Ісламська Республіка після Трампа

Америка повернулась і готова очолити світ

 

 

Вадим Волохов

 

Нова ера в історії Сполучених Штатів Америки розпочинається з 14 грудня 2020 року. Саме цього дня колегія виборників США під час голосування підтвердила перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента країни. Він отримав 306 із 538 голосів виборників, що значно перевищує необхідний для перемоги мінімум у 270 голосів. Його суперник, чинний президент республіканець Дональд Трамп, який досі не визнає своєї поразки, отримав 232 голоси.

Підсумки голосування ще затверджуватиме Конгрес США. Очікується, що спільне засідання Сенату і Палати представників Конгресу США відбудеться 6 січня 2021 року, коли оприлюднюватиметься результат підрахунку. На 20 січня 2021 року призначено інавгурацію Дж. Байдена, який в історії США став 46-м президентом.

Але зараз не про це. Пропоную згадати «доктрину Монро», проголошену у грудні 1823 року, в якій визначалися довготривалі цілі зовнішньої політики США. Подібно до традицій президента Томаса Джеферсона, в цій доктрині закріплено незалежність США від європейських урядів (від «Старого світу»), сформульовано існування двох політичних сфер, визначені принцип невтручання США в європейські конфлікти, запропоновано припинити в Західній півкулі всі колоніальні кампанії.

Важлива деталь цієї доктрини — оприлюднення того, що спроби подальшої колонізації або втручання у внутрішні справи держав, розташованих на обох американських континентах, США розглядатимуть як акт агресії безпосередньо проти них, що служитиме підставою для їх військового втручання. В той же час у доктрині є положення про те, що США не втручатимуться у внутрішні справи існуючих колоній чи європейських країн. Загалом доктрина зводилася до трьох принципів:

  • поділ на сфери впливу Америки і Європи;
  • неколонізація;
  • неінтервенція.
Доктрина Монро

На доктрину Монро зважав весь світ, вона стала ідеологічною основою нового політичного порядку для решти територій Америки і змінила роль Європи в Західній півкулі. За словами демократів та частини республіканців, президент США Д. Трамп вдавався до ізоляціоністської, не слушної для Сполучених Штатів політики. В той же час нині обраний президент Дж. Байден проголосив, що «США повертаються у світ», тобто, дотримуватиметься у зовнішній політиці різнобічності.

Ясна річ, що наразі практично неможливо передбачити кроки Дж. Байдена, себто офіційного Вашингтону щодо Близького Сходу взагалі і Ісламської Республіки Іран — зокрема. Але, зважаючи на заяви нового президента, таки можна намагатися спрогнозувати подальші кроки як США, так і Тегерану, який, покладаючись на обіцянки нового президента Сполучених Штатів, сподівається, що політика конфронтації зміниться на політику діалогу.

«Америка повернулась, — каже Дж. Байден, — вона готова очолити світ, а не ізолюватися від нього, готова сісти на очільне місце, готова протистояти своїм супротивникам, а не відвертатися від своїх союзників, готова відстоювати свої цінності».

Радник Дж. Байдена з питань національної безпеки Дж. Салліван

У своїй статті в журналі Foreign Affairs, оприлюдненій навесні 2020 року, Дж. Байден стверджує, що необхідно повернутися до «ядерної угоди» з Іраном (СВПД). Думку Дж. Байдена підтвердив його радник з питань національної безпеки Джейк Салліван на нараді директорів The Wall Street Journal, наголосивши, зокрема, що нова адміністрація хоче «загнати Іран у ящик» і змусити виконувати умови угоди 2015 року. Тим самим Дж. Байден має наміри частково нейтралізувати збитки від виходу США із СВПД.

Дж. Салліван підкреслив, що повернення США до угоди могло б стати тріггером для зняття санкцій з Ірану та повернуло б йому десятки мільярдів доларів, і навіть більше, стало б платформою для нових перемовин з широкого кола питань. Але при цьому не було навіть якихось натяків, що чинитиме Вашингтон щодо іранської програми балістичних ракет та реагуватиме на його підтримку міжнародного тероризму.

Американські експерти вважають, що Дж. Байдену важко буде обґрунтувати необхідність зняття економічних санкцій проти Ірану, які запроваджені не через його ядерну програму, а в рамках боротьби з тероризмом. Юридично це можна зробити, але при цьому, стверджують вони, Тегерану доведеться зробити досить великі зміни у своїй політиці з підтримки антиамериканських сил в регіоні.

Зрозуміло, що після того, що зробив Д. Трамп в 2018 році, непросто реанімувати угоду. Адже Іран ніколи не повернеться до СВПД «старого формату», а наполегливо вимагатиме укладання нової угоди.

За даними іранської інформаційної агенції Mehr News, саме про це говорив міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф. Зокрема, він наголошував, що оскільки Сполучені Штати порушили резолюцію 2231 Ради Безпеки ООН, тому у них вже немає права виставляти будь-які умови.

Міністр закордонних справ ІРІ М. Д. Заріф

До речі, президент ІРІ Х Роухані і міністр закордонних справ М. Д. Заріф особисто знайомі з Дж. Байденом ще з тих часів, коли він був віце-президентом США. М. Д. Заріф підкреслив, що знає Дж. Байдена біля 30 років і, сівши у крісло президента, той міг би зняти санкції щодо Ірану «трьома указами». І якщо нова адміністрація США це зробить, то «повернення Ірану до ядерних зобов’язань може бути швидким».

Нагадаю, що в 2021 році в Ірані відбуватимуться президентські вибори, і через те, що Х. Роухані вже не зможе обиратись на цю посаду, у М. Д. Заріфа не буде шансів залишитися на посаді міністра закордонних справ. Тому у них та їх прихильників залишається всього якихось півроку, щоб відновити діалог із Вашингтоном.

Верховний лідер ІРІ аятола Алі Хаменеї

Сполученим Штатам повернутись юридично до СВПД не важко. Для цього було б необхідно відкликати рішення Д. Трампа про вихід з угоди, що також повернуло б довіру до США з боку ЄС і Китаю. Але тут справа в Ірані, який після виходу США із угоди, порушив домовленості щодо рівня збагачення урану та його кількості. І навіть більше, в самому Ірані прихильників компромісу з американцями скомпрометовано і буде дуже важко переконати реакційну частину іранського суспільства в тому, що слід знову розпочинати діалог із Вашингтоном. Зважаючи на сучасну політичну систему Ірану, слід обов’язково мати на увазі, що в країні нічого не робиться без благословення Верховного лідера ІРІ аятоли Алі Хаменеї.

Отож, аби Вашингтон був упевнений у серйозності намірів Тегерану з повернення до СВПД і виконання взятих на себе зобов’язань, про це має заявити сам А. Хаменеї. Саме він має підтвердити наміри Ірану боротися за безпеку та стабільність в регіоні і підкреслити готовність офіційного Тегерану працювати зі США.

Вбивство 27 листопада ц. р. іранського вченого Мохсена Фахрізаде також завдало нищівного вдару по позиціях прихильників СВПД. Ми знаємо, що першою реакцією Тегерану на це вбивство було рішення збільшити збагачення урану до рівня у 20 %, що надало б йому можливість досить швидко переопрацювати весь його запас до рівня збройового.

Рази з тим, прихильники нової угоди вбачають у особі Дж. Байдена нові чималі можливості. Причин з цього приводу кілька. По-перше, економічне зростання Ірану, яке чітко визначилось в 2019 році (зниження інфляції та економічне зростанні на 0,5 %) за рахунок більш гнучкого, попри жорсткі економічні санкції, регулювання економіки. Вони вважають, що обрання президентом США Дж. Байдена змінить політику «максимального тиску» на збалансовану політику прагматизму.

По-друге, Тегеран дістав можливість корегувати свою політику з політикою Дж. Байдена в інтересах регіональної стабільності і безпеки. Прихильники діалогу сподіваються, що «Ормузські мирні ініциативи» Х. Роухані можна хоча б частково об’єднати з новими ініціативами США та регіональних держав, включно з «Авраамською угодою».

Довідково:

Ізраїльсько-Еміратський мирний договір, або «Авраамську угоду», було узгоджено Ізраїлем і Об’єднаними Арабськими Еміратами 13 серпня 2020 року.

ОАЕ стала третьою арабською країною після Єгипту (1979 р.) та Йорданії (1994 р.), а також першою країною зони Перської затоки, яка офіційно нормалізувала дипломатичні відносини з Ізраїлем. Одночасно Ізраїль погодився призупинити плани анексії Західного берега річки Йордан.

При цьому Тегерану потрібно буде зважати на позицію Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), який ні за яких умов не поступиться своїм положенням в країні і який є відвертим провідником політики «жорсткої лінії» та активно підтримує стратегію подальшого розвитку співробітництва Ірану з Росією і Китаєм.

Проти нової угоди і зняття санкцій з Ірану, безумовно, будуть виступати Ізраїль і арабські союзники США в регіоні.

Так, 17 листопада ц. р. саудівський принц Туркі бен аль-Фейсал попередив новообраного президента Сполучених Штатів про неможливість повернення США до СВПД без переговорів з арабськими країнами Перської затоки. «Не ігноруйте законні інтереси ваших друзів та союзників в регіоні, бо вони мають бути частиною переговорів і мають бути упевненими, що їх інтереси братимуться до уваги», — наголосив Т. аль-Фейсал.

Слід згадати, що Тель-Авів в 2015 році рішуче виступав проти укладання СВПД, і після оприлюднення намірів Дж. Байдена повернутись до угоди прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху зробив заяву, в якій наголосив на неприпустимості як такого повернення, так і зняття з Ірану санкцій.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Б. Нетаньяху проти повернення США до СВДП та зняття з Ірану санкцій

Таким чином, після 20 січня 2021 року, коли Дж. Байден вступить на посаду президента США, офіційний Білий дім оприлюднить свою близькосхідну політику. Іранові досить важливо вже зараз оприлюднити свою ініціативу щодо укладання нової «Великої угоди». Це надало б йому можливість опосередковано впливати на формування близькосхідної політики Вашингтону та посилити свої позиції. Але до питання політики Сполучених Штатів на Близькому Сході ми повернемося після інавгурації нового президента США.

 

Схожі публікації