Потужні світові гравці конкурують за глобальну владу у космосі

Європа повинна мати право голосу у встановленні спільних для всіх космічних гравців правил

«IPG — Міжнародна політика та суспільство», Німеччина

Геополітичні змагання провідних держав світу тривають у всіх сферах, що доступні впливу людини. І саме ті сфери діяльності, на які вони можуть впливати тим чи іншим чином, формують стратегічні інтереси, геополітичні посягання держав та, врешті-решт їх дії, спрямовані на захоплення простору. Однією з арен глобального протистояння та боротьби за стратегічні переваги держав, хоча б якими гаслами про мир і співробітництво вони тимчасово не приховувалися, від середини ХХ століття став космічний простір. Відповідно до національних стратегій США, Індії, Китаю, Росії та інших держав, що здійснили запуски на навколоземну орбіту та до глибин космосу власних національних супутників, дослідження космосу вважається неминучою альтернативою здобуткам людей на Землі, ресурси якої скінченні та вичерпуються. Тому проблематика геополітики як галузі знань, що визначає необхідність для провідних держав-суб’єктів забезпечити їх контроль над простором, має неухильну тенденцію до поширення на космос.

При цьому важливою залишається тенденція до кооперації країн у спільному вивченні навколоземної орбіти та віддалених рубежів космосу. Одним з таких прикладів стало Європейська космічна агенція. Серед провідних космічних гравців Європейський Союз завжди посідав особливе місце. Він став об’єднаним інструментом європейських держав, що вирішили спільними зусиллями національних наукових і технологічних потенціалів держав-членів досліджувати навколоземний та віддалений космічний простір. Згодом стало очевидним відставання європейських партнерів від конкурентів зі США та інших країн світу. Тому Європейська космічна агенція намагається надолужити відставання у дослідженнях космосу та вживає з цією метою ефективних заходів.

Німецький аналітичний журнал IPG при Фонді Фрідріха Еберта, що публікує дослідження в галузі політики безпеки та тенденцій розвитку суспільства, подає аналіз стану справ з міжнародними та національними дослідженнями космосу. Як зазначається у журналі IPG, потужні світові гравці конкурують за глобальну владу також і в космосі.

Коли мова заходить про «космічні перегони», перше, що спадає на думку, це космічна гонка часів холодної війни та висадка людини на Місяць 55 років тому. Але дослідження космосу є надбанням не лише підручників історії. Зараз космічні польоти переживають своєрідну революцію, яку можна порівняти з розвитком Інтернету 20 років тому. Вони матимуть прямий вплив на інші сфери життя людей — від зміни клімату до промисловості, безпеки та геополітичних стратегій.

Якщо колись у дослідженні космосу домінували наддержави (США та Радянський Союз), то тепер гравців значно побільшало. Минулого року, наприклад, з місією «Чандраян-3» (Chandrayaan-3), Індія стала першою країною, яка здійснила так звану м’яку посадку на південному полюсі Місяця, де були виявлені важливі мінерали.

Мотивацію всіх нових місій характеризує насамперед науковий інтерес. Відкриття на Місяці, такі як віднайдені вода та гелій-3, які спроможні забезпечити енергією всю Землю за відповідного наукового прориву, ще більше посилили такий інтерес. У той же час держави змагаються за геополітичні преференції та владу в космосі, чому допомагають прориви у технологіях і швидкий прогрес у сфері розвитку. Багато націй хочуть добувати там ресурси, щоб потім їх використовувати на Землі. Програма NASA «Артеміда» (ARTEMIS) має на меті досягти цього до кінця 2025 року.

Крім того, численні супутники відправляють у космос, щоб допомогти людству спостерігати та контролювати події, що відбуваються на нашій планеті. Одним із прикладів цього є місія EarthCARE, яка стартувала кілька місяців тому і має на меті зібрати цінні дані про поведінку хмар і аерозолів у зв’язку зі зміною клімату. Кількість комерційних запусків ракет зросла на 50 відсотків, лідерами стали приватні космічні компанії, насамперед такі як SpaceX Ілона Маска. Така тенденція не тільки відображає підвищений інтерес і далекоглядні цілі, але й заохочує інновації через конкуренцію та співпрацю між цими компаніями.

Додаткового імпульсу дослідженням космосу додали приватні інвестиції, технологічні досягнення і зростаючий суспільний інтерес, зазначається у журналі IPG. Космічний туризм, який раніше сприймався як наукова фантастика, став реальністю. Заможні люди тепер можуть літати на навколоземну орбіту за певну плату, зокрема — на кораблі Virgin Galactic. Хоча розважальні космічні подорожі заможних людей здаються неважливими, великі інвестиції в космічну галузь та її розвиток приносять значні переваги суспільству. Наприклад, дані місії Sentinel Європейської космічної агенції використовувалися для оперативного виявлення зсувів ґрунту після землетрусу 2016 року в центральній Італії, що дозволило швидко зреагувати. Дані місії Sentinel також були використані для моніторингу відновлення лісів у Фінляндії, що призвело до значної економії та отримання прибутку. Доповідач Європейського соціально-економічного комітету (EESC) Міндаугас Мацюлявічюс заявив, що кожен євро, інвестований у космічний простір, може принести від 10 до 100 євро і, отже, вартий того.

Нові космічні місії призводять до важливих технологічних досягнень, таких як удосконалення телекомунікацій, навігації та медичного обладнання. Вони також сприяють міжнародній співпраці, демократизації та надають важливі дані для боротьби зі зміною клімату та управління ресурсами Землі. Супутникова мережа покращує міжнародний зв’язок і можливості глобальної розвідки.

Як показує діяльність Міжнародної космічної станції (МКС), висока вартість космічних польотів вимагає міжнародного співробітництва. Нові спільні зусилля США у сфері космосу із програмою ARTEMIS і такими організаціями, як Міжнародна федерація астронавтики (IAF) та Міжнародна координаційна група дослідження космосу (ISECG), також включають міжнародні космічні агенції, такі як Європейська космічна агенція (ESA) або Національне управління США з аеронавтики і досліджень космічного простору (NASA). У 2017 році було засновано «Асоціацію Місячного села» (Moon Village Association) як першу міжнародну неурядову організацію, яка покликана сприяти співпраці щодо існуючих і запланованих космічних місій на Місяць. Потреба в міжнародній співпраці стає ще більш зрозумілою, зважаючи на правову ситуацію у сфері досліджень космосу. Існує відчутна нестача юридично зобов’язуючих міжнародних угод. У космосі тепер працюють нові приватні гравці та стартапи, що призводить до зростання різноманітних ризиків. Від початку космічної ери на навколоземну орбіту запущено вже близько 17 тис. супутників. У космос запущено близько 6,5 тис. ракет, у результаті чого на індивідуальні навколоземні орбіти викинуто понад 9,5 тис. тонн космічного сміття.

Існуючі договори, такі як Договір ООН про космос 1967 року часто тлумачать по-різному. Зокрема у 2015 році президент США Барак Обама витлумачив договір таким чином, що, хоча жодні претензії на території інших планет не можуть бути висунуті, ресурси у космосі переходять у власність відповідної держави після успішного заволодіння ними. Це підкреслює необхідність розробки більш комплексного законодавства у сфері досліджень космосу. Інші договори, такі як Угода про Місяць 1979 року, не включають США та Росію, а «Угоди Артеміди» 2020 року не включають Росію та Китай. Однак для забезпечення безпеки та сталості цієї революції космічних польотів всім космічним гравцям потрібен загальний стандарт.

Залишається незрозумілим, чи існують шанси, що всі держави знайдуть порозуміння щодо єдиного для всіх космічного законодавства? Наприклад, Європейська космічна агенція в рамках проєкту SOLARIS планує встановити на Місяці сонячні батареї. Наразі не визначено, хто з інших космічних гравців мав би дати згоду на такі наміри. Перш ніж держави почнуть створювати постійні станції на інших планетах, необхідно терміново прояснити правові умови.

Зусилля США щодо запровадження єдиного стандарту часу для Місяця можуть бути визначені як початок міжнародної дискусії про умови співіснування і проведення досліджень у космосі. Але наразі, на жаль, не доводиться сподіватися на міжнародне порозуміння, оскільки Організація Об’єднаних Націй не може навіть узгодити оновлену резолюцію про нерозповсюдження зброї у космічному просторі. Однак, навіть зі стандартним часам, але без глобального регулювання використання зброї у космосі, руйнівна поведінка людей і держав, які ми спостерігаємо на Землі в різних часових поясах, може бути легко відтворена у космосі.

На сьогодні плани Європейської космічної агенції (ESA) обмежувалися в основному спостереженням і моніторингом навколишнього середовища, за прикладом проєкту «Зелене досьє» (Green Dossier). Однак, за словами генерального директора ESA Йозефа Ашбахера, Європа визнала, що настав час взяти на себе лідерську роль у подоланні викликів, які становлять собою швидко мінливі кордони космосу. Останній Космічний саміт ESA 2023 року був присвячений зміцненню європейських амбіцій у дослідженні космосу. Надихнувшись успішною співпрацею NASA з приватними компаніями, такими як SpaceX, Європейська космічна агенція також планує конкурувати та співпрацювати з приватними розробниками, щоб до 2028 року відправити екіпаж на МКС.

Стратегія Європейського Союзу щодо здійснення космічних польотів спрямована на ухвалення до кінця 2024 року так званого «космічного акту ЄС» (EU Space Law). І це дуже добре, зазначається у журналі IPG, тому що європейці не мають марнувати час. Щоб йти в ногу з міжнародним співтовариством і не відставати, Європа повинна більше інвестувати в космічні програми. Тому Європейський Союз має терміново розширити свої можливості, оскільки сьогодні він перебуває у залежності від великих космічних держав. Загальновідомо, що гонка на Місяць є лише початком гонки на Марс. Оскільки людство все більше виходить у космос, Європа повинна мати право голосу у встановленні спільних для всіх гравців правил.

Підготував Сергій Польовик