Стан та можливі варіанти розвитку ситуації на полях війни в Україні

Аналітики Німеччини щодо можливого розвитку ситуації у війні

09.11.2022 р. «Die Welt», Німеччина

З огляду на перспективи міжнародної підтримки обороноздатності та військових спроможностей України суттєве значення мають наслідки проміжних виборів до Конгресу США. Наразі увага експертів у галузі міжнародної політики та політики безпеки привернута на офіційних результатів виборів, що відбулися у США 8 листопада ц. р. Попередні результати підрахунку голосів американських виборців свідчать, що очікуваної перемоги та докорінної зміни конфігурації політичних сил в обох палатах Конгресу США на користь Республіканської партії та Дональда Трампа не відбулося. Демократична партія США на чолі з діючим президентом Джо Байденом зберігає міцні позиції як у сенаті, так і в Палаті представників Конгресу США, що дає підстави розраховувати на сталість політики США, зокрема й щодо підтримки України у визвольній війні проти Росії. 

Остаточні результати волевиявлення громадян США стануть відомими найближчим часом, хоча, відповідно до заяв провідних політиків США, вони не вплинуть на зобов’язання щодо надання військової підтримки Україні та розгортання програми ленд-лізу.   

У Німеччині уважно слідкують за перебігом проміжних виборів у США, водночас не випускаючи із поля зору події у війні Росії проти України.

 Останнім часом в оцінках європейських експертів має місце закономірна «втомленість» від проблеми війни в Україні, що відзначається в експертних колах та аналітичних центрах Німеччини. 

Зокрема, видання «Die Welt» 8 листопада ц. р. надрукувало статтю провідного власного кореспондента Ібрахіма  Набера (Іbrahim Naber) з викладенням оцінки трьох провідних військових експертів Німеччини щодо актуального стану та можливих варіантів розвитку ситуації на полях війни в Україні.

Видання робить загальний висновок, що «наступальна спроможність військ України знизилася». Позиція України до ситуації залишається сталою і зрозумілою, відзначає німецьке видання.

 Переговори з Росією повинні відбутися не раніше, ніж буде звільнена вся територія держави Україна у межах міжнародно визнаних кордонів.  

Проте, відзначає «Die Welt», провідні військові експерти Німеччини вважають, що у теперішній час це є маловірогідним. Замість такого розвитку подій більш вірогідним виглядає інший сценарій.

Німецьке видання відзначає, що на початку тижня радник президента України Михайло Подоляк знову пояснив, на яких умовах для України можливі переговори з Росією. Насамперед, війська Путіна повинні повністю бути виведені з України. Видання наводить слова радника Президента, який написав у Твіттері, що «до цього не готовий Путін, тому Україна буде говорити з наступним главою держави Росія». Таке ставлення Подоляк уже демонстрував наприкінці жовтня в інтерв’ю WELT AM SONNTAG, зазначивши, що «Україна буде готова до переговорів лише тоді, коли її власна територія буде звільнена. І це стосується Донбасу та Криму».

Незважаючи на українські контрнаступи, у Путіна залишається багато ресурсів у його загарбницькій війні.
Джерело: ukrainian armed forces /Reuters; Sergei Bobylev/AP; picture alliance/SvenSimon-Presidential Office of Ukraine; Montage: Infogra

Нещодавні заяви Подоляка, відзначає  «Die Welt», слід розглядати в контексті повідомлень ЗМІ США про те, що уряд президента Джо Байдена закликав українське керівництво дати сигнал про свою готовність вести переговори з Москвою. Проте, зазначає видання, у Києві про це ніхто навіть не думає. З оцінкою вірогідності того, наскільки перспективним з військової точки зору є сценарій звільнення всієї України, видання «Die Welt» звернулося за оцінкою до трьох провідних німецьких експертів.

Карло Масала

Карло Масала (Carlo Masala),  професор міжнародної політики Мюнхенського університету Бундесверу, викладач Мюнхенського університету, а також викладач і член сенату Мюнхенської школи політичних наук. Його нова книга називається «Світовий безлад. Глобальні кризи та ілюзії Заходу», C.H. Beck , 2022.

 Експерт вважає, що «на даний момент звільнення всієї території України досить нереально, оскільки є багато ознак того, що Російська Федерація використає зиму, щоб зміцнити свої оборонні позиції та відправити своїх частково мобілізованих на фронт». Для експерта безперечним є факт: «наступальна спроможність українців знизилася». 

Більш вірогідним Масала вважає, що наступного року буде подальша окопна війна на виснаження звичайних збройних сил. Росія буде застосовувати свої дії у поєднанні з ракетними ударами та атаками  безпілотних літальних апаратів БПЛА по критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах України. «Це означає, зазначає Масала, що я зараз не бачу жодного сценарію, за якого Україна зможе зробити такий рішучий прогрес, щоб росіяни відчували себе змушеними вийти з України».

 

Зьонке Найтцель

Професор військової історії університету Потсдам Зьонке Найтцель (Sönke Neitzel) вважає, що позиція, сформульована у висловленнях Подоляка, відповідає ставленню більшості українців, що засвідчило опитування громадської думки. Зьонке Найтцель вважає, що мета стосовно звільнення всієї української території «на даний момент не може бути реалізована». Ситуація може виглядати інакше навесні 2023 року, вважає військовий експерт, але це також дуже залежить від поставок західної зброї.

 «На даний момент Україні просто не вистачає необхідної кількості артилерії, танків тощо». Крім того, не варто забувати, що українцям за допомогою західних спецслужб вдалося несподіваним ударом відкинути росіян у контрнаступі на Харків. «Але малоймовірно, що це станеться вдруге в такій же формі»

Довідково. Зьонке Найтцель

Зьонке Найтцель є професором з військової історії в Університеті Потсдама.

Нещодавно вийшла його книга «Німецькі воїни. Від кайзерівської імперії до Берлінської республіки. Військова історія», Propyläen 2020.

[згорнути]

 

Густав Грессель

Військовий аналітик Густав Грессель (Gustav Gressel) з Європейської ради з міжнародних відносин (European Council on Foreign Relations) у Берліні звертає увагу на тупикову ситуацію. А саме, «Путін заявив, що готовий до переговорів, якщо українці складуть зброю (а вони її не складуть), то ж Зеленський заявляє, що готовий до переговорів, якщо Росія відведе свої війська. І те, й інше приблизно однаково малоймовірно». Навіть у битві за велике місто Херсон Росія може продовжувати і надалі розраховувати на власні «значні сили» для захисту.

Шляхом проведення часткової мобілізації Кремль наразі намагається здійснити ротацію військ на передовій та використати частково мобілізованих, щоб дати відпочити виснаженим частинам. Лінії оборони навколо міста добре розвинені. Це створює проблеми для українського просування. До цього додається широка відкрита місцевість на півдні України.

 «Для того, щоб мати спроможність здійснювати тут наступальні дії проти ворога, який має достатню кількість військової техніки на полі бою, Україні також знадобиться більше танків і БМП, ніж вона наразі має». 

Довідково. Густав Грессель

Густав Грессель є старшим політичним науковим співробітником Європейської ради з міжнародних відносин у Берліні.

Раніше Грессель працював консультантом з міжнародної політики безпеки в міністерстві оборони Австрії. Грессель п’ять років служив в австрійській армії.

[згорнути]

Події міжнародного життя, що визначаються політикою та національними інтересами провідних держав світу, стрімко розвиваються. Експертне середовище у галузі безпеки Німеччини відслідковує події та перебіг війни в Україні, оскільки ця війна справляє значний вплив на стратегічне позиціонування та геополітичні інтереси Німеччини у світі, що змінюється. Ескалація та несподіване набуття війною загальносвітового значення, а відтак перетворення України на значного гравця в Європі, здійснює суттєвий вплив на еволюцію й формування нової стратегії сучасної Німеччини.

 Стає очевидним, що пріоритети Німеччини більше не будуть зосереджуватися на відносинах з Росією, яка у розумінні політиків Німеччини дотепер мала підсвідомий статус країні-переможниці у Другій світовій війні.  

Втрачає вона позиції й у якості партнера Німеччини з економічного співробітництва, насамперед у галузі енергетики та енергоресурсів.

Спроби Федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца протягом візиту до Китаю у листопаді ц. р. встановити нові межі співробітництва з Пекіном та діяти в інтересах обох сторін потрібно розглядати як ініціативу, насамперед Китаю. Протистояння зі США, економічна криза, що насувається, залежність економіки від високотехнологічних процесорів та загострення ситуації навколо Тайваню змушують Пекін шукати нових партнерів в Європі. Очевидно, що Росія вже не спроможна виконувати роль економічного партнера та буде залишатися лише сировинним придатком Китаю. Залежність від суперництва зі США та намагання посилити власні позиції у світі після рецесії та виходу з пандемії, примушують Китай шукати партнерів в Євросоюзі. Роль Німеччини у цьому контексті залишається обмеженою та залежною як від інтересів Китаю, так і від Євросоюзу та США.

 Інтереси України продовжують перебувати в союзі з партнерами західного світу, насамперед США, Великої Британії та ситуативно, — Китаю. 

Оцінка ситуації у війні Росії проти України, здійснена німецькими військовими експертами та відображена у статті видання «Die Welt», не є чимось несподіваним для українського воєнно-політичного керівництва та Генерального штабу ЗС України. Тим не менш, вона свідчить про зацікавленість Німеччини перебігом подій, що відбуваються в Україні та спробами здійснення неупередженого прогнозу розвитку подальших подій. Поки що такі прогнози не відрізняються глибиною і оптимізмом та не сприяють позитивному розвитку дій України та її успіху у визвольній війні проти Росії.

 Німеччина займає хитку позицію щодо підтримки України у війні проти Росії, у відносинах як з європейськими партнерами, так зі США та власне з Україною. Відносини з Росією у Берліні наразі намагаються не артикулювати. 

https://www.welt.de/politik/ausland/plus242013669/Ukraine-Krieg-Die-Offensivfaehigkeit-der-Ukrainer-hat-nachgelassen.html

Схожі публікації