Новий курс Європейського Союзу. Плюси та мінуси для України

vraevski

Іван Січень

 

 

Провідні держави та міжнародні організації сьогодні коректують основні напрями своєї зовнішньої політики з тим, щоб вона відповідала динаміці змін геополітичної ситуації у світі. Зокрема, згідно з новими принципами зовнішнього курсу Європейського Союзу, передбачається поновлення повноцінного співробітництва зі США, налагодження відносин з Китаєм, посилення тиску на Росію та розширення підтримки України. У світі до таких планів Євросоюзу ставляться по-різному, а для України вони можуть мати неоднозначні наслідки. Так, з одного боку, новий курс ЄС сприятиме зміцненню України, підвищуватиме її можливості у протистоянні з Росією, а з іншого — не припинить зростання напруженості довкола нашої держави.

 

…Новий курс ЄС сприятиме зміцненню України, підвищуватиме її можливості у протистоянні з Росією, однак не припинить зростання напруженості довкола нашої держави…

Політологи вже зазначали, що 2020 рік став одним із переломних у процесі розвитку сучасної історії. Причиною вважають передусім пандемію COVID-19, яка зіграла роль каталізатора у більшості зі світових проблем у політичній, економічній, військовій та інших сферах. Як стосовно всіх учасників міжнародних відносин змінилася у світі через пандемію і загальна геополітична ситуація, тобто, вона стала більш складною, динамічною і небезпечною за своїм характером.

Зрозуміло, що за таких обставин провідні держави світу та міжнародні організації уточнюють стратегію своїх дій у нових геополітичних умовах. Так, США в березні–квітні ц. р. підготували спеціальні оцінки та доповіді своїх розвідувальних органів про ситуацію у світі та загрози безпеці і інтересам Америки. В НАТО розроблена нова «Стратегія 2030», яку ухвалюватимуть найближчим часом.

Аналогічно чинить і Європейський Союз. Зокрема, основні напрями змін у його політиці обговорювались на зустрічах Європейської ради в березні і травні поточного року. Загалом увага приділялася питанням реагування ЄС на глобальні виклики людству, відносинам зі США, Китаєм, Росією, Україною, Туреччиною та іншими державами, а також європейським проблемам, пов’язаним з напливом біженців, конфліктами в сусідніх регіонах та іншими чинниками.

2020 рік став одним із переломних у процесі розвитку сучасної історії. Пандемія COVID-19 зіграла роль каталізатора у більшості зі світових проблем у багатьох сферах

Стратегічні рішення з такої тематики поки що не ухвалювалися, бо її обговорюватимуть на саміті ЄС в червні ц. р., після чого можна сподіватися на оприлюднення нових принципів зовнішньої політики Європейського Союзу. Хоча саме аналіз виступів та пропозицій учасників щойно згаданих та інших заходів ЄС, а також їх підсумкових документів дає змогу зробити попередні висновки щодо майбутнього курсу Євросоюзу. Слід, зокрема, очікувати, що:

 

ЄС і надалі активно протистоятиме пандемії COVID-19, тобто, країни-члени організації чіткого дотримуватимуться карантинних заходів; нарощуватимуть виробництво та вдосконалення вакцини, а також масово вакцинуватимуть населення; надаватимуть економічну та медичну допомогу найбільш постраждалим країнам.

В той же час, у міру ліквідації пандемії, ЄС знижуватиме карантинні обмеження та відкриватиме свої кордони. Лідери країн-членів ЄС вже підтримали плани зі створення європейського COVID-сертифіката (Digital Green Certificate), що надасть дозвіл громадянам інших країн перетинати кордони Євросоюзу. В той же час ухвалено, так званий, механізм «аварійного гальмування» (“emergency brake” mechanism), що передбачає можливість тимчасового обмеження всіх поїздок до ЄС із третіх країн у випадку погіршення епідеміологічної ситуації.

 

Між ЄС та США у повному масштабі відновлюватимуться відносини, які погіршились за президентства Д. Трампа. Більш детально це питання планують обговорити лідери країн-членів ЄС на зустрічі з новим президентом США Дж. Байденом у рамках його візиту до Європи в червні поточного року для участі у самітах G7 у Великобританії та НАТО в Брюсселі. Зокрема, сьогодні однією з проблем у відносинах сторін, яка потребує вирішення, — створення зони вільної торгівлі між Європейським Союзом та США.

 

ЄС підтримуватимуть збалансовані стосунки з Китаєм. Так, КНР є одним із найбільших торговельних партнерів Європейського Союзу, в той же час його провідні країни помітно занепокоєні відвертою економічною експансією Китаю в Європі. Маються на увазі передусім активні дії КНР з отримання (розширення) доступу до високотехнологічних підприємств, банківської сфери, енергетичного сектору та транспортної інфраструктури європейських країн. Євросоюз продовжуватиме взаємовигідні торговельно-економічні зв’язки з Китаєм, але одночасно завжди буде напоготові протистояти його можливій експансії.

 

Тиск ЄС на Росію посилюватиметься. На теперішній час політика ЄС стосовно Росії базується на п’ятьох основоположних, ухвалених в 2016 році принципах, які передбачають:

  • скасування антиросійських санкцій лише тоді, коли Москва виконає Мінські домовленості;
  • підтримку країн-учасниць програми «Східне партнерство» та розвиток співробітництва з ними;
  • зміцнення стійкості ЄС у протидії гібридним загрозам з боку Кремля;
  • продовження діалогу з РФ лише з тих питань, що цікавлять Європейський Союз;
  • сприяння розвиткові громадянського суспільства у Російській Федерації.

Керівництво ЄС готове дотримуватися таких принципів. Разом з тим спостерігається посилення загроз з боку Росії, яка нарощує масштаби підривної роботи проти Європейського Союзу та його окремих країн-членів. Зважаючи на це, передбачається обов’язкове застосування додаткових, більш дієвих методів впливу на РФ. Зокрема, на думку президента Франції Е. Макрона, політика покрокового запровадження санкцій проти Росії не зовсім ефективна. Тому ЄС повинен розробити нову стратегію дій на російському напрямку на найближчу, середньострокову та віддалену перспективу. Обговорення таких питань у рамках стратегічної дискусії планується на наступному саміті ЄС в червні ц. р.

І хоча є певні розбіжності у поглядах країн-членів ЄС щодо європейської політики стосовно Росії, до підсумкових документів кожного саміту організації включаються положення, якими засуджується агресивний курс Москви, насамперед, її дії проти України.

Росія нарощує масштаби підривної роботи проти Європейського Союзу та його окремих країн-членів

У подальшому співробітництво ЄС з Україною поглибиться, вона отримає допомогу у справі з усунення економічних проблем, проведенні реформ і протистоянні з Росією. Керівництво ЄС твердо стоїть на позиціях щодо підтримки незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також її європейського вибору. Крім того, ЄС разом із НАТО розглядають Україну в якості одного із «наріжних каменів» європейської безпеки.

Зважаючи на такі позиції, планується подальша реалізація всіх програм, передбачених угодою про асоціацію між Україною і Європейським Союзом та іншими домовленостями сторін. При цьому ЄС погоджується з Україною стосовно розширення та доповнення таких програм, а також надання їм більш конкретного змісту.

В той же час у найближчій перспективі надання Україні гарантій її членства у складі Європейського Союзу не передбачається через те, що вона не відповідає критеріям ЄС. Мається на увазі гальмування реформ, провали у боротьбі з корупцією та те, що певна частина населення країни належним чином не підтримує євроінтеграційні процеси.

ЄС разом із НАТО розглядають Україну в якості одного із «наріжних каменів» європейської безпеки

Налагодиться діалог між ЄС і Туреччиною та будуть усунені проблеми у їх відносинах. Так, Брюссель пропонує Анкарі перезавантажити їх відносини, які суттєво ускладнилися останніми роками. Згідно з їх попередньою домовленістю, основу такого процесу можуть скласти:

  • переговори на вищому рівні;
  • модернізація спільного митного союзу;
  • спрощення умов для поїздок турецьких громадян до країн-членів ЄС;
  • продовження терміну дії угоди щодо виділення Євросоюзом фінансової допомоги на утримання сирійських біженців, які перебувають на турецькій території.

Втім, обидві сторони усвідомлюють всю складність досягнення взаємного порозуміння. Причина — в критиці Євросоюзом турецького державного керівництва за порушення в країні демократії, що викликає негативну реакцію європейців.

 

Триватиме реалізація всіх інших заходів, передбачених Спільною політикою безпеки та оборони ЄС, Європейською політикою сусідства та іншими програмами у зовнішній сфері. В цілому ці заходи включатимуть:

  • посилення безпеки Європи від загроз зі східного та південного напрямків (Росії та витоків тероризму, відповідно);
  • поглиблення взаємодії між ЄС та НАТО;
  • протидію незаконній міграції до країн Європейського Союзу, вирішення проблем, пов’язаних із біженцями;
  • розвиток співробітництва з країнами Близького Сходу, Африки та Азії;
  • участь у врегулюванні конфліктів поблизу кордонів ЄС та в інших регіонах.

 

Окрему увагу керівництво ЄС приділяє подіям в Білорусі, а саме — жорсткому придушенню опозиції правлячим режимом на чолі з О. Лукашенком. Черговим приводом для цього став інцидент довкола примусової посадки у Мінську літака ірландської компанії Ryanair, який летів із Афін до Вільнюса по відкритому міжнародному маршруту, перетинаючи повітряний простір Білорусі. З борту літака зняли та заарештували відомого білоруського журналіста і блогера Р. Пратасевича і його подругу, які втілювали низку інформаційних проектів опозиційної спрямованості.

Такі дії лукашенківського режиму у ЄС сприйняли, як остаточний перетин ним «червоних ліній» не тільки у порушенні принципів демократії та свободи слова, але і норм міжнародного права. У відповідь лідери країн-членів ЄС вирішили запровадити нові санкції проти Білорусі, як загального характеру, так і стосовно осіб, причетних до арешту Р. Пратасевича. Крім того, країнам-членам ЄС рекомендовано припинити польоти своїх літаків над Білоруссю, а також заборонити державній авіакомпанії «Белавиа» виконувати транзитні рейси через їх повітряний простір та посадку у європейських аеропортах. Наразі ці рішення вже в процесі виконання.

На додаток до цього низка європейських політиків пропонує поширити дії антилукашенківських санкцій також і на Росію, як основного донора правлячого режиму Білорусі. Зокрема, з такою пропозицією виступив міністр закордонних справ Великобританії Д. Рааб.

В Європі вважають Росію основним донором правлячого режиму Білорусі

На нові принципи зовнішньої політики Європейського Союзу у світі реагують по-різному. Так, їх безумовно схвалюють США, досить прохолодно оцінює Китай і негативно сприймає Росія, з боку якої, як завжди у схожих випадках, обов’язково лунають погрози вжити адекватних заходів.

Все це відчує на собі і Україна. Так, відновлена єдність США та Європи об’єктивно підвищить їх можливість зі стримування Росії, в тому числі і на українському напрямі. Водночас допомога Україні з боку ЄС сприятиме її зміцненню та здатності впевнено протистояти РФ.

…З огляду на неспроможність реально впливати на США та ЄС, РФ намагатиметься «відігратися» на їх партнерах з пострадянського простору, насамперед, на Україні…

Разом з тим погіршення відносин між Росією та Європою в подальшому ускладнюватиме ситуацію довкола України. Ба, навіть, більше: з огляду на неспроможність реально впливати на США та ЄС, РФ намагатиметься «відігратися» на їх партнерах з пострадянського простору, насамперед, на Україні.

Ще одна проблема може виникнути через негативне ставлення ЄС до поглибленого співробітництва України з Китаєм. У підсумку, на додаток до того, що Україна вже опинилася в центрі протистояння між Росією та Заходом, вона може стати і одним із об’єктів суперечностей між ЄС і КНР.

 

Схожі публікації