Спекотна осінь 2021 року. Реакція Росії на військові навчання України

З завершенням СКШН «Захід-2021» рівень російських загроз для України не знижується

 

 

 

Іван Січень

Одним із основних загрозливих джерел безпеці України останнім часом стала активна військова діяльність Росії поблизу українських кордонів, зокрема, підготовка та проведення СКШН «Захід-2021». В Україні такі дії цілком слушно сприймались, як можливий новий напад Росії. Відомо також, що Російська Федерація не наважилася на такий крок внаслідок жорсткого на неї тиску США, НАТО та ЄС. Щоправда, з завершенням СКШН «Захід-2021» жодним чином не знижується рівень російських загроз для України. З другої половини вересня поточного року Росія розпочала чергову серію військових навчань на українському напрямку, що супроводжується ядерним шантажем США та НАТО. Водночас посилився російський тиск на Україну та її західних партнерів у політичній та економічній сферах.

 

Навесні та влітку поточного року ми вже аналізували реакцію Росії на навчання США/НАТО DEFENDER-Europe 21 («Захисник Європи-2021») та військово-морські маневри України і її західних партнерів Sea Breeze-2021 («Морський бриз-2021»). У відповідь на ці навчання РФ відчутно посилила свою військову активність на українському напрямку та у Чорноморському регіоні, в тому числі на окупованих і анексованих територіях України. Все це супроводжувала масштабна інформаційна кампанія зі звинуваченнями на адресу США та НАТО. Мовляв, їх політика стосовно Росії — агресивна, а Україна готується напасти на «ДНР» і «ЛНР».

Аналогічно зреагувала Росія і на СКШН ЗС України «Об’єднані зусилля-2021» (22–30 вересня ц. р.), а також на міжнародні маневри Rapid Trident-2021 (20 вересня – 1 жовтня ц. р.) за участю українських та іноземних військових підрозділів країн-партнерів нашої держави.

Так, 20 вересня ц. р. одразу ж на кількох полігонах Південного військового округу ЗС РФ у Ростовській області, Краснодарському і Ставропольському краях, а також в анексованому Криму розпочалися батальйонні і полкові тактичні навчання за участю підрозділів і частин 8-ї, 49-ї та 58-ї загальновійськових армій, 22-го армійського корпусу берегових військ Чорноморського флоту Росії, а також 7-ї десантно-штурмової дивізії (м. Новоросійськ). Всього до кінця місяця було проведено близько десяти таких навчань.

Загалом до навчань залучалось близько 15 тис. військовослужбовців та 900 одиниць озброєння і бойової техніки (включно з танками, бойовими машинами піхоти, ствольною та реактивною артилерією). В інтересах міжвидової взаємодії залучались понад 40 літаків та вертольотів зі складу 4-ї армії ВПС та ППО (оперативно підпорядковується Південному військовому округу ЗС РФ).

В той же час для проведення військово-морського навчання із Севастопольської та Новоросійської баз у море вийшли близько 20 кораблів Чорноморського флоту, в тому числі протичовнові кораблі, підводні човни, тральщики та допоміжні судна. У навчанні також брали участь літаки і вертольоти морської авіації Чорноморського флоту.

За своїми масштабами всі ці навчання фактично переважали сили і засоби Росії та її союзників, які брали участь в активній фазі СКШН «Захід-2021». Тоді це були тільки 6,4 тис. військовослужбовців, 750 одиниць бойової техніки, 80 літаків і до 15 кораблів.

Крім того, у вересні поточного року військовими комісаріатами Південного військового округу ЗС РФ призвано до складу бойового армійського резерву близько тисячі військовозобов’язаних осіб. Вони поповнили бойові частини та сформовані підрозділи військ територіальної оборони 8-ї загальновійськової армії (розгорнута у Ростовській області РФ за зоною конфлікту на Донбасі та є другим ешелоном російських військ на окупованих територіях України). Навесні–влітку 2014 року подібним чином комплектувалися загони російських найманців, які вирушали у Донецьку та Луганську області.

Серед заходів оперативної та бойової підготовки, які ЗС Росії проводили на українсько-чорноморському напрямку у вересні поточного року, найбільш небезпечними за характером для України були полкові та батальйонні тактичні навчання 150-ї та 20-ї мотострілецьких дивізій (мсд) 8-ї армії Південного військового округу, а також навчання 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд) в Криму. Наприклад, двостороннє полкове тактичне навчання 150-ї мсд проходило на полігонах «Кадамовский» та «Кузьминский» у Ростовській області РФ за участю двох посилених батальйонних тактичних груп. Опрацьовувалися наступальні дії для підтримки 1-го та 2-го оперативно-тактичних командувань (колишні 1-й та 2-й армійські корпуси) у «ДНР» і «ЛНР». У навчальному бою брали участь танки Т-72Б3, бойові машини піхоти БМП-3, реактивні системи залпового вогню та артилерійські гармати. Для висадки тактичного десанту на стратегічно вигідний рубіж в тилу оборони супротивника застосовувалась ескадрилья транспортно-бойових вертольотів «Терминатор» Мі-8АМТШ.

А вже на полігоні «Прудбой» (Волгоградська область РФ) відбулося батальйонне тактичне навчання 20-ї мсд (сформована навесні поточного року на базі 20-ї окремої мотострілецької бригади). На єдиному оперативному фоні з навчанням 150-ї мсд вводилися в дію резерви для виконання наступальних дій проти України.

Одночасно підвищувалася бойова готовність у вигляді низки заходів оперативної та бойової підготовки 1-го і 2-го оперативно-тактичних командувань ЗС РФ та загонів найманців в «ДНР» і «ЛНР». Практичні завдання опрацьовувались безпосередньо на лінії фронту, що призвело до загострення напруженості в зоні конфлікту. Крім того, у «ДНР» та «ЛНР» оголосили про проведення військових зборів.

Щодо навчання 7-ї дшд, то там опрацьовувався сценарій посилення 22-го армійського корпусу берегових військ Чорноморського флоту під час виконання операції з «відбиття наступу супротивника, що намагався захопити Кримський півострів». За такого супротивника відкрито вважали Україну, яка нібито намагалася «відновити контроль над Кримом», а також США та НАТО, які «підтримували дії українських збройних сил».

Згідно з планом навчання, до Криму перемістили понад 2 тис. військовослужбовців та 100 одиниць бойової і спеціальної техніки зі складу 108-го десантно-штурмового полку (м. Новоросійськ) та 1141-го артилерійського полку (м. Анапа), а також інші підрозділи зі складу 7-ї дшд. Після їх прибуття на полігон «Опук» в Криму розігрувався епізод ліквідації плацдарму, який супротивник захопив на узбережжі півострова.

Виконувались завдання з прориву оборони супротивника, розгрому його сил на другому рубежі та захоплення позицій у прибережній зоні з метою протистояти другій хвилі ворожого десанту. Дії підрозділів 7-ї дшд підтримували літаки тактичної авіації та вертольоти армійської авіації зі складу 4-ї армії ВПС та ППО, а також корабельні і авіаційні сили Чорноморського флоту.

Під час навчання активно застосовувалися різні види озброєння та бойової техніки, в тому числі бойові машини десанту БМД-4М, БМД-2К-АУ та бронетранспортери БТР-МДМ «Ракушка», танки Т-72Б3, 120-мм самохідні артилерійські гармати 2С9 «Нона-С» та 122-мм гаубиці Д-30, штурмовики Су-25С та фронтові бомбардувальники Су-24М, вертольоти Мі-28Н і Ка-52.

Незважаючи на твердження російського воєнного командування, що характер навчання 7-ї дшд був «оборонний», насправді їх спрямованість була суто наступальна, що вкотре підтвердило можливість її залучення до нападу Росії на Україну з території Криму.

 

Вже в жовтні поточного року, під виглядом контрольної перевірки військ Південного військового округу ЗС РФ, на полігонах у Ростовській області, на Північному Кавказі та в анексованому Криму розпочалася чергова серія заходів оперативної та бойової підготовки.

Зокрема, з 4 жовтня ц. р. на полігоні «Опук» в Криму проводиться двостороннє тактичне навчання 810-ї окремої бригади морської піхоти зі складу 22-го армійського корпусу берегових військ Чорноморського флоту РФ. Крім того, до навчання залучаються бойові кораблі, літаки та вертольоти морської авіації, засоби протиповітряної оборони, а також інженерні підрозділи.

Згідно з офіційним повідомленням російського військового командування, відпрацьовуються питання проведення протидесантної операції. Разом з тим, задум навчання включає як оборонні, так і наступальні елементи.

На цьому фоні Росія, прагнучи тиснути на західних партнерів України і шантажувати їх ядерним ударом, провела серію показових навчань всіх трьох компонентів своїх стратегічних ядерних сил. Наприклад, 21 вересня ц. р. було оголошено про підготовку до виходу в море для виконання бойових завдань ракетного підводного крейсера стратегічного призначення «Александр Невский» (проект «Борей») зі складу Тихоокеанського флоту Росії.

А два стратегічних ракетоносці Ту-160 дальньої (стратегічної) авіації Росії виконали 22 вересня ц. р. демонстративний політ у повітряному просторі над акваторією Балтійського моря. Літаки супроводжували винищувачі Су-35С зі складу 6-ї армії ВПС та ППО та Су-27 морської авіації Балтійського флоту РФ.

До того ж 27 вересня ц. р. у Свердловській області РФ розпочалися масштабні командно-штабні навчання 42-ї ракетної дивізії зі складу 31-ї ракетної армії (штаб м. Оренбург). У рамках навчань до польових районів бойового чергування вийшли кілька мобільних ракетних комплексів РС-24 «Ярс».

Як і навесні поточного року, вся така діяльність Росії знову супроводжується звинуваченнями на адресу України. Мовляв, та готується напасти на «ДНР» і «ЛНР». Так, за заявою заступника міністра закордонних справ РФ А. Руденка, «Москва враховує риторику української влади стосовно можливого військового зіткнення та знає про військові приготування Києва за допомогою його західних партнерів». При цьому він не виключив можливості «військового сценарію у розвитку російсько-українських відносин», а також повідомив, що у «російському воєнному бюджеті вже є відповідна стаття видатків».

Заступник міністра закордонних справ РФ А. Руденко: Москва не виключає можливості «військового сценарію у розвитку російсько-українських відносин»

Демонструючи військову силу, Росія одночасно активізувала інші види тиску на Україну та її західних партнерів. Зокрема, спровокувала різке зростання цін на газ в Європі з метою просувати свій проект «Північний потік-2». Як відомо, новий російський газогін Росія відверто розглядає як засіб енергетичного тиску на Європу та Україну. І в той же час послідовно провокує суперечності у відносинах між США та Європою. Останнім часом одним із проявів таких зусиль є активна інформаційна компанія довкола проблем, що спостерігаються у стосунках США та Франції через відмову Австралії придбати французькі підводні човни і переадресувати відповідне замовлення американським виробникам.

…Для України зростає рівень військових загроз з боку Росії, яка може зважитися на нову агресію…

Отож все вищезгадане свідчить, що Росія продовжує свою агресивну політику з метою встановити контроль над Україною. При цьому спостерігається надзвичайно нервова реакція Кремля на те, що Україна зміцнює свої Збройні сили та активно налагоджує військове співробітництво зі США і НАТО, що об’єктивно ускладнює реалізацію російських планів. Так само нервово Кремль реагує на заходи США, НАТО та ЄС зі стримування російської експансії у Балтійському і Чорноморському регіонах та, загалом, на європейському напрямку. Як наслідок, для України зростає рівень військових загроз з боку Росії, яка може зважитися на нову агресію, оскільки наша держава ще не набула достатньої міці для гарантованого відбиття російського нападу.

 

Схожі публікації