Парламентські вибори в Молдові і як це позначиться на Україні

Молдова відіграє вагому роль в системі економічних та воєнно-політичних інтересів нашої держави

 

 

Юрій Михайленко

На фоні останніх довкола України резонансних подій поза увагою нашої громадськості залишається ситуація в Молдові. Звичайно, вона не вважається провідною країною світу, чи принаймні регіону, однак вагому роль в системі економічних та воєнно-політичних інтересів нашої держави таки відіграє, про що вже йшлося на сторінках нашого сайту. І ось ситуація в Молдові знову починає радикально змінюватися внаслідок перемоги прозахідних сил на позачергових виборах в країні. А тому її необхідно уважно аналізувати і робити висновки.

 

Як ми вже відзначали, Молдова в регіоні є одним із ключових торговельно-економічних партнерів України, важливим центром транспортних комунікацій поблизу нашого південно-східного кордону. Зайве це повторювати, тому віднесемо згадані факти до категорії довідкової інформації, яка може зацікавити когось із читачів.

Довідково:

За підсумками 2020 року товарообіг між двома країнами склав 839 млн дол. США та мав позитивне сальдо для України з перевагою промислової продукції у її експорті.

Основу українського експорту до Молдови складають металеві вироби, електричні машини, паливно-мастильні матеріали, продукція продовольчої, фармацевтичної, деревообробної та будівельної галузей. З Молдови до України надходять продукція рослинництва, вино і спирт.

Через територію Молдови пролягає переважна частина транспортних комунікацій між південною частиною України та Румунією і далі — з Болгарією, Грецією та Балканським півостровом.

Водночас європейський вибір Молдови об’єктивно робить її партнером України на пострадянському просторі. Причому це стосується як розвитку їх двосторонніх зв’язків, так і поглиблення співробітництва в рамках реалізації спільних програм з Європейським Союзом. Це знову ж таки відомо, тому надамо з цього приводу лише коротку довідку.

Довідково:

В 1992 році підписано Договір про добросусідство, дружбу та співробітництво між Україною і Республікою Молдова. А в серпні 1999 року сторони уклали Договір між Україною і Республікою Молдова про державний кордон. В рамках цих документів врегульовано основні прикордонні проблеми.

Тісне співробітництво між Україною та Молдовою відбувається і у міжнародних форматах. Прикладом може бути група ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан та Молдова), що заснована в 1997 році як альтернативний Росії інтеграційний центр на пострадянському просторі. А в 2009 році Україна та Молдова долучилися до програми ЄС «Східне партнерство» — механізму зі зближення Європи з країнами колишнього СРСР. В 2021 році згадані формати співпраці доповнилися «Асоційованим тріо» України, Молдови та Грузії.

Окремим напрямом взаємодії між Україною та Молдовою є спільне протистояння агресивній політиці Москви на пострадянському просторі та в Чорноморському регіоні. Це питання стало особливо актуальним після анексії Росією Криму та організації нею конфлікту на Донбасі, як це колись сталося у молдовському Придністров’ї.

 

Загалом згадані обставини визначають важливість ситуації в Молдові для України. Тим паче, що розвиток подій в Молдові вкрай нестабільний за характером, що пояснюється жорсткою політичною боротьбою в країні. При цьому ані прозахідні, ані проросійські сили Молдови не мають абсолютної переваги, а симпатії електорату здебільшого залежать від повсякденних настроїв населення. Своєю чергою, такі настрої, як правило, формуються економічною ситуацією в країні, здатністю політичних партій проводити ефективні інформаційні кампанії, корупційними скандалами та зовнішньою пропагандою, насамперед, з боку Росії. Тому у Молдові досить часто змінюється керівництво, через що також і змінюються пріоритети її зовнішньої та внутрішньої політики. Причому у багатьох випадках досить радикально. Як це сталося зараз, коли в черговий раз у Молдові загострилася боротьба між проросійськими та прозахідними силами.

Як відомо, за підсумками президентських виборів у грудні 2020 року перемогу святкувала М. Санду, представниця прозахідної партії «Дія і солідарність». Вона перемогла чинного на той час президента країни — лідера проросійської Партії соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ) І. Додона, який був відвертим ставлеником і прихильником РФ.

Розвиток подій в Молдові пояснюється жорсткою політичною боротьбою між проросійськими та прозахідними силами

Відразу ж після перемоги на виборах М. Санду оголосила про відновлення курсу європейської інтеграції Молдови, допустила можливу активізацію військового співробітництва країни з НАТО, а також оприлюднила вимогу щодо виведення російських військ із Придністров’я. Серед зовнішньополітичних пріоритетів Молдови названо розвиток відносин з Україною та Румунією. Так, перший закордонний візит М. Санду відбувся саме до Києва в січні 2021 року.

Довідково:

Основними темами переговорів президентів Молдови та України стали: виведення відносин між двома країнами на рівень стратегічного партнерства; розробка стратегії спільних економічних та політичних проектів; об’єднання зусиль по набуттю членства в ЄС; безпека на спільному кордоні; лібералізація міжнародних перевезень; поглиблення взаємодії з партнерами у Південно-Східній Європі та в Чорноморському регіоні (в тому числі, у рамках реалізації ініціативи «Тримор’я»).

За підсумками переговорів досягнуто домовленості про створення Президентської ради для вирішення питань двосторонніх відносин, а також реалізації низки інфраструктурних та енергетичних проектів, зокрема, щодо будівництва сучасної автомагістралі і мосту через ріку Дністер, збільшення обсягів зберігання природного газу Молдови в українських підземних сховищах, транзиту європейського газу через Молдову до України, відновлення постачання електроенергії з України до Молдови та її транзиту до Румунії.

Разом з тим до останнього часу такі ініціативи М. Санду фактично блокувалися Росією через парламент Молдови, що дозволяли особливості політичної системи країни. Так, в лютому 2021 року проросійським силам Молдови вдалося встановити контроль над вищим законодавчим органом країни у спосіб створення правлячої коаліції у складі парламентських фракцій Партії соціалістів Республіки Молдова та платформи «За Молдову» (включала партію «ШОР» та низку депутатів від Демократичної партії Молдови, які перейшли на її бік).

Довідково:

Лідер партії «ШОР» — молдовський політик та бізнесмен І. Шор, причетний до гучного корупційного скандалу, пов’язаного з розкраданням бюджетних коштів (фактично, фінансової допомоги з боку ЄС). З огляду на це, проти І. Шора відкрили кримінальне провадження, через що він поспішив покинути Молдову. Наразі переховується в Ізраїлі.

Має бізнесові інтереси в Росії, чим та скористалася і спонукала його перейти на бік ПСРМ.

Реалізація такого «плану» дозволила ПСРМ та її спільникам посилити свій вплив також на уряд та Конституційний суд Молдови. Перешкоджаючи діяльності М. Санду, вони прагнули таким чином обмежити її владу. Зокрема, спробували вивести із-під її підпорядкування Службу інформації та безпеки Молдови — головну розвідувальну спецслужбу держави. Все це призвело до політичної кризи, яку свідомо і за підтримки Росії загострювала ПСРМ з тим, щоб відновити владу проросійських сил. Тому в квітні поточного року М. Санду, розпустивши парламент Молдови, призначила дострокові парламентські вибори. Такому рішенню жорстко опиралася ПСРМ, однак М. Санду вдалося подолати цей опір як через Конституційний суд Молдови, так і за допомогою прихильників, які вийшли на акції протесту проти соціалістів.

Підготовка позачергових парламентських виборів в Молдові знову ж таки відбувалася за жорсткого протистояння різних політичних сил та втручання Росії на боці ПСРМ. Незважаючи на це, впевнену перемогу за підсумками голосування 11 липня ц. р. здобула партія М. Санду «Дія та справедливість», яка набрала майже 53 % голосів. Це дозволяє їй самостійно створити парламентську більшість і формувати уряд.

Результати позачергових парламентських виборів в Молдові 2021 року

Парламентськими виборами в Молдові 2021 року фактично завершився процес трансформації влади в країні в плані її переходу від проросійських до прозахідних сил. При цьому М. Санду, по суті, взяла до своїх рук всю повноту владних повноважень, що дає їй змогу реалізовувати свої наміри.

 

Загалом, зміни в Молдові позитивні для України. Насамперед, це стосується виникнення сприятливих можливостей для практичної реалізації домовленостей між М. Санду та В. Зеленським щодо встановлення стратегічного партнерства між двома країнами, які були досягнуті в січні поточного року.

Щоправда, не все так просто, як здається на перший погляд. Росія та її сателіти в Молдові не змиряться з поразкою і намагатимуться відновити втрачені позиції. Головним способом такої боротьби залишатимуться дії з дестабілізації обстановки в країні з метою підірвати владу М. Санду. Зокрема, слід очікувати активізації дій ПСРМ з організації акцій протесту проти М. Санду та її уряду на підґрунті різних місцевих поточних проблем.

Росія та її сателіти в Молдові не змиряться з поразкою і намагатимуться відновити втрачені позиції

Своєю чергою, РФ намагатиметься створити чи посилити такі проблеми, вдаючись до методів підривної пропаганди, застосування вже випробуваних форм торговельно-економічних війн, а також провокування напруженості в зоні Придністровського конфлікту та інших проблемних районах Молдови (передусім, у Гагаузії). Крім того, цілком можливі нові спроби Росії спровокувати ускладнення відносин між Молдовою та Україною.

Окремою проблемою вже для України може стати прорумунська орієнтація М. Санду. По суті, вона вважає Молдову «складовою» Румунії. Незважаючи на те, що подібні її погляди аж ніяк не передбачають відмови Молдови від своєї державності, вони так чи інакше відкривають перспективу для зміцнення позицій Румунії в регіоні. З огляду на плани Бухареста щодо виведення Румунії на рівень одного з регіональних лідерів, це обов’язково використовуватиметься з певною метою, в тому числі і проти України.

…Перемога прозахідних сил в Молдові цілком відповідає інтересам України…

Таким чином, перемога прозахідних сил в Молдові позитивна за своїм значенням для України та цілком відповідає її інтересам. В той же час Молдова ще залишатиметься джерелом нестабільності біля південно-західного кордону нашої держави. При цьому не виключається черговий спалах Придністровського конфлікту або виникнення нових збройних конфліктів на молдовській території з російським втручанням.

Зважаючи на зазначене, виникнення додаткових перспектив для розвитку співробітництва між Україною та Молдовою жодним чином не відміняє необхідності посилювати нашу обороноздатність також на Молдовському, а точніше — Одеському напрямку. Саме це питання і опрацьовувалось під час військового навчання Sea Breeze 2021 за участю України та її західних партнерів.

 

Схожі публікації