Нгуєн Ань Туан: «Нині близько чотирьох з половиною мільйонів в’єтнамців проживає у більш ніж ста країнах»

Інтерв’ю з Надзвичайним та Повноважним Послом Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні

 

— Шановний п. Нгуен Ань Туан, цього місяця виповнюється два роки з моменту Вашого призначення послом в Україні. Вручаючи у 2017 році нашому президенту вірчі грамоти, Ви сказали, зокрема, що для В’єтнаму дуже важливі стосунки з Україною і вони повинні активно розвиватися за всіма напрямами. На Ваш погляд, стосунки розвиваються належним чином, потенціал такого розвитку використовується сповна?

— У В’єтнаму доволі хороші стосунки з Україною у багатьох сферах. Я дуже задоволений тим, що вдалося досягти у співпраці наших країн в галузі економіки, культури, освіти і науки протягом попередніх років. І найбільш ефективною сферою такої співпраці вважаю торгівлю. З 2017 року і донині торговий оборот обох країн невпинно зростає і складає понад 500 млн дол. США. В’єтнам сьогодні входить у п’ятірку найбільших українських торгових партнерів у Азії (після Китаю, Індії, Японії та Індонезії). В’єтнаму дуже цікаві українські технології. Нещодавно наші підприємства скористалися можливістю придбати українські технології з виготовлення титанового порошку і торф’яних термобрикетів. Також досить перспективна наша співпраця у галузі освіти. Адже це підтверджується чималою кількістю в’єтнамських студентів, які навчаються в українських вищих навчальних закладах.

— Пам’ятаю, одним із перших Ваших кроків на цій посаді було налагодження, наприклад, обміну аграрною продукцією, що гальмувалося через брак дозвільних документів для українського імпорту. Поточний стан з такою документацією сьогодні не викликає додаткових запитань? Тобто в’єтнамську сторону сьогодні все задовольняє?

— Розпочну з того, що однією з найбільш важливих подій у двосторонній економічній співпраці можна вважати успішну організацію 14-го Міжурядового комітету. Ми підписали багато угод, що усувають перешкоди у торговельно-економічному співробітництві, особливо у торгівлі сільськогосподарською продукцією. Так, В’єтнам зняв заборону на імпорт української пшениці, відкрив ринки для деяких товарів українського рослинного і тваринного походження. Тим не менш, обом нашим країнам потрібно ще чимало попрацювати, щоб скласти документацію для подальшого спрощення торгівлі сільськогосподарською продукцією. У кінцевому рахунку повинно бути таке найбільш ефективне рішення, за яким ми, домовившись, підпишемо угоду про вільну торгівлю між двома країнами.

— Нещодавно у Вашій столиці, Ханої, на Восьмій сесії Національних зборів 14-го скликання аналізувався хід виконання плану соціально-економічного розвитку В’єтнаму. Оголошувалося, що цей план практично виконано, зокрема цьогорічне (2019) зростання ВВП навіть перевищить визначені показники і сягатиме понад 7 %. Але також зазначалося, що необхідно і надалі реструктурувати економіку, оновлювати моделі економічного розвитку, розвивати економічні зони. І особливо — розгортати діяльність приватного сектору економіки. Наскільки поважним вважають у Вашій країні саме такий крок? І чи в’єтнамське населення налаштоване підтримати такий напрямок економічного розвитку?

— Протягом останніх трьох десятиріч наша економіка, яку вважають у Азії однією з найбільш динамічних, безупинно і активно розвивалася, в середньому майже на 7 % за рік. Однак для її довготривалого і стійкого розвитку необхідно створювати, так би мовити, нові якісні і ефективні двигуни зростання, основою яких має бути продуктивність, людський потенціал та заощадження громадян.

Для створення таких нових ресурсів уряд В’єтнаму визнає за необхідне реструктурувати економіку, реформувати згадані моделі зростання, наприклад, переходячи від моделі зростання, що заснована головним чином на ресурсах і робочій силі, до такої розгорнутої моделі, яка спирається на науку, передові технології і високоосвічену робочу силу.

Уряд В’єтнаму також розглядає приватний сектор як новий двигун зростання в період швидкого і стійкого розвитку і вдається до надійних і перспективних стратегій у цій царині. Наразі приватний сектор забезпечує 70 % ВВП і 95 % робочої сили.

— Ще одне, не менш цікаве питання: керівництво В’єтнаму вирішило покращувати ефективність апарату державно-адміністративного управління. Чому саме зараз і чим викликане таке рішення? І чим виправдовується активізація діяльності вашого Центрального комітету у боротьбі з корупцією?

— Корупція і боротьба з нею досить серйозна і, я б навіть сказав, — пекуча у В’єтнамі проблема. Корупція загрожує існуванню компартії, держави і соціалістичного ладу. Також це найбільш актуальна проблема, що може негативно позначитися на процесі будівництва і розвитку країни. Тому протистояти корупції, боротися з її проявами — надзвичайно важливо для подальшого розвитку в’єтнамського суспільства.

У 2005 році у В’єтнамі ухвалили закон щодо боротьби з корупцією, поправки до якого також вносилися у 2018 році. Політбюро нашої компартії створило Центральний комітет у боротьбі з корупцією на чолі з Генеральним секретарем компартії і Президентом. Відповідальність за боротьбу з корупцією покладається на три головні органи: Державну інспекцію, Верховну народну прокуратуру і Міністерство суспільної безпеки. Цим підтверджується рішуче налаштування В’єтнаму боротися з корупцією.

— Дехто з ваших громадян, як чимало і наших українців, змушені влаштовуватися на роботу за межами батьківщини. Свого часу, точніше, 60 років тому, у В’єтнамі навіть створили Держкомітет у справах в’єтнамців, які живуть за кордоном. Наскільки закономірною вважається така їхня робота і як вона сприймається у вашому суспільстві?

— Після 60 років будівництва і розвитку Державний комітет у справах в’єтнамців за кордоном досяг певного прогресу. З міждисциплінарної асоціації, яка головно опікувалася стабілізацією життя тих, хто прибував з-за кордону, комітет нині зарекомендував себе поважною структурою Міністерства закордонних справ, що виконує консультативні функції, допомагаючи компартії і державі у справі налагодження та проведення як заходів, так і політики щодо в’єтнамців, які проживають за кордоном.

Комітет опрацював і ініціював впровадження Комуністичною партією В’єтнаму та державою чимало керівних політичних принципів, що мають стратегічне значення для громадян, які перебувають за межами нашої держави. Як колись він мобілізував закордонних в’єтнамців для підтримки батьківщини та сприяв національному визволенню, так і зараз допомагає зміцнювати національну безпеку і оборону. Комітет також є безпосередньо тим органом, що відповідає за повернення в’єтнамців на батьківщину.

Також комітет організовує важливі заходи, які високо цінують закордонні в’єтнамці. Це такі, як програми з вивчення в’єтнамської мови, Весняна зустріч земляків, Літній табір для молодих в’єтнамців, які проживають за кордоном, тощо. Це допомагає підтримувати їхні зв’язки зі своєю батьківщиною. Також досягається чимало позитиву діяльністю з мобілізації розумового потенціалу закордонної в’єтнамської спільноти.

До речі, нині близько 4,5 мільйонів в’єтнамців проживає у більш ніж 100 країнах світу, переважно розвинутих, де є економічні центри, де високий розвиток науки і техніки. І Держкомітет, про який зараз йдеться, є не що інше, як своєрідний міст, що сполучає закордонну в’єтнамську громаду з батьківщиною і допомагає зміцнювати національну єдність, налагоджувати стосунки В’єтнаму з країною, яка приймає (в’єтнамців — О.М.). В’єтнамці з закордоння уважно спостерігають за життям на батьківщині, вважаючи себе невід’ємною її часткою і роблячи свій внесок у її соціально-економічний розвиток та намагаючись одночасно просувати культурну самобутність нашої країни на чужих теренах.

— Ще одна не менш цікава тема — національний склад в’єтнамського суспільства. Стомільйонне населення вашої країни складається з представників більш ніж 50 народів і народностей, а така поважна структура, як Вітчизняний фронт В’єтнаму, нещодавно відзначила 89-ту річницю від дня свого заснування. Яким чином гарантується цим народностям право на свій національний розвиток, дотримання культурних традицій? І як розв’язуються проблеми такого штибу, якщо вони раптом виникають?

— Конституція Соціалістичної Республіки В’єтнам, закон про Вітчизняний фронт В’єтнаму визначають: «Вітчизняний фронт В’єтнаму — це добровільне об’єднання політичних, громадсько-політичних і громадських організацій, представників усіх класів, прошарків, етнічних груп, релігій, включно з в’єтнамцями, що проживають за кордоном».

За 89 років від дня свого створення і розвитку Вітчизняний фронт В’єтнаму зробив вагомий внесок у в’єтнамську революцію як виразник прагнень народу. За теперішнього часу, з розвитком демократії, Фронт і надалі об’єднує представників усіх прошарків суспільства, відстоює патріотичні традиції, зближує в’єтнамців і іноземців, різноманітні соціальні і етнічні групи, релігії з метою відстояти національну незалежність і соціальну стабільність, успішно виконати завдання керівництва Компартії В’єтнаму з подальшого національного розвитку.

У зовнішній політиці Вітчизняний фронт В’єтнаму налагоджує співпрацю на міжнародному рівні під гаслом «В’єтнам — друг, надійний партнер країн міжнародного співтовариства». Як незалежна держава, В’єтнам постійно працює над зміцненням дружби і партнерства між народами, завжди виступає за мир, співробітництво і суспільний розвиток.

— До речі, щодо мови спілкування згаданих етнічних груп: для них це не становить якихось складнощів?

— У кожної з таких етнічних груп — своя мова, і ці мови практично різні. Кількість представників таких груп також не однакова, зокрема, може бути і кілька сотень тисяч осіб, і більше. Зазначу, що у своєму середовищі вони вільно спілкуються рідною мовою, але державна у нас одна для всіх, і жодних проблем щодо її використання не виникає. Всі ми — один народ Соціалістичної Республіки В’єтнам.

— Вдячний за щирі відповіді на мої запитання.

Інтерв’ю записав Олег Махно
Фото Володимира Раєвського

Інтерв’ю у повному викладі подається у журналі «Бінтел» № 4, 2019 року

Схожі публікації