Як європейські країни збираються відмінити карантин, спричинений COVID-19

Не зважаючи на все ще високий рівень захворюваності, на подальше інфікування та летальні випадки навіть у провідних країнах європейського континенту, у Європі збираються відмінити карантин, спричинений COVID-19.

У тому числі і через економіку, хоча члени Євросоюзу по-різному ставляться до пандемії, по-різному сприймають ризики у випадку дочасного припинення на догоду бізнесу обмежувальних заходів.

Швейцарська Neue Zürcher Zeitung (NZZ), аналізуючи стан справ з цього приводу, зазначає, що у той час, коли Франція і Іспанія зволікають з прийняттям рішення про послаблення карантинних вимог, Австрія повністю знімає обмеження на пересування громадян, що призводить до суперечок, при чому досить інтенсивних.

У Франції з 11 травня ц. р. обіцяють скасувати контроль громадян, що перетинають державний кордон. Відкриються торговельні мережі, окремі магазини, заклади культури, дитячі садки, середні школи. Батьки самі вирішуватимуть чи доцільно посилати дітей до школи. Хоча після останнього опитування з’ясувалося, що більшість батьків залишатимуть дітей вдома. Без захисних масок поїздки у громадському транспорті заборонятимуться.

Прем’єр-міністр Франції Едуар Філіпп заявив, що подальші рішення прийматимуться, зважаючи на поточну ситуацію. Все залежатиме від кількості випадків інфікування, можливостей з тестування силами місцевих органів влади та навантаження на лікарні. Але свобода пересування залишатиметься обмеженою. Поїздка на відстань у 100 км і більше буде можливою лише у службових справах або з надзвичайних сімейних причин. Для подорожуючого виписуватиметься спеціальна перепустка.

Французький прем’єр-міністр ще раз нагадав, що послаблення може бути лише за умови зменшення кількості нових інфікованих. Кількість репродуктивних інфікувань у Франції наразі становить 0,6.

У Іспанії, яку також сильно накрила епідемія, керівництво приймає аналогічні рішення. Прем’єр-міністр країни Педро Санчес заявив, що для того, що відмінити карантин, необхідно пройти чотири різні за рівнем інтенсивності фази — тривалість кожної не менше двох тижнів. Щодо навчання у школах, то, як і у Італії, вони зачинені до вересня.

В усіх щойно згаданих європейських країнах посилилася критика урядів. Навіть члени урядової більшості у Франції не задоволені тим, що запобіжні плани були запроваджені без надання достатнього часу для їх обговорення у парламенті. Лідер лівої партії Франції La France insoumise Жан-Люк Меленшон вважає такі дії влади занадто непослідовними, а його колеги-консерватори — небезпечними та неконкретними через нехтування керівництвом держави інтересами економіки.

Неоднозначний успіх Австрії

Уряд Австрії пообіцяв, що якщо за два тижні не буде зафіксовано нових випадків інфікувань, то найбільш вірогідно, що обмеження знімуть. За словами міністра охорони здоров’я Австрії Рудольфа Аншобера, громадяни дістануть дозвіл зустрічатися групами до десяти осіб, а пізніше — відвідувати ресторани і зупиняться в готелях. Ясна річ, дотримуючись запобіжних заходів.

У швейцарському виданні повідомляється, що останнім часом критика уряду Австрії парадоксальним чином посилилася, хоча у неї стан справ з подолання пандемії наразі кращий, ніж у її сусідів. Опозиція звинувачує канцлера Себастьяна Курца у «скандалізації», тобто дорікає йому за те, що наприкінці березня, в час, коли пандемія досягла апогею, канцлер у щоденних телезверненнях залякував населення, повідомляючи, що ситуація критична і незабаром кожний громадянин Австрії знатиме особисто того, хто помер від коронавірусу.

Партійна єдність у Національній раді Австрії, завдяки якій вдалося оперативно ухвалити закони про коронавірус, зараз починає руйнуватися. Так, опозиція відмовилася підтримувати ухвалення законопроектів за скороченою процедурою. Правопопулістська «Австрійська партія свободи» (FPÖ) закликає уряд припинити «коронавірусне божевілля», щоб не руйнувати економіку.

Малий простір для прийняття рішень

Підсумки опитувань демонструють, що оцінки діяльності уряду Австрії залишаються, тим не менше, дуже високими. Такі ж показники зафіксовані і у Німеччині, яка також успішно долає пандемію коронавірусу. Проте німецькі політики, не зважаючи на тиск з боку економіки та бізнесу, не поспішають послаблювати карантин.

Як зазначається у NZZ, навряд чи варто сподіватися на якісь відчутні зміни чи рішучі кроки у справі послаблення карантину, бо кількість нових інфікувань у Німеччині знову сягнула рівня 1,0. Для порівняння, у Австрії минулого понеділка цей показник становив 0,59, що дає австрійським політикам більше підстав для прийняття рішень і знижує ризик можливого вимушеного гальмування процесів послаблення карантинного режиму.

Neue Zürcher Zeitung повідомляє, що несподівано для багатьох федеральний уряд Швейцарії вирішив не продовжувати жорсткі карантинні обмеження, а також законодавчо підтримати справу подолання наслідків пандемії короновірусу грошовим внеском у розмірі 400 млн швейцарських франків. Половина з них надаватиметься Міжнародному комітету Червоного Хреста (ICRC) у вигляді безпроцентної позики. Ще 25 млн франків передбачається надати фонду для обмеження і подолання наслідків катастроф МВФ (CCRT). Рішення щодо цих двох позик парламент Швейцарії прийматиме на літній сесії. У травні Федеральна рада ще ухвалить рішення про надання 175 млн швейцарських франків міжнародним організаціям та країнам, що розвиваються, і які особливо постраждали.

Видання NZZ зазначає, що це була відповідь на звернення різних міжнародних організацій, таких, як ООН, Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародний комітет Червоного Хреста, за фінансовою підтримкою.

Федеральна рада також має намір підтримати ринок вітчизняних повітряних перевезень у сумі близько 1,9 млрд швейцарських франків. Насамперед йдеться про дві швейцарські авіакомпанії, Swiss та Edelweiss, які можуть розраховувати на страхові гарантії від федерального бюджету у розмірі до 1,275 млрд швейцарських франків.

Проблеми повернення до нормального життя

Провідні європейські країни намагаються прискорити процес повернення до нормального економічного та суспільного життя. Але фахівці застерігають, що проблеми держав європейського континенту, зрештою, і інших країн після спаду пандемії коронавірусу не щезнуть. Адже згодом можуть виникнути посуха, глобальна нестача харчів, питної води і водних ресурсів. Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) передбачає, що кількість людей, які потерпають від голоду, цього року збільшиться вдвічі.

До речі, сьогодні у 135 млн людей у 55 країнах не вистачає харчів. На кінець поточного року через пандемію коронавірусу їхня кількість може скласти вже близько 265 млн осіб. Однак ООН нагадує не лише про голод, як про фізичний стан, що відчуває організм людини, а й про «продовольчу незабезпеченість». Мається на увазі безпечний доступ людини до достатньої кількості їжі, щоб залишатися здоровою та активною.

Через закриття кордонів, порушення постачань та відсутність робочої сили для збирання врожаю продовольче забезпечення може стати проблемою на рівні епідемічних захворювань. Вже сьогодні як у мегаполісах, так у країнах, що розвиваються, спостерігається зростання цін, через що незаможне населення вже не має змоги себе прогодувати. Розгортання глобальної економічної кризи лише загострить таку проблему.

Директор-виконавець Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Біслі на засіданні Ради Безпеки ООН заявив, що існує ще й така небезпека, як «пандемія голоду». І вірогідність її зростатиме у залежності від того, як заможні держави розпоряджатимуться коштами — будуть їх «заморожувати» чи допомагатимуть нужденним. Так, повідомив Д. Біслі, з суми у 350 млн доларів США, які негайно потрібні для придбання продуктів харчування, поки що до ООН надійшла лише її четверта частина.

ООН інформує, що сьогодні найбільше потерпає від голоду населення Африки, Близького Сходу, Азії і Латинської Америки. Переважна більшість, тобто більше половини, мешкає саме у Африці. У процентному вимірі — найбільш уражене населення Південного Судану (61 % голодуючих), Ємену (53 %), Афганістану (37 %), Сирії (36 %) та Венесуели (32 %). В основному це сталося через збройні конфлікти, від яких потерпають 77 млн людей. Від голоду внаслідок екстремальних погодних умов, таких як посуха чи повені, потерпають 34 млн осіб. Через кризу в економіці не вистачає продовольчого забезпечення для 24 млн людей.

Максимо Тореро — головний економіст і помічник генерального директора Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) — пояснює, що ситуація погіршиться навіть за порівняно хорошого урожаю. Тому для забезпечення продовольчої безпеки необхідною умовою є вільна транскордонна торгівля. А зараз вона призупинена внаслідок пандемії. Зокрема, Казахстан, який є одним з найбільших експортерів пшениці, припинив експорт зерна, картоплі та овочів. Майбутні врожаї фруктів та овочів з коротким терміном дозрівання та зберігання також можуть бути втрачені у багатьох регіонах світу, оскільки сільськогосподарська техніка не може переміщатися через закриті кордони.

До переліку новітніх викликів і загроз, безпосередньо чи опосередковано пов’язаних з пандемією, швейцарське видання долучає вірогідність людських втрат від кліматичних змін, а саме: глобальної посухи і пожарів. Через висушені природні водойми, зрошувальні іригаційні споруди не буде врожаїв і, як наслідок, — не вистачатиме продуктів харчування.

Загалом, більш потужні держави ще якось зможуть впоратися з проблемами, що насуваються, і з часом відновитися. Але менш розвинені країни страждатимуть внаслідок природних та епідеміологічних чинників, чим можуть скористатися країни-суб’єкти з геополітичними амбіціями.

**************

Внаслідок ситуації, пов’язаної з перебігом пандемії у світі, в Європі та, зокрема, в Україні, все більш очевидним стає необхідність кардинальних змін у всіх сферах співіснування.

Очевидно, що в Україні стратегію споживацького господарювання, що тримається на беззастережному і безвідповідальному використанні природних ресурсів, слід негайно змінити на користь стратегії розвитку в інтересах народу. Спротив новим викликам старої бюрократичної і новоутвореної корупційної олігархічної систем необхідно зламати силовим політичним рішенням одного провідника-державника або групи особистостей-лідерів нації.

Необхідно переглянути систему принципів державного устрою, державного управління, укласти громадянський договір, розподілити повноваження між керівними органами держави, ефективно діючими гілками влади. Необхідна критична маса професіоналів для діяльності на кожному напрямі будівництва нової держави.

Одним з обов’язкових чинників майбутнього України має бути ефективне використання її геополітичного положення на континенті.