«Штрафна рота»: Збройні сили Росії як продукт путінського режиму

Підводна частина «айсбергу» російських проблем становить смертельну загрозу для самої Російської Федерації

 

Іван Січень

Втеча російських військ із Херсону дійсно стала ще одним переломним моментом у війні Росії проти України на нашу користь. Це, звичайно, усвідомлює і Москва, яка намагається хоч щось зробити для того, аби вплинути ситуацію. Як завжди, це «хоч щось» втілилося лише у новий набір громадян до російської армії, що виконується у формі відкритої або прихованої мобілізації. При цьому більшість із таких мобілізованих гине, отримує поранення чи здається у полон вже через кілька діб після прибуття на фронт. І це лише «верхівка айсбергу» російських проблем. Набагато більшою є підводна частина того «айсбергу», що, по суті, становить смертельну загрозу для самої Російської Федерації.

 

…Проблеми збройних сил Росії стали глобальними. А те, що відбувається на фронті, стає для росіян справжнім жахіттям…

Ситуація на фронті в Україні стає все більш парадоксальною за змістом. Так, з липня поточного року Росія намагається прорвати нашу оборону під Бахмутом, Авдіївкою та Мар’їнкою у Донецькій області. Нічого з цього у неї не виходить. Але виходить у нас! Як відомо, з того ж самого часу українські війська звільнили східну частину Харківської області та західну (правобережну) — Херсонської. І відвоювали більше десятка населених пунктів на нашій Луганщині.

З цього можна зробити єдиний висновок: проблеми збройних сил Росії стали глобальними. А те, що відбувається на фронті, стає для росіян справжнім жахіттям, що навіть не приховується у російських ЗМІ.

Всім відомо, що мобілізовані до війська призовники змушені купувати військові однострої, амуніцію та сухпайки за власний кошт. Це ще можна якось пояснити і зрозуміти. Однак на фронті, у військових частинах, куди вони потрапляють через два-три дні, у них все придбане власним коштом відбирають. Натомість видають предмети одностроїв та амуніції, що зняті з загиблих чи поранених. В мережі Інтернет можна побачити інструкцію часів Другої світової війни, як це у той час робилося на полях боїв.

Приблизно таке ж відбувається на тренувальних таборах, куди відправляють декого із мобілізованих. Там нестатутні стосунки проявляють себе у повну силу. Бійки між різними категоріями військовослужбовців давно вже не є новиною. У російських ЗМІ систематично повідомляється, як покалічених під час таких бійок випроваджують додому. Там багато хто і помирає, однак це не псує «офіційну статистику» міністерства оборони РФ.

Втім, нещодавно на полігоні у Бєлгородській області стався збройних інцидент на підґрунті міжрелігійних стосунків. Загинули 12 військовослужбовців, призваних із запасу, а також кадровий офіцер. Їх усіх вбив громадянин Таджикистану. Виникає цілком слушне запитання: як він опинився у російській армії та ще і в рамках підготовки її нових підрозділів до війни проти України?

…Міноборони Росії вже давно переклало свої обов’язки з забезпечення мобілізованих на них самих та на місцеві органи влади…

Міністерство оборони Росії вже давно переклало свої обов’язки з забезпечення мобілізованих на них самих та на місцеві органи влади. Як вони самотужки себе забезпечують — про це ми вже писали. Керівництво російських областей та інших регіонів демонструє свою готовність надавати призваним всіляку допомогу. Однак це є не більш, ніж самопіар та прикриття корупційної діяльності, а то й відверто кримінальних дій. Яких?

Наприклад, з федерального бюджету областям та регіонам виділяються відповідні кошти. На місцях, замість того, аби придбати чи виготовити якісні речі для своїх військовослужбовців, просто закуповують усілякий мотлох. Зокрема, китайські гумові калоші зі штучними утеплювачами, що видаються за «найкращі чоботи для військових російського виробництва». А виділені із державного бюджету кошти… просто розкрадаються.

Розграбовується також і та допомога, що надходить із російського тилу для мобілізованих осіб. Ось лише один красномовний факт. Із Республіки Комі до військових частин у Бєлгородській області надійшла чергова партія одягу, термобілизни, взуття і продовольства. По дорозі до місця призначення майно з продовольством вкрали, замінивши його ганчір’ям.

Відвертою фікцією можна назвати діяльність так званих російських волонтерів. Вони нібито збирають речі для військових, але зібране здебільшого є «секондхендом», який нікому не потрібен.

…Російські збройні сили вже перетворилися на велику «штрафну роту», де зібралися здебільшого покидьки. Вони і є продуктом та віддзеркаленням путінської влади…

Ще більші проблеми спостерігаються у підрозділах приватної компанії «Вагнер». Як пишуть російські правозахисники, там регулярно стаються позасудові страти, в тому числі відверто варварськими методами навіть із застосуванням… кувалди. Тільки за підтвердженими даними, так вбито понад 40 осіб, яких звинуватили у дезертирстві чи здачі у полон.

Наразі більшість із вагнерівців — це колишні в’язні, яких, по суті, силоміць забирають до війська із місць ув’язнення чи виправних колоній. Для цього навіть були внесені відповідні зміни до російського законодавства. Згідно з новою редакцією закону про мобілізацію, яка була ухвалена законодавчими зборами РФ і В. Путіним в жовтні поточного року, відтепер до армії дозволяється набирати всіх: вбивць, грабіжників та насильників. Виняток зробили лише для осіб, засуджених за тероризм, за участь у бойових діях проти Росії та за різного роду іншу антиросійську, а точніше — антипутінську діяльність. І це можна зрозуміти. Якщо останнім дати до рук зброю, то вони, скоріш за все, повернуть її проти самого режиму Путіна. Як наслідок, російські збройні сили вже перетворилися на велику «штрафну роту», де зібралися здебільшого покидьки. Вони і є продуктом та віддзеркаленням путінської влади.

…Коли в державі чинні п’ять конкуруючих «армій», то така держава нежиттєздатна…

Хоча і без того путінська влада перебуває на межі краху. Ми вже звертали увагу, що коли в державі чинні п’ять конкуруючих «армій», то така держава нежиттєздатна. Про дві перші згадувалося вище. Третьою та четвертою із таких, як відомо, є кадировці та окремо — інші «іменні» або національні батальйони, що формуються у російських регіонах.

З кадировцями все зрозуміло. Вони виконують в основному функції загороджувальних загонів та грабують мирне населення України. Безпосередньо на фронті вони жодної цінності не становлять, бо насправді воювати не спроможні і лише зображають із себе «крутих вояк». Ми у цьому переконалися ще в березні поточного року, коли вони тікали із-під Києва від нашої територіальної оборони.

Ситуація з «іменними» або національними батальйонами дещо складніша. Формально вони можуть входити до складу регулярних з’єднань і частин ЗС РФ — бригад та полків. Але насправді знаходяться у напівнезалежному положенні, діють за якимись своїми планами та, по суті, є бандитськими формуваннями, що також відкрито визнають російські мас-медіа.

…Представники різних національностей Російської Федерації завжди ненавиділи одне одного. І нині це не змінилося…

Як і кадировці, вони здебільшого здатні лише на безчинства стосовно цивільних жителів та не виконують жодного позитивного для Росії впливу на обстановку у війні. Навпаки, вони її ще більше ускладнюють постійними міжусобними чварами. Бо представники різних національностей Російської Федерації завжди ненавиділи одне одного. І нині це не змінилося. Прикладом може бути серія збройних конфліктів на Північному Кавказі у 1990-х роках, а також поширення сепаратизму у низці російських регіонів з переважаючим корінним населенням, зокрема, у Татарстані.

П’ятою «армією» є Росгвардія. За своєю чисельністю вона фактично дорівнює сухопутним військам ЗС Росії, але також неспроможна змінити ситуацію на фронті. Разом з тим Росгвардія і не призначена для цього. Основне її завдання — охорона режиму Путіна. А на окупованих територіях України вона виконує ті ж поліцейські функції, що і в самій Росії. Хоча у нас їм це робити набагато важче, ніж у себе.

Весь потужний ресурс Росгвардії так і не зміг подолати рух опору українців ні на півночі, ні на півдні нашої держави. Саме тому окупанти були змушені залишити Київську, Чернігівську, Сумську, Харківську області, а тепер вже — і правобережну частину Херсонської області. Нічого не може зробити Росгвардія і з нашими ДРГ та партизанами на півдні Запорізької області. А ще і в Криму та у самій Російській Федерації, в тому числі у Брянській, Курській, Бєлгородській, Воронізькій та Ростовській областях.

…Всі ці п’ять «армій» мають кілька спільних рис. Їх особовий склад ніхто по-справжньому не підготовлює та нормально матеріально-технічно не забезпечує…

Так, всі ці п’ять «армій» досить різні, однак мають кілька спільних рис. Їх особовий склад ніхто по-справжньому не підготовлює та нормально матеріально-технічно не забезпечує. Що тут згадувати про морально-бойовий дух всіх російських військовослужбовців…

І на завершення. На сьогоднішній день дві третини бронетанкової техніки Росії вже знищені на фронті в Україні. Приблизно те ж саме сталося і з російською тактичною та армійською авіацією. По суті, ліквідований і Чорноморський флот, який був «гордістю» Кремля та об’єктом його посиленої уваги, особливо з 2014 року — після російської анексії Криму.

Крім того, масова мобілізація людей до армії завдає реальних збитків російській економіці, що пов’язано як з необхідністю значних додаткових витрат, так і з виникненням дефіциту кадрів. Аби їх поповнити, уряд РФ ухвалив рішення про фактичне запровадження трудової повинності для студентів.

…Росія намагається примусити Україну до капітуляції терористичними методами. Однак їй це не допоможе, бо ще більше згуртовує українців…

Саме тому Росія і взялася за масовані ракетні удари по критично важливій інфраструктурі України. На фронті вона нас здолати не може. А відтак, намагається примусити Україну до капітуляції терористичними та іншими варварськими методами. Однак їй це не допоможе, бо ще більше згуртовує українців у протистоянні з підступним агресором.

 

Схожі публікації