Ситуація стосовно солідарної участі держав щодо підтримки України

Ескалація напруженості між лідерами Німеччини та Франції

20.10.2022 р. «Die Welt», «Frankfurter Allgemeine Zeitung», Німеччина

На тлі загарбницької війни Росії проти України, що точиться у центрі Європи, все більшого значення для демократичних сил Заходу набуває єдність країн ЄС і НАТО на чолі зі США і Великобританією у протистоянні Росії та її президенту Путіну. Адже наміри лідера Кремля набагато перевищують руйнування державності та знищення України як незалежного суб’єкта міжнародного права на мапі світу. Очевидно, що плани Путіна передбачають руйнацію існуючого світу у межах існуючих правових і географічних кордонів, знищення демократичних інститутів і цивілізованої співдружності держав, заснованої на правилах та законах. Останнім часом до гарячої фази війни в Україні додалися відверті погрози застосування Москвою зброї масового знищення людей, що неминуче буде стосуватися всіх держав і народів світу.

На тлі загарбницької війни Росії проти України все більшого значення для демократичних сил Заходу набуває єдність країн ЄС і НАТО у протистоянні Росії.

Тим більше уваги привернуто до лідерів провідних держав Євросоюзу, Німеччини і Франції, які тривалий час здійснюють негласну боротьбу за лідерство та вигідні для себе геополітичні позиції на мапі світу, насамперед в Європі.

Політичні суперечки, що точаться у відносинах між двома лідерами ЄС, останнім часом набули публічного характеру, що викликало стурбованість міжнародних аналітиків та експертів.

Німецьке видання «Die Welt» 20 жовтня ц. р. надрукувало статтю власного запрошеного кореспондента у Парижі Мартіни Майстер (Martina Meister) з висвітленням ситуації, що може мати вплив на перебіг міжнародних домовленостей Заходу, зокрема й стосовно солідарної участі держав щодо підтримки України.

Видання зазначає, що останні події мають ефект дипломатичного землетрусу, оскільки Франція дозволила собі зірвати німецько-французькі урядові консультації. Париж відчуває себе обманутим з кількох напрямів міжнародної діяльності. Водночас, зазначає видання, в одному з інтервю президент Франції навіть зневажливо висловився щодо Німеччини.

«Die Welt» зазначає, що франко-німецькі відносини зараз стрясає незвичайний «подвійний бум». Німеччина і Франція скасували франко-німецькі урядові консультації, заплановані на наступну середу, 26 жовтня ц. р., що мали відбутися у королівському палаці Фонтенбло поблизу Парижу, і перенесли їх на січень наступного року. Речник уряду Німеччини у Берліні Штеффен Хебештрайт (Steffen Hebestreit) в якості причини провалу переговорів та їх відтермінування назвав суттєві розбіжності між Францією та Німеччиною, заявивши, що існує «цілий ряд різних тем переговорів», щодо яких обидва уряди перебувають «ще не настільки близько», щоби «прийти до спільної позиції».

Як правило, зазначає «Die Welt», заздалегідь існує єдність поглядів, коли члени урядів Німеччини та Франції збираються раз на рік на спільну Раду міністрів. Проте цього разу, здається такої єдності не було на цій першій після майже трьох років пандемії невіртуальній зустрічі керівників урядів, а саме, керівника так уряду званої «світлофорної коаліції» Німеччини канцлера Олафа Шольца та нової урядової команди президента Еммануеля Макрона.

Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (ліворуч) та президент Франції Еммануель Макрон більше не мають що сказати один одному.
Джерело: AFP

Німецьке видання, посилаючись на онлайн-журнал Politico зазначає, що, очевидно, що між Берліном і Парижем існують розбіжності з багатьох питань. Спільна декларація про двосторонню співпрацю та прогресивну європейську інтеграцію в різних сферах не готова, оскільки «ключові позиції» є суперечливими та все ще обговорюються.

Журнал Politico цитувало слова членів французького кабінету міністрів перед тим, як Відомство федерального канцлера Німеччини офіційно підтвердило скасування переговорів. Зокрема, у Парижі було відзначено, що «ми не досягаємо достатнього прогресу в певних питаннях переговорів, тому, можливо, переговори на рівні керівників урядів варто відкласти, щоб дати нам більше часу» на підготовку. Альтернативою могло би стати все одно проведення зустрічі, не підписуючи спільної декларації. Проте, зазначає «Die Welt», Берлін, здається, був так само мало поінформований про такі міркування, як і німецький посол у Парижі.

Перш за все, розбіжності викликає питання забезпечення країн енергією. Але навіть у спільних проектах з розробки систем озброєння, зокрема, що передбачають створення французько-німецького бойового літака SCAF і «танка майбутнього», розбіжності та ревнощі між оборонними компаніями призвели до того, що вони вже багато років залишаються так званими «паперовими тиграми». Тобто, такими гравцями, що лише виглядають грізними і небезпечними, але насправді такими не є.

Цілком можливо, що Париж намагався чинити тиск на німецьку сторону, погрожуючи відкласти переговори на рівні урядів. Однак, схоже на те, зазначає німецьке видання, що це не спрацювало. Очевидно, що в Єлисейському палаці відкинули усі загальноприйнятні правила дипломатії. Ситуація, що склалася, є справжнім дипломатичним землетрусом, подвійним приниженням, адже Берлін навіть не був проінформований заздалегідь. Це, вважає німецьке видання, можна трактувати як раптове похолодання у франко-німецьких відносинах.

Все почалося із захисних медичних масок

Сигнал, який посилає Макрон рішенням щодо перенесення термінів проведення зустрічі на рівні керівників урядів обох держав, є фатальним. Це означає, що справи у стосунках між найкращими друзями в Європі насправді обстоять не дуже добре, незважаючи на війну в Україні та відзначення 60-річчя Єлисейського договору, яке має відбутися в січні наступного року.

Довідково. Єлисейський договір
Підписання Єлисейського договору

Єлисейський договір  (Élysée-Vertrag) — договір про дружбу між Францією та ФРН, підписаний президентом Франції Шарлем де Голлем і канцлером Німеччини Конрадом Аденауером 22 січня 1963 року в Єлисейському палаці в Парижі.

З підписанням цього договору Німеччина та Франція заклали нову основу для двосторонніх відносин, що поклали край багатовіковому суперництву.

[згорнути]

 

Вже протягом перших тижнів пандемії коронавірусу французи були здивовані, дізнавшись, що Німеччина закрила свої кордони та ввела заборону на експорт захисних медичних масок. Проте, факт «окремого шляху» Німеччини у боротьбі з пандемією швидко пробачили, оскільки європейська солідарність зрештою перемогла через закупівлю вакцин під орудою ЄС і німецьку поступку щодо спільного боргу. Навіть коли канцлер Олаф Шольц оголосив про намір економічної експансії на 200 мільярдів доларів, Макрон, на відміну від багатьох інших глав держав, стримав критику щодо відсутності солідарності з боку Берліна.

Але тепер президент Франції розкритикував Шольца за те, що Берлін перешкоджає встановленню компенсації за ціни на газ для країн ЄС. Макрон вважає, що Європа наразі переживає «момент істини». В інтерв’ю діловому виданню «Les Echos» президент Франції заявив, що наразі існує європейська солідарність з Німеччиною, і тому «нормально», що Німеччина також має виявляти солідарність з Європою.

Макрон спочатку у м’якому тоні заявив, що «Німеччина перебуває у фазі, коли вона повинна змінити свою модель розвитку, і ми не повинні недооцінювати, наскільки це є дестабілізуючим». Далі президент Франції чіткими словами піддав критиці самостійні зусилля Німеччини: «Кожен, хто хоче бути послідовним, не повинен зосереджуватися на реалізації національних стратегій, а має переслідувати мету європейської стратегії».

Російська загарбницька війна в Україні та гібридна енергетична війна, яку Москва веде проти ЄС, зруйнували старі переконання та хиткий консенсус щодо енергетичної політики між двома країнами-сусідами.

Російська загарбницька війна в Україні та гібридна енергетична війна, яку Москва веде проти Європейського Союзу відтоді, зруйнували старі переконання та хиткий консенсус щодо енергетичної політики між двома країнами-сусідами. Після відмови Німеччини від використання атомної енергогенерації, що зараз вважається в Німеччині помилковим, Берлін і Париж домовилися не блокувати енергетичну політику один одного. Як французька ядерна енергетика, так і німецький імпорт газу отримали схвалення та підтримку від Брюсселя. Але після зупинки надходження газу до Німеччини внаслідок політики Росії Берлін відчайдушно шукає нові джерела імпорту газу.

Іспанія, як країна-імпортер газу, намагається позиціонувати себе на ринку в цій новій боротьбі за дистрибуцію в якості впливового гравця і місяцями чинить тиск на Францію, вимагаючи від неї, щоб вона завершила будівництво трубопроводу Midcat. Цей проект був зупинений у 2017 році через відсутність рентабельності. Між іспанським містечком Гостальрік (Hostalric) і французьким Каркассоном (Carcassonne) бракує добрих 200 кілометрів лінії трубопроводу. Президент Макрон блокує цей проект із зрозумілими аргументами, за якими Берлін припускає намір ядерної держави зірвати іспано-німецькі газові угоди заради власних економічних інтересів.

Схема пролягання трубопроводів газогону Midcat.
З відкритих джерел

Примітно, що проблема газопроводу Midcat стала гострою після навмисного руйнування двох гілок трубопроводів «Північний потік» та виникнення загрози недоотримання газу, Піренейський газогін мав виступити в якості його замінника та забезпечувати газом країни Європи.

Ще на початку жовтня ц.р. нічого не віщувало про якісь серйозні конфлікти та протиріччя у відносинах між європейськими країнами-партнерами. Зокрема, німецьке видання «Frankfurter Allgemeine Zeitung» 05.10.2022 р. повідомляло про проведення економічних переговорів, в яких  Німеччина та Іспанія підтвердили свою підтримку будівництва газопроводу між Іспанією та Францією через Піренеї до 2025 року в рамках низки планів, узгоджених під час урядових консультацій.

Згідно з планами, водень, отриманий із відновлюваних джерел, пізніше транспортуватиметься трубопроводом, хоча Франція виступала проти цієї ідеї.

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес (Pedro Sánchez) під час інтерв’ю для видання FAZ в жовтні 2022 року в Мадриді.
Джерело: Borja Puig de la Bellacasa

Проте розвиток ситуації в Європі, зокрема політика здійснення гібридної війни проти всіх заради себе, що здійснюється Росією, ситуація змінилася. На перший план, вочевидь, виходять егоїстичні національні інтереси та забезпечення енергоресурсами насамперед власних країн.

Деструктивні тенденції у розвитку міждержавних відносин Франції та Німеччини, що відбуваються за поки що невизначеної позиції Іспанії, свідчать про крихкий баланс європейської єдності та домінування економічних чинників над принципами та політичними домовленостями. Такі протиріччя та претензії, висловлені на рівні президента Франції і керівника уряду Німеччини свідчать також, що визріває криза готовності до продовження погодженої політики стримування Росії та готовності європейців йти на певні компроміси. З настанням холодів та нестачею газу криза може призвести до руйнування європейської єдності у протистоянні з Росією та підтримкою України.

Додатковим дестабілізуючим ситуацію в Європі чинником стало повідомлення 20 жовтня ц. р. про відставку прем’єр-міністра Великої Британії Ліз Трасс, яка позиціонувала себе другом України та рішуче виступала проти загарбницької війни Росії.

Ситуація загострюється, як на фронтах війни, так і в тилу поки що мирної Європи.

https://www.welt.de/politik/ausland/plus241673703/Destabilisiertes-Deutschland-Streit-zwischen-Macron-und-Scholz-eskaliert.html

https://www.faz.net/aktuell/newsletter-fruehdenker/spanien-stellt-gas-hilfe-fuer-deutschland-in-aussicht-18363406.html

Схожі публікації