Дотиснути режим Путіна та перейти на рейки розвитку. Як це зробити? Частина 2

Дотиснути режим Путіна та перейти на рейки розвитку. Як це зробити? Частина 2

10 травня 2022, «Лівий берег»

Матеріал публікується за ініціативою віце-президента Незалежного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» Олександра Бєлова.

Частина 2

Див. частину першу за посиланням

Українська відповідь, або як діяти в нових умовах

З одного боку, забезпечення потужною зброєю України – це питання доброї волі партнерів. З іншого, 43 держави в Рамштайні погодилися, що путінський Кремль випромінює зло, а диктатор цілком міг би розповсюдити чуму й на Європу. А Україна боронить спільні цінності, на чому неодноразово наголошували. 

Однак в реальності виходить дещо інша картинка, і вона вимушує замислюватися. Не тільки щодо того, що в разі збереження Путіна (або його модернізованого наступника) агресія Росії може продовжитися. Але й щодо того, чи справедливою є отака критична залежність від настроїв західних партнерів. Можна було б ретельно розібратися із тим, чому так вийшло. Але нині нас цікавить не погляд у минуле, а забезпечення майбутнього.

Відповіді на такі питання є в багатьох світлих головах. Україна ще восени 2021 року прийняла ракетну програму, але так і не спромоглася наповнити її змістом. І якщо нам надають «маленькі» високоточні озброєння для виживання, то чи не варто заздалегідь попіклуватися про «довгу ракетну руку» – Україна ж має свої потужні й беззаперечні ракетні традиції. Що можна розпочати вже сьогодні, маючи дві потенційно потужні ракетні школи?

Перше – висловити політичне рішення для доопрацювання крилатої ракети – до дальності 500 км. Нині ПКР «Нептун» вже викликає жах у російських військових, а повинен стати непохитною вартою, ракетним мечем. Доповнити його здатен інший оперативно-тактичний ракетний комплекс (ОТРК), який українці досить результативно робили для однієї з країн арабського світу. І роботи над яким припинив міністр оборони Лєбедев – ставленик Кремля. ОТРК дальністю 300 км із перспективою збільшення цілком посильний проєкт.

Пуск ракети берегового комплексу «Нептун».
Джерело: «LB.ua», фото facebook.com/GeneralStaff.ua, https://lb.ua/

Довідково. Береговий ракетний комплекс «Нептун»

РК-360МЦ «Нептун» — український береговий мобільний ракетний комплекс з протикорабельними ракетами Р-360 Нептун.

Призначений для контролю територіальних вод і проливних зон; захисту військово-морських баз, інших берегових об’єктів та інфраструктури узбережжя; захисту узбережжя на небезпечних напрямках ймовірного висадження десанту; ураження бойових кораблів класів крейсер, есмінець, фрегат, корвет, а також десантних, танкодесантних кораблів і транспортів.

Одразу після команди «пуск» крилата ракета Р-360 стартує за допомоги спеціального прискорювача, який допомагає ракеті набрати необхідну стартову швидкість та вийти на задану висоту польоту.

Політ Р-360 складається з декількох етапів.

Спочатку крилата ракета летить на висоті у декілька десятків метрів над поверхнею за закладеним у її пам’ять маршрутом. Для навігації використовується інерціальна система з корекцією за допомоги супутникової системи, яка виводить ракету у район цілі.

За декілька десятків кілометрів до цілі ракета робить «гірку», піднімаючись до декількох сотень метрів і вмикає активну головку самонаведення. Ця головка здатна побачити та захопити ціль на відстані у 50 км, крім того, вона має підвищену стійкість до радіолокаційних завад противника. Якщо ціль почала активно маневрувати, Р-360 все одно її побачить та полетить до неї.

Побачивши та розпізнавши ціль, Р-360 вираховує оптимальну траєкторію для її знищення, знижується та продовжує політ у лічених метрах від води. З урахуванням швидкості ракети у 900 км/год, від моменту захоплення цілі до її знищення проходить декілька хвилин

  • Максимальна дальність пуску — 280 км.
  • Діапазон висот польоту Р-360 над гребенем хвиль — від 3 до 10 м.

Здобув всесвітню славу коли 13 квітня 2022 року з нього було знищено російський ракетний крейсер «Москва» — один з найбільших кораблів ВМФ Росії, найбільший корабель Чорноморського флоту РФ, найбільший військових корабель знищений за попередні 40 років (або ж в залежності від оцінки водотонажності — з часів Другої світової війни), перший флагман російського флоту знищений з часів російсько-японської війни.

[згорнути]

Україні потрібен щит

А ще Україні потрібен щит, і ті, хто вже зробили крилатий ракетний меч, цілком можуть узятися за такий проєкт – цей аванпроєкт був успішно захищений ще в 2016 році. Є в арсеналі й можливість створити гіперзвукову авіаційну ракету – звісно, якщо вистачить ресурсів. Але ж хіба ця війна не довела, що без оборонного потенціалу усе інше легко знищує ворог?

Зрозуміло, що, окрім ракет, є ще чимало такого, що можна зробити у сучасних умовах. Окреслимо лише напрямки – без зайвої тут деталізації.

По-перше, перехід до нарощування оборонного потенціалу держави слід робити із урахуванням максимальної участі ОПК України. 

Під час найбільш активної фази війни в Україну потрапила надзвичайна кількість сучасної військової техніки, в тому числі, цілком нової – як західного, так і російського виробництва. При цьому Україна перетворилася на унікальне сховище, бо такого складу озброєнь та військової техніки немає навіть в США. Це вимагає потужного й оперативного аналізу з боку розробників та інженерів низки галузей. Необхідні невідкладні рішення, як щодо уніфікації наявних озброєнь та військової техніки в інтересах поточного використання силами оборони (ЗСУ), так і щодо майбутніх робіт – з обслуговування, ремонту, та також модернізації й створення на базі наявних зразків (технологій) нових видів озброєнь та військової техніки. Це потребує і глибокого вивчення трофейних та переданих ЗСУ зразків озброєнь, і впровадження власних технологічних рішень.

Трофейна техніка зв’язку та управління.
Джерело: «LB.ua», фото Цензор, https://lb.ua/

Так само, слід вивчити та розглянути можливості максимальне використання для означеного завдання західних технологій та, не виключено, деяких російських, а також нових наукових рішень і нових можливостей співпраці з іноземними державами у сфері створення нових озброєнь або продукції подвійного використання. Йдеться, серед іншого, й про утворення виробництв для спільної реалізації третім країнам – наприклад на тлі суттєвого зростання попиту на зброю, яку ефективно використовують під час російсько-української війни. Наприклад, виробник ПТРК Javelin компанія Lockheed Martin вже заявила про намір майже вдвічі збільшити обсяги випуску цих ракет через стрімко зростаючий попит. 

По-друге, необхідне швидке завершення оборонно-промислової реформи – одним із ключових аспектів цієї реформи має стати організації державно-приватного партнерства. 

Належне та оперативне виконання цього завдання здатне, з одного боку, забезпечити ефективну співпрацю (в тому числі, створення спільних підприємств) з західними оборонними компаніями, а з іншого, утворити можливості для активного залучення державою українських приватних підприємств.

На сьогодні українські приватні підприємства відчутно випереджають державні в низці галузей, зокрема, в автоматизації та роботизації, втіленні елементів штучного інтелекту, створенні технологій радіоелектронної боротьби та РЛС, технологій розвідки, колісних платформ та інших.

Cтанція радіотехнічної розвідки «Кольчуга».
Джерело: «LB.ua», фото Фокус, https://lb.ua/

Довідково. Cтанція радіотехнічної розвідки «Кольчуга»

«Кольчуга» — українська автоматизована станція радіотехнічної розвідки.

За принципом дії — пасивний радар. Завдяки відсутності активних випромінювань, «Кольчуга» не може бути виявлена засобами радіоелектронної розвідки. На відміну від активних радарів, станція «Кольчуги» не випромінює електромагнітні імпульси, щоб потім прийняти відбитий від цілі сигнал. Натомість, «Кольчуга» виявляє ціль за випромінюванням бортових радіо- та електротехнічних приладів, встановлених на цілі.

Оскільки одна станція здатна визначити лише напрям на ціль, для локалізації цілі (відстань, висота, напрям, швидкість) необхідне використання одночасно не менше трьох станцій.

  • Радіус дії: 600 км у глибину території, 150 км по фронту.
  • Для повітряних цілей на висоті до 10 км радіус дії в глибину території становить до 800 км.

У квітні 2002 року колишній майор держохорони Микола Мельниченко дав свідчення Великому журі Сан-Франциско, розповівши, що в його записах зафіксовано розмову дворічної давності: президент Кучма і керівник Укрспецекспорту Малєв (згодом він загинув у таємничій автокатастрофі) нібито, обговорюють деталі «спецоперації» щодо можливого продажу в Ірак, в обхід міжнародних санкцій, чотирьох станцій «Кольчуга». Скандал завдав потужного удару не тільки по Кучмі, але й міжнародному іміджу України

[згорнути]

У свою чергу, державний сектор ОПК суттєво просунувся у питаннях розвитку високоточної зброї, спеціальної техніки, бронетехніки та іншого. Поєднання можливостей та остаточний перехід до модульного принципу розвитку озброєнь та військової техніки міг би дозволити отримати надзвичайні результати.

По-третє, цілком можливе використання високого, досягнутого війною, рівню взаємної довіри між західними державами та Україною для спільних проєктів. 

Йдеться не стільки про військову справу, скільки про технології подвійного використання, що можуть стати для Української держави новим поштовхом у справі розвитку високотехнологічної держави. Оскільки такі проєкти є не тільки науково-місткими, але передбачають вкладання значних інвестицій, це може скласти основу для розвитку співпраці з потужними країнами Західного світу. При цьому Україна може запропонувати як сировину, так і значні напрацювання у таких галузях. 

Час відбудови, або Кілька слів про план Маршалла для України

Окремими можливостями є створення виняткових міжнародних виробництв, як, наприклад, модернізація та виробництво транспортних та військово-транспортних літаків, створення деяких видів новітньої зброї, наприклад, електромагнітної. Справді, нинішній рівень довіри із Заходом може дозволити формувати і реалізовувати фантастично потужні проєкти. Крім того, це може відбуватися на тлі тривалої технологічної деградації сусідньої Росії – внаслідок справедливо застосованих санкцій.

Вивчення цієї проблеми свідчить про необхідність створення та функціонування в державі дієвого органу – за умов побудови жорсткої вертикалі для прийняття й виконання рішень в сфері нарощування оборонного потенціалу, розвитку сектору безпеки з акцентом на новітні (українські та запозичені технології). 

Окремими можливостями є створення виняткових міжнародних виробництв,
таких, як модернізація та виробництво транспортних та військово-транспортних літаків.

Джерело: «LB.ua», https://lb.ua/

Механізм формування, прийняття та реалізації рішень має відбуватися у такий спосіб, коли президент України отримує необхідну інформацію та напрацьовані (проєкти рішень) у максимально короткий термін часу, при цьому ключовими ланками погодження таких проєктів мають бути керівництво ЗСУ (що забезпечує швидку експертизу, наскільки пропоновані рішення є вагомими для оборонного потенціалу) та керівництво оборонної промисловості (тобто, формулювання, наскільки дане рішення є можливим з огляду на наявність технологій та виробничого потенціалу). Отже, головою такого органу має бути президент України, а його заступниками – відповідно головнокомандувач ЗСУ, керівник оборонної промисловості та керівник від науково-технологічної організації. Не виключено, що не зайвим буде й запрошення до співпраці представників приватних об’єднань та/або недержавних аналітичних структур.

В умовах виснаження економіки війною та критичної актуальності подальшого переозброєння сил оборони з акцентом на продукцію вітчизняного оборонно-промислового комплексу, такі технології можуть сформувати передумови для високотехнологічного розвитку економіки. При цьому такий підхід здатен забезпечити суміжний розвиток науки, техніки, інформаційної складової держави, освіти та іншого. Водночас, реалізація означених вище завдань можлива виключно за умов утворення механізму надшвидкої обробки інформації, напрацювання, прийняття та реалізації рішень на найвищому державному рівні. 

Володимир Горбулін,
Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

https://lb.ua/news/2022/05/10/516350_dotisnuti_rezhim_putina_pereyti.html

У заголовку матеріалу ілюстрація з сайту НБН — колаж: «Війна з Україною наблизить кінець режиму Путіна та крах Російської Федерації», фото tvrain.ru, https://nbnews.com.ua/

Схожі публікації