Життєвий шлях генерала

ГВОЗДЬ
Віктор Іванович

24 травня 1959 р. – 28 травня 2021 р.

 

 

Народився Віктор Іванович 24 травня 1959 р. у Тернопільській області. По закінченні у 1981 р. Київського вищого загальновійськового командного училища ім. М. В. Фрунзе проходив службу в системі військової розвідки у Забайкальському та Прикарпатському військових округах на посадах перекладача окремого розвідувального батальйону на монгольсько-китайському кордоні, командира розвідувальної роти мотострілецького полку, командира розвідувально-десантної роти окремого розвідувального батальйону, офіцера командно-розвідувального центру Розвідувального управління штабу військового округу.

 

У незалежній Україні В. І. Гвоздь з 1991 р. — офіцер розвідувального центру Розвідувального управління штабу Прикарпатського військового округу, в 1993–1995 рр. брав безпосередню участь у миротворчих операціях у складі миротворчої місії ООН UNPROFOR на території колишньої Югославії. Офіцери місії виконували завдання з контролю за ворогуючими сторонами в Хорватії та Боснії і Герцеговині, всебічно підтримували український миротворчий контингент в Югославії. В 1996 р. полковника В. І. Гвоздя призначають першим аташе з питань оборони при Посольстві України в Хорватії та Боснії і Герцеговині (за сумісництвом), з 1999 р. він служить на керівних посадах у Головному управлінні розвідки МО України. В 2000 р. призначається представником Міністерства оборони України при Постійному представництві України в ООН, він стає членом делегації України в Раді Безпеки ООН. З 2003 р. призначається на посаду заступника керівника Головного управління з питань правоохоронних органів, військових формувань Адміністрації Президента України, з 2006 р. — завідувач відділу військово-технічного співробітництва Секретаріату Президента України.

Указом Президента України в січні 2008 р. В. І. Гвоздь призначений начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Під його керівництвом істотно вдосконалюється структура ГУР МО України, яка стає основним органом з виявлення воєнних загроз і викликів національній безпеці держави та надійно захищає її інтереси у жорстких тогочасних зовнішніх умовах, надає вищому керівництву держави ґрунтовні прогнози розвитку ситуації довкола України. Внаслідок перебудови та активізації діяльності всіх підрозділів воєнної розвідки України вдалося підняти на новий рівень її міжнародну співпрацю зі всього спектру питань безпеки з метою отримання більших можливостей у справі протистоянні сучасним загрозам. Через незгоду з поглядами тогочасного військово-політичного керівництва України в питаннях національної безпеки та оборони, розвитку воєнної розвідки та Збройних Сил у серпні 2010 р. генерал-лейтенант В. І. Гвоздь звільнився з лав Збройних Сил.

Гвоздь В. І. має кілька цивільних і військових вищих освіт: у 1997 р. закінчив юридичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка, у 2005 р. — магістратуру Київського університету економіки і права, у 2009 р. — Воєнно-дипломатичну академію. У 1999 р. в Академії Генерального штабу ЗС Туреччини опанував курс з питань участі видів збройних сил у миротворчих операціях, а у 2009 р. — безпековий курс у Школі державного управління ім. Кеннеді Гарвардського університету в США.

Активний учасник Революції гідності, займався питаннями координації безпеки, неодноразово виступав з трибуни Майдану, у т. ч. 1 грудня 2013 р. зі зверненням ветеранів розвідки України. З початком анексії Криму у лютому 2014 р. Віктор Гвоздь призначається на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з контролю за діяльністю розвідок в Україні. З лютого 2014 р. по квітень 2016 р. Віктор Іванович Гвоздь — голова Служби зовнішньої розвідки України, член Ради національної безпеки і оборони України. Він перший в Україні, хто очолював два основні розвідувальні органи: воєнну розвідку — ГУР МО України і політичну розвідку — СЗР України. В найбільш важкі роки анексії Криму та російської воєнної агресії на сході України новому керівництву довелося перебудовувати роботу Служби, запроваджувати нові підходи у організації її діяльності, ухвалювати важкі управлінські рішення з проведення необхідних змін і реформ у СЗРУ, удосконалювати систему всебічного і своєчасного інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття рішень вищого військово-політичного керівництва держави. За ініціативою та під керівництвом В. І. Гвоздя вдалося законодавчо удосконалити правові основи організації та діяльності розвідувальних органів в умовах збройної агресії Росії, відновити втрачену за минулі роки довіру з боку партнерів по НАТО, розпочати процес повноправного входження СЗР України до євроатлантичної розвідувальної спільноти.

З травня 2016 р. В. І. Гвоздь очолював Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень «Борисфен Інтел», створений за його ініціативи у 2012 р. Центр спеціалізується на вивченні, аналізі, оцінках і прогнозі розвитку ситуації у світі та довкола України, її ролі і місця, як важливого суб’єкта світових і європейських процесів, питаннях національної безпеки і оборони України та протидії російській гібридній війні тощо. З 2015 р. Центр видає єдиний в Україні друкований часопис із геополітичних питань — «БІНТЕЛ. Журнал геополітичної аналітики» (українською та англійською мовами), спеціальні його випуски за окремими тематиками (українською, англійською, німецькою та російською мовами). Як керівник Центру, В. І. Гвоздь був постійним учасником і доповідачем на провідних міжнародних конференціях з безпекових питань в Україні та в багатьох європейських країнах.

У 2013 р. В. І. Гвоздь захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата військових наук, а у 2019 р. — доктора військових наук за спеціальністю «Воєнна безпека держави». Він був автором понад 30 наукових праць, монографії «Історичні, правові і політичні аспекти розвідувальної діяльності держави» (2018), книжки «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття» (2017), багатьох публікацій в українських і іноземних виданнях з питань воєнних проблем сучасної геополітики, національної безпеки, оборони і розвідки, ризиків та викликів воєнній безпеці України в сучасних умовах, протидії російській військовій агресії проти України.

Генерал-лейтенант В. І. Гвоздь нагороджений орденами «За заслуги» III ступеня та Богдана Хмельницького III ступеня, багатьма медалями та відзнаками СРСР, України, іноземних держав, нагородами Православної церкви України, йому присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України».

Вільно володів англійською, хорватською, сербською, китайською мовами. В нього залишилися дружина Ольга Сергіївна, двоє дітей та двоє онуків.

 

Схожі публікації