Ядерна суперечка з Іраном: в Європі застерігають, що Тегеран готовий крокувати далі

Поява нового гравця в «ядерному клубі» може призвести до зміни геополітичних реалій у світі

 

 

 

Для міжнародної безпеки надзвичайно важливі питання контролю діяльності Ірану, який намагається затягти час та саботувати переговори у Відні з відновлення «ядерної угоди» від 2015 року і наростити обсяги виготовлення високозбагаченого урану з тим, щоб створити власну атомну бомбу. Зміна президентів у США та в Ірані не позначилися на політиці Тегерану, який і надалі проводить наукові та військові дослідження, намагаючись створити власну ядерну зброю.

Поява нового гравця в «ядерному клубі» з числа нестабільних країн може відчутно дестабілізувати міжнародну обстановку в регіоні та призвести до зміни геополітичних реалій у світі.

Засобів впливу та приборкання таких намірів Ірану, інструментів утримання ситуації під контролем міжнародна спільнота поки що не створила. Заклики лідерів країн ЄС зробити все, щоб припинити таку діяльність Ірану, нагадують лише процес констатації фактів.

У одному зі швейцарських видань, зокрема у Neue Zürcher Zeitung, кореспондент Андреас Рюш описує причини виникнення напруженості навколо Ірану, що намагається створити ядерну зброю. «Ядерна угода» з Іраном не діє, внаслідок чого виникають запитання глобального геополітичного значення. Чи володітиме ядерною зброєю Іран? Чи вдасться за президентства Джо Байдена у дипломатичний спосіб усунути таку проблему?

У статті розглядаються причини виникнення конфронтації та пов’язані з нею останні події. Ця тема обговорювалась неодноразово на рівні керівництва ЄС і США, проте вона і надалі залишається надзвичайно актуальною, зважаючи на намагання Тегерану створити власну ядерну зброю.

Президент Ірану Хасан Роухані під час відвідування ядерного об’єкту Ірану. Під час його правління відбулося підписання «ядерної угоди» Ірану з провідними країнами світу, а також поступовий її занепад

Міністри закордонних справ Німеччини, Франції та Великобританії ввечері 6 липня ц. р. попередили Іран стосовно подальшої ескалації у питанні його ядерної програми. У спільній заяві міністрів Гайко Мааса, Жана-Іва Ле Дріана та Домініка Рааба викладена «серйозна стурбованість» з приводу того, що Тегеран і надалі намагається отримати збройний уран, використовуючи для цього збагачений уран власного виробництва. Згідно із заявою, відповідні дослідження та виготовлення є «суттєвим кроком у напрямі розвитку ядерної зброї та серйозним порушенням ядерної угоди» від 2015 року. Наразі переговори у Відні з Іраном призупинилися, де передбачалося зокрема зняття американських санкцій та обмеження іранської національної ядерної програми.

Три провідні європейські політики відреагували на звіт Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ), згідно з яким Тегеран 6 липня ц. р. оголосив, що готовий використовувати уран із рівнем збагачення 20 % для виготовлення з нього важкого урану. За повідомленням Ірану, цей матеріал використовуватиметься в якості палива для дослідницького реактора. В «ядерній угоді» від 2015 року Іран зобов’язався вивозити такий важкий метал, щоб не виробляти з нього збагачений уран, придатний для застосування у військових цілях.

Під час акту саботажу 11 квітня ц. р. на іранському ядерному об’єкті в Натанзі у підземному виробничому цеху ймовірно знищено половину центрифуг, що використовуються для збагачення урану. До такого висновку дійшов Інститут науки та міжнародної безпеки (ISIS) у Вашингтоні і оприлюднив його в аналізі 7 червня на основі даних МАГАТЕ.

Довідково:

Інститут науки та міжнародної безпеки (Institute for Science and International Security, ISIS) є некомерційною, неурядовою установою, яка інформує громадськість з «питань науки та політики, що впливають на міжнародну безпеку».

Заснований у 1993 році, очолюється засновником та колишнім ядерним інспектором МАГАТЕ Девідом Олбрайтом.

Після події 11 квітня Іран зміг збагатити значно менше урану, ніж робив це раніше. Однак він не відмовився від своєї ядерної програми і навіть дещо наростив обсяги виготовлення такого урану. Зараз Іран має слабозбагаченого урану щонайменше в 16 разів більше, ніж було передбачено «ядерною угодою» від 2015 року. Також цього року Іран почав виробляти середньо- та високозбагачений уран. За даними вищезгаданого Інституту науки та міжнародної безпеки, у разі подальшого збагачення урану таких запасів буде достатньо для виготовлення трьох атомних бомб. У найгіршому випадку Ірану вистачить менше десяти тижнів для того, щоб виготовити першу бомбу.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі

МАГАТЕ вимагає від Ірану надати інформацію про наявність прихованого у нього ядерного матеріалу. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі повідомив на початку червня ц. р. у Відні, що Ісламська Республіка Іран вже тривалий час не надає жодної інформації з цього приводу. Тому МАГАТЕ не може підтвердити, що ядерна програма Ірану за своїм характером мирна. Конкретно йдеться про три установки, в яких інспектори МАГАТЕ виявили сліди ядерної речовини. За повідомленням Р. Гроссі, на переговорах нічого не досягнуто. Він вважає, що «те, що там відбувається, є серйозною справою. Ми говоримо про країну з високорозвиненою ядерною програмою, яка володіє ураном, майже придатним для виготовлення ядерної зброї». Для високозбагаченого урану не існує жодних обмежень у легітимному цивільному застосуванні. Володіючи таким ядерним матеріалом Іран знаходиться за крок від виробництва високозбагаченого (90 %) урану, придатного до створення ядерної зброї.

До президентських виборів в Ірані 18 червня ц. р. порозуміння в рамках Віденських переговорів досягти не вдалося. Прихильники справи з відновлення «ядерної угоди» вимагали укласти її перед виборами. За словами речника держдепартаменту США, у Вашингтоні розраховують на кілька раундів переговорів, на що потребується кілька тижнів. Європейські учасники переговорів вважають, що найскладніші питання ще належить вирішити.

Учасники переговорів з Європи, Китаю, Росії та Ірану з квітня поточного року обговорюють у Відні перспективу відновлення «ядерної угоди» по Ірану 2015 року. У переговорах також беруть участь представники США. Але Іран відмовляється з ними спілкуватися. Іран також визначив Ізраїль відповідальним за здійснення акту саботажу на збагачувальній фабриці у квітні ц. р. Ізраїльські ЗМІ повідомляли, що акцію виконали силами політичної розвідки Ізраїлю — Моссад.

Довідково:

Моссад — політична розвідка Ізраїлю, за своїм призначенням та функціями є аналогом американського ЦРУ. Вважається однією з найбільш ефективних і професійних спецслужб у світі. Повна назва — «Відомство розвідки і спеціальних завдань».

Національна розвідувальна служба Ізраїлю — одна з трьох основних спецслужб Ізраїлю поряд з АМАН (Управлінням військової розвідки) і Службою контррозвідки і безпеки (Шабак). Головний її офіс розташований в Тель-Авіві. Основні оперативні підрозділи з 1989 року розміщуються в передмістях Тель-Авіва. Ця служба перебуває під юрисдикцією прем’єр-міністра Ізраїлю.

Згідно з непідтвердженими повідомленнями, учасникам операції вдалося занести до підземного ангару вибухівку. Один з керівників ядерної програми Ірану, колишній очільник об’єкту у Натанзі Ферейдун Аббасі-Давані повідомив, що аналогічний акт саботажу у Натанзі стався також у липні 2020 року. Тоді зловмисники заклали вибухівку в один з пультів. Згодом вибух спустошив приміщення ангару в іншій частині міста Натанз. Іран звинувачує Ізраїль в атаках на об’єкти власної ядерної інфраструктури та у вбивстві науковців-ядерників.

 

Схожі публікації