворену з проросійських джерел. Загалом дуже слушно, що просуванням міжнародного іміджу України в світі почали займатися створені у 2014 році міністерство інформаційної політики та у 2015 році управління публічної дипломатії МЗС України. Необхідно також загадати про затверджену концепцію популяризації України у світі [14] та утворений у 2017 році «Український інститут», який поки що не розгорнув своєї діяльності з об’єктивних причин.

Узагальнюючи вищевикладену інформацію, можна констатувати, що просування українських інтересів у регіоні Південної Америки неможливе без налагодження контактів на найвищому рівні. Незважаючи на те, що у рамках ООН сформовано міжнародну коаліцію держав, які активно підтримують Україну в питаннях Криму, позиція південноамериканських країн все ще не змінюється. А ось утворення «Кримської платформи» пожвавило і актуалізувало латиноамериканський вектор зовнішньої політики України.

Щодо подальших перспектив у справі формування позитивного іміджу України у світі, то було б слушно створити офіційне культурно-наукове представництво України на кшталт «Інституту Шевченка». Це дасть можливість зміцнити діаспоральні зв’язки між нами і державами регіону та утворити платформу для обговорення різноманітних науково-популярних тем, організовувати круглі столи, симпозіуми з залученням представників експертних середовищ, як українських, так і закордонних.

 

Посилання:

  1. Resolution adopted by the General Assembly on 27 March 2014. A/RES/68/262. Territorial integrity of Ukraine // United Nations. General Assembly. Sixty-eighth session. Agenda item 33 (b). — URL: https://www.un.org/en/ga/search/view_doc.asp?symbol=A/RES/68/262 (Date of access 13/11/2021);
  2. Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Аргентинською Республікою // https://argentina.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/ukrayina-ta-argentina/342-kulyturno-gumanitarne-spivrobitnictvo-mizh-ukrajinoju-ta-argentinoju;
  3. Українсько-аргентинські відносини виходять на новий рівень // https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/ukrayinsko-argentinski-vidnosini-vikhodiat-na-novii-riven;
  4. Виступ федерального депутата Едуардо Болсонаро // https://brazil.mfa.gov.ua/news/vistup-federalnogo-deputata-eduardo-bolsonaro;
  5. Резолюція Комісії у закордонних справах та національної оборони Палати депутатів Національного конгресу Бразилії щодо ситуації в Україні від 23.04.2014 р. // https://brazil.mfa.gov.ua/news/22016-rezolyucija-komisiji-u-zakordonnih-spravah-ta-nacionalynoji-oboroni-palati-deputativ-nacionalynogo-kongresu-braziliji-shhodo-situaciji-v-ukrajini;
  6. Міжпарламентське співробітництво України з Бразилією // https://brazil.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/mizhparlamentske-spivrobitnictvo-ukrayini-z-braziliyeyu;
  7. Україна та Бразилія домовилися активізувати політичний діалог та співпрацю в сфері оборони // https://mfa.gov.ua/news/ukrayina-ta-braziliya-domovilisya-aktivizuvati-politichnij-dialog-ta-spivpracyu-v-sferi-oboroni;
  8. Указ президента України № 448/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про Стратегію зовнішньополітичної діяльності України» // https://www.president.gov.ua/documents/4482021-40017;
  9. Проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб Державного космічного агентства України (Національного космічного агентства України) та підприємств космічної галузі, зокрема під час реалізації проектів «Либідь» та «Циклон-4» // http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71861;
  10. Звернення трудового колективу КБ «Південне» // https://www.yuzhnoye.com/ua/press-center/news/copy_news__59.html;
  11. Президент України обговорив з Президентом Бразилії можливості нарощування товарообігу між країнами // https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-obgovoriv-z-prezidentom-braziliyi-mozhliv-57953;
  12. Фомін А. В. Україно-бразильські відносини : досягнення і перспективи розвитку // http://dspace.snu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/1586/1/088-092.pdf;
  13. Андрій Єрмак презентував новий інформаційний бюлетень Офісу Президента // https://www.president.gov.ua/news/andrij-yermak-prezentuvav-novij-informacijnij-byuleten-ofisu-71441;
  14. Про схвалення Концепції популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/739-2016-%D1%80#Text;

 

Схожі публікації