Латинська Америка. Аналітичний огляд 07/2019

Катерина Вакарчук

 

Політична і економічна ситуація у липні 2019 року

 

Липень 2019 року був насичений різноманітними подіями — поїздками, зустрічами представників влади латиноамериканських країн у різних куточках світу. Так, президент Еквадору Л. Морено, намагаючись кардинально змінити зовнішньополітичний курс своєї країни, шукає союзників в країнах ЄС. Президент Болівії Є. Моралес, заручившись на міжнародній арені підтримкою Росії, продовжує утримувати свою країну на шляху соціалістичного розвитку. США стурбовані питаннями нелегальної міграції, адже вступає в силу нова міграційна угода між США та Мексикою.

 

Офіційний візит президента Болівії Є. Моралеса до Росії 11 липня ц. р.

На зустрічі болівійського президента Є. Моралеса і російського В. Путіна обговорювалося співробітництво двох країн у торговельно-економічній, інвестиційній і гуманітарних сферах. Президенти відзначили, що російсько-болівійські зв’язки, зміцнюються, як і зростає стратегічна важливість співпраці на міжнародній арені та двостороннього партнерства.

Міжнародне співробітництво. На зустрічі президенти підкреслили, що обидві сторони готові поглиблювати свою взаємодію в ім’я побудови багатополярного світового порядку на засадах норм міжнародного права та Статуту ООН. Вони також висловилися за опрацювання спільної позиції щодо врегулювання іранської ядерної програми, тобто неприйняття односторонніх санкцій щодо Ірану. Не зважаючи на санкції, обидві країни не припинятимуть економічну співпрацю з Іраном.

В підписаній спільній заяві РФ та Болівії йдеться про готовність двох країн розвивати стратегічне партнерство у боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю, незаконним обігом наркотиків. Болівія підтримуватиме Росію в налагодженні співпраці з інтеграційними структурами країн Латинської Америки, зокрема СЕЛАК, де у 2019 році головує Болівія.

Ведучи мову про Венесуелу, президенти засудили зовнішнє до неї втручання, підкреслили важливість перемовин між правлячою владою та опозицією. Також висловили сподівання, що сприяння з боку Норвегії, як нейтрального майданчика для переговорів конфліктуючих сторін, буде ефективним.

Економічне співробітництво та енергетика. Обидва президенти погодилися, що необхідно інтенсифікувати товарні та інвестиційні обміни. Так, у Болівії свою діяльність розгорнув російський «Газпром», який у місцеву нафтову галузь інвестував близько 500 млн дол. США та займається розвідкою в Болівії нових нафтових родовищ. Російські бізнесмени також цікавляться можливістю розробки родовищ літію, їх спонукає до цього досвід співпраці обох країн у вугільній промисловості. В Болівії «Росатом» завершує будівництво Центру ядерних досліджень та технологій. Мета створення такого Центру — дослідження у сфері мирного атому. Ядерний реактор буде розташовуватися на висоті щонайменше 4 тис. метрів над рівнем моря. Також ведуться перемовини про постачання на російські ринки продукції аграрного сектору.

В гуманітарній сфері Росія сприятиме підготовці кваліфікованих кадрів для Болівії. Зараз відбувається активний обмін студентами, у Болівійському університеті Сан-Сімон відкрите відділення російської мови. Президент Болівії під час візиту удостоївся почесного звання доктора Російського університету дружби народів.

 

Мексика і КНР — дорожня карта розвитку

Мексика та КНР ухвалили «дорожню карту» розвитку стратегічного партнерства. Міністр закордонних справ Мексики Марсело Ебрард 2–3 липня ц. р. відвідав з офіційним візитом Пекін, де зустрівся з головою китайського МЗС Ван І. На зустрічі була скорегована двостороння угода про стратегічне партнерство, оголошене у 2013 році між Мексикою та Китаєм.

Міністр закордонних справ Мексики провів кілька зустрічей високого рівня з китайськими політиками і бізнесменами. Серед іншого було погоджено нову «дорожню карту» стратегічного співробітництва для розкриття потенціалу двосторонніх економічних відносин, а також для поглиблення співпраці в освіті, науці і техніці, інновацій та культури.

Зазначалося, що Мексика має всі можливості для залучення китайських інвестицій у передові галузі свого виробництва, електроніки, ІТ-технологій, інтернет-сервісів, логістики та туризму. Підкреслювалася перевага від отримання більш широкого доступу до китайського ринку сільськогосподарської продукції та промислового експорту. Сторони домовилися створити мексикансько-китайську бізнес-групу високого рівня та групу співпраці високого рівня між міністерством економіки Мексики та міністерством торгівлі Китаю.

 

Колумбія

1 липня ц. р. колумбійська партія «Загальна революційна альтернативна сила» (колишня група «Революційна озброєні сили Колумбії», FARC) оголосила про розроблений в країні план з ліквідації лідерів-повстанців.

Довідково:

https://bintel.org.ua/wp-content/uploads/2019/08/04-2.jpgFARC-EP (ісп. Fuerzas Armadas Revolucionarias de Colombia — Ejército del Pueblo / Революційні озброєні сили Колумбії — Армія Народа/) — ліворадикальний партійний рух, який брав учать в довготривалому збройному конфлікті з колумбійським урядом. У 2001 році уряди багатьох країн класифікували FARC як терористичну організацію і внесли її до списку заборонених. У 2016 році, після чотирирічних перемовин, колумбійська влада і FARC узгодили текст мирного договору і уклали угоду про повне припинення вогню. Це можна назвати важливим історичним кроком на шляху закінчення кровопролитного протистояння, яке тривало 52 років, забравши понад 250 тис. людських життів, з них понад 177 тис. — з числа мирного населення. При цьому близько 5 млн цивільних осіб стали біженцями. Тобто, 2016 рік вважається переломним, так як були досягнуті «гаванські» мирні угоди, і повстанці, здавши зброю владі, зареєстрували політичну партію. На парламентських виборах 2018 року партія FARC набрала менше 1 % голосів, але згідно з мирними угодами їй було гарантовано по п’ять місць в кожній палаті колумбійському Конгресі.

У відповідь президент Колумбії Іван Дуке оголосив про нові заходи щодо захисту колишніх партизан, в тому числі про створення елітного військового корпусу для розслідування погроз на їхню адресу.

 

Європейське турне президента Еквадору Л. Морено 8–14 липня ц. р.

У Римі президент Еквадору Ленін Морено зустрівся з президентом Італії Сехіо Маттареллою. На двосторонній зустрічі обговорювалися питання торгівлі, інвестицій, розвитку технологій та поточна ситуація в Венесуелі. Сторони домовилися про надання повної підтримки тимчасовому президенту Венесуели Хуану Гуайдо, а також про надання притулку венесуельським біженцям та мігрантам. Президент Еквадору заявив, що його країна спроможна і надалі приймати венесуельських іммігрантів, але може знадобитися введення обмежень у вигляді віз, передусім коли потік стане неконтрольованим.

 

У Парижі президент Еквадору зустрівся з президентом Франції Еммануелем Макроном і обговорив двосторонні економічні відносини та співпрацю у питаннях безпеки і боротьби з незаконним обігом наркотиків. Л. Морено та Е. Макрон висловили свою стурбованість гуманітарною та міграційною кризою у Венесуелі, підтвердили свою готовність «сприяти політичному, мирному та переговорному переходу шляхом демократичних виборів».

Л. Морено також висловився за те, щоб Франція надала підтримку його країні у справі відміни шенгенських віз для еквадорців на короткий термін, що «відкриє можливість для нових інвесторів та посилить туристичні потоки».

 

Л. Морено також відвідав Нідерланди. З метою просування нового іміджу своєї країни для іноземних інвестицій він зустрівся з представниками бізнес-організацій та Організації економічного співробітництва та розвитку. Так, в Парижі президент Еквадору зустрівся з генеральним секретарем Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Анхелем Гурріа, який зазначив: «Ми починаємо новий, більш тісний етап співпраці щодо питань, які будуть вирішуватись не в цілому в Латинській Америці. Вони будуть дуже конкретні з пріоритетами для Еквадору».

 

Турне держсекретаря США М. Помпео по Латинській Америці 19–21 липня ц. р. (Аргентина, Еквадор, Мексика, Сан-Сальвадор)

Головна мета цих візитів — вирішення проблем імміграції, боротьба з тероризмом і ситуація у Венесуелі. Особливо гострою темою для обговорення були способи стримування потоку мігрантів з Центральної Америки до південних кордонів США.

 

В Аргентині держсекретар США Майк Помпео брав участь у роботі конференції, присвяченій боротьбі з тероризмом і, зокрема, приуроченій до 25-ї річниці бомбардування єврейського центру в Буенос-Айресі. Річ у тому, що 18 липня 1994 року в будівлі Аргентинського єврейського культурного центру терорист-смертник привів в дію бомбу, від вибуху якої загинули 85 осіб, понад 200 дістали поранення. Відповідальність за теракт взяла на себе «Хизбулла». Крім того, за інформацією слідчих органів Аргентини, до вибуху був причетний Іран.

Міністр закордонних справ Аргентини Хорхе Фаурі заявив: «Аргентина не припинить свою боротьбу проти громадян Ірану», які причетні до вибуху 1994 року, вони «притягатимуться до відповідальності в Аргентині».

 

20 липня ц. р. держсекретар США зустрівся з президентом Еквадору Л. Морено і, зокрема, оголосив про початок нової ери у відносинах між США та Еквадором, посилаючись при цьому на перелік нових тактичних пунктів, встановлених двома країнами на основі домовленості президента США Д. Трампа і Л. Морено.

М. Помпео заявив, що його країна надаватиме Еквадору технічну допомогу в різних областях, включно з системою кібербезпеки. Як зауважив держсекретар США, президент Еквадору скаржився, що його країна має проблеми з захистом своїх інформаційних систем і мереж. У зв’язку з цим США та Еквадор відновили співпрацю у сфері безпеки та розвідки, до країни повернулася Агенція США з міжнародного розвитку (USAID).

Порушувалися також інші важливі питання, серед яких про можливу у майбутньому нову торгівельну угоду між двома країнами. Л. Морено підтвердив про підтримку еквадорцями венесуельської опозиції та повідомив про рішення влади Еквадору передати Джуліана Асанджа британській владі.

 

21 липня М. Помпео зустрівся з міністром закордонних справ Мексики Марсело Ебрардом і обговорив питання міграції та торгівлі.

Ці переговори проходили за день до закінчення 45-денного періоду, коли уряд Мексики зобов’язався зменшити кількість осіб, які намагаються незаконно перетнути кордон США. 22 липня адміністрація Д. Трампа оприлюднила нове правило, яким забороняється мігрантам подавати заявки на притулок у США і вимагається від них спочатку шукати прихисток у третій країні, через яку вони переміщалися.

М. Ебрард зауважив, що Мексика не погоджується з таким новим правилом і його відомство запропонувало уряду Мексики не співпрацювати за цією програмою, так як мігрантів, яким не дозволяють подавати заяву на надання притулку в США, слід повертати не до Мексики, а до своїх країн. Однак М. Ебрард підкреслив, що цей крок не вплине на 45-денну угоду між двома країнами (подробиці про цю угоду викладалися в одному з наших попередніх оглядів).

 

Новий президент Сальвадору Наїб Букеле, який знаходиться на посаді менше двох місяців, заявив, що на зустрічі з М. Помпео домовився про спільну співпрацю з метою утримання громадян Сальвадору від еміграції. Н. Букеле зазначив, що «проблема розпочинається з нас, оскільки ми відправляємо мігрантів».

Зараз США не будуть надавати жодних коштів, М. Помпео також не обіцяв допомоги центральноамериканським країнам, в тому числі і Сальвадору, але із захватом говорив про посилене співробітництво з США та приватні інвестиції.

 

Венесуела

9 липня ц. р. у Венесуелі відбулися культурні заходи з нагоди 45-ї річниці встановлення двосторонніх дипломатичних відносин між Китаєм та Венесуелою. Міністр культури Венесуели Ернесто Вільєгас і заступник міністра закордонних справ Рубен Даріо Моліна брали участь у заходах разом з послом Китаю в Венесуелі Лі Баожуном, а також іншими представниками китайського посольства.

Наголошувалося, що на сучасному етапі відносини між двома країнами знаходяться на історичному пікові, Китай надає серйозну підтримку на міжнародній арені Н. Мадуро та являється стратегічним партнером Венесуели.

 

23 липня у Венесуелі відбувся третій масштабний блекаут. 15 штатів Венесуели і столиця м. Каракас залишилися без електричного освітлення. Знеструмлення паралізувало роботу підприємств, держустанов і транспорту. У Каракасі зупинилися три із п’яти ліній метрополітену.

Від початку року це вже третій такий масштабний блекаут. Як завжди, влада пояснила збій кібердиверсією іноземних спецслужб, однак справжні причини не називаються.

 

* * * * *

Загалом, позиція США щодо переміни у відносинах з деякими країнами Латинської Америки залишається очевидною. Перегляд міграційної політики США та перекладання відповідальності на Мексику, звісно, призведе до погіршення з нею відносин. Мексика, своєю чергою, поглиблює відносини з Китаєм за різними напрямами. Колумбія, не зважаючи на мирні домовленості з FARC у 2016 році, і надалі періодично стикатиметься з трагічними сторінками своєї історії. Здається, що питання мирного врегулювання кризи у Венесуелі турбує всіх, але не її саму. Лідери багатьох країн регіону ведуть перемовини з представниками ЄС та США з метою мінімізувати наслідки страшенної міграційної кризи та гуманітарної катастрофи у Венесуелі.

 

 

 

Схожі публікації