Консервативні партії Австрії

Сергій Польовик

 

 

Діяльність і роль консервативних партій в європейських країнах не можуть не викликати інтерес. Оскільки перелік політичних течій досить різноманітний, то однозначні визначення і класифікація європейських партій цієї групи дещо ускладнені. Та безперечно одне: їх політична діяльність активна. Впливаючи на політику своїх країн, вони можуть спрямовувати і спрямовують громадянське суспільство до набуття певних цінностей. Отож на додаток до розглянутої раніше діяльності німецьких консервативних політичних партій пропонуємо придивитись до європейських партій інших країн, що сповідують ідеологію консерватизму. До австрійських партій — передусім.

 

Австрійська народна партія, АНП (Österreichische Volkspartei, ÖVP), останнім часом її також називають — Нова народна партія Австрії (Neue Volkspartei).

Це — сучасна правоцентристська політична партія, одна з двох найбільших в країні, що стоїть поряд з Соціал-демократичною партією Австрії. Голова партії — нинішній канцлер (голова уряду) Австрії Себастьян Курц.

Партія заснована у квітні 1945 року у Відні, відразу після звільнення австрійської столиці від німецьких військ та відновлення самостійності країни.

З моменту заснування завжди мала своїх представників в обох палатах парламенту Австрії. За кількістю парламентських місць завжди була на першому чи другому місці, і виходячи зі свого впливу та представництва, постійно бере участь або очолює діяльність більшості федеральних кабінетів Австрії.

На рівні федеральних земель (адміністративно-територіальних одиниць) Австрії партія постійно контролює уряди земель з дуже релігійним населенням — Нижня Австрія, Верхня Австрія, Зальцбург, Штирія, Тіроль і Форарльберг.

За своїм політичним потенціалом АНП могла б одноосібно панувати в політичному житті країни, але цьому не сприяє густонаселений столичний регіон, тобто Відень, через надане йому право бути окремою федеральною землею і який є прихильником Соціал-демократичної партії Австрії.

Австрійська народна партія сповідує ідеологію консерватизму, норм християнської демократії. Має свою молодіжну організацію, є членом міжнародних організацій, зокрема авторитетної Європейської народної партії (EPP) та Міжнародного демократичного союзу (IDU).

Довідково:

Європейська народна партія (European People’s Party, EPP) — об’єднана загальноєвропейська політична партія, котра поєднує окремі національні християнсько-демократичні та консервативні партії. Чисельно найбільше загальноєвропейське партійне об’єднання Європи. Заснована в 1976 році. Штаб-квартира партії організації розташована в Брюсселі, Бельгія.

Довідково:

Міжнародний демократичний союз (International Democrat Union, IDU) — міжнародне об’єднання правих політичних партій, які дотримуються консервативної, ліберально-консервативної і християнсько-демократичної ідеологій. Був створений в 1983 році групою видних політичних діячів консервативного спрямування, серед яких були М. Тетчер, Дж. Буш-старший, Г. Коль і Ж. Ширак, для координації політики, обміну досвідом та вироблення єдиної позиції з міжнародних питань. Штаб-квартира організації розташована в Осло, Норвегія.

Свого часу, після парламентських виборів 1999 року, АНП ідеологічно зблизилася з право-популістською Австрійською партією свободи (АПС) та утворила з нею коаліційний уряд. Наближення до ідей лідера АПС Йорга Хайдера, що нагадують фашистські, та створення з нею коаліційного уряду викликало обурення міжнародної спільноти і спричинило часткову втрату АНП електорату, що вилилося у запровадження дипломатичних санкцій стосовно уряду Австрії. Але вже на наступних парламентських виборах партія АНП під керівництвом Федерального канцлера Австрії Вольфганга Шюсселя відновила свої електоральні та іміджеві позиції завдяки виразній перемозі, отримавши 42,3 % місць у австрійському парламенті.

Наразі Австрійська народна партія має 62 з 183 місць у Національній раді (нижній палаті парламенту Австрії, що має назву Федеральні збори) та 22 з 62 місць у Бундесраті (верхній палаті парламенту). Партія утримує 5 з 18 місць в Європарламенті.

На інтернет-сайті партії подається інформація про партійні організації у всіх дев’ятьох федеральних землях Австрії, включно зі столицею Віднем.

Інформація про діяльність регіональних організацій структурована за розділами: склад команди, напрями діяльності організації, умови співробітництва, контактні дані, внутрішня інформація з переліком керівників у всіх регіонах країни та посилання на сторінку у соціальних мережах.

 

Структурні складові частини та відносно самостійні підрозділи партії наступні:

1) Союз фермерів Австрії (Der Bauernbund), який відстоює інтереси населення, що працює у сільському господарстві та орієнтується на дотримання християнсько-гуманітарних цінностей та традицій;

2) Молодіжна Австрійська народна партія (Junge ÖVP) представлена молодими політиками та менеджерами у всіх федеральних землях Австрії, має у своєму складі понад 100 тис. членів партії та відстоює інтереси молоді на всіх рівнях політичного і державного управління;

3) Робітнича організація АНП (Arbeitnehmer-Organisation der Österreichischen Volkspartei, ÖAAB) — це група у складі Трудової палати Австрії, яка здійснює юридичне представництво та боронить інтереси працівників. Заснована у квітні 1945 року, ще до заснування АНП, свого часу брала участь у її створенні;

4) Жіноча організація АНП (ÖVP Frauen), яку очолює колишня член Національної ради Австрії Юліана Богнер-Штраус, яка позиціонує свою організацію «політичною силою для жінок»;

5) Союз пенсіонерів Австрії (Der Österreichische Seniorenbund), діяльність якого проводиться у трьох основних напрямах:

– політичне представництво інтересів громадян пенсійного віку на федеральному рівні та в Європі,

– діяльність центру забезпечення своїх членів на партійному і позапартійному рівні,

– всебічна підтримка та допомога членам союзу на місцевому, земельному і федеральному рівнях;

6) Економічний союз АНП — репрезентує інтереси на місцевому, земельному та федеральному рівнях представників бізнесу, самозайнятих осіб. Його члени, відстоюючи інтереси союзу, беруть активну участь у всіх сферах життя держави, що стосуються інтересів підприємців. Члени союзу працюють у відомстві захисту соціальних прав працівників економіки та у парламенті Австрії. Нараховує у своїх лавах близько 100 тис. членів.

Партія створила розгалужену мережу споріднених організацій, що функціонують на протилежних до конкуруючої Соціалістичної партії Австрії цінностях. До переліку наближених до АНП об’єднань належать:

– Фракція християнських профспілок (Fraktion Christlicher Gewerkschafter FCG) в Австрійській федерації профспілок (Der Österreichische Gewerkschaftsbund, ÖGB);

– Організація католицьких вчителів Австрії (Katholische Lehrerschaft Österreichs);

– Об’єднання «Допомога у власній державі» (Hilfe im eigenen Land). Попередня назва організації — Допомога для австрійських жінок у випадку катастроф (Katastrophenhilfe Österreichischer Frauen, KÖF);

– Організація з надання соціальної допомоги в Австрії (Hilfswerk Österreich);

– Об’єднання науковців (Österreichischer Akademikerbund, ÖAkB), які позиціонують себе в якості правоконсервативного мозкового центру;

– Спілка католицьких студентських організацій та науковців Австрії (Österreichischer Cartellverband, ÖCV) об’єднує близько 50 організацій та нараховує 13 тис. чол. У спілці сповідують релігійні, наукові принципи, принципи поваги до батьківщини, приязності у побуті;

– Об’єднання католицьких студентських позапартійних організацій (Kartellverband katholischer nichtfarbentragender akademischer Vereinigungen Österreichs, ÖKS);

– Об’єднання з проведення заходів для молоді (Österreichische Kinderwelt). Організовує заходи для молоді обох статей віком до 15 років;

– Спілка з надання своїм членам консультацій та правової підтримки з питань житла (Österreichischer Mieter- und Wohnungseigentümerbund, ÖMB);

– Союз школярів Австрії (Schülerunion, SU). Нараховує понад 30 тис. чол., найбільша організація школярів в Австрії;

– Об’єднання християнських вчителів середніх та вищих навчальних закладів Австрії (Vereinigung christlicher Lehrerinnen und Lehrer an höheren und mittleren Schulen Österreichs, VCL). Позиціонує себе незалежним позапартійним та вільним від церковних догм об’єднанням, відкритим для всіх, хто поважає християнські цінності;

– Об’єднання студентів та викладачів в Австрії (Vereinigung christlicher farbentragender Studentinnen in Österreich, VCS). Акцентує на відданості свої членів християнсько-соціальному світосприйняттю. Визначає своїми зобов’язуючими принципами підтримку віри, вітчизни, науки та приязності у побуті.

– Федеральний союз АНП для підтримки жертв репресій (ÖVP-Kameradschaft der politisch Verfolgten). Об’єднує свою діяльність з підтримки жертв репресій з опозиційною Соціалістичною партією Австрії та Союзом жертв концентраційних таборів.

– Політична академія АНП (Politische Akademie der Volkspartei) є навчальним закладом партії. Згідно з її власними визначеннями, вона сприяє «громадянській, політичній та культурній освіті за допомогою семінарів, навчальних курсів, лекцій, публікацій та прикладних досліджень». Академія розташована у віденському палаці Шпрингера (Springer-Schlössl).

На федеральному рівні також функціонує Парламентський клуб АНП (Parlamentsklub der Österreichischen Volkspartei), який в режимі онлайн надає консультації та спілкується з представниками громадянського суспільства з різноманітних сфер.

 

Партія АНП структурована як територіально, так і функціонально. Територіально вона наслідує рівні державної структури федеральних земель, політичних округів, а в деяких випадках також судових округів та муніципалітетів. Функціонально її структура відповідає федеральній структурі держави.

Членство в АНП, як правило, набувається завдяки членству в одній з регіональних організацій. Згідно зі статутом партії, бажаючий може також вступити до партії, ставши членом організації в одній з дев’яти державних земель внаслідок так званого «прямого членства». Однак практично це трапляється рідко. Через свою незначну кількість так звані «безпосередні члени» не мають відповідної групи у внутрішньопартійній владній структурі. Відносини між партією в цілому та регіональними організаціями є предметом багатьох спроб реформ та суперечок, оскільки організації АНП у федеральних землях Австрії часто представляють протилежні інтереси та послаблюють партійну згуртованість у спілкуванні із зовнішнім світом.

Офіційна Інтернет-сторінка партії — https://www.dieneuevolkspartei.at/

 

Австрійська партія свободи, АПС (Freiheitliche Partei Österreichs, FPÖ).

У цієї ультраправої націоналістичної політичної партії Австрії відверто проросійські і пропутінські погляди. Партія є третьою за величиною політичною силою в Австрії після двох найбільших: лівої Соціал-демократичної партії Австрії та помірковано консервативної Австрійської народної партії.

АПС вважається популістською, її часто також відносять до так званих «евронаціоналістічних» партій. Вона виступає за посилення контролю над імміграцією. Лідером партії з 2019 року є Норберт Хофер.

У квітні 2005 року багаторічний голова партії Йорг Хайдер і інші партійні керівники покинули її ряди і створили нову партію — Альянс за майбутнє Австрії (Bündnis Zukunft Österreich, BZÖ).

Історія створення АПС неоднозначна і у її діяльності спостерігаються протиріччя, часом радикального характеру. Партія заснована Антоном Райнталером у березні 1949 року, як Союз незалежних (Verband der Unabhängigen, VdU). Оскільки значна частина населення післявоєнної Австрії була тим чи іншим чином дотичною до фашистської ідеології та діяльності панівної тоді Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), виникла необхідність створити партію, що акумулювала б після денацифікації колишніх членів НСДАП та, водночас, не допустила б їхнього входження до двох провідних партій в Австрії — Австрійської народної партії та Соціалістичної партії Австрії. Створенню Союзу незалежних тоді сприяли соціалісти, керуючись внутрішньопартійними міркуваннями. Головною метою Соціалістичної партії було створити противагу своєму коаліційному партнеру — Австрійській народній партії — в електоральному полі дрібного та середнього австрійського бізнесу, що базувався головним чином у провінції. У подальшому Союз незалежних розпалася. Парію заснували знову і з 1957 року вона входить у політикум країни під назвою Австрійська партія свободи.

Однією з найбільш яскравих постатей в історії АПС та загалом Австрії був представник радикально налаштованих націоналістичних кіл Й. Хайдер. У 1986 році за підтримки крайньоправого крила він став лідером АПС.

З 1970 року Й. Гайдер очолював молодіжне крило партії АПС, був депутатом австрійського парламенту від федеральної землі Каринтія, де став популярним завдяки своїм виступам проти мовних привілеїв для словенської меншини. Після його приходу підтримка АПС на виборах до парламенту зростала, і у 1999 році партія вперше у своїй історії посіла друге місце, набравши 26,9 % голосів і на 400 голосів випередила Австрійську народну партію.

В утвореному коаліційному уряді партій АНП та АПС уряд очолив лідер АНП В. Шюссель. Конфігурація такої коаліції викликала гостру критику в інших європейських країнах, оскільки раніше дотримувалися неписаного правила — утримуватися від коаліцій з ультраправими партіями.

З часів перемоги на виборах 2017 року партія АПС є членом урядової коаліції, яку очолює Федеральний канцлер Австрії С. Курц. В уряді партія АПС контролює Федеральне міністерство оборони та Федеральне міністерство внутрішніх справ Австрії.

До 2014 року партія співпрацювала з партією українських націоналістів — Всеукраїнським об’єднанням «Свобода». Зокрема, на запрошення партії, у листопаді 2008 року Відень відвідав лідер «Свободи» Олег Тягнибок. Партії обмінювались досвідом з проведення виборчих кампаній, а також обговорювали теми ідеології. Після російської анексії Криму партія АПС почала підтримувати Москву. Про це свідчать нинішні тісні стосунки АПС з політичними діячами і партіями Росії. Зокрема, у 2016 році АПС уклала угоду про «Кооперацію та співробітництво» з кремлівською владною партією «Единая Россия».

Штаб-квартира партії — Відень.

Ідеологія — німецький націоналізм, націонал-консерватизм, націонал-лібералізм, євроскептицизм.

Партія має молодіжну організацію — Коло вільної молоді (Ring Freiheitlicher Jugend).

До міжнародних партнерів АПС належать права націоналістична фракція Європарламенту «Європа націй і свобод» (Europe of Nations and Freedom), правляча в Росії «Единая Россия» та Сербська прогресивна партія (Српска Напредна Странка).

Партія має представництво у виборних органах країни: 30 із 183 місць у нижній палаті та 12 з 61 місця у верхній палаті парламенту Австрії. Має також 4 з 19 місць у Європарламенті.

Офіційна Інтернет-сторінка партії — https://www.fpoe.at/.

 

Християнська партія Австрії, ХПА (Christliche Partei Österreichs, CPÖ).

Є нечисленною позапарламентською політичною партією в Австрії, заснованою у жовтні 2005 року.

З 2015 року головою ХПА є колишній фінансовий радник партії Альфред Кучар, який змінив на цій посаді Рудольфа Герінга. У своєму інавгураційному зверненні новий федеральний голова ХПА А. Кучар сформулював наступні пріоритети:

– як федеральний голова ХПА, він разом з партією планує стати голосом для ненароджених та для сімей;

– вимагає встановити чіткі аргументовані позиції партії щодо стосунків із засобами масової інформації;

– для освітньої академії ХПА під керівництвом колишнього федерального голови партії Р. Герінга пропонує у майбутньому визначити нові завдання;

– базова робота з виборцями ХПА відбуватиметься на районному та окружному виборному рівнях, що гарантуватиме успішний збір голосів на підтримку партії під час виборів;

– голова партії буде самостійним у виборі тем для обговорення партійної діяльності і звертатиметься із закликом регулярно надавати інформацію та відповідні пропозиції. Він обіцяє відповідально ставитися до пропозицій членів партії, симпатиків та прихильників.

Партія малопомітна у суспільному та політичному житті Австрії, але останнім часом намагається вийти на новий рівень популярності, співпрацюючи з європейськими партнерами.

ХПА сповідує християнський фундаменталізм (теократію), орієнтована в основному на християнську політику, пропагуючи, зокрема, наступне:

– скасувати дозвіл на одностатеві шлюби;

– надавати батькам право голосувати за своїх дітей;

– зберегти релігійні символи в школах;

– оголосити поза законом аборти, евтаназію, дослідження стовбурових клітин і штучне запліднення;

– захищати віру в Бога-Творця, проголошувати, що важливість цієї віри «вимагає поваги і з боку інших вірувань і атеїстів»;

– відмовитись від подальшої централізації ЄС.

Ідеологія — християнська демократія, соціал-консерватизм, євроскептицизм, консерватизм.

Політична позиція — від правоцентристської до правої.

Партійне гасло — Життя. Цінності. Майбутнє.

Офіційна Інтернет-сторінка партії — https://www.christlicheparteioesterreichs.at/

За повідомленням на офіційному сайті партії, з грудня 2018 року вона є членом Європейського християнського політичного руху.

Довідково:

Австрійські партнери пишаються своїм входженням до Європейського християнського політичного руху (European Christian Political Movement, ECPM) — політичної партії європейського рівня, що об’єднує національні партії з усієї Європи, які поділяють християнські демократичні цінності. Партії-члени ECPM в цілому більш консервативні в соціальному плані та налаштовані більш евроскептично, аніж Європейська народна партія (EPP). ECPM об’єднує партії з християнськими соціальними поглядами. Її ідеологією є християнська демократія, християнське право, соціальний консерватизм. В Європарламенті входить до Альянсу консерваторів та реформістів у Європі (Alliance of Conservatives and Reformists in Europe). У ECPM об’єднуються 30 партій-членів з 16 країн, 4 її представники є членами Європарламенту. Молодіжні рухи об’єднані в організації ECPYouth.

 

Християнське виборче співтовариство, ХВС (Christliche Wählergemeinschaft, CWG).

Християнська ультраконсервативна партія, востаннє брала участь у федеральних виборах 2002 року. Заснована у грудні 1989 року в м. Маріацелль федеральної землі Штирія, на південному сході країни. Розглядає себе як «парасолькову організацію всіх християнських угруповань, що мають аналогічні політичні інтереси». На регіональному рівні бере участь у національних виборах. Нинішній голова партії — Карл Ангерер.

Деякі групи виборців у Баварії в Німеччині, зокрема в окрузі Кам та в земельному окрузі Рот на південному сході Баварії, також носять назву Християнського виборчого співтовариства.

Значущість і політичний вплив ХВС в австрійському суспільстві невисокі. Партія не представлена в Національній раді (нижній палаті парламенту Австрії), в жодному з дев’яти регіональних парламентів федеральних земель Австрії або в муніципальних радах.

Партія виступає за заборону порнографії та проти «духовного та морального забруднення». Закликає «захищати нашу молодь від наркотиків, порнографії, сект, зображень насильства в ЗМІ та інших руйнівних впливів» і застерігає від «полікультурного суспільства», яке вона розглядає як загрозу.

Як частина так званого «руху за право на життя», вона також відкидає право на аборти.

Інша тема ХВС — це свобода мистецтва, яка, на їх думку, заходить занадто далеко. Протягом багатьох років партія бореться за обмеження художньої свободи і закликає внести відповідні зміни до відповідного конституційного закону. Послідовники ХВС мають на меті заборонити «знущання над релігією, богохульство, деградацію та наклеп з боку людей, порнографію, пропаганду насильства та жорстокого поводження з тваринами».

ХВС звинувачує Європейський Союз у корупції та зловживанні владою і прагне підтримувати австрійський нейтралітет. У середньостроковій перспективі висловлюються за «значне послаблення відносин з ЄС», вихід Австрії з ЄС розглядається як довгострокова мета.

Інтернет-сторінка партії http://www.cwglife.at заархівована з 2016 року та наразі не активна.

 

Реформ-консервативна партія Австрії (Die Reformkonservativen, REKOS).

Ця політична партія в Австрії називає себе реформаторською та консервативною.

Заснована у грудні 2013 року у м. Санкт-Пьольтен, столиці федеральної землі Нижня Австрія Евальдом Штадлером. Він заявив на прес-конференції, що на вибори Європарламенту 2014 року піде зі своєю партією REKOS. Раніше у жовтні 2013 року Е. Штадлера виключили зі складу правоконсервативного популістського Альянсу за майбутнє Австрії (BZÖ) з формулюванням «за поведінку, що шкодила партії».

На початковому етапі діяльності партії REKOS її підтримала Християнська партія Австрії на чолі з Р. Герінгом, а також певні кола Молодіжної європейської студентської ініціативи (Junge europäische Studenteninitiative, JES). Щоправда, згодом JES відмовилася від підтримки REKOS та її лідера Е. Штадлера, як і інших партій та кандидатів до Європарламенту. Партія набрала на виборах 1,18 % голосів, не виконавши запланованого мінімуму у 5 %. Після програшу на виборах до Європарламенту подальші плани REKOS успіху в Австрії не мали.

Партія визначає себе відданою «християнській системі цінностей, християнським традиціям Заходу, важливості сім’ї та визнання вільної приватної власності», критично ставиться до ЄС і хотіла б створити альтернативу популістській Австрійській партії свободи та консервативній Австрійській народній партії.

Крім того, партія виступає за захист тварин та «цінність життя», проти «народного отупіння», за яким учні та студенти в Австрії не мають достатньої освітньої підготовки. Партія підтримує впровадження нового елітарного способу мислення в школах та університетах. Політичний термін «правий» повинен бути демонізований, його необхідно ізолювати від правого екстремізму. Крім того, голова партії Е. Штадлер вважає можливим відновлення монархії.

З питань зовнішньої політики REKOS різко критикує західний підхід у ставленні до Росії через українську кризу та застерігає про можливий військовий конфлікт між НАТО і Росією. Вона також закликає до покращення відносин з Росією загалом.

Загалом, партія дуже критично сприймає «централізований» ЄС і вважає, що процес інтеграції слід повернути у протилежному напрямку. Європейський парламент має бути скасований. REKOS також закликає до особливої солідарності з християнськими жертвами внаслідок діяльності «Ісламської держави» на Близькому Сході.

Щодо питань громадського життя, то REKOS вважає сім’ю ядром суспільства, класичний варіант якого «батько, мати, дитина» потрібно відстоювати і зберігати. Особливо критично розглядаються гомосексуальні партнерські стосунки, інтеграція гендерних питань та цілоденна школа. Крім того, рівень народжуваності в Австрії має бути збільшений. Захист життя є принципово важливим для партії; вона в консервативній християнській манері рішуче виступає проти абортів та евтаназії. REKOS категорично відкидає лібералізацію легких наркотиків, таких як канабіс. Традиційні цінності знову повинні бути визнаними, тому іноземні свята та звичаї, такі як Хелловін, відкидаються.

Партія втратила популярність в Австрії в середині 2016 року.

 

Використані джерела:

– Інформаційний портал «Міжвідомча платформа Австрії»: https://www.oesterreich.gv.at/

– Фаховий дидактичний центр з історії, соціології та політичної освіти в університеті Відня: https://www.politik-lernen.at/dl/MMNNJMJKomKkkJqx4KJK/RZ_FDZ_Heft_4_DRUCKsmall.pdf

– Центр розвитку демократії, Відень: http://www.demokratiezentrum.org/bildung/lernmodule/das-politische-system/parteien.html

– Політичний довідник Австрія-Форум: https://austria-forum.org/af/AEIOU/Politische_Parteien

– Інтернет-ресурс «Перелік консервативних партій світу»: https://de.m.wikipedia.org/wiki/Liste_konservativer_Parteien

– Сайт Нової народної партії Австрії: https://www.dieneuevolkspartei.at/

– Сайт Австрійської партії свободи: https://www.fpoe.at/

– Сайт Християнської партії Австрії: https://www.christlicheparteioesterreichs.at/

 

Схожі публікації