США у протистоянні з Китаєм знову посилюють тиск

Нова фаза загострення у стосунках між двома державами-гігантами

 

 

Європейські засоби масової інформації, у тому числі і у Німеччині та Австрії, повідомляють про чергове загострення відносин між двома глобальними геополітичними гравцями — США і Китаєм. Нещодавно таке загострення спостерігалося у вигляді демонстрації військової сили ВМС США у Південно-Китайському морі, де американці вперше рішуче проявили своє ставлення до територіальних претензій Китаю в цьому регіоні. Це також стосується, зокрема, Особливого адміністративного регіону Гонконг і його подальшого статусу.

ВМС США проводять навчання у Південно-Китайському морі

Власний кореспондент австрійського видання Dеr Standard Філіп Маттейс у статті від 15 липня ц. р. розмірковує над новою фазою загострення у стосунках між двома державами-гігантами, намагаючись передбачити можливі варіанти розвитку подальших подій.

Зростання напруги між Вашингтоном та Пекіном спостерігається практично щодня, зазначається у виданні. На початку минулого тижня уряд США зробив відразу два рішучі кроки у напрямку ескалації. Зокрема, у вівторок президент Д. Трамп підписав закон, який скасував статус особливого режиму для Гонконгу та ще й стосується санкцій стосовно членів компартії Китаю. За цим законом заморожуються у США активи членів компартії Китаю, що сприяють «підриву суверенітету Гонконгу». Санкції США можуть накладатися і на іноземні банки.

Обидві палати Конгресу США, Палата представників і Сенат, раніше одностайно ухвалили належний закон, який став відповіддю Вашингтона на нещодавно прийнятий закон Китаю про національну безпеку для Гонконгу. Форсованим прийняттям на початку поточного місяця цього закону Пекін фактично ліквідував автономію Особливого адміністративного регіону Гонконг. І зараз Пекін може вживати заходи проти акцій місцевих демократичних активістів. Багато з них можуть отримати тривалі тюремні ув’язнення, оскільки масові виступи, демонстрації та висування вимог, які раніше забезпечувала свобода висловлення поглядів, зараз караються законом. Один з лідерів руху за демократію в Гонконзі Натан Лоу, побоюючись переслідувань правоохоронних органів, кілька днів тому навіть був змушений перебратися до Лондона.

Водночас, зазначає автор кореспонденції, у вихідні дні близько 600 тис. мешканців Гонконгу брали участь у заборонених офіційними властями попередніх виборах (праймеріз), що були організовані продемократичним табором. Офіційний Пекін назвав цей захід «потужною провокацією».

 

Південно-Китайське море

Другою несподіванкою для китайського уряду стало рішуче відхилення Сполученими Штатами територіальних претензій Китаю в Південно-Китайському морі. Річ у тому, що у регіоні існує кілька невеликих, ніким фактично незаселених острівних груп, на які претендують В’єтнам, Тайвань, Китай та Філіппіни. Однак Пекін останніми роками почав там рішуче діяти, насамперед будуючи свої аеропорти та інші військові споруди. Компартія Китаю оприлюднює претензії на острови, як на власні, в рамках так званої лінії дев’яти пунктирів, не зважаючи на те, що вони розташовані відносно на великій відстані від материкового Китаю. Через цей регіон пролягають важливі морські шляхи і маршрути, по яким перевозяться вантажі. Також часом згадується, що у регіоні є значні нафтові родовища.

Довідково:

Лінія дев’яти пунктирів, карта дев’яти тире, U-подібна лінія (англ. nine-dash-line) — лінія, яку використовує Китай для визначення власних територіальних зазіхань та територіальних інтересів у водах Південно-Китайського моря, що простягаються від материкового Китаю й острова Хайнань до узбережжя Малайзії та Брунею, що розташований майже на екваторі.

Державний секретар США Майк Помпео ще більше загострив риторику, заявивши нещодавно, що «…світ не дозволить Пекіну ставитися до Південно-Китайського моря, як до своєї морської імперії».

Водночас у публікації щоденної газети-таблоїда компартії Китаю Global Times США назвали «руйнівником миру». На погляд автора цього газетного матеріалу, США своїми «хитрими військовими маневрами» завдають шкоди стабільності в регіоні, намагаючись налаштувати сусідні країни проти Китаю.

 

Проблеми Пекіну з Лондоном

Що ж до позиції Великобританії, то вона поки що єдиний представник міжнародної спільноти, який рішуче підтримав санкції США стосовно компаній-учасниць будівництва «Північного потоку-2». Великобританія також всіляко підтримує позицію США у відносинах з Китаєм.

Намагання уряду Великобританії в майбутньому виключити високотехнологічний китайський концерн Huawei з процесу зведення мережі телекомунікацій 5G стало однією з причин виникнення проблем для КНР. Китайсько-британські відносини також загострилися після того, як Лондон оголосив, що готовий надати громадянство Великобританії для майже 3 млн мешканців Гонконгу. Очевидно, Лондон не бажає залишати свою колишню колонію — Гонконг — сам на сам з Пекіном. Тому намагається вживати різноманітних адекватних заходів, що захищатимуть права місцевих мешканців.

Австрійська Dеr Standard наводить слова представника Республіканської партії США, конгресмена Теда Йохо, який заявив в інтерв’ю The Washington Examiner, що він не виключає військового протистояння з Китаєм.

Довідково:

The Washington Examiner — це американський веб-сайт, де розміщуються консервативні новини і щотижневий журнал, що базується у Вашингтоні, округ Колумбія.

На думку політика, війна між двома ядерними державами може вибухнути в найближчі три–шість місяців.

* * *

Напруга між основними супротивниками у боротьбі за геополітичне панування у світі зростає. Не стримує їх і те, що цьому світові вже протягом 70 років вдавалося уникати глобальних війн. А це часовий відтинок, що охоплює життя двох поколінь людей. Цю ситуацію аналітики називають незвичною, оскільки періодичність між глобальними збройними протистояннями зазвичай на планеті становить 20–30 років, тобто війни зачіпають кожне покоління. Постійні виклики і загрози, що сьогодні виникають між основними центрами світової сили, неминуче доведуть міжнародну спільноту до глобального протистояння.

 

Схожі публікації