Страх перед проросійською віссю між Софією та Будапештом

Страх перед проросійською віссю між Софією та Будапештом

06.09.2022 р. «Die Welt», Німеччина

Одним з основних осередків напруженості та нестабільності в Європі, спричинених війною Росії в Україні, стала для європейців загроза нестачі енергетичних ресурсів, що раніше надходили  від Москви.

До традиційно голосних стурбованих голосів з цього приводу Німеччини, звиклої жити у комфорті та достатку та яка жодним чином не бажає асоціювати себе з провиною за тотальну залежність свого і європейського енергетичного сектору від путінської Росії, додалися й інші голоси. Вони додають мастила до вогню російським гібридним війнам в Європі та реально прирікають країни на недоотримання газу від Росії в якості розплати за європейську солідарність та погоджені санкції проти Москви. Наміри Путіна зруйнувати європейську єдність вирішуються давно перевіреними Москвою способами, а саме через примус до потрібного їй рішення шляхом організації голоду, холоду та нестачі всього, чого вона лише може позбавити європейців та інші народи.

Зокрема, німецька «Die Welt» 5 вересня ц. р. надрукувала статтю власного кореспондента, редактора із питань зовнішньої політики Філіпа Фолкманн-Шлука (Philip Volkmann-Schluck), в якій висвітлюється черговий осередок газової напруженості в Європі, спричиненої загрозою утворення лобістської промосковської вісі між столицями Болгарії Софією та Угорщини Будапештом.

Джерело: монтаж: Infografik WELT

Насправді Болгарія відкололася від «Газпрому» і просувала використання нового трубопроводу до Азербайджану, зазначає німецьке видання. Але потім уряд реформ у Болгарії впав, зараз при владі у країні перебувають проросійські політики і вони, звичайно, тягнуться до російського газу. Для ЄС — це більше, ніж майбутнє енергопостачання, зазначає видання.

Літера латинського алфавіту Z, відома через злочини путінських сил вторгнення в Україну, досягла урядового кварталу в Софії. Минулого тижня демонстранти приклеїли цей знак чорною стрічкою до входу в Міністерство енергетики Болгарії. У такий спосіб вони протестують проти анонсовані заяви уряду про намір знову вести переговори з Росією щодо імпорту газу, хоча нещодавно Болгарія виявила солідарність з Києвом і згодом відмовилася від російського імпорту. «Газ Путіна – пастка», – написано на одному з плакатів.

Протести проти російського впливу перед філією російського концерну «Лукойл» в Софії.
Джерело: Hristo Vladev/NurPhoto/picture alliance

Такі сцени стали частими у болгарській столиці після того, як минулого місяця уряд реформ під керівництвом прем’єр-міністра Кирила Пєткова (Kiril Petkow)  був відправлений у відставку після лише семи місяців перебування при владі. Наразі у країні діє тимчасовий уряд на чолі з проросійським президентом Руменом Радєвим (Rumen Radew).

Але демонстрантів хвилює не тільки звинувачення в тому, що їхня країна підтримуватиме агресивну війну проти України у випадку, якщо вона знову запропонує себе в якості клієнта російської енергетичної компанії «Газпром». Тимчасовий міністр енергетики Розен Хрістов (Rosen Hristow) нещодавно заявив, що це є «неминучим», інакше ніхто не переживе зими.

Закріпивши знак Z, демонстранти звинувачують уряд у тому, що він перебуває під прямим впливом Кремля. Те саме кажуть і політики нинішнього уряду, і на це є причини. Уряд Пєткова, який перебував при владі з грудня по серпень і прийшов до влади для боротьби з нестримною корупцією в країні, оприлюднив випадки, які показують, як потоки грошей з Москви роками впливали на високопоставлених політиків і службовців, щоб зробити Болгарію залежною від російського газу.

Російських дипломатів видворили з країни за звинуваченням у шпигунстві. Мабуть, Москва була через це настільки розлючена, що у квітні ц.р. стала першою країною ЄС, яка разом з Польщею відключила газ для Болгарії.

Уряд Петкова у відповідь замовив у США танкери скрапленого природного газу та продовжив будівництво трубопроводу для транспортування газу з Азербайджану до Болгарії та Європи. Але зрештою і без того крихка коаліція з п’яти партій на чолі з партією Петкова «Ми виступаємо за зміни» розвалилася. Боротьба між політикою, мафією та сумнівними бізнес-мережами вивела на сцену занадто багато опонентів.

Настрої в Болгарії розділилися

На початку жовтня ц.р. в Болгарії відбудуться чергові вибори, вже вчетверте за менш ніж два роки. Країна бореться за свій напрямок і місце в європейській спільноті. Йдеться про верховенство права та перемогу прозахідного чи проросійського кумівства і протекціонізму. Таким чином, для ЄС багато чого поставлено на карту.

Країна на Чорному морі може відігравати ключову роль у постачанні енергоносіїв Європі, якщо тільки уряд цього захоче. Крім того, є велика стурбованість з боку Брюсселя, адже Болгарія, як і Угорщина, може залишити групу країн, які підтримують жорсткі санкції проти Росії.

Проте на відміну від Угорщини, де прем’єр-міністр Віктор Орбан (Viktor Orbán) знову виграв вибори зі своїм пропутінським курсом, настрої в Болгарії розділилися. Це робить питання щодо впливу і ролі Росії складним для учасників виборчої кампанії. У культурному плані Болгарія традиційно має тісні зв’язки з Росією, до того ж Кремль веде на країну агресивну пропаганду.

Водночас громадяни Болгарії роками протестують проти непотизму як однієї з форм політичної корупції та порушень верховенства права, які тримають економіку країни на останньому місці в ЄС. Тихомір Безлов (Tihomir Bezlov), старший аналітик Центру з вивчення демократії в Софії (Center for the Study of Democracy in Sofia), протягом багатьох років стежив за настроями та впливом Росії в Болгарії. Безлов каже, що напад на Україну викликав «різке засудження» дій Путіна в народі. Водночас дослідження показали, що проросійські та антиросійські настрої «практично рівні».

Демонстрація солідарності з Україною в Софії.
Джерело: Spasiyana Sergieva/REUTERS

Ймовірно, це одна з причин, чому президент Радєв і призначені ним тимчасові міністри уряду не бажають висловлюватися у надто проросійських тонах. Болгарія навіть непомітно продовжує експортувати боєприпаси з радянських запасів через Польщу до України. Однак аналітик Безлов припускає, що у нинішнього Кабміну є «хороші приватні канали» спілкування з Москвою.

Нещодавно відправлений у відставку прем’єр-міністр Пєтков знову балотується. WELT зв’язалася з 42-річним підприємцем, який навчався в Гарварді та пішов у політику для боротьби з корупцією, під час його передвиборчого туру. Велика геополітика не є предметом його кампанії, він зосереджується на ключових питаннях своєї партії, а саме, верховенство права, робочі місця та економічне становище громадян, яке також має багато спільного з незалежним енергопостачанням.

Зруйнувати російську трубопровідну монополію

Пєтков повідомляє, як з першого дня його уряд просувався до завершення будівництва трубопроводу, який з’єднає Болгарію з Трансадріатичним трубопроводом (Trans-Adria-Pipeline), що забезпечить надходження газу до Греції та Італії з Азербайджану через Туреччину. Крім того, від 2023 року цим газопроводом планується постачати скраплений газ із Греції в інші країни Південної Європи. Експерти вважають, що це зруйнує російську монополію в регіоні.

Пєтков заявив, що попередній уряд затягував будівництво газопроводу «роками і постійно знаходив нові відмовки, чому його не добудовують». Адже він міг бути в експлуатації вже протягом тривалого часу: «Він був побудований і випробуваний». Міністр енергетики Христов (Hristow) навпаки стверджує, що газопровід ще не працює і до того ж, контракти з Азербайджаном доведеться заново переглянути, як це не дивно. Раптом знову під питанням також виявилися вже замовлені кораблі зі скрапленим газом зі США.

Значно швидше був запущений у 2021 році газопровід «Балканський потік» (Balkan-Stream), який перенаправляє російський газ до Угорщини та Сербії, та на спорудження і запуск якого пішло лише три роки будівництва. Петков заявив, що Болгарія не отримує жодної молекули газу з цього трубопроводу, він використовується лише для обходу України». На його спорудження було витрачено приблизно 1,5 мільярда євро державних коштів.

На початку поточного року він ще був прем’єр-міністром Болгарії:
Кіріл Пєтков, другий праворуч, у Софії вітає Федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца.
Джерало: dpa

Пєтков повідомляє, що коли на початку цього року його партія розпочала ревізію складу уряду в Софії, у гаражі радника його попередника, прем’єр-міністра Бойко Борисова (Bojko Borrisow), було знайдено новенький позашляховик, за який заплатив російський оператор трубопроводу. «Цей автомобіль є найдорожчим у всій Болгарії, він обійшовся нашим платникам податків у 1,5 млрд. євро за непотрібний трубопровід», вважає колишній прем’єр-міністр Болгарії.

Згідно з опитуваннями, його реформаторська партія та партія Борисова ГЕРБ (Громадяни за європейський розвиток Болгарії ) на даний момент йдуть у виборчій кампанії з рівними показниками. Два соціальних полюси мають по чверті голосів потенційних виборців. Невеликі реформістські партії, соціалісти та відверто антизахідні альянси поділяють решту фрагментованого партійного ландшафту.

Аналітик Інституту нової Європи (Institut of New Europe) та водночас експерт з Болгарії Якуб Бєламович (Jakub Bielamowicz) вважає, що «якщо наступний уряд зведе нанівець зусилля Пєткова і поверне Болгарію під вплив Газпрому, це матиме величезні негативні наслідки для Європи». Він припускає, що уряду реформ було би легше, якби війна в Україні не призвела до такої сильної геополітичної поляризації в країні.

Тепер ЄС загрожує утворення вісі між Софією та Будапештом, яка може заблокувати санкції Євросоюзу проти Москви. Бєламович вважає, що «Болгарія, мабуть, не була би такою відверто проросійською, якою є наразі Угорщина. Але уряд у Софії, безсумнівно, знайде способи відстрочити чи загальмувати санкційні заходи проти Росії». А ЄС і Україні це зовсім не потрібно, зазначає видання.

Ситуація навколо забезпечення газом країн ЄС передбачувано загострюється з наближенням опалювального сезону. Плани Москви щодо шантажу Євросоюзу зрозумілі, вона намагається зруйнувати європейську архітектуру та єдність європейських інституцій, створити в Європі стійку економічну та енергетичну залежність від Росії. ЄС вживає термінових заходів для забезпечення споживачів природним газом та відшукує інші, альтернативні джерела енергії. Наповненість газосховищ у Європі до рівня 80% станом на 1 вересня ц.р. свідчить, що європейська спільнота має гарні перспективи забезпечити собі успішне проходження зими. Не зважаючи на всі потуги Росії, прийдешня зима може стати останньою, коли Москва диктуватиме умови на ринку енергоносіїв, зокрема постачання газу.

Геополітичне протистояння в Європі між країнами ЄС та газовим монополістом Росією продовжується водночас із загостренням ситуації на полях війни в Україні. Тим часом, війна переходить до нової фази, коли ініціативу перехоплюють Збройні Сили України та намагаються переломити перебіг війни.

Наразі ситуація з газом в Європі висвітлює позиції європейських країн також і в контексті їх ставлення до України як потенційного майбутнього європейського партнера, а також до Росії, як до країни, що втрачає свій міжнародний авторитет та можливості впливів. Війна інтересів і військ триває.

https://www.welt.de/politik/ausland/plus240858263/Gas-aus-Russland-Die-Angst-vor-einer-prorussischen-Achse-zwischen-Bulgarien-und-Ungarn.html

Схожі публікації