Війна проти України дорого обходиться для всіх в Європі

Нові «стурбовані» голоси у Німеччині та найбільша геополітична поразка Путіна

06.07.2022 р. «Die Welt», «Die Zeit», Німеччина

Німецькі політичні оглядачі відреагували на зміну тональності у виступах деяких політичних сил Німеччини щодо доцільної, з їх погляду, зміни ставлення Берліну до війни Росії проти України, з огляду на поставки газу в Європу.

Зокрема, «Die Welt» 6 липня ц. р. надрукувала статтю, в якій зазначає, що, з огляду на кризу із постачанням газу у Німеччині, партія «Ліві» у Бундестазі вимагає припинити енергетичні санкції проти Росії. На думку лідерів партії, їх продовження насправді не стримує Путіна, але все більше шкодить Німеччині. До того ж, вважають ліві політики, у випадку необхідності, потрібно запустити в експлуатацію газопровід «Північний потік-2».

Клаус Ернст

Економічний експерт парламентської фракції «Лівих» у парламенті Німеччини Клаус Ернст (Klaus Ernst) заявив для видання «Rheinische Post», що «уряд має забезпечити, щоб ціни на енергоносії залишалися помірними внаслідок збільшення обсягів поставок, у тому числі з Росії». На думку політика, енергетично-політичні санкції не працюють. Вони не зупиняють Росію, вважає Клаус Ернст, ця країна продовжує добре заробляти на своїй сировині, а громадяни Німеччини та німецька економіка є жертвами абсолютно провальної санкційної політики. На цьому тлі підтримувати санкції проти Росії в існуючому вигляді є аморальним.

Політик Клаус Ернст вважає, що припинення постачання газу також може завдати непоправної шкоди «промисловому хребту», тобто індустрії Німеччини. З огляду на це, представник промосковськи орієнтованої політичної партії Німеччини вважає, що «Федеральний уряд зараз повинен зробити все, щоб забезпечити стабільність енергопостачання». Для цього, вважає політик, незважаючи на війну, яка є незаконною за міжнародним правом, потрібно розмовляти з Росією. «Можливо, також говорити і про введення в експлуатацію «Північного потоку-2» на певний період часу, якщо постачання газу не може бути гарантоване іншим чином».

Кадр відео «Лівий економіст Клаус Ернст навіть закликає припинити військові санкції проти Росії».
Джерело: «WELT/ Matthias Heinric»

https://www.welt.de/politik/ausland/article239756555/Ukraine-News-Linke-fordert-Ende-der-Sanktionen-und-neue-Gespraeche-ueber-Nord-Stream-2.html

 

З огляду на промосковські висловлювання у Бундестазі парламентської партії Німеччини «Ліві», привернула увагу стаття у німецькому виданні «Die Zeit» від 01 липня ц. р., в якій політичний редактор видання Міхаель Туманн (Michael Thumann) аналізує принципові зміни в європейському геополітичному ландшафті після вступу до НАТО Фінляндії і Швеції, що стало найбільшою геополітичною поразкою Путіна. Фактично, вважає аналітик, ці дві країни втричі збільшують військові потужності Альянсу у Північній Європі, що викликає неабияке роздратування у Москві та що вона намагається всіляко прикрасити, зображаючи наслідки з найменшими для себе політичними втратами.

Зокрема, Путін на саміті євразійського оборонного альянсу (ОДКБ) у Туркменістані на камери державного телебачення заявив, що «з Фінляндією та Швецією у нас немає таких проблем, як з Україною». А скандинави є «ручні» і не орієнтовані проти Росії. Тоді як Україна озброєна до зубів Заходом та реалізує американський «антиросійський проект».

Насправді, зазначає видання, Путін прикрашає речі. З приєднанням Швеції та Фінляндії він зазнає найбільшої геополітичної поразки за термін свого перебування на посаді президента Росії. Обидві країни загально потроюють вплив НАТО в Північній Європі та перетворюють Балтійське море на «море НАТО». Потрібно визнати, зазначає видання, що в особах Швеції та Фінляндії, до НАТО приєднуються дві добре озброєні та дуже стійкі й обороноздатні країни.

Швеція та Фінляндія отримали офіційне запрошення для вступу до НАТО.
Джерело «Central Asia.media», https://centralasia.media/

Ці країни потребують меншого захисту, ніж країни Балтії чи Болгарія, натомість вони роблять значний внесок у спільну оборонну спроможність НАТО. У випадку необхідності, одна лише Фінляндія може збільшити свою армію з існуючого рівня близько 30 000 солдатів до 870 000 осіб за рахунок призову резервістів. Це є певним рекордом для нації з населенням лише трохи більшим п’яти мільйонів осіб, зазначає «Die Zeit». На північному заході Росія межує з майбутньою країною НАТО Фінляндією, маючи 1340 кілометрів спільного кордону. Це більше, ніж усі попередні спільні кордони Росії з країнами НАТО.

Країни Балтії, які раніше були півостровом, близьким до російської сфери впливу, тепер включені до спільного зовнішнього кордону НАТО у межах від Фінляндії до Польщі. Такі зміни є важливим геостратегічним зсувом, спрямованим проти Москви.

За таких обставин Путіну доводиться прикрашати існуючі реалії, тому що саме він і ніхто інший винен в історичній та політичній поразці Росії. Видання зазначає, що остаточний вплив на прийняття рішення щодо вступу до НАТО до того принципово нейтральних Фінляндії та Швеції спричинили брутальний напад Путіна на Україну, його демонстративні погрози на адресу НАТО, його неадекватні вимоги вивести всю ядерну зброю США з Європи, в той час як він сам наповнює Калінінград ядерними ракетами.

Після того, як навіть сумнозвісний друг Путіна, президент Туреччини Тайїп Ердоган (Tayyip Erdoğan) відмовився від опору Швеції, Путін більше не може перешкоджати вступу до Альянсу скандинавських країн, ухваленому на саміті НАТО. У нього є вибір між самовбивчим нападом на Фінляндію, включно з НАТО, або загрозами, які при ближчому розгляді виявляються менш вражаючими, ніж здаються.

Туманні погрози

Путін попереджає, що якщо НАТО «розмістить військові контингенти та військову інфраструктуру» у Фінляндії та Швеції, він буде змушений «відреагувати таким же чином». Він уже давно про це говорить при кожному кроку НАТО, зазначає німецьке видання. Проте Фінляндія вже давно розгорнула військові контингенти та військову інфраструктуру для власного захисту.

Речник Путіна висловив такі ж туманні погрози. За словами Дмитра Пєскова, Міноборони Росії реагує на «небезпеки», що виходять від НАТО, «планами, розробленими для відповідного посилення західних кордонів». Іншими словами, це означає, що Росія накопичує на своєму західному кордоні ще більше солдатів, ще більше артилерії, ще більше ракет, ніж вона робила це протягом вже багатьох років. Фактично, така стратегія Росії не є новиною, зазначає «Die Zeit».

В останні роки Путін скористався так званими сірими зонами та власними сферами впливу на російських кордонах, до яких входили Україна, Молдова, Фінляндія, Швеція, Грузія, Вірменія, Азербайджан. У геополітичних просторах на континенті він дотепер міг маневрувати, обманювати та розширювати свою владу. В Україні він зробив помилку, розв’язавши відкриту загарбницьку війну і тим самим по-справжньому розбудив усіх, хто раніше вважав, що Путін просто трохи ображений і просто шукає захисту.

Простір маневрування Путіна у регіоні внаслідок війни в Україні значно зменшився. В Україні він зіткнувся з тим, що може стати для нього багаторічною, суттєвою на втрати кампанією. Крім того, він спостерігає, як перед його очима раптово падає залізна завіса, що простягається від Баренцева до Чорного моря. Це не скасовує його погрози, Путін залишається небезпечним противником. Але цього року він власними силами послабив себе сам.

https://www.zeit.de/politik/ausland/2022-06/nato-schweden-finnland-wladimir-putin

Зважаючи на наближення періоду інтенсивного споживання газу у дотепер достатньо забезпеченій і багатій Німеччині, активізувалися пропутінська політичні партії, які намагаються активізувати рівень загрози від недоотримання природного газу від Росії. Війна проти України дорого обходиться для всіх в Європі, навіть для Німеччини. Очевидно, що Путін розраховував саме на такий перебіг подій в Європі, коли починав свою війну проти України. Пропутінське лобі намагається зламати європейську єдність у запровадженні міжнародних санкцій проти Росії, спекулюючи на побутових проблемах економічного характеру в Німеччині. Лунають також промосковські голоси і в інших політичних таборах у Бундестазі, зокрема спрямовані на розблокування шляху постачання ексклаву Росії Калінінграду підсанкційними товарами через територію Литви. У відповідь Литва просто почала розбирати залізничні колії на своїй території.

Війна Росії в Україні та спротив міжнародної спільноти останньому диктатору Європи продовжуються.

 

Схожі публікації