Паралельні саміти APEC та G20

Важливість кооперації зусиль у боротьбі з сучасними викликами

 

 

До подій, які помітно визначатимуть двосторонні і багатосторонні відносини країн Європи та Азії, можна віднести віртуальні саміти країн-учасниць APEC та лідерів найбільш розвинених держав G20. Практично за висновками таких заходів формуватиметься як регіональне і трансатлантичне партнерство, так і стратегії забезпечення миру та безпеки. Передусім тому, що там розглядалися питання глобалізованого світу, які так чи інакше між собою пов’язані.

 

1. Саміт APEC

Саміт, під час якого Китай скористався слабкими позиціями США

Глави держав та урядів Азійсько-Тихоокеанського економічного співтовариства (АPEC) погодилися, зважаючи на коронавірус, віртуально зустрітися цього року в Куала-Лумпурі, Малайзія. Журналіст німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung Крістоф Хайн повідомляє, що заклопотані підрахунками голосів, відданих на президентських виборах, та судовими позовами у окремих штатах, які так чи інакше могли позначитися на підсумках голосування, Сполученим Штатам було не до цього саміту.

Довідково:

Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (Asia-Pacific Economic Cooperation, APEC) — форум економік Тихоокеанського узбережжя. Засноване у 1989 році з метою сприяти тісній економічній співпраці та вільній торгівлі країн Азійсько-Тихоокеанського регіону.

Наразі до кооперації входять 21 економіка. Частка країн-членів становить 38 % населення Землі, до 60 % світового ВВП та 47 % міжнародної торгівлі.

У такій ситуації лідер Китаю Сі Цзіньпін скористався можливістю підкреслити домінуючу роль своєї країни і повідомити про утворення нового міждержавного об’єднання, члени якого долучилися до зони вільної торгівлі, внаслідок чого вона стала найбільшою у світі. Інакше кажучи, Пекін зміг зайвий раз підтвердив свої геополітичні позиції, до того ж створивши важелі впливу на країни Азійсько-Тихоокеанського регіону. Не в останню чергу, як було зауважено, для подолання пандемії коронавірусу. Автор статті повідомляє про продемонстровану Сі Цзіньпінем впевненість, що «глобалізація незворотна», а його країна не «роз’єднуватиметься» зі світом, як цього прагне американський президент Дональд Трамп.

Учасники саміту APEC

Китайський лідер заявив, що Азія залишається «основою для глобального зростання», і виступив проти будь-якої форми протекціонізму: «Відкритість дає змогу країні рухатися вперед, тоді як ізольованість стримує її». Його підтримав прем’єр-міністр Сінгапуру Лі Сянь Лун: «Незалежно від того, що відбувається в решті світу, тут, в Азії, домінує рішуча налаштованість до співпраці та збільшення добробуту». А від нової адміністрації президента США Джо Байдена він очікує, серед іншого, більшої підтримки Світової організації торгівлі (СОТ) та АPEC: «Я думаю, що у подальшому за підтримки США буде більше мультилатералістів».

Хазяїн форуму АPEC, прем’єр-міністр Малайзії Мухіддін Яссін також опосередковано згадував про роль Вашингтона. Він заявив, що з огляду на тривалу блокаду СОТ з боку США, ця організація є «першим відправним пунктом для країн, які повинні усунути існуючі у своєму середовищі розбіжності». І підтримав «багатосторонню торгову систему, що базується на встановлених правилах».

Довідково:

Світова організація торгівлі (World Trade Organization, WTO) — потужна впливова міжнародна структура, що здатна виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Заснована у 1995 році. Штаб-квартира — Женева, Швейцарія.
Створена з метою допомогти виробникам товарів і послуг, експортерам та імпортерам у веденні ними бізнесу. СОТ об’єднує 153 члени, з яких 149 — країни та 4 — митні території. Україна увійшла до СОТ у 2008 році.

Далі у німецькому виданні зазначається, що щойно підписаний 15-ма країнами Східної Азії договір «Про регіональне всебічне економічне партнерство» (Regional Comprehensive Economic Partnership, RCEP) можна вважати найбільшою у світі угодою про вільну торгівлю, оскільки нею охоплюється 30 % світового економічного виробництва. Як сказав у своїй промові міністр торгівлі Сінгапуру Чан Чунь Сінг, тепер настав час, коли Європа також повинна нести свою частку відповідальності: «Америка і Китай становлять чверть світової економіки, але вони повинні вирішувати власні внутрішні і двосторонні проблеми. Решта світу, тобто, інші його три чверті, включно з Європейським Союзом та Південно-Східною Азією, також повинні долучитися до справи підтримки глобальної безпеки та економічної співпраці. Провідна роль у світі не може бути відповідальністю або тягарем лише для двох найбільших економік».

В той же час китайський лідер Сі Цзіньпін намагався подати другу за величиною економіку світу [своєї країни] як найважливіший чинник стабілізації за складних часів: «Ми не змінимо свого курсу і не підемо проти світової історичної тенденції, відокремлюючись чи формуючи вузьку групу, до якої не зможуть долучитись інші країни».

Лідер Китаю Сі Цзіньпін

Однак лише за кілька годин до цього, нагадує автор статті, Пекін з раніше невластивою для себе жорсткістю публічно виступив проти Австралії і Японії, хоча вони обидві є учасниками нової угоди про вільну торгівлю RCEP. Лідер КНР змалював зовсім іншу, з комуністичних позицій картину, заявивши: «У сучасному світі, в якому глобалізація є незворотною тенденцією, жодна країна, яка тримає свої двері зачиненими, не може розвиватися».

Сі Цзіньпін підтвердив незмінність китайської політики стосовно подолання пандемії коронавірусу, при цьому відхиливши вимоги урядів США і Австралії у повному обсязі надати інформацію про її спалах. За його словами, «1,4 мільярда китайців, об’єднаних як одна людина, зробили величезний стратегічний внесок у справу протистояння вірусові. Нам вдалося зупинити його поширення і швидко повернути виробництво та стандарти життя до звичної норми».

Та чимало хто в Азії, зазначає автор статті, все ще перебуває за межами таких життєвих стандартів. І про це говорив прем’єр-міністр Сінгапуру, на погляд якого, до 2022 року нові вакцини та щеплення, ймовірно, не матимуть «значного впливу» на поширення коронавірусу. Тому від пандемії ще довго страждатимуть міжнародне сполучення і туризм.

 

2. Саміт G20

Зі змістом і висновками віртуальної зустрічі на вищому рівні 19-ти найбільших економік світу та Європейського Союзу (G20) можна ознайомитися у німецькому друкованому виданні Süddeutsche Zeitung. Через пандемію коронавірусу така зустріч також відбувалася у дистанційному форматі. Країною-організатором цього разу виступила Саудівська Аравія.

Учасники саміту G20

Як завжди на саміт запізнився російський президент В. Путін. Щодо президента США Д. Трампа, то його присутність скоріш за все нагадувала прощання, оскільки він втратив свою посаду за підсумками президентських виборів. Інші учасники саміту, глави держав та урядів, продемонстрували єдність, що давно не спостерігалося і що стало приємною несподіванкою. Практично кожен з учасників наголошував, що його країна готова брати участь у створенні вакцини проти коронавірусу, а також у глобальній вакцинації населення всіх країн. Президент США Д. Трамп не підтримав таку солідарність.

Довідково:

G20 або «Велика двадцятка», до якої входять міністри фінансів та керівники центральних банків 20-ти найбільш економічно розвинених країн світу, де проживає дві третини населення Землі.

Загалом, економіки G20 становлять 90 % світового ВВП та 80 % міжнародної торгівлі.

 

Позиція самовпевненого Д. Трампа позначилася на рішеннях інших учасників

Саудівська Аравія, як країна-господар, намагалася якомога краще організувати спілкування  представників найпотужніших економік світу. Зрозуміло, що пандемія, так чи інакше, але внесла свої корективи до планів Ер-Ріяду, і цим водночас зробила нагальним цей віртуальний саміт.

Король Саудівської Аравії Сальман бен Абдель-Азіз ас-Сауд у своєму вступному слові зауважив: «Пандемія COVID-19 стала для всього світу своєрідним шоком, що і призвело до економічних та соціальних втрат». Тому головним посланням цього відео-саміту має бути заклик «зробити все можливе для подолання кризи за допомогою міжнародної співпраці».

Король Саудівської Аравії Сальман бен Абдель-Азіз
ас-Сауд

У матеріалі німецького видання зазначається, що заклик до співпраці у справі подолання пандемії коронавірусу відверто проігнорував Д. Трамп. Зокрема поки що чинний президент США відмовився співпрацювати з іншими країнами у справі запобігання пандемії, а також забезпечувати вакцинами інші, бідніші країни. Натомість він повідомив, що будь-який пересічний американець, який звернеться з відповідним проханням, матиме змогу отримати вакцину. Адже такі американські компанії, як Moderna та Pfizer, вже розробили ефективні вакцини. Тому американцям не цікаві розроблені німецькою компанією Biontech вакцини.

Висловив Д. Трамп свою позицію і щодо іншої теми саміту — зміни клімату. Він наголошував, що Паризька угода була «дуже несправедливою і односторонньою». Що, до слова, не здивувало федерального канцлера Німеччини Ангелу Меркель, яка заявила, що «ця відмінність у поглядах не можна вважати новиною». А федеральний міністр фінансів Німеччини Олаф Шольц зазначив з цього приводу, що один з учасників саміту вирішив використати його для «зображення своєї величі». Решта учасників саміту намагалися дистанціюватися від такого роду егоїзму. А російський президент В. Путін скористався нагодою і запропонував розроблену в його країні вакцину «Спутник V», підкресливши при цьому, що російські науковці наразі розробляють другу та третю вакцини проти коронавірусу. А ось китайський лідер Сі Цзіньпін повідомив, що КНР дотримується свого зобов’язання зробити вакцини доступними для країн, що розвиваються.

 

Південна Африка нагадує про недоліки у фінансуванні вакцинації та наполягає на скороченні боргу

«Якщо ми об’єднаємося у всьому світі, то зможемо контролювати і впоратися з вірусом та його наслідками», — сказала у своєму зверненні до колег канцлер Німеччини, зауваживши при цьому, що доступ до вакцини повинен бути «можливим і доступним» для кожної країни. З майже 5 млрд дол. США (4,2 млрд євро), виділених для цього в рамках міжнародної програми, більш ніж десяту частину становить внесок Німеччини, але цього виявилося недостатньо. На погляд А. Меркель, окрім надання більших коштів потрібно посилювати можливості Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). В тому числі належить переглянути позиції Д. Трампа, який наказав США вийти з ВООЗ. Саме це рішення наступний президент США, Джо Байден, повинен скасувати. Президент Франції Еммануель Макрон також наголошував на важливій ролі організації ВООЗ, яка повинна розробити «справедливий механізм» розподілу вакцини. Пандемія, на його думку, вимагає «глобальної, скоординованої та солідарної реакції».

Довідково:

Всесвітня організація охорони здоров’я (World Health Organization, WHO) опікується безпекою та захистом вразливих груп населення. «Наша мета полягає у тому, щоб забезпечити людям краще здоров’я і добробут», — так ВООЗ формулює свою місію.

До складу ВООЗ входить 194 країни. Штаб-квартира — Женева, Швейцарія. У світі ВООЗ має 6 регіональних та 150 національних представництв, де працює щонайменше 7 тис. співробітників.

Президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса у своєму виступі закликав терміново усунути розрив у фінансуванні глобальної програми вакцинації, який, за його оцінкою, становить 4,5 млрд дол. США. Доступ до вакцини повинен бути «універсальним, справедливим і доступним». Це могло б «негайно врятувати життя» та «показати вихід із цієї глобальної кризи». Однак, перш за все, С. Рамафоса наполягає на вирішенні головної проблеми африканців — якнайшвидшому звільненні країни від зовнішнього боргу.

Президент Південно-Африканської Республіки
Сиріл Рамафоса

Понад 200 мільйонів людей можуть охопити злидні

На саміті G20 згадувався мораторій на повернення боргу для найбідніших країн, який діятиме до червня 2021 року. Міністри фінансів та керівники центральних банків тепер повинні перевірити, чи необхідно продовжувати його термін. Федеральний міністр фінансів Німеччини О. Шольц назвав мораторій «великим і важливим» заходом. Зараз відтермінована виплата 6 млрд дол. США, які можна інвестувати в боротьбу з наслідками пандемії.

В принципі, країни G20 заявили про свою готовність «використовувати всі наявні політичні інструменти до тих пір, поки це необхідно для забезпечення життя, роботи та доходів» людей у всьому світі. А. Меркель заявила, що підсумкове комюніке наповнене позитивним «духом багатосторонньої співпраці». Такий оптимізм підтримує і прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте, який на відео-саміті закликав до активної співпраці «аби бути готовими реагувати на кризи у майбутньому». Його країна головуватиме на саміті G20 наступного року.

* * * * *

Якщо давати оцінку цим двом непересічним міжнародним заходам провідних геополітичних гравців, то вони свідчать наскільки їх учасники усвідомлюють важливість кооперації зусиль у боротьбі з наслідками пандемії коронавірусу та з іншими сучасними викликами. Але важливо, що до потенційних загроз міжнародній спільноті більшість лідерів зараховують і занадто прагматичну політику вже колишнього президента США Д. Трампа.

Що ж до визначальних чинників в архітектурі світової ієрархії держав-суб’єктів сучасної геополітики, то такими залишаються чинники економічні.

 

Схожі публікації