Дотиснути режим Путіна та перейти на рейки розвитку. Як це зробити? Частина 1

Дотиснути режим Путіна та перейти на рейки розвитку. Як це зробити? Частина 1

10 травня 2022, «Лівий берег»

Матеріал публікується за ініціативою віце-президента Незалежного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» Олександра Бєлова.

9 травня у кривавій війні Росії проти України є подією непересічною. Знаковість цієї дати підсилюється особливістю 2022 року – року створення СРСР та 70-го дня народження самого Путіна. Тому 9 травня диктатор малював у своєму уявленні дуже яскравим. Але зрештою вийшов його улюблений малюнок – «кішки, яка відвернулася від усього світу», – цей «історичний твір» він «народив» на шкільній дошці 1 вересня 2013 року, шокувавши школярів та вчителів.

Джерело: «LB.ua», фото EPA/UPG, https://lb.ua/

Перегляд московського параду у спостерігачів породжував чітке відчуття, що очільник Кремля розмовляє сам із собою. Як відомо, Путін не є майстром імпровізації, а тому віддає перевагу «заготовкам». Колись, в листопаді 2009 року, йому вдалося під вимушені посмішки тодішньої української прем’єрки Юлії Тимошенко у такий спосіб гостро вколоти двох президентів – українського та грузинського. «Бойцы вспоминали минувшие дни и битвы, что вместе продули они», – сказав він на адресу Ющенка та Саакашвілі. Однак здається, цей вербальний напівфабрикат тепер не завадить вже адресувати й самому собі…

Диктатор провів обіцяний парад, багатозначно висловився, що Росія вторгненням в Україну «дала попереджувальну відсіч агресії» з боку НАТО. Водночас війну Україні чи НАТО він не оголосив, як не оголосив і загальну аба часткову мобілізацію на цю війну. До Путіна ніхто не приїхав, навіть васальний, начебто повністю підконтрольний Лукашенко, який, відчувши слабкість свого шефа, таки наважився остаточно відсторонитися від нього. Не було на параді й генерала Герасимова – не важливо, чи він поранений, чи відсторонений; головне – відсутній. Що це усе означає? 

Путін та Шойгу після закінчення параду, 9 травня 2022 року
Джерело: «LB.ua», фото EPA/UPG, https://lb.ua/

9 травня: початок кінця злочинного режиму?

За два дні до незвичайного та нетипового параду Wall Street Journal написав, що 9 травня Путін поінформує світ, як він хоче програти. Здається, видання не помилилося. Приховати власну пригніченість диктатору не вдавалося – було відчутно, що він втомлений перебігом подій одинак, який остаточно видихається. 

Є відчуття, що 9 травня очільник Кремля вперше усвідомив, що його програш не стане просто виходом з небезпечної авантюри, а справжньою пасткою. «Зберегти лице» не вдається, і це засвідчив вже й дев’ятий день травня. Замість 191 одиниці техніки на параді 2021 року у нинішньому році «мінус 60 одиниць», тобто майже на третину менше. Відмова від авіаційної частини параду через страх збиття літака, що стало б повним занепадом Московії. Сумний і одночасно злий погляд людини, яка залишилася на самоnі та засуджена практично усім світом. 

В самій РФ, очевидно, вже почалися або очікуються певні трансформації, які можуть зачепити й самого диктатора. Ба більше, він обмовився майже за Фрейдом. Росія «дала відсіч», а не «надає». Це досить вагомий нюанс, який свідчить, що Путін так чи інакше хотів би завершити криваву війну, яку він так легковажно розпочав. 

Цікаво чи диктатор усвідомлює, що російські угруповання здійснили військові злочини такого рівню, які не можуть бути прощені? Ані народом, ані історією. Цікаво також, чи він усвідомлював, що за 75 днів кривавої кампанії він сам перетворився на міжнародного злочинця, для якого не може бути «виходу із війни» та тих самих умовах, коли він її розпочав? Чи він відчуває себе людиною, яка насильно розлучає дітей із батьками? Людиною, яка вкрала близько 200 тисяч дітей та депортувала майже один мільйон українців? Людиною, яка заохочувала ґвалтування та нищівні ракетні удари по беззахисному цивільному населенню? Людиною – взагалі?

Ще за кілька днів по параду диктатор вдавався до фанатичних погроз –
голодом частини світу, зокрема під час телефонної розмови із французьким президентом Макроном. 
«Можем повторить», – це таке собі історичне послання Путіна.
Таким його запам’ятає світ – одинаком, який свідомо відвернувся від світу.

Джерело: «LB.ua», фото EPA/UPG, https://lb.ua/ 

Світ і кремлівський самітник. В очікуванні трансформацій

9 травня багато хто попіклувався про подарунки для Путіна. Найбільше президент Байден – підписанням закону про ленд-ліз для України, який був схвалений американським Сенатом 7 квітня, та який 28 квітня підтримав Конгрес США. А ще українські захисники, які 9 травня оприлюднили через ЗМІ відео про те, як діють на полі бою американські 155-мм гаубиці M777, які були відправлені в Україну у рамках військової допомоги США. Довгоочікувана «важка» артилерія західного виробництва вже почала нищити окупантів.

Президент США Джо Байден підписує Акт про ленд-ліз в Україні
в Овальному кабінеті Білого дому у Вашингтоні, 9 травня 2022 року (поруч сенатор Бен Кардін).

Джерело: «LB.ua», фото EPA/UPG, https://lb.ua/

Та й Генштаб ЗСУ зробив свій внесок – заявою про те, що темпи втрат ворога вже перевищують темпи комплектування. Тобто, демотивація участі у незрозумілій путінській війні досягла піку. Напевно, й сам диктатор це прорахував та усвідомив, тому не з’явилося оголошення про війну й мобілізацію, що напевно б пришвидшило кінець режиму. 

Однак війна завжди двобічний процес, тому не уникнути гіркого присмаку й Україні. Світове рішення «дотиснути» режим Путін поки тримається на послідовності та рішучості США й Великої Британії. Наприклад, 85 із 90 гаубиць, зброї дальньої дії, які були обіцяні Україні, а також понад 110 тис. із 184 тис. боєприпасів до них американці доставили в ЗСУ вже до 9 травня. Як вказують фахівці з питань артилерії, це п’ять артилерійських дивізіонів, або ціла артилерійська група, що здатна забезпечити потужний наступ на окремому напрямку, або, навіть, двох, та досягти на них беззаперечних переваг.

Як свідчить New York Times, Сполучені Штати надали й розвідувальні дані, які допомогли українцям знайти та знищити багатьох російських генералів, що загинули під час війни в Україні. Українська статистика свідчить, що знищені щонайменше 12 генералів на передовій. Ледве уникнув потрапляння в цей перелік і начальник Генштабу РФ генерал Герасимов, який, за даними тієї ж американської розвідки, таки перебував під Ізюмом в день ураження командного пункту. Кількість убитих генералів вразила військових аналітиків та засвідчила, наскільки важливою є розвідка у частині надання інформації в режимі реального часу у сучасній війні.

Удар по російській колоні в Ізюмі.
Скріншот із відео, опублікованого Нацгвардією 30 квітня 2022 року.
Джерело: «LB.ua», скрін відео, https://lb.ua/

Згідно з інформацією New York Times, підтримка американською розвідкою українців мала вирішальний вплив у ході бойових дій. За її допомогою уточнювали координати вже виявлених цілей та вказували нові – пізніше з’явилися свідчення, що й флагман Чорноморського флоту РФ крейсер «Москва» був уражений не без допомоги розвідки західних партнерів. Однак, як би там не було, ураження нанесли українські вояки, та й нанесли ракетами українського виробництва. 

Але сприяння США та Британії може виявитися замало – не для успішного для України завершення війни, а для знищення ненависного українцям режиму. Зміна політичного ладу в Росії навряд чи можлива без продовження потужних санкцій. Але в Європі, здається, збільшилося думок про необхідність збереження Путіна – напевно, у контексті організації майбутнього бізнесу із РФ. Хоча може справа не бізнесі, а у побоювання багатьох європейців, що розпад Росії, гігантська континентальна криза потужним вибухом вдарить по низці європейських країн.

Бо інакше важко пояснити заклик французького президента Макрона «не принижувати жодну зі сторін після завершення російсько-української війни». Якщо перекласти ці слова на звичайну мову, вони означають майже відверте звернення до лідерів інших держав – зберегти Путіна, не виключено, й як очільника Кремля, хай формально переможеного. Макрон, здається, досі не сприймає злочинів Путіна в Україні…

Джерело: «LB.ua», фото EPA/UPG, https://lb.ua/ 

Певною мірою продовжує дивувати й канцлер Німеччини, який не погоджується на газове ембарго. Не кажучи вже про Угорщину зі Словаччиною – навряд чи дієвій президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляйєн вдасться умовити егоїстичного угорського лідера щодо шостого пакету санкцій ЄС, хоч вона й каже про «певний прогрес».

Усе це не просто події – це свідчення про те, що багато хто вже почав думати й діяти наперед – на час «після війни». І ці думки й дії можуть виявитися болючими для України, хоча б тому, що війна ще далеко не завершена. Та й здатність до подальшого ракетного ураження мирного населення України ніхто не скасовував. До реальної військової перемоги ще досить велика відстань, кров і житті багатьох українських захисників. Звісно, якщо не відбудеться раптова, фантастична, але довгоочікувана ліквідація диктатора.

Напевно, лакмусовим папірцем таки виявиться одне із ключових рішень Вашингтона. Йдеться про ракети. Які напередодні 9 травня головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний попросив у свого американського візаві – головою Об’єднаного комітету начальників штабів США генерала Марка Міллі. Сучасні та вкрай необхідні Україні ракетні системи залпового вогню M142 HIMARS ще 13 квітня попросив президент Зеленський. А вже 5 травня у черговій розмові з генералом Міллі генерал Залужний вкотре наголосив на тому, що Україні потрібні новітні зразки озброєння: «Питання надання Україні ракетних систем залпового вогню M142 HIMARS та М270 MLRS є дуже актуальним».

Реактивна система залпового вогню М270 MLRS.
Джерело: «LB.ua», фото livejournal.com, https://lb.ua/

Довідково. М270 MLRS

М270 MLRS (Multiple Launch Rocket System) — американська реактивна система залпового вогню на гусеничній базі БМП «Бредлі», призначена для ураження і знищення з закритих вогневих позицій на відстанях понад 30 км районів зосередження військ та бойової техніки, позицій ствольної та реактивної артилерії противника, районів розгортання його сил і засобів протиповітряної оборони, вантажних автомобілів, легкоброньованих бронетранспортерів, а також командних пунктів, вузлів зв’язку та інших площинних цілей.

З 1983 року РСЗВ перебуває на озброєнні армії США РСЗВ M270 MLRS має на озброєнні наступні типи некерованих реактивних снарядів:

  • М26 — касетні боєприпаси;
  • ХМ29 — некеровані ракети з боєприпасами SADARM для дистанційного протитанкового мінування з дальністю стрільби 40 км;
  • М30 (М31) — керовані ракети GMLRS з 404 елементами касетних боєприпасів M85 ERR дальністю стрільби 60 км (84 км);
  • М39 — балістичні ракети малої дальності дії MGM-140 ATACMS XM135 — ракети з бінарною хімічною боєголовкою, заповненої VX;
  • SCATMIN — касетні боєприпаси, споряджені 28 протитанковими мінами AT2 дальністю стрільби до 38 км.
  • Максимальна дальність ураження 84 км

М270 MLRS є більш застарілою, фактично попередньою версією М142. Чому ці ракетні установки так потрібні ЗСУ? Бо вони здатні використовувати ракети різних можливостей. Зокрема, некеровані реактивні снаряди M26 із дальністю дії 32-45 км. Або керовані M30/31, які здатні вражати противника вже на відстанях до 70 км. Але є й можливість використання балістичних ракети серії ATACMS, а їх остання версія здатна уразити ціль на дальності 300 км. Якось заступниця глави Пентагону Кетлін Хікс встигла сказати, що Вашингтон може розглянути постачання Україні озброєння, що здатне руйнувати аеродроми на території РФ. А це як раз передбачає використання ракетних систем із дальністю у 200-300 кілометрів. Це вже без згадування, що в США є й перспективні PrSM із дальністю пострілу у 500 км. Кілька десятків таких влучних пострілів забезпечили би капітуляцію Кремля та збереження тисяч життів українців. Але чи цікаво це західним партнерам?

[згорнути]

Видання Washington Post якось свідчило про неабияку послідовність США у забезпеченні України Зокрема, й про те, що постачання систем М143 HIMARS або ж M270 може розпочатися після поставок гаубиць M777. І ось ці гаубиці прибули та в дії. Європа може пригальмувати – Париж та Лондон, схоже, лякають перспективи удару, скажімо, по Кримському мосту. Чи по військовому об’єкту в Ростовський чи іншій області.

Почекаємо на відповідь Вашингтона та Лондона…

Запуск ракети оперативно-тактичного ракетного комплексу США ATACMS з ПУ M270 MLRS.
Джерело: «LB.ua», фото Wiki/US Army, https://lb.ua/

Довідково. Оперативно-тактичний ракетний комплекс ATACMS

Комплекс ATACMS (Army TACtical Missile System) призначений для ураження точкових цілей таких як командні пункти, пускові установки ракет, об’єкти ППО, вузли зв’язку, склади ПММ, розташовані в глибині оборони супротивника в будь-яких погодних умовах, у будь-який час доби.

Для запуску ракети використається модернізована пускова установка M270 системи залпового вогню MLRS (Multiple Launch Rocket System).

ОТР ATACMS в даний час має кілька варіантів виконання, які різняться, в першу чергу, типом бойової частини, системою керування та дальністю стрілянини.

Своє бойове хрещення система отримала в опреції «Буря в пустелі». Система ATACMS використовувалася для знищення батарей ППО та вузли зв’язку іракських військ. Під час операції було знищено близько 200 вантажних автомашин та техніки. Ефективність бойового застосування цих систем виявилася досить високою.

  • Максимальна дальність стрільби — 300 км.
  • Бойвова частина — осколкоіі елементи (block I), або самонаводящийся бойовий елемент (block II).
  • Кругове ймовірне відхилення — не більше 25 м.
    [згорнути]

 

Володимир Горбулін,
Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

https://lb.ua/news/2022/05/10/516350_dotisnuti_rezhim_putina_pereyti.html

У заголовку матеріалу колаж: “Війна з Україною наблизить кінець режиму Путіна та крах Російської Федерації”. Ілюстрація з сайту НБН, фото tvrain.ru, https://nbnews.com.ua/

Частина 2

Схожі публікації