Справжні жахи Росії ще попереду

Іван Січень

 

Для Росії 2022 рік закінчиться військовою диктатурою, адже вона ще тримається на старих напрацюваннях, тоді як справжні жахи цієї країни ще попереду. Багато аналітиків порівнюють перебіг подій у РФ з останніми місяцями існування царського режиму. Бо мають для цього підстави. Тому згодом побачимо вибухи громадського невдоволення, накочування хвиль протесту по всій країні, через які розіб’ється федеральна посудина.

Українські захисники та захисниці вже переломили хід війни на нашу користь. На більшості із напрямків не лише зупинили наступ ворога, а й пішли у контрнаступ. Як відомо, після того, як окупантів вигнали з півночі України та Харківської області, наразі наші війська вже звільнили майже половину правобережної частини Херсонської області та почали звільняти північну частину Луганської області. Втім, значення досягнень українських військ набагато більше. Бо вони вже змінили світ. А саме — наочно продемонстрували, як демократія може успішно протистояти тоталітаризму і навіть його перемагати. Ось це і є найголовнішим.

 

…Сили оборони України зі всіма своїми складовими стали однією з найсильніших армій у сучасній історії…

Вже неодноразово писав про геополітичні та інші наслідки війни Росії проти України. Хотілося б знову порушити цю тему в контексті свята Дня захисника та захисниць України, що відзначали минулого тижня. Тим паче, що свято того варте. Останнім часом у нас вражаючі здобутки, тоді як Росія зазнала катастрофічних для себе втрат. Розглянемо їх більш детально.

Наразі Сили оборони України зі всіма своїми складовими стали однією з найсильніших армій у сучасній історії. Вони змогли і успішно протистояти «другій армії світу», якою вважалися збройні сили Росії, і перемогти цю армію на фронтах. Хтось каже, що Росія все ще залишається «великою державою». Вже — ні! Ми позбавили її такого статусу. Після відступу з півночі України та Харківської області Москва вже евакуює свої «державні установи», пункти управління військами, склади боєприпасів та госпіталі з лінії фронту у Луганській області та з правобережної частини Херсонської області. На черзі — південь області Запорізької.

Ясна річ, Російська Федерація все ще може нам відчутно нашкодити. Що вона і намагається зробити нанесенням ракетних ударів по території України. А ще — застосуванням безпілотних літальних апаратів іранського виробництва, бо своїх вона вже не спроможна виробляти. В основному удари завдаються по українських об’єктах критичної інфраструктури, бо саме так Москва намагається компенсувати свої промахи на фронті.

…Досягнення українських військ наочно продемонстрували, як демократія може успішно протистояти тоталітаризму і навіть його перемагати…

Ми поки що не спроможні відбити ці удари, але крок за кроком таку ситуацію виправляємо. Ще на початку повномасштабної війни ми зверталися до наших західних партнерів з проханням закрити українське небо. На жаль, тоді це зробити не вдалося. Бо США разом з європейськими країнами намагалися запобігти надмірному загостренню відносин з Росією, тому і не поспішали з наданням нам необхідного озброєння.

Зараз така проблема вже знята з порядку денного. Після військових поразок Росії наші західні партнери вже її не побоюються. Ми отримуємо практично все, у чому відчуваємо потребу. Німеччина надала нам сучасні комплекси ППО IRIS-T, яких немає навіть у її війську. Іспанія — ЗРК Hawk, що трохи застарілі, але не більше, ніж переважна частина ракет, які Росія запускає в бік України. А щодо решти, то вже найближчим часом у нас будуть американські комплекси NASAMS. Як вважає керівництво України, наша протиповітряна оборона входить в нову еру. Вона стає все більш потужною та включає нові ешелони й рубежі від лінії фронту до глибокого тилу.

…На відміну від України, яку війна згуртувала в єдину націю, Росію вона розколола…

Зовсім інші процеси спостерігаються в Росії. На відміну від України, яку війна згуртувала в єдину націю, Росію вона розколола. Від оточення В. Путіна до пересічних росіян. Хтось з них підтримує продовження війни проти України, а хтось — проти цього. Причому останніх стає щораз більше і більше. Особливо після оголошення в Росії «часткової» мобілізації. За різними даними, з країни вже дременуло від 500 до 700 тис. осіб, які підлягали призову.

Це значно більше, аніж тих, кому мобілізації уникнути не вдалося. Всього до армії забрали близько 90 тис. чоловіків від запланованої кількості у 300 тисяч. Більшість із них змушена придбати військові однострої та амуніцію самостійно на ті 100 тис. рублів, які мобілізовані отримують в якості одноразової допомоги. Дійшло до того, що за ці кошти вони вже і харчуються, купуючи у приватників за 900–1200 рублів армійські пайки, розраховані на один день. Хоча на бляшанках можна прочитати: «не для продажи». Однак, кого це хвилює?

Але те ще не найбільша проблема для російської армії. Вона давно вже втратила єдність, що є найголовнішим острахом для військової сфери будь-якої країни.

Нагадаю, що Сили оборони України також складаються з кількох компонентів. Це суто Збройні Сили, Національна гвардія, Територіальна оборона та спеціальні підрозділи МВС і СБУ. Вони діють за єдиними планами і жодних суперечностей між ними немає і бути не може.

…В Росії існує кілька армій і вони жорстко між собою конкурують… Таке російське військо за жодних обставин перемогти просто не здатне…

В Росії, як завжди, все інакше.

Там існує кілька армій і вони жорстко між собою конкурують. Перша — це ЗС РФ. Наразі вони комплектуються резервістами, у яких не має бажання воювати. Формально до складу збройних сил входять створювані у регіонах Росії так звані національні батальйони. Насправді вони, по суті, є місцевими збройними формуваннями. Особливо це стосується Чечні, де такі батальйони є власною «армією» Р. Кадирова. На фронті вона виконує завдання загороджувальних загонів, що запобігають втечі російських військових із зони бойових дій. Бо ні на що інше кадировські підрозділи не здатні.

Ще однією «армією» є найманці з ПВК «Вагнера» Є. Пригожина. Оскільки у нормальних людей немає бажання там служити, то більша частина вагнерівців складається з в’язнів. Їм обіцяють амністію через пів року та відправляють на передову до штурмових загонів смертників. Однак статусу російських військовослужбовців вони не отримують.

Окрім вищезгаданих у Росії ще є Росгвардія. Це — колишні внутрішні війська МВС, які за своєю чисельністю та складом не поступаються сухопутним військам ЗС РФ. Вона теж «воює» в Україні. Але її головним завданням залишається протидія антивладним заворушенням у самій Російській Федерації. Крім того, Росгвардія використовується Кремлем як противага збройним силам Росії з метою недопущення виходу їх з-під кремлівського контролю.

Саме тому між усіма цими «арміями» вже стаються сутички як на фронті, так і поза ним. В першому випадку йдеться про розподіл награбованого в Україні майна, а також про дії загороджувальних загонів із запобігання спробам прориву втікачів із зони бойових дій. У іншому випадку — про різного роду міжнаціональні й міжрелігійні проблеми у РФ та дії режиму Путіна з протиставлення однієї силової структури іншій.

Наведемо лише два приклади. За офіційними повідомленнями, 15 жовтня ц. р. два таджики розстріляли 11 та поранили 15 росіян на полігоні у Білгородській області. За іншими даними, 22 і 35 осіб — відповідно. А за кілька днів до цього — 8 жовтня — підрозділи дивізії Росгвардії ім. Дзержинського була направлені в центр Москви для блокування будівель Міністерства оборони та Генерального штабу ЗС РФ. Як повідомлялося, тоді йшлося про зняття з посад міністра оборони Росії С. Шойгу та начальника ГШ В. Герасимова, які «відбилися» завдяки підняттю по тривозі підмосковних частин ЗС РФ. Посади свої зберегти їм вдалося. Однак збройні сили Росії та Росгвардія остаточно стали ворогами.

Таке російське військо за жодних обставин перемогти просто не здатне.

І, нарешті, ще кілька висновків стосовно ситуації довкола України.

…Намагання Москви анексувати українські території ще більше консолідувало весь цивілізований світ довкола нашої держави…

Намагання Москви анексувати українські території ще більше консолідувало весь цивілізований світ довкола нашої держави. Ніхто анексію так і не визнав, за ухвалення відповідної резолюції проголосували 143 із 193 держав-членів ООН. Генасамблея ООН засудила російські «референдуми» і спроби анексії українських територій. Зазвичай, окрім таких же країн-ізгоїв, якою є і сама Росія. Це Білорусь, Сирія, Північна Корея та Нікарагуа.

Ядерний шантаж з боку Москви не тільки не налякав США та НАТО, але й, навпаки, сприяв повному оновленню або «перезавантаженню» Північноатлантичного союзу. Насправді він зміцнив свою єдність і потужність. І дав зрозуміти Росії, що рішуче відповість на застосування ядерної зброї проти України. Найбільш чітко це продемонструвала Великобританія. За заявою її керівництва, Лондон може дати таку відповідь навіть без узгодження з НАТО. Про неприпустимість ядерного удару по Україні попередив Москву навіть начебто такий її «стратегічний партнер» як Китай.

…Для Росії 2022 рік закінчиться військовою диктатурою, а справжні жахи цієї країни ще попереду…

На цьому фоні в Росії зростає невдоволення населення: невдалою і безглуздою «СВО»; дикою за своєю природою «частковою» мобілізацією і практичною її реалізацією; гаслом «потерь нет» на тлі похорон по всій країні; невиконанням Кремлем даних обіцянок щодо грошових виплат мобілізованим і військовим; зростанням цін і дефіцитом товарів тощо. Все йде до встановлення військової диктатури. А запровадження воєнного стану практично на всій території РФ — це лише початок. Тому Росію очікують громадські вибухи, виступи протесту в усій країні. Чим закінчується будь-яка диктатура — всім відомо з історії. Так що справжнє жахіття в Росії ще попереду.

А ще, як вже неодноразово згадувалося, агресивна війна Росії проти України консолідувала наше суспільство і зробила його єдиною нацією. І жодні терористичні удари з боку Російської Федерації цьому не завадять.

Разом — переможемо.

 

Схожі публікації