Як Китай послуговується прорахунками державного управління федеральних земель Німеччини

Китай все більше підлаштовує субнаціональні відносини під власні інтереси

 

 

 

Відомо, що у Німеччині є міста і навіть земельні общини, що активно розвивають співробітництво з Китаєм, переважним чином розраховуючи на інвестиції та доступ до торговельних ринків. З опублікованого матеріалу кореспондента Максиміліана Калькхофа у німецькому виданні Die Welt можна побачити, як Комуністична партія Китаю використовує такі відносини. Йдеться, зокрема, про розвиток взаємостосунків Китаю з регіональними гравцями у Німеччині, які, маючи юридичне право міжнародної діяльності, припускаються суттєвих помилок у двосторонніх стосунках з Пекіном, який давно стимулює такі контакти, одночасно закликаючи, наприклад, не підтримувати уряд Тибету.

…Субнаціональна дипломатія для Китаю є своєрідним каналом з утвердження власних стратегічних інтересів…

До слова, тибетський уряд перебуває у вигнанні з 1959 року, коли відбулося повстання тибетського народу проти Китаю. А ось у багатьох німецьких містах і громадах цей тибетський уряд, що перебуває у вигнанні, підтримують. Щороку 10 березня перед багатьма офіційними будівлями вивішуються тибетські прапори. За даними «Тибетської ініціативи Німеччини» (Tibet Initiative Deutschland), яка розпочала кампанію такої солідарності в 1996 році, цього року у заходах брали участь майже 450 міст, общин і земельних округів. До речі, кілька років тому до такої акції долучилася понад 1 тис. міст. Сьогодні така активність дещо знизилася. І для цього є конкретна причина. Адже Китайській Народній Республіці відверто не подобається така солідарність з Тибетом. Рік од року китайські дипломати закликають мерів німецьких міст не вивішувати тибетський прапор, повідомляє «Тибетська ініціатива». Цілком можливо, зазначається у Die Welt, що причина зменшення такої активної підтримки тібетців німецькими містами та общинами у тому, що вони прагнуть запобігти зменшенню обсягів китайських інвестицій та туристів.

Субнаціональна дипломатія, тобто дипломатичні відносини з німецькими федеральними землями, містами та общинами, для Китаю є своєрідним каналом з утвердження власних стратегічних інтересів. Такий висновок має місце у розвідці Інституту досліджень Китаю Меркатора (MERICS) у Берліні та на яку посилається автор у згаданому виданні Die Welt.

Довідково:

Інститут досліджень Китаю Меркатора (Mercator Institute for China Studies, MERICS) є провідним німецьким та найбільшим європейським аналітичним центром з ексклюзивним акцентом на Китай. Інститут названий на честь Герарда Меркатора — математика, філософа, теолога, географа та картографа, який зробив вагомий внесок у розвиток картографії.

Інститут MERICS заснований в 2013 році компанією Stiftung Mercator, одним з найбільших приватних фондів Німеччини. У штаті інституту — понад 20 штатних дослідників з усієї Європи. Експерти MERICS регулярно надають експертні оцінки та консультації високопосадовцям, які ухвалюють рішення у державному та приватному секторах усієї Європи. Головний офіс інституту розташований у Берліні.

Згідно з висновками дослідження MERICS, Китай все більше використовує субнаціональне партнерство для відстоювання у Німеччині власних інтересів, насамперед економічних.

 

Загроза промислового шпигунства

Співпраця між Китаєм та німецькими партнерами останнім часом суттєво розширюється. Сьогодні практично кожна з федеральних земель Німеччини, за винятком землі Мекленбург-Передня Померанія, має партнерські відносини з якоюсь китайською провінцією. Налагоджені і двосторонні стосунки між містами-побратимами, різного рівня та інтенсивності мають стосунки близько 115 німецьких громад.

Стимули для німецьких партнерів очевидні: вони сподіваються, що стосунки з Китаєм дадуть їм доступ до величезного економічного ринку, прямих інвестицій і туризму. Але такий обмін не позбавлений ризиків, зазначається у статті Die Welt. Як і субнаціональна дипломатія з будь-якою іншою країною, він приховує в собі загрозу промислового шпигунства, витоку високих технологій, політичного впливу та дезінформації.

Співпраця Китаю з регіональними гравцями у Німеччині
(Дослідження MERICS)

Водночас, згідно з підсумками дослідження Інституту MERICS, діяльність китайських представників у Німеччині досить окреслена, особливо щодо вигідності для Китаю, — він все більше підлаштовує субнаціональні відносини під власні інтереси.

Вступ на посаду лідера держави і компартії Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна ознаменував собою поворотний момент. Зокрема, у дослідженні йдеться, що «з того моменту, як Сі Цзіньпін править Китаєм, субнаціональні відносини між Китаєм та Німеччиною зазнали змін. Змінилися тональність двосторонніх відносин і проблеми, що вирішуються обома сторонами. Обміни стали більш централізованими та такими, що відповідають інтересам китайської сторони».

…Від моменту вступу на посаду лідера Китаю Сі Цзіньпіна почалася зовсім інша гра…

Культурного обміну та співпраці громад сьогодні вже майже немає. Натомість на перший план виходять економічні та політичні теми. Все частіше китайські гравці презентують власні проекти, для яких вони вишукують винятково німецькі фінанси. Автор дослідження аналітичного центру MERICS Родерік Кефферпютц заявив виданню Die Welt, що «від моменту вступу на посаду лідера Китаю Сі Цзіньпіна почалася зовсім інша гра».

Оскільки у відносинах між Китаєм і Німеччиною існує певна структурна асиметрія, то китайці мають змогу забезпечувати свої стратегічні інтереси за допомогою згаданої субнаціональної дипломатії. А саме: централізована китайська система державного устрою вступає у контакт з федеральною німецькою системою.

На відміну від Німеччини, вказує Р. Кефферпютц у своєму дослідженні, Китай проводить субнаціональну дипломатію на централізованій державній основі. Наприклад, китайські міста повинні спочатку дістати дозвіл від держави, перш ніж встановлювати партнерські стосунки з окремими містами у Німеччині, а ті, навпаки, мають право самостійно встановлювати у таке партнерство.

Згідно з дослідженням MERICS, китайська субнаціональна дипломатія може залучати і зовнішніх гравців. У Китаї більшість компаній є державними. І навіть існуюча невелика кількість приватних китайських компаній також знаходяться під впливом Комуністичної партії Китаю, що послідовно здійснюється через внутрішні партійні осередки.

 

Інтереси великого Китаю

Слід розуміти, що окремі громадяни та громадські організації Китаю за законом зобов’язані співпрацювати з органами безпеки. Тому, йдеться у дослідженні MERICS, завжди існує ймовірність того, що вони будуть змушені зважати на державні інтереси. «Дехто в Німеччині, здається, вірить, що Китай з його субнаціональною дипломатією переслідує лише локальні інтереси, — зазначає автор дослідження Р. Кефферпютц. — Але це не так. У той час, як німецькі общини та федеральні землі піклуються про свої місцеві інтереси, Китай відстоює свої глобальні великодержавницькі цілі».

Контейнер з Китаю у морському порту міста Дуйсбург. Пекін переймається у Німеччині власними стратегічними інтересами

Експерт аналітичного центру MERICS Р. Кефферпютц добре орієнтується у проблематиці субнаціональної політики, бо до роботи у MERICS працював заступником керівника департаменту фундаментальних політичних завдань та стратегії в уряді федеральної землі Німеччини Баден-Вюртемберг. У своєму дослідженні Р. Кефферпютц дає практичні рекомендації державним та місцевим осередкам з проблематики Китаю. Так, земельні уряди федеральних земель і великі німецькі міста повинні розробити власну стратегію відносин з Китаєм, покращити комунікацію та координацію на державному та місцевому рівнях, зокрема, взаємодіяти з органами безпеки земельного та федерального рівнів.

…Користуючись недосвідченістю німецької сторони у переговорних процесах, Пекін створює підґрунтя для подальшого розширення своїх геополітичних впливів…

До того часу, поки це не буде братися до уваги, зазначається у Die Welt, німецький федералізм буде грати на користь Пекіна. А відсутність належної інформації та досвіду у багатьох органах управління низового рівня Німеччини дозволятиме китайським гравцям «обкрадати» їх у переговорному процесі. Користуючись такою недосвідченістю німецької сторони у переговорних процесах, Пекін створює підґрунтя для подальшого розширення своїх геополітичних впливів у цій найбільш економічно розвиненій країні Європи.

Федеральний уряд Німеччини за часів канцлера Ангели Меркель не достатньо приділяв уваги загрозам «повзучої економічно експансії» Китаю всередині ФРН. А така експансія раніше була успішно випробувана та застосована Китаєм в інших країнах світу, включно з європейськими. І це — реальність.

Публікування таких досліджень у популярному німецькому виданні може свідчити про те, що у Німеччині починають усвідомлювати новітні загрози, на які повинні зважати майбутній федеральний канцлер, федеральний уряд та керівники земельних урядів. І більш ретельно підходити до роботи з партнерами, зокрема, які представляють Китай. Зрозуміло, погоджуючи зміст такої співпраці з офіційними органами безпеки Німеччини.

Про автора дослідження:

Родерік Кефферпютц очолює лабораторію MERICS, яка співпрацює з аналітичними центрами та зовнішніми партнерами. Зокрема, як старший аналітик досліджує геоекономіку та відносини ЄС із Китаєм.

Свого часу був заступником керівника департаменту політики та стратегії в уряді федеральної землі Баден-Вюртемберг. У цій ролі він, серед іншого, був спічрайтером прем’єр-міністра землі Вінфріда Кречмана та членом численних міжміністерських робочих груп з економічних та інноваційних тем. Тривалий час працював у Брюсселі, також — як керівник офісу євродепутата Рейнхарда Бютікофера, голови делегації Європейського парламенту по зв’язкам із Китаєм.

Він є членом правління Green European Journal. Закінчив курс досліджень Росії в Оксфордському університеті.

 

 

Схожі публікації