До формування нового політичного порядку денного в європейських столицях та у США

Саміт G20 в Індонезії та війна Росії в Україні

11.11.2022 р. «Die Welt», Німеччина

Зміна стратегічної ситуації на фронтах війни в Україні та вже очевидна неминуча поразка Росії призводить до формування нового політичного порядку денного в європейських столицях та у США. Вимушене відведення військ Путіна з Херсону та публічні виступи з цього приводу військових керівників Шойгу і Суровікіна, які пояснюють такий маневр Москви бажанням зберегти життя російським солдатам, насправді може мати декілька причин  таких театралізованих заяв російських воєначальників та декілька варіантів подальшого розвитку подій.

Російські війська відступають із Херсонської області.
Міністр оборони РФ Сергій Шойгу доручив очистити правий берег Дніпра. Україна залишається скептичною.

Джерело: https://www.welt.de/

Показово-демонстративні заяви російських військових щодо відведення російських військ із Херсону з обережністю сприйняті у Києві, оскільки керівництво ЗС України остерігається азійської підступності з боку Путіна, який санкціонував безславний відхід зі стратегічно важливого для захисту і забезпечення Криму і всього південного угруповання ЗС Росії напрямку та здатен підготувати там пастку.

 Водночас, втрата позицій на правому березі Дніпра та відхід із Херсону можуть змінити стратегічний перебіг війни та коштувати особисто Путіну втрати контролю над перебігом війни та призвести до вимушеного зміщення його з посади президента Росії під благовидним приводом. 

Очевидно, що такі загрози для режиму Путіна розуміють і в Москві, тому підготували кроки у відповідь. Варіантів відповідей у Путіна залишилося небагато і всі вони грають проти нього, оскільки передбачають подальше застосування необмеженої військової сили, посилюють системний опір його режиму у світі та наближають час відсторонення від влади і притягнення до відповідальності. Ще невипробуваними способами Росії терору мирного місцевого населення залишилися звичні для Суровікіна за діями в Сирії килимові бомбардування міст і об’єктів в Україні.

Вірогідно, так званим «пілотним проектом» перебігу такого російського терору може стати тотальне бомбардування росіянами і знищення міста Херсон після відходу їх військ на лівий берег Дніпра.

Вірогідно, показове і безцільне з військової точки зору знищення Херсону повинно стати розумінні Москви важелем впливу для примушення України до проведення переговорів з метою «заморозити» лінію фронту станом на зараз та перевести перебіг конфлікту із Заходом щодо України у формат тривалих переговорів. Саме такі переговори потрібні Путіну для відновлення свого військового потенціалу, що практично вже вичерпався внаслідок бойових дій, та залучення на свій бік країн-партнерів для продовження війни в Україні. Особливі надії покладаються Москвою на Іран та Китай а також на країни-сателіти Росії у світі та в Європі, що перебувають в орбіті впливів Кремля.

 Для режиму Путіна настали складні часи, зокрема, через несподіваний чинник у вигляді протидії планам Москви консолідованої позиції Заходу.  

Вже наступного тижня під головуванням міністра оборони США Ллойда Остіна відбудеться чергове засідання Контактної групи країн з питань оборони України, так званої групи «Рамштайн». США залишаються головним партнером України у наданні допомоги та зміцненні обороноздатності України у війні проти загарбника Росії.

Ще одним важливим заходом міжнародної політики, що давно очікується у світі, стане зустріч на вищому рівні двадцяти найбільш промислово розвинених країн G20, що відбудеться в Індонезії, на острові Балі. Додаткової ваги цій загалом традиційній зустрічі надає саме війна Росії в Україні та очікування напрацювання спільної позиції передових країн світу щодо її припинення. З огляду на актуальний стан військової обстановки в Україні та задекларовані наміри Кремля щодо знищення України, заяви Москви щодо готовності до переговорів з Україною під час терористичних бомбардувань міст та об’єктів інфраструктури сприймаються світовою спільнотою як провокація та намір перекласти свою провину на плечі жертви, тобто України. Очевидно, що безвихідність ситуації Кремля призводить цивілізований світ  до розуміння небезпеки від непрогнозованих дій загнаного у глухий кут Путіна.

В Європі загалом та у Німеччині зокрема уважно слідкують за перебігом подій та підготовкою саміту на Балі, який може відіграти ключову роль у запобіганні ескалації війни в Україні та переростанні її у глобальний конфлікт.

Сімнадцята зустріч глав держав Групи двадцяти (G20) відбудеться 15–16 листопада 2022 року в Індонезії, на острові Балі.
Цей саміт стане першим для канцлера Німеччини Олафа Шольца, прем’єр-міністра Австралії Ентоні Албаніза, президента Південної Кореї Юн Сок Йоля, глави уряду Італії Джорджі Мелоні та прем’єр-міністра Великобританії Ріші Сунака.

Впливова німецька «Die Welt» 10 листопада надрукувала редакційну статтю щодо підготовки заходу на Балі та очікувань від саміту, його пов’язаність з актуальними подіями в Україні.

Міжнародне несприйняття лідерами демократичного світу особисто Путіна призвело до того, що він, за повідомленням Індонезії, як країни, що приймає саміт, не приїде на захід особисто, а відрядить до участі міністра закордонних справ Лаврова.

Німецьке видання зазначає, що таким чином Путін намагається уникнути особистої конфронтації з лідерами Заходу, яка панує від моменту вторгнення Росії в Україну. Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц повідомив про свій намір «безапеляційно» говорити на саміті G20 про відповідальність Росії за війну в Україні.

Як повідомляється з урядових кіл у Берліні, зазначає «Die Welt», зустріч на вищому рівні G20 «не є жодним прийнятним приводом для проведення мирних переговорів». Адже на теперішній час, зазначає видання, не існує «жодних ознак готовності Росії здійснити кроки у цьому напрямі».

Проте, зазначає видання, існує можливість, що Путін візьме участь у саміті шляхом дистанційного увімкнення. Керівниця протоколу посольства Росії в Індонезії повідомила новинній агенції AFP, що програма Путіна дотепер ще готується. Путін тривалий час не визначався стосовно власної участі у саміті, що відбудеться 15–16 листопада. Станом на зараз не існує жодних змін у ставленні до участі керівника Кремля в саміті.

Проте, зазначає німецьке видання, оголошений замість Путіна учасник на саміті, міністр закордонних справ Росії Лавров ще у липні ц. р. на зустрічі керівників зовнішньополітичних відомств країн G20 на Балі спричинив дипломатичний скандал своєю поведінкою.

Глава МЗС Росії покинув засідання G20 у липні одразу після виступу, уникнувши таким чином критики з боку Анналени Бербок.
Джерело: стоп-кадр відео, https://www.welt.de/

Він залишив залу засідань відразу після власного виступу та зовсім на сприймав критичні зауваження на свою адресу від колег з інших країн. На додаток до цього, він звинуватив Захід у намірі запобігти віднайденню рішення щодо мирного врегулювання військового конфлікту в Україні.

Джоко Відодо

Індонезія цього року головує в об’єднанні країн G20. В якості голови приймаючої саміт країни президент Індонезії Джоко Відодо (Joko Widodo) наполегливо запросив російського президента до участі та заявив, що він очікує його на Балі. Відодо оголосив також свою мирну  ініціативу стосовно України, зміст якої поки що не розголошується. Президент України, зазначає «Die Welt», також запрошений до участі у саміті, хоча його країна не входить до переліку G20. Кілька днів тому Володимир Зеленський підтвердив свою участь у заході, щоправда шляхом дистанційного включення.

Джо Байден зустрінеться з лідером Китаю Сі Цзіньпіном на полях саміту

Президент Індонезії Відодо нещодавно повідомив, що 17 керівників держав і урядів країн об’єднання G20 вже підтвердили їх участь у цій важливій зустрічі. Серед інших, до Балі вирушають президент США Джо Байден та Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Карін Жан-П’єр

За повідомленнями з Білого дому у четвер 10 листопада ц. р., на Балі відбудеться також зустріч Джо Байдена та Сі Цзіньпіна. За повідомленням прессекретарки Білого дому Карін Жан-П’єр (Karine Jean-Pierre), вже у понеділок Байден та Сі будуть вести переговори, присвячені поглибленню каналів комунікації між обома країнами та «сповненому відповідальності поводженню з питань конкуренції». Крім того, протягом переговорів будуть обговорені «регіональні та глобальні теми».

Президент Китаю Сі Цзіньпін приймає Джо Байдена у 2013 році у Пекіні.
Тоді Байден обіймав посаду віце-президента США.
Джерело: Lintao Zhang/GETTY IMAGES POOL via epa/dpa

Переговори на Балі будуть першою особистою  зустріччю Байдена та Сі на їх посадах президентів своїх країн. Обидва вони вже знають один одного внаслідок перебування на посадах віце-президентів.  Відносини між Вашингтоном і Пекіном через війну в Україні та тиском Пекіну на Тайвань, є суттєво напруженими.

Камала Харріс

Не виключається також, що керівник Кремля наприкінці наступного тижня здійснить поїздку до Азії. Адже відразу після завершення зустрічі на вищому рівні на Балі політичний фокус світу зміститься на столицю Таїланду Бангкок, де 18-19 листопада ц. р. відбудеться саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (APEC). Росія є членом цього об’єднання, як і США. Джо Байден вже оголосив, що в якості представника США відрядить до участі в саміті APEC віце-президентку США Камалу Харріс (Kamala Harris).

 Саміт G20 в Індонезії може стати визначальним етапом у формуванні ставлення міжнародної спільноти до злочинів Путіна в Україні та подальших впливів на нього заради припинення війни.  

Наразі зрозуміло, що Путін є недоговороспроможним, сама його присутність на саміті є неприйнятною для більшості світових лідерів, а договори з ним не варті нічого.

 Міжнародна спільнота має негативне ставлення до Путіна. А враховуючи провал його військової кампанії в Україні та неминучість програшу у війні, наявність в Росії значної кількості ядерної зброї, що потребує контролю з боку світової спільноти, терміни технічного обслуговування якої значною мірою вичерпані та перевищені, та інші міжнародні проблеми, пов’язані з сучасною Росією, доцільно очікувати прийняття певних рішень самітом G20 щодо нейтралізації глобальної загрози світу від Росії та від її уособлення, президента Путіна.  

Можливими рішеннями провідних країн світу можуть стати створення для Росії та особисто для Путіна умов, неприйнятних для виконання ним обов’язків президента Росії, та тихий відхід від справ під приводом стану здоров’я та лікування. Наступник Путіна, тимчасовий керівник Росії та його тимчасове оточення могли би виконати роль прохача про капітуляцію та ліквідацію теперішньої структури влади в Росії.

Контроль над ядерною зброєю в Росії залишиться поки що проблемою, яку вирішити спроможні лише консолідовані зусилля Заходу на чолі зі США, Великої Британії, Китаю та Японії. Ліквідація ядерного потенціалу Росії є обов’язковою умовою для впровадження на її території демократичних інститутів влади та утворення нового суб’єкту (суб’єктів) міжнародного права, який ніколи у подальшому не буде загрожувати існуванню людської цивілізації.

 Форми і способи нейтралізації загрози від сьогоднішньої путінської Росії можуть бути напрацьовані в окремому форматі за участі держав-геополітичних суб’єктів міжнародної політики, спроможних втримати баланс світоустрою після неодмінного розпаду або докорінної трансформації сьогоднішньої Росії. 

https://www.welt.de/politik/ausland/article242054161/G-20-Gipfel-Biden-trifft-Xi-Putin-schickt-Lawrow.html

Схожі публікації