Руслан Нечай: «Наші досить обмежені фінансові ресурси не дають змоги розвинути діяльність в Африці так, як це роблять провідні країни світу. Та це не означає, що ми не можемо ставити перед собою амбітні завдання»

Інтерв’ю з радником Посольства України в АРЄ

 

 

 

— Пане Руслане, що перш за все мається на увазі, коли йдеться про торговельно-економічне співробітництво між Україною та АРЄ? Це — товарообіг, основні статті українського експорту до Єгипту та імпорту із цієї країни?

— Не помилюся, коли скажу, що підґрунтям активних українсько-єгипетських відносин є саме торговельно-економічне співробітництво. Як щойно зазначалося, Єгипет — наш найбільший торговий партнер у Африці та арабському світі. Найкраще про це можуть свідчити наступні показники: у 2020 році загальний обсяг торгівлі товарами і послугами між двома країнами склав 1,8 млрд доларів. Найбільшим товарообіг між державами за останні 5 років був у 2019 році — 2,6 млрд доларів. Основні статті нашого експорту — зернові, продукція металургійного комплексу (напівфабрикати із сталі, прокат, чавун, феросплави, труби), мінеральні продукти, продукція машинобудування, деревина та папір, продукція АПК і харчової промисловості (жири та олії тваринного або рослинного походження, м’ясо птиці, молочні продукти). Продуктами єгипетського імпорту в основному залишаються овочі і фрукти, здебільшого, цитрусові (до 50 %), нафтопродукти, азотні добрива…

— Це можна вважати позитивним наслідком роботи українських компаній у Єгипті? Якщо так, то яких конкретно?

— Єгипет цікавий нам не лише обсягами торгівлі. Українські компанії реалізують тут низку надзвичайно цікавих і масштабних проєктів. У лютому 2017-го українська компанія «Татра-Юг» перемогла в оголошеному Александрійською адміністрацією (громадського транспорту) тендері на поставку 15 трамваїв. Тобто отримала замовлення на оновлення рухомого складу найстарішої трамвайної системи в Африці. Такий масштабний проєкт для наших виробників став першим у регіоні Близького Сходу та Північної Африки за часів незалежності України, що забезпечив роботою близько 250 українських підприємств. У 2021-му за контрактом усі 15 трамваїв Александрія отримала. «Татра-Юг» зацікавлена у збільшенні поставок трамвайних вагонів до Єгипту, тому братиме участь в інших проєктах.

Також посольство надає політико-дипломатичну підтримку Українській національній зовнішньоекономічній корпорації «Важмашімпекс», яка є учасником кількох міжнародних проєктів, що реалізуються в АРЄ. Це модернізація коксової батареї № 3 єгипетського підприємства El Nasr for Coke & Chemicals company; проєкт зі збагачення залізної руди з Єгипетською холдинговою компанією металургійної індустрії. Інвестиційний проєкт НАК «Нафтогаз України» в Єгипті, на якому зупинюся окремо, — найбільший закордонний.

Круглий стіл та прес-конференція у посольстві України в Каїрі 07 жовтня 2020 р. за участі українських і єгипетських представників металургійного бізнесу, зокрема голови регіонального офісу компанії «Метінвест» Г. Махерзі, засновника та CEO платформи Steel Network А. Хеґазі та члена її консультаційної ради А. Салаха

— У такому разі йдеться про договірно-правову базу між нашою державою і АРЄ, тобто про двосторонні міждержавні і міжурядові документи…

— Чинна договірно-правова база між Україною та Єгиптом нараховує 31 документ (конвенції, угоди, меморандуми), більшість з яких економічного характеру. Вже парафовані і готові до підписання в рамках найближчих двосторонніх заходів договір між Україною та АРЄ про взаємну допомогу в цивільних та господарських справах, а також міжурядова угода про повітряне сполучення. Сторони ще опрацьовують проєкти таких ключових та надзвичайно важливих в економічному контексті документів, як міжурядова угода про співробітництво і взаємну допомогу у митних справах, угода про взаєморозуміння щодо співробітництва у сфері стандартизації, меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у сфері космосу та мирного використання космічного простору…

— У 2020 році планувалося засідання міжурядової спільної комісії. В загальних рисах, чи виносилося на розгляд питання спільного виробництва продукції на території Єгипту з метою її реалізації на африканських ринках?

— У 2020 році пандемія коронавірусу внесла свої корективи. Якщо дозволить епідеміологічна ситуація, то чергове, восьме, засідання міжурядової спільної комісії з економічного та науково-технічного співробітництва між Україною та АРЄ проведемо до кінця поточного року. Її порядок денний надзвичайно насичений: це і питання двосторонньої торгівлі, і взаємодія у сфері інвестицій, і співробітництво у галузях космосу, інформаційних технологій та зв’язку, транспорту, енергетики, туризму тощо. У контексті інтеграційних процесів, які відбуваються на Африканському континенті, зокрема в рамках Африканської континентальної зони вільної торгівлі (АКЗВТ), хотів би звернути увагу, що заснування спільних підприємств та організація виробництва на території АРЄ надасть українським компаніям доступ до ринку обсягом 1,3 млрд споживачів та з сукупним ВВП понад 3,4 трлн доларів, оскільки у разі досягнення відповідного рівня локалізації виробництва товар розглядається як виготовлений в АРЄ і має право на безмитне пересування як її територією, так і в межах чинних економічних інтеграційних об’єднань (країнами Африки та більшістю арабських країн). Таким чином, вважаю, що перенесення виробництва або часткового виробництва українських промислових товарів та залучення українських технологічних процесів на територію Єгипту досить перспективне. Це також буде предметом обговорення під час наступного засідання міжурядової спільної комісії в Каїрі.

18 березня 2021 р. Онлайн-конференція «Україна-Єгипет: перспективні сфери взаємодії», організована Торгово-промисловою палатою України за підтримки Федерації торгових палат Єгипту

Представники торгово-промислових палат України і Єгипту зустрічалися у 2020 році. Також ми проводили zoom-зустрічі з ТПП України та Федерацією торгових палат Єгипту, в яких брали участь близько 100 компаній з обох сторін. Наразі бізнесова спільнота України і Єгипту має намір активізувати діяльність створеної понад 10 років тому Українсько-єгипетської ділової ради (УЄДР), що складається з представників як українського, так і єгипетського бізнесу. Діяльність ради зосереджуватиметься на сприянні веденню бізнесу і двосторонніх інвестиціях як в Україні, так і в Єгипті, проведенні різних бізнес-форумів і секторальних бізнес-виставок в обох країнах.

— Сьогодні надзвичайно важливу увагу надають енергетичній темі, якою цікавляться не лише фахівці. Що можна казати про співробітництво України і Єгипту у сфері енергетики, зокрема нафтогазової промисловості?

— Тут слід нагадати, що з 2007 року НАК «Нафтогаз України» реалізує в Єгипті найбільший закордонний інвестиційний проєкт. Наразі «Нафтогаз України» бере участь у двох концесійних проєктах на території АРЄ, а саме Alam El Shawish East Western Desert та South Wadi El Mahareeth (блок № 8) та Wadi El Mahareeth (блок № 9) у Східній пустелі. З початком експлуатації відкритих родовищ видобуто та здано на нафтовий термінал понад 15 млн барелів нафти та газового конденсату. У 2021 році правління та наглядова рада НАК «Нафтогаз України» ухвалила рішення про подальший розвиток активів у Єгипті. Одним із пріоритетів стало поліпшення фінансово-економічних показників чинних проєктів. На початку червня у Каїрі відбулося засідання акціонерів Petrosannan Company — спільної компанії оператора НАК «Нафтогаз України» та державної Egyptian General Petroleum Corporation (EGPC), за підсумками якого затверджено програму розвитку активів групи «Нафтогаз» у Єгипті на 2021/2022 фінансовий рік. НАК «Нафтогаз України» у рамках політики з продовження та розширення співробітництва з Єгиптом вивчає нові перспективні території в АРЄ для нафтогазової розвідки.

До речі, віднедавна Єгипет, завдяки відкриттю газових родовищ на єгипетському шельфі Середземного моря, з імпортерів природного газу перейшов у розряд його виробників і експортерів. Тому один із перспективних напрямів співпраці — експорт єгипетського скрапленого газу до України. Щоправда, він ще потребує ретельного експертного опрацювання.

— Ми щойно згадували про співробітництво між Україною та АРЄ у сфері туризму? Пандемія не зменшила активності українських громадян, які прагнуть відпочивати в АРЄ?

— Єгипет є одним із основних центрів рекреаційного відпочинку українців за кордоном. Два роки тому тут відпочило близько 1,5 млн українських туристів, у 2020-му — 727 тис., за сім місяців 2021-го вже понад 750 тис. Зауважу, що саме громадяни України стали першими іноземними туристами, які прибули до єгипетських курортів Хургада та Шарм ель-Шейх після відновлення Єгиптом міжнародного авіаційного сполучення на початку липня 2020 року. Зараз виконується близько 10 щоденних рейсів з України до Єгипту з різних міст — Києва, Одеси, Дніпра, Львова, Харкова тощо. Це прямі і чартерні рейси. Аби привабити українських туристів, єгипетська сторона до жовтня 2021 року запустила з українськими туроператорами роботу спільних кампаній. У Єгипті діє програма заохочення польотів (flight incentive program) для авіаліній, за якою спрощується візовий режим, надається 50 % знижка на збори за посадку, проживання, а також 20 % знижка на збори за наземне обслуговування. Зменшено до кінця поточного року і ціну на паливо, на 0,15 дол. за галон…

Мені приємно відзначити тісну взаємодію та активний діалог наших профільних відомств — державного агентства розвитку туризму України та міністерства туризму та старожитностей Єгипту. Про що свідчать візити до України міністра туризму та старожитностей Єгипту Халеда Аль-Анані у липні 2020-го та його заступниці пані Хаді Шалабі у липні 2021 року, під час яких детально обговорювалися питання безпеки українських туристів та взаємодії у туристичній сфері. До речі, за підсумками двосторонніх домовленостей на початку вересня поточного року у Єгипті запровадили україномовну «гарячу лінію» для українських туристів задля надання допомоги в екстрених випадках, зокрема у разі потреби госпіталізації або лікування від COVID-19. Це дуже цінний для нашої держави крок…

— Цікаво, як ви оцінюєте поточну внутрішню ситуацію в Єгипті?

— Головним пріоритетом президента АРЄ Абдель-Фаттаха Ас-Сісі після його переобрання на другий термін у 2018 році була заявлена масштабна реформа економічної системи і стратегії Єгипту. Тому щонайменше до 2023 року влада намагатиметься забезпечити сталий економічний розвиток в умовах падіння рівня життя і виробництва під впливом зовнішніх факторів та негативних наслідків поширення пандемії коронавірусу. Разом з тим, незважаючи на проблему в країні високого рівня бідності, яка сьогодні є головним стимулятором антиурядових настроїв, загалом тутешня економічна ситуація доволі стабільна і сприятлива. Високі макроекономічні показники на тлі пандемії COVID-19 і привабливість Єгипту для іноземних інвесторів забезпечують короткострокову фінансову стабільність…

У єгипетської економіки одні з найвищих в арабському світі показників зростання. Структурні реформи уряду помітно активізували зовнішню торгівлю. Тому перед українськими експортерами відкриваються нові можливості, що сприяє зміцненню партнерських відносин між двома країнами. Особливість єгипетського ринку полягає ще й у тому, що бізнес в Єгипті представлений переважно монопольними структурами. Водночас єгипетський уряд продовжує реформування, спрямоване на підвищення прозорості митних процедур та скорочення кількості документів для експорту та імпорту товарів, з урахуванням можливості їх надання в електронному вигляді…

3–5 листопада 2020 р. у Каїрі перебувала делегація міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на чолі із заступником міністра — торговим представником України Т. А. Качкою з метою проведення двосторонніх консультацій у рамках застосування захисних заходів щодо імпорту до Єгипту напівфабрикатів із заліза або нелегованої сталі та сталевої арматури

— Пандемія коронавірусу COVID-19 відчутно позначилася на діяльності посольства?

— На початку 2021-го, коли ще тривали карантинні обмеження, посольство працювало здебільшого в онлайн-форматі. Наприклад, 28 січня 2021 року, у взаємодії із Радою експортерів та інвесторів при МЗС України (РЕІ) проведено онлайн-брифінг для українських виробників — «Вихід на ринок та ведення бізнесу в Єгипті», який став першим у цілій серії брифінгів для українських компаній, де йдеться про торговельні можливості в країнах Африки.

Під час презентації представники українського бізнесу ознайомилися з загальною економічною ситуацією в Єгипті, особливостями роботи на місцевих ринках. Також висвітлювалися теми державних закупівель єгипетськими державними органами, зокрема специфіки організації тендерів та торгів, системи сертифікації логістичних особливостей Єгипту, у тому числі сертифікації «Халяль». У березні ц. р. посольство долучилося до проведення онлайн-конференції «Україна-Єгипет: перспективні сфери взаємодії», організованої Торгово-промисловою палатою України за підтримки РЕІ при МЗС України.

— Тобто можна вважати, що зі зменшенням впливу пандемії ситуація поліпшуватиметься?

— З покращенням епідеміологічної ситуації почали відновлюватися й традиційні форми кооперації. Нещодавно я повернувся із Шарм ель-Шейху, де 20–23 вересня відбулася міжнародна науково-практична конференція — Poultry Conference Egypt 2021. Її організував український виробник ветеринарних препаратів та вакцин — компанія «БіоТестЛаб» спільно з її офіційним дистриб’ютором у Єгипті компанією EgyVac. У конференції брали участь понад 150 представників птахівничих господарств Єгипту. Український виробник зацікавлений поширювати свою присутність на ринку ветеринарних препаратів Єгипту та регіону. І посольство готове всебічно підтримувати українських експортерів, особливо коли йдеться про високотехнологічну продукцію із високим рівнем доданої вартості.

30 вересня, за багаторічною традицією, ІА «АПК-Інформ» скликало у Каїрі міжнародну конференцію Middle East Grains & Oils Congress. Там були присутні понад 150 представників з країн Близького Сходу, Північної Африки та Причорномор’я, у тому числі з України. Ключові експерти і представники світового зернового та олійного ринків традиційно зустрілися в регіоні, який є одним із основних імпортерів зернових і олійних культур у світі. Цікавий момент — конференція відбулася в готелі The St. Regis Almasa Hotel, розташованому в новій адміністративній столиці Єгипту, яка поки що без назви.

— З якою метою будується нова адміністративна столиця Єгипту?

— Це щось унікальне. Все розпочалося у 2015 році, коли на Конференції з економічного розвитку Єгипту оголосили про підготовку до будівництва такої нової єгипетської столиці…

Вартість цього мегапроєкту оцінюється у понад 50 млрд доларів. Згідно з планами, поки що безіменне місто стане новою адміністративною та фінансовою столицею Єгипту і конкуруватиме із найвідомішими бізнес-центрами світу.

Єгипет — надзвичайно цікава, дивовижна і багатогранна країна як у плані насиченої роботи, так і різноманітності повсякденного життя та спілкування із місцевими друзями і колегами, побуту та відпочинку. Я вже втретє працюю в Єгипті, що для класичної дипломатичної практики є скоріше винятком, однак щоразу ця країна відкривається новими сторінками і справляє незабутнє враження. Відверто кажучи, думаю написати книгу про «мій Єгипет» на основі своїх багаторічних спостережень…

— Ви чимало знаєте про Єгипет і це допомагає визначати пріоритети у двосторонніх відносинах. Що до них належить сьогодні, на ваш погляд, і про що згадуватимете у своїй майбутній книжці?

— Щодо пропозицій, які наше посольство під керівництвом Є. О. Микитенка намагається реалізувати… У своїх відносинах з Єгиптом та іншими країнами Африки Україна може і повинна запозичати позитивний досвід європейських країн, але все ж торувати до Африки свій шлях, що відповідає нашим національним інтересам. Протягом всього періоду своєї незалежності Україна орієнтувалася і орієнтується на США і Євросоюз. Однак, вважаю, нам не варто обмежувати себе лише цими напрямами, бо світ значно ширший за різні усталені геополітичні моделі. 55 африканських країн є масштабним ринком для збуту українських промислових, сільськогосподарських, військових товарів, важливим джерелом промислової та аграрної сировини, і Єгипет з його 44 портами певним чином можна розглядати як ворота для України на Африканський континент.

Звісно, ми повинні усвідомлювати, що наші досить обмежені фінансові ресурси не дають змоги розвинути діяльність в Африці так, як це роблять провідні країни світу. Та це не означає, що ми не можемо ставити перед собою амбітних завдань. Нам слід усвідомлювати, що у сучасному, вкрай прагматичному світі, де панує жорстка конкуренція, ми повинні розраховувати передусім на власні сили і можливості, не відмовляючись при цьому від підтримки з боку дружніх держав…

Крім сировинної продукції українські бізнес-структури можуть нарощувати постачання до Африки високотехнологічних товарів з доданою вартістю. Саме таким чином товарообіг країн Євросоюзу з країнами Африки перевищив у 2019 році 300 млрд доларів. Африканським країнам бракує цілої низки технологій, якими володіє наша держава. Україна належить до досить невеликої групи країн, які володіють передовими технологіями в багатьох сферах промислового виробництва. Це атомна та гідроенергетика, літакобудування і ракетно-космічна техніка, сучасне озброєння та військова техніка. Є всі можливості для активного просування таких технологій на африканський ринок, через Єгипет — зокрема.

— Що потрібно для того, щоб у нас це почали розуміти і зважилися на таку перспективну діяльність?

— Останнім часом українська бізнес-спільнота починає усвідомлювати наші інтереси в Африці. Сьогодні кількість українських суб’єктів господарювання, які виходять на африканські ринки, постійно зростає, а це потребує дотримання певних правил взаємодії як з африканськими партнерами, так і між цими суб’єктами. Головною сферою економічної співпраці України з африканськими країнами сьогодні є лише торгівля, переважно сировинною продукцією. Та цього замало для повноцінного нашого партнерства з країнами Африки. Необхідно перш за все залучати українські інвестиції до спільних українсько-африканських, переважно інфраструктурних проєктів у різних сферах економіки, як в Африці, так і в Україні. Крім того, посилювати співпрацю з країнами Африки і Близького Сходу на регіональному рівні. Тобто обласним державним адміністраціям треба активізувати роботу відповідних департаментів щодо співпраці місцевих фірм і підприємств з цими країнами. Обласні ТПП мають більше приділяти уваги співпраці з ТПП африканських і близькосхідних країн…

Нечай Руслан Ігорович, арабіст, сходознавець. В системі МЗС України з липня 1996 року. Працював у Посольстві України в Лівані (1998–2002 рр.), та Єгипті (2004–2008, 2012–2016 рр., з 2019 року – по теперішній час).

У різні періоди обіймав консульські посади, а також відповідав за торговельно-економічні питання. У 2006 та 2014–2015 рр. працював Тимчасовим повіреним у справах України в Єгипті.

 

У повному викладі інтерв’ю надруковане у № 3 журналу «Бінтел», 2021 року

 

Схожі публікації